Вирок № 80438257, 14.03.2019, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1118/18

Провадження № 1-кп/188/11/2019

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2019 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Ніколаєвої І.К.

з участю секретаря судового засідання: Карпенко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в cмт. Петропавлівка кримінальне провадження № 12018040530000294 від 02.06.2018 р. відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився і проживає ІНФОРМАЦІЯ_2. Одруженого , ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера - інваліда 3 групи, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

учасники судового процесу:

обвинувачений ОСОБА_1І

захисник ОСОБА_2

прокурор Фурсов Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, при невстановлених обставинах, у невстановлений час, місця та спосіб, без передбаченого законом дозволу , у порушення вимог "Положення про дозвільну систему", затвердженого Постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 року, Інструкції "Про порядок виготовлення, придбання, зберігання , обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної ї холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для вистрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21.08.1998 року, придбав бойові припаси, а саме 6 штук патронів калібру 7,62 мм, 31 шт. патронів калібру 5,45 мм.

328 шт. патронів калібру 5,6 мм ОСОБА_1 приблизно в 1989-1988 роках, будучи членом секції кульової стрільби середньої школи колишнього совхозу «Дніпропетровський», під час проведення стрільб отримав під підпис від воєнрука ОСОБА_3 , а саме 7 пачок по 50 патронів калібру 5,6 мм з метою подальшого проведення стрільб, але по невідомій причині вказані стрільби не відбулися. Вказані патрони він не повернув воєнруку назад, а незаконно зберігав їх у власному домоволодінні без передбаченого законом дозволу. Після чого, ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання 6 штук патронів

калібру 7,62 мм, 31 шт. патронів калібру 5,45 мм., зберігання бойових припасів в кількості 6 штук патронів калібру 7,62 мм, 31 шт. патронів калібру 5,45 мм. та 328 шт. патронів калібру 5,6 мм , усвідомлюючи, що придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу є незаконним, умисно, у порушення вимог «Положення про дозвільну систему», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992 року, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і холощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України N° 622 від 21.08.1998 року, у невстановлений слідством час та спосіб поклав незаконно придбані ним бойові припаси до однієї з кімнат будинку, в якому він зареєстрований та проживає, а саме за адресою: вул. Шевченка, 103 смт. Петропавлівка, Дніпропетровської області, де залишив зберігатись придбані ним бойові припаси.

02.06.2018 року працівниками Петропавлівського відділення поліції Павлоградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області в домоволодінні, де зареєстрований та проживає ОСОБА_1 за адресою: вул. Шевченка, 103 смт Петропавлівка Дніпропетровської області, було виявлено та вилучено 6 штук патронів калібру 7,62 мм, 31 шт. патронів калібру 5,45 мм, 328 шт. патронів калібру 5,6 мм.

Згідно висновку експерта № 20/3.1/276 від 11.06.2018 року патрони в кількості 6 штук, вилучені 02.06.2018 року при проведенні обшуку домоволодіння, що розташоване за адресою: вул. Шевченко, 103, смт. Петропавлівка, Дніпропетровської області є боєприпасами, а саме 7,62 мм цільовими гвинтівочними патронами. Дані патрони виготовлені промисловим способом та призначені до стрільби з військової нарізної вогнепальної зброї - гвинтівок зразка 1891/30 рр., карабінів зразка 1938 та 1944 рр., ручних кулеметів Дегтярьова, а також конструктивні особливості даних патронів дозволяють використовувати їх до стрільби з мисливських нарізних карабінів «Тигр», «ОП СВТ», «ОП КО-38», «ОП КО-44» Патрони до стрільби придатні.

Патрони в кількості 31 штука, вилучені 02.06.2018 року при проведенні обшуку домоволодіння, що розташоване за адресою: вул. Шевченко, 103, смт. Петропавлівка, Дніпропетровської області є боєприпасами. Дані патрони виготовлені промисловим способом та є 5,45 мм проміжними патронами зразка 1974 року та призначені до стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї : автоматів «АК-74», «АКС-74», «АКС-74-У» ручних кулеметів «РПК-74» та їх модифікацій. Патрони до стрільби придатні.

Патрони в кількості 328 штук, вилучені 02.06.2018 року при проведенні обшуку домоволодіння, що розташоване за адресою: вул. Шевченко, 103, смт. Петропавлівка Дніпропетровської області є боєприпасами. Дані патрони виготовлені промисловим способом та є спортивно-мисливськими патронами калібру 5,6 мм кільцевого запалення. Патрони призначені до стрільби з нарізної спортивної і мисливської зброї: гвинтівок «ТОЗ-8М», «СМ-2», «МЦ-3», «МЦ- 12», «Стріла-2», карабінів «ТОЗ-11», «ТОЗ-16», «ТОЗ-17», пістолетів Марголіна, «МЦУ», «МЦ- 12», «ІЖ-1», та інші. Патрони до стрільби придатні.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 своє вини у пред'явленому обвинувачені не визнав повністю і пояснив, що він має дозвіл на вогнепальну зброю, який він отримав у 2002 році. На підставі цього дозволу він користувався та зберігав зброю та патрони калібру 7,62 мм до неї в сейфі як того вимагає інструкція. Для використання патронів калібру 5,45 мм та 5,6 мм він зброї не має.

Патрони калібру 5,6 мм в кількості 328 шт. він отримав у школі с. Українське приблизно у 1988 році з метою проведення стрільби з учасниками секції у вчителя, який викладав військову підготовку ОСОБА_3 . Про тримання цих патронів він розписався у журналі про їх видачу. Він не пам'ятає з якої причини не відбулися у секції заплановані стрільби і патрони залишились у нього. Причину не повернення ним не використаних патронів згадати не може через те, що минув значний проміжок часу. Щодо придбання інших патронів він також не може згадати де він їх знайшов. Обвинувачений запевнив суд, що перед початком обшуку, який відбувся у його будинку по вул. Шевченко, 103 в смт. Петропавлівка 02.06.2018 року , він мав реальну можливість сховати патрони, але він не вважав і не вважає, що їх придбання та зберігання було незаконне, а через значний час їх придбання він просто не пам'ятав що вони знаходяться у коробці біля сейфу де він зберігає зброю. Підтвердив, що обшук у його будинку та господарських спорудах дійсно відбувся зранку 02.06.2018 року, проводилась відео зйомка, були присутні адвокат працівники поліції, прокурор та поняті. Перед початком обшуку він читав ухвалу, але не пам'ятає її змісту, після закінчення обшуку він також, за проханням працівників поліції підписував якісь документи. Пояснив, що приблизно в 1989-1988 роках він був членом секції кульової стрільби середньої школи колишнього совхозу «Дніпропетровський». Під час проведення стрільб воєнрук ОСОБА_3 видав йому під підпис 7 пачок по 50 патронів калібру 5,6 мм з метою подальшого проведення стрільб, але по невідомій причині вказані стрільби не відбулися. Вказані патрони не повернув воєнруку назад.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він був присутнім під час проведення обшуку у будинку обвинуваченого за адресою вул. Шевченко в смт. Петропавлівка. Точної дати він не пам'ятає, його запросив слідчий Петропавлівського ВП Нем'ятий Р.К. бути понятим під час проведення обшуку. Обшукували будинок, гараж, двір. Перед початком обшуку слідчий Нем'ятий Р.К. оголосив ухвалу суду про проведення обшуку, був присутній адвокат і сам обвинувачений при проведенні обшуку, всі дії знімали на відеокамеру. Після проведення обшуку відеозапис був переміщений на диск вже в приміщенні відділу поліції, він підписував протокол. Після вилучення патронів та їх розміщення у спеціальний пакет він також ставив свій підпис на пакетах та розписувався у протоколі. Зазначив, що на початку обшуку в кімнаті, де розташований металевий сейф, вилучили багато патронів різного калібру. Під час цього вилучення біля сейфу, крім понятих, був присутній сам ОСОБА_1 Ніяких зауважень від учасників слідчої дії під час вилучення щодо того, що вказані патрони були підкинуті працівниками поліції не було. В ході подальшого обшуку в будинку, підсобних приміщеннях та на території домоволодіння, нічого не вилучалось. Після закінчення обшуку, який був завершений приблизно о 14.30, вони та інші учасники обшуку підписали протокол. В подальшому у відділку поліції був також присутнім під час складання протоколу перегляду відеозапису, в ході якого слідчим було переглянуто запис фіксації обшуку, який було перенесено на диски. Крім нього, також був присутнім ще один понятий.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 02.06.2018 був присутнім в якості понятого під час проведення обшуку в домоволодінні за адресою смт. Петропавлівка, вул. Шевченка, 103. Під час проведення вказаної слідчої дії, яка розпочалась приблизно на початку 7 ранку, крім слідчого та прокурора, також був присутній ще один понятий, власник будинку ОСОБА_1, його дружина, донька, адвокат, працівники поліції. Під час проведення обшуку постійно працівниками поліції за допомогою їх камери проводилась відеофіксація. Зазначив, що на початку обшуку в кімнаті, де розташований металевий сейф, вилучили багато патронів різного калібру. Під час цього вилучення біля сейфу, крім понятих, був присутній сам ОСОБА_1 Вказані патрони за його присутності слідчим були опечатані в спецпакети, на яких поняті також поставили свої підписи. Ніяких зауважень від учасників слідчої дії під час вилучення щодо того, що вказані патрони були підкинуті працівниками поліції не було. В ході подальшого обшуку в будинку, підсобних приміщеннях та на території домоволодіння, нічого не вилучалось. Після закінчення обшуку, який був завершений приблизно о 14.30, вони та інші учасники обшуку підписали протокол. В подальшому у відділку поліції був також підписував протокол перегляду відеозапису. Крім нього, також був присутнім ще один понятий.

Крім показань свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_1 також підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та вивченими в судовому засіданні письмовими доказами:

1. Копією протоколу обшуку та фото таблицями від 02.06.2018 року , який проводився під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018040530000246, в ході якого було вилучено 6 патронів калібру 7,62 мм, 31 патрон калібру 5,45 мм та 328 патронів калібру 5,45 мм, в зв’язку з тим, що у ОСОБА_1 не було дозволу на вогнепальну зброю, яка може використовувати вказані види патронів ( а.с.13- 17).

2. Копією протоколу перегляду відеозапису від 02.06.2018 року – в ході проведення вказаної слідчої дії, під час якої були присутні два понятих, було переглянуто відеозапис фіксації проведення обшуку домоволодіння за адресою смт. Петропавлівка, вул. Шевченка, 103, після чого відеозапис було перенесено на DVD диски та долучено до протоколу ( а.с.19).

3. Висновком експерта №20/3.1/276 від 11.06.2018 року, згідно якого патрони в кількості 6 штук, вилучені 02.06.2018 року при проведенні обшуку домоволодіння, що розташоване за адресою: вул. Шевченко, 103, смт. Петропавлівка, Дніпропетровської області є боєприпасами, а саме 7,62 мм цільовими гвинтівочними патронами. Дані патрони виготовлені промисловим способом та призначені до стрільби з військової нарізної вогнепальної зброї – гвинтівок зразка 1891/30 рр., карабінів зразка 1938 та 1944 рр., ручних кулеметів Дегтярьова, а також конструктивні особливості даних патронів дозволяють використовувати їх до стрільби з мисливських нарізних карабінів «Тигр», «ОП СВТ», «ОП КО-38», «ОП КО-44» Патрони до стрільби придатні. Патрони в кількості 31 штука, вилучені 02.06.2018 року при проведенні обшуку домоволодіння, що розташоване за адресою: вул. Шевченко, 103, смт. Петропавлівка, Дніпропетровської області є боєприпасами. Дані патрони виготовлені промисловим способом та є 5,45 мм проміжними патронами зразка 1974 року та призначені до стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї : автоматів «АК-74», «АКС-74», «АКС-74-У» ручних кулеметів «РПК-74» та їх модифікацій. Патрони до стрільби придатні. Патрони в кількості 328 штук, вилучені 02.06.2018 року при проведенні обшуку домоволодіння, що розташоване за адресою: вул. Шевченко, 103, смт. Петропавлівка Дніпропетровської області є боєприпасами. Дані патрони виготовлені промисловим способом та є спортивно-мисливськими патронами калібру 5,6 мм кільцевого запалення. Патрони призначені до стрільби з нарізної спортивної і мисливської зброї : гвинтівок «ТОЗ-8М», «СМ-2», «МЦ-3», «МЦ-12», «Стріла-2», карабінів «ТОЗ-11», «ТОЗ-16», «ТОЗ-17», пістолетів Марголіна, «МЦУ», «МЦ-12», «ІЖ-1», та інші. Патрони до стрільби придатні ( а.с.29-36).

4. Довідкою Петропавлівського ВП №51.2-4614 від 19.06.2018 року, згідно якої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканець смт. Петропавлівка, вул. Шевченка, 103, згідно обліків ІС «Зареєстрована зброя» є власником мисливського карабіну «Вепрь308», 308 калібру, №АО9185, дозвіл на зберігання №3616 виданий терміном до 11.10.2020 року, мисливської гладкоствольної рушниці ТОЗ-34Р, 12 калібру, №Ш877855, мисливської гладкоствольної рушниці «Олень», 32 калібру, №623 та мисливської гладкоствольної рушниці ІЖ-58МАЕ, 12 калібру, №09086, дозвіл на зберігання яких №121 виданий Петропавлівським ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області терміном до 31.03.2021. Вказаний доказ підтверджує той факт, що ОСОБА_1 не має дозволу на вогнепальну зброю, за допомогою якої можна використовувати вилучені під час обшуку патрони, тобто ОСОБА_1 незаконно, без відповідного дозволу зберігав у своєму домоволодінні ( а.с.38).

