Рішення № 80438572, 13.03.2019, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 296/11323/18

Провадження №2/278/389/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2019 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.

секретаря с/з - Талавєр Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи служби у справах дітей Житомирської міської ради про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, в якому зазначає, що останній не виконує належним чином батьківських обов'язків відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме життям дитини не цікавиться, не турбується про його виховання, фізичний та духовний розвиток, не надає матеріальної допомоги.

Позивач ОСОБА_2 та її захисник Швець А.А. позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити, подали до суду спільну заяву про розгляд справи у їх відсутність (а.с.41).

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнав та не заперечував проти його задоволення (а.с.35).

Представник третьої особи служби у справах дітей Житомирської міської ради Колесинський В.А. в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав (а.с.42).

В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін розгляд справи проводиться відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року народився ОСОБА_4, в свідоцтві про народження якого батьками зазначено: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с.8).

Відповідно до довідки ОСББ «Вітрука 21» №1221 від 20 жовтня 2018 року неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на утриманні матері ОСОБА_2 (а.с.11).

Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №27 від 22 лютого 2019 року затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.43).

Спірні правовідносини регулюються ст.ст.19, 150, 157, 164-166 Сімейного кодексу України.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п.п. 16, 18 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до принципу шостого «Декларації прав дитини», яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості.

За ст.ст.150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Частиною 1 статті 141 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.

За статтею 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються, від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини та жорстоко поводяться з дитиною.

14 вересня 2006 року Україною було ратифіковано Європейську соціальну хартію, переглянуту у 2007-2010 року за якою держава зобов'язалася забезпечити права дитини на належний рівень життя.

За ст.3 Конвенції про права дитини, судова система є одним з органів держави на який також покладено обов'язок забезпечити захист інтересів дітей.

Так, відповідно до ст.19 Сімейного Кодексу при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. №2, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Враховуючи визнання відповідачем позову і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись ст.ст.150, 155, 164-166 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця: АДРЕСА_3) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки: АДРЕСА_4 ІПН НОМЕР_1) в сумі 704 гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклик) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: І. В. Зубчук