Рішення № 80438351, 21.01.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/1380/18

2/206/50/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2019 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Ажмяковій Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСОБА_4 страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_5,

відповідача ОСОБА_3,

представників відповідачів ОСОБА_6, ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

14 березня 2018 року позивач звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ПАТ «СК «Провідна» та ПАТ «СК «Альфа Страхування» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В своїй позовній заяві позивач посилається на те, що 30.10.2017 року о 08.05 год. у м. Дніпро на перехресті вул. Гаванська та з’їзду з Південного мосту водіями ОСОБА_2, яка керувала транспортним засобом Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_3, який керував транспортним засобом Geely, державний номер НОМЕР_2, через порушення кожним з них Правил дорожнього руху, було допущено зіткнення з транспортним засобом КІА СЕЕD, державний номер НОМЕР_3, який належить та перебував під управлінням ОСОБА_1, в результаті яких зазначений транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження. Водієм ОСОБА_2, яка керувала транспортним засобом Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_1, було пошкоджено задню частину належного позивачу автомобіля КІА СЕЕD, державний номер НОМЕР_3, а водієм ОСОБА_3, який керував транспортним засобом Geely, державний номер НОМЕР_2, було пошкоджено передню та праву частину належного позивачу автомобіля КІА СЕЕD, державний номер НОМЕР_3. Винність ОСОБА_2 у вчиненні вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження, встановлено постановою від 22.11.2017 року Самарського районного суду м. Дніпропетровська, що набрала законної сили. Винність ОСОБА_3 у вчиненні вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження, встановлено постановою від 22.11.2017 року Самарського районного суду м. Дніпропетровська, що набрала законної сили. 02.11.2017 року позивач направив на адресу відповідачів телеграми-виклики для здійснення аварійного обстеження автомобіля 07.11.2017 року. 20.11.2017 року судовим експертом було складено висновок експертного дослідження авто товарознавця №277/17А про визначення матеріальних збитків, заподіяних власнику, згідно якого вартість ремонтних робіт автомобіля КІА СЕЕD, державний номер НОМЕР_3, що належить позивачу складає 69757,93 грн. Крім того, розмір понесених позивачем витрат на проведення експертного дослідження складає: 350 грн. - вартість відправки телеграми на адресу відповідача ОСОБА_2, 350 грн. - вартість відправки телеграми на адресу відповідача ОСОБА_3, 1600 грн. - вартість послуг судового експерта. 04.02.2017 року позивач передав належний йому пошкоджений автомобіль КІА СЕЕD, державний номер НОМЕР_3, на ремонт ФОП ОСОБА_7, який після огляду надав позивачу для сплати відповідні рахунки-фактури. Зокрема: згідно рахунку-фактури №ЯК99/2 від 04.12.2017 року ФОП ОСОБА_7 загальна вартість відновлювального ремонту частини належного позивачу автомобіля КІА СЕЕD, державний номер НОМЕР_3, пошкодженої відповідачем ОСОБА_2 складає 42940 грн., згідно рахунку-фактури №ЯК-99/1 від 04.12.2017 року ФОП ОСОБА_7 загальна вартість відновлювального ремонту частини належного позивачу автомобіля КІА СЕЕD, державний номер НОМЕР_3, пошкодженої відповідачем ОСОБА_2 складає 33752 грн. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну власником транспортного засобу тертім особам, згідно полісу №АМ/0088082 була застрахована ПрАТ СК «Провідна». 30.10.2017 року позивач звернувся до ПрАТ СК «Провідна» із повідомленням №2300187394 про дорожньо-транспортну пригоду та заявою №2300187394 про виплату страхового відшкодування. 22.01.2018 року ПрАТ СК «Провідна» здійснила часткове відшкодування у сумі 24657,62 грн. завданої позивачу шкоди, що підтверджується повідомленням про виплату №17-05/828 від 22.01.2018 року. Позивач здійснив ремонт частини належного автомобіля КІА СЕЕD, державний номер НОМЕР_3, пошкодженої відповідачем ОСОБА_2 на суму 42940 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №3 від 01.03.2018 року та актом здачі приймання робіт №ЯХ-111 від 01.03.2018 року. Т.ч. невідшкодований відповідачем ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Провідна» розмір вартості ремонту пошкодженої відповідачем ОСОБА_2 транспортного засобу позивача склав: 42940 – 24657,62 = 18282,38 грн. Зазначені витрати позивачу на момент звернення з цим позовом відповідачами не відшкодовані. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 за шкоду, заподіяну власником наземного транспортного засобу третім особам, згідно полісу №АІ/9328394, була застрахована ПрАТ СК «ОСОБА_4 страхування». 06.12.2017 року позивач звернувся до ПрАТ СК «ОСОБА_4 страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування та заявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування. 25.01.2018 року ПрАТ СК «Альфа Страхування» здійснила часткове відшкодування у сумі 16874,30 грн. завданої позивачу шкоди, що підтверджується листом №1852.609.17.01.01-0313.01 від 25.01.2018 року. Позивач здійснив ремонт частини належного йому автомобіля КІА СЕЕD, державний номер НОМЕР_3, пошкодженої відповідачем ОСОБА_3 на суму 33752,00 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт №К-00000001 від 31.01.2017 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру №4 від 01.03.2018 року та актом здачі приймання робіт №ЯХ-112 від 01.03.2018 року. Т.ч., невідшкодований відповідачами ОСОБА_3 та ПрАТ СК «ОСОБА_4 страхування» розмір вартості ремонту пошкодженої відповідачем ОСОБА_3 транспортного засобу позивача склав: 33752 – 16847,30 = 16904,70 грн. Зазначені витрати позивачу на момент звернення з позовом не відшкодовані. Крім того, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїми діями завдали позивачу немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними незручностями, що окреслили негативні зміни життя. Він вимушений відчувати психологічні переживання та душевні страждання, з’явились негативні психосоматичні та психоемоційні зміни як то, порушення сну, швидка втомлюваність, пасивність, знижений настрій, пригніченість, нервозність, дратливість, образливість, чутливість, емоційна напруга, невпевненість в собі, відчуття власної трудової неповноцінності. Внаслідок вищенаведених обставин він досі відчуває почуття приниженої гідності, образи, досади, були порушені актуальні життєві плани, що потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу. Враховуючи всі вище перелічені фактори, заподіяну моральну шкоду позивач оцінює по 35000 грн. щодо відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Позивач просив суд ухвалити рішення яким, стягнути на його користь відшкодування матеріальних збитків із ОСОБА_2 1150 грн., із ОСОБА_2 та ПрАТ СК «Провідна» солідарно 18282,38 грн., із ОСОБА_3 1150 грн., із ОСОБА_3 та ПрАТ СК «ОСОБА_4 страхування» солідарно 16904,70 грн.; стягнути на користь позивача відшкодування немайнових витрат із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 35000 грн. з кожного; стягнути з відповідачів на його користь суму понесених судових витрат в рівних частинах.

29.03.2018 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження (а.с.103-104).

19.04.2018 року від відповідача ПАТ «СК «Альфа Страхування» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилався на необґрунтованість вимог позивача з тих підстав, що відновлювальний ремонт було здійснено методом заміни складових частин на нові, а тому відшкодування здійснювалося з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових транспортного засобу, що було виплачено у повному обсязі та відповідає вимогам ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

03.05.2018 року від відповідача ПАТ «СК Провідна» надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог та посилався на ті обставини, що відповідач узгодив з позивачем спосіб визначення страхового відшкодування та була проведена виплата страхового відшкодування вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу у розмірі 24657,62 грн. (25657,62 – 1000 грн. франшиза). Його посилання на висновок №8272/17А складений експертом ОСОБА_8 є необґрунтованим, оскільки він складений з порушенням Методики товарознавчих експертиз та оцінки дорожніх транспортних засобів і не є належним доказом в розумінні положень ЦПК України. Крім того, відповідно до ст.1194 ЦК України відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою покладено на особу винну в настанні ДТП.

04.07.2018 року від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на наступне. Так, висновок судового експерта ОСОБА_9С №272/17А від 20.11.2017 року складено із порушенням методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, розмір матеріальних збитків 46102,69 грн. не відповідає дійсним пошкодженням, що були зафіксовані співробітниками поліції в адміністративному матеріалі. Повністю відсутня описова частина виявлених під час огляду експертом пошкоджень автомобіля і фактично ніде не зазначено, які саме пошкодження експертом було встановлено, їх локалізація, вид та характер. Крім того, якщо позивач розраховує на відшкодування вартості придбаних нових деталей і агрегатів, він зобов’язаний повідомити суду місцезнаходження старих та надати їх для огляду з метою встановлення їх наявності та факту проведення заміни на нові. Також належним чином не аргументовано та не доведено розмір, об’єм та глибину моральної шкоди завданої позивачу.

18.07.2018 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якій вона просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з тих підстав, що висновок експерта ОСОБА_9 №272/17А від 20.11.2017 року, на який посилається позивач проведений із значними порушеннями, а тому не може бути доказом по справі, крім того позивачем не підтверджені витрати понесені ним на ремонт задньої частини автомобіля. Що стосується моральної шкоди, позивачем не надано жодних доказів на її підтвердження.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав викладених в позові.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача ОСОБА_10 «СК «Провідна» в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, відповідно до відзиву просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача ПАТ «СК Альфа страхування» в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, відповідно до відзиву просив розглядати справу за його відсутності.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.10.2017 року о 08.05 год. у м. Дніпро на перехресті вул. Гаванська та з’їзду з Південного мосту водіями ОСОБА_2, яка керувала транспортним засобом Toyota Yaris, державний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_3, який керував транспортним засобом Geely, державний номер НОМЕР_2, через порушення кожним з них Правил дорожнього руху, було допущено зіткнення з транспортним засобом КІА СЕЕD, державний номер НОМЕР_3, який перебував під управлінням ОСОБА_1, в результаті яких зазначений транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження, встановлено постановою від 22.11.2017 року Самарського районного суду м. Дніпропетровська, що набрала законної сили. (а.с. 10)

Винність ОСОБА_3 у вчиненні вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження, встановлено постановою від 22.11.2017 року Самарського районного суду м. Дніпропетровська, що набрала законної сили. (а.с. 11)

20.11.2017 року судовим експертом було складено висновок експертного дослідження авто товарознавця №277/17А про визначення матеріальних збитків, заподіяних власнику, згідно якого вартість ремонтних робіт автомобіля КІА СЕЕD, державний номер НОМЕР_3, що належить позивачу складає 69757,93 грн. (а.с. 19-33)

Так, статтею 22 ЦК України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв'язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну власником транспортного засобу тертім особам, згідно полісу №АМ/0088082 була застрахована ПрАТ СК «Провідна» (а.с. 62)

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 за шкоду, заподіяну власником наземного транспортного засобу третім особам, згідно полісу № АІ/9328394, була застрахована ПрАТ СК «ОСОБА_9 страхування» (а.с. 63).

22.01.2018 року ПрАТ СК «Провідна» здійснила відшкодування у сумі 24657,62 грн завданої позивачу шкоди, що підтверджується повідомленням про виплату № 17-05/828 від 22.01.2018 року. ( а.с. 69)

25.01.2018 року ПрАТ СК «ОСОБА_9 страхування» здійснила відшкодування у сумі 16874,30 грн завданої позивачу шкоди, що підтверджується листом № 1852.609.17.01.01-0313.01 від 25.01.2018 року (а.с. 70).

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Позивач зазначає, що перерахована сума не повністю покрила вартість відновлювального ремонту автомобілю, різницю якої він і просить стягнути.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 пояснив при підготовці експертного дослідження документи щодо дорожньо-транспортної пригоди йому не надавалися, причину виникнення пошкоджень він не зазначав, під час огляду була присутня відповідач ОСОБА_2

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст.29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Крім того, у п. 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз'яснено, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На виконання наведених вище норм матеріального права страховик виплатив позивачу страхове відшкодування, розмір якого хоча і не перевищує ліміт відповідальності, проте визначено відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та умов договору страхування.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Так, позивач посилається на ті обставини, що ним було здійснено ремонт частини належного автомобіля КІА СЕЕD, державний номер НОМЕР_3, пошкодженої відповідачем ОСОБА_2 на суму 42940 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 3 від 01.03.2018 року та актом здачі приймання робіт № ЯХ-111 від 01.03.2018 року, а також здійснено ремонт частини належного йому автомобіля пошкодженої відповідачем ОСОБА_3 на суму 33752,00 грн, що підтверджується актом здачі-приймання робіт № К-00000001 від 31.01.2017 року, квитанцією до прибуткового касового ордеру № 4 від 01.03.2018 року та актом здачі приймання робіт № ЯХ-112 від 01.03.2018 року. ( а.с. 54-61), а тому просить виплатити різницю між страховим відшкодуванням та вищезазначених сум, однак суд критично ставиться до обґрунтувань позивача виходячи з наступного.

Так, позивачем не було оскаржено Розрахунку вартості відновлювального ремонту ПрАТ «СК «Провідна», та не було заявлено клопотання про призначення судової експертизи.

Наданий позивачем висновок експерта №8272/17А суд не може вважати належним доказом виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.5.5ґ Методики товарознавчих експертиз та оцінки дорожніх транспортних засобів, що входить до переліку рекомендованих джерел для експертів при розрахунку вартості відновлювального ремонту, під час технічного огляду КТЗ експерт повинен встановити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов’язковою фіксацією шляхом фотографування.

Однак в порушення вищезазначеної методики не було встановлено характеру та обсягу пошкоджень транспортного засобу, не досліджувались матеріали адміністративної справи, відповідно до яких зафіксовано пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП, що в свою чергу не дає цілковитої можливості встановити відповідність відновлювального ремонту щодо обсягу пошкоджень. Крім того висновок взагалі не містить описової частини.

Надані суду акт здачі-прийняття робіт №ЯХ-111 від 01.03.2018 року ФОП ОСОБА_11 та акт № К-00000001 від 31.01.2018 року ФОП ОСОБА_7 не містять підпису позивача, крім того, номера та дати рахунку фактури приєднаної до матеріалів справи на суму 42940 грн. та вказаних в акті здачі прийняття робіт на вищезазначену суму не співпадають ( а.с. 54,57), в результаті чого в своїй сукупності зазначені докази також не можуть бути належними по справі.

Т.ч. суд приходить до висновку про відсутність належних та обґрунтованих підстав для відшкодування різниці вартості матеріальної шкоди відповідно до положень ст. 1194 ЦК України.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до абз. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Визначаючи розмір моральної шкоди по даній справі суд враховує, що в результаті неправомірних дій та порушення ПДР України водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивачу дійсно було завдано моральних та душевних страждань, в результаті чого змінився її нормальний уклад життя, а тому враховуючи вищевикладене та обставини скоєного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 7500 грн. з кожного відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 979, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 22, 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іпн.2950122490) до ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, іпн.2474015941), ОСОБА_3 (АДРЕСА_3), Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (м. Київ, пр. Повітрофлотський, б.25, код ЄДРПОУ 23510137) та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСОБА_9 страхування» (м. Київ, вул. Рибальська, 22, код ЄДРПОУ 30968986) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 7500 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 7500 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя О.П.Румянцев