5. Речовими доказами у вигляді 308 патронів калібру 5,6 мм, 20 гільз патронів калібру 5,6 мм, 24 патрони калібру 5,45 мм, 7 гільз патронів калібру 5,45 мм, 3 патрони калібру 7,62 мм, 3 гільзи патронів 7,62 мм, які були оглянути в судовому засіданні під час судового слідства.

В судовому засіданні також була вивчена довідка директора Новоселівської загально освітньої школи ОСОБА_6, надана на запит прокурора ( а.с.46) якою директор підтвердив, що у 1988-1989 роках на посаді військового керівника школи працював ОСОБА_3 і він був звільнений з посади 13.03.1998 року. Журнал видачі боєприпасів в архіві школи відсутній, даних про передачу його до інших установ немає.

Таким чином, аналізуючи показання допитаних незацікавлених у певному вирішенні справи свідків, які отримані у відповідності до вимог КПК України, суд бере їх до уваги, і приходить до висновку, що вони повністю відповідають та узгоджуються з показаннями обвинуваченого.

Такі показання свідка є допустимим джерелом доказів, оскільки отримані від сторонньої особи за відповідною процедурою, вони підтверджують факт вилучення у ОСОБА_1 патронів: 6 шт калібру 7,62 мм; 31 шт калібру 5,45 мм; 328 шт. калібру 5,6 мм і, одночасно, відповідають показанням обвинуваченого щодо їх вилучення під час обшуку у його присутності та присутності адвоката.

Вивчені в судовому засіданні письмові докази повністю відповідають показанням обвинуваченого та свідків, отриманих у відповідності до вимог КПК України, відтак вони беруться судом до уваги.

Окрім цього, у судовому засіданні було переглянуто відеозапис на якому зафіксований проведений обшук у домоволодінні обвинуваченого яким також підтверджується факт вилучення у ОСОБА_1 патронів: 6 шт калібру 7,62 мм; 31 шт калідбру 5,45 мм; 328 шт. калібру 5,6 мм.

Не визнаючи себе винним обвинувачений, протягом всього судового слідства, не заперечував факт вилучення з його домоволодіння під час проведення обшуку у присутності адвоката та двох понятих, патронів в кількості 6 шт калібру 7,62 мм; 31 шт калідбру 5,45 мм; 328 шт. калібру 5,6 мм.

Отже, невизнання ОСОБА_1 себе винним суд розцінює як бажання уникнути покарання.

Щодо заявленого клопотання сторони захисту з приводу визнання доказів недопустимими суд вважає його безпідставним, необґрунтованим та таким, що не може бути задоволене судом з наступних обставин.

Стаття 87 КПК України, посилання на яку в клопотанні захисника обвинуваченого взагалі відсутнє, містить вичерпний перелік підстав для визнання доказів недопустимими. Так, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Суд зобов’язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

5) порушення права на перехресний допит.

Недопустимими є також докази, що були отримані:

1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;

2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;

3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв’язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов’язаний довести в суді під час судового провадження;

4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.

Жодних з вказаних вимог органом досудового розслідування порушено не було - обшук був проведений на підставі ухвали слідчого судді, тобто з дозволу суду, захисник був допущений до проведення вказаної слідчої дії. Суд вважає, що недоліки, на які вказує сторона захисту щодо ведення протоколу обшуку не можуть бути підставою для визнання його недопустимим доказом. Так, в копії протоколу обшуку від 02.06.2018 року, який міститься в матеріалах провадження, зазначено про час початку процесуальної дії, а саме 06.05 годин, учасники процесуальної дії, а саме поняті, які були присутніми під час проведення слідчої дії, підтвердили в ході судового розгляду, що обшук почався на початку 7 ранку 02.06.2018 року та був закінчений приблизно о 14.30 годин. Вказане зафіксовано на відеозапис, який долучений до протоколу перегляду відеозапису, всім учасникам було відомо, що застосовується відеофіксація, що також підтвердив під час свого допиту сам обвинувачений ОСОБА_1

Крім того, відеозапис фіксації проведення обшуку домоволодіння за адресою смт. Петропавлівка, вул. Шевченка, 103 є додатком до протоколу перегляду відеозапису від 02.06.2018 року, під час складення якого слідчим за участю понятих було переглянуто та перенесено вказаний відеозапис на ДВД диски. Суд звертає увагу на ту обставину, що в матеріалах кримінального провадження №12018040530000294 за обвинуваченням ОСОБА_