Ухвала суду № 80438764, 14.03.2019, Житомирський районний суд Житомирської області

КП № 278/220/19

У Х В А Л А

Іменем України

14 березня 2019 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі колегії: головуючого судді - Мокрецького В.І.,

суддів – Зубчук І.В., Грубіяна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання – Поліщук І.О.,

прокурора – Сагадіна В.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисників – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

потерпілої – ОСОБА_4,

представника потерпілої – ОСОБА_5,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 15 п. 1, 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Кримінальне провадження підсудне Житомирському районному суду Житомирської області. Обвинувальний акт складено у відповідності з вимогами КПК України. Підстав для закриття провадження, повернення даного акту прокурору та направлення його до відповідного суду для визначення підсудності немає.

Водночас, прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Своє клопотання обґрунтовує наявністю ризиків, які виправдовують застосування до обвинуваченого саме цього запобіжного заходу. Зокрема, прокурор вказує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді тривалого позбавлення волі, у зв’язку з чим останній може переховуватись від суду, впливати на потерпілих та свідків і тим самим перешкоджати розгляду даного кримінального провадження. Також прокурор зазначив, що обвинувачений ніде не працює, рідко знаходиться за місцем реєстрації у м. Нікополь, а більшу частину свого часу проводить у різних регіонах України в оточенні іншої жінки, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв’язки, які б слугували стримуючим фактором та змогли запобігти згаданим ризикам. Окрім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 309, 307 КК України, тобто перебуваючи на волі може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисники проти задоволення клопотання прокурора заперечували та просили змінити обвинуваченому запобіжний захід із тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем реєстрації або за місцем орендованої квартири у м. Житомирі. Зокрема, захисник ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_1 має на утриманні двоє малолітніх дітей 2007 та ІНФОРМАЦІЯ_1, одружений, офіційно працює бухгалтером у ФОП «Дубровін Олег Миколайович», має зареєстроване місце проживання у ІНФОРМАЦІЯ_2, все це свідчить про міцність соціальних зв’язків та відсутність ризику ухилення останнього від суду. Окрім того згідно договору оренди житла у м. Житомирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 має постійне місце проживання за вказаною адресою, де зможе перебувати під цілодобовим домашнім арештом та працювати не виходячи із квартири, про що свідчать надані захистом відповідні трудові договора укладені між ФОП «Морозов» та ОСОБА_1, а також гарантійний лист від 14.03.2019 виданий ФОП «Говрій» про гарантування забезпечення працевлаштування останнього.

Потерпіла ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 просили звільнити ОСОБА_1 з-під варти, так як вважають, що ОСОБА_1 невинуватий у вчиненні інкримінованого злочину та претензій до останнього з цього приводу потерпіла немає.

Потерпілий ОСОБА_6 до суду не з’явився, але звернувся із заявою у якій зазначив, що будь-яких претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_1 немає.

Заслухавши думку учасників судового процесу, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити, а клопотання захисників підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

ОСОБА_1 інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину проти життя людини, яке за Конституцією визнається найвищою соціальною цінністю, за який передбачене покарання у виді тривалого позбавлення волі.

Право на свободу й особисту недоторканність є одним із найбільш значущих прав людини, які закріплені у Конституції України. Ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Такі вимоги узгоджуються із правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України", де зазначено, що під час розгляду питання щодо тримання під вартою існування лише обґрунтованої підозри у вчиненні злочину перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для ув’язнення особи та обов'язково розглянути можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Разом з тим, прокурор у своєму клопотанні не навів достатніх підстав, окрім тяжкості інкримінованого ОСОБА_1 злочину та суворості покарання, а також не надав суду інших доказів, які б слугували підставою для обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та виключили можливість застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.

Водночас судом встановлено, що ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання у м. Нікополь по Тімірязєва, 32-А, Дніпропетровської області, у розшуку по даній справі не перебував, доказів про те, що він може впливати на потерпілих та свідків прокурор не надав.

Суд бере до уваги доводи захисника ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв’язки, бо є одруженим, має на утриманні двоє малолітніх дітей, працевлаштований, згідно договору оренди житла має помешкання у м. Житомирі за адресою АДРЕСА_2, що є стримуючим фактором та зменшує ризик ухилення його від явки до суду.

Враховуючи наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв’язків, позицію потерпілих та відсутність будь-яких доказів про неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов’язаного із позбавленням волі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для ув’язнення ОСОБА_1 та можливість обрання йому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_3, із носінням засобу електронного контролю.

Також суд зобов’язує обвинуваченого уникати спілкування та зустрічі з потерпілими, свідками по даному кримінальному провадженню, що виключить можливість останнього впливати на розгляд цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 177, 314-317 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Призначити кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 15 п. 1, 6, 11 ч. 2 ст. 115 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 годину 30 хвилин 22 березня 2019 року у приміщенні Житомирського районного суду Житомирської області.

У судове засідання викликати сторони кримінального провадження та потерпілих.

У задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Заборонити ОСОБА_1 цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_3, строком на 2 місяця, тобто до 13.05.2019 року.

Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_1 носити цілодобово засіб електронного контролю, уникати спілкування та зустрічі із потерпілими і свідками по даному кримінальному провадженню, не виїжджати за межі Житомирської області без дозволу суду та з’являтися за кожним викликом до Житомирського районного суду, строком на 2 місяця, тобто до 13.05.2019 року.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для негайного виконання Житомирському відділу поліції ГУНП в Житомирській області.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти у залі суду, після чого негайно закріпити обвинуваченому ОСОБА_1 засіб електронного контролю.

Роз’яснити ОСОБА_1, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з’являтися у житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов’язаних із виконанням покладених на неї зобов’язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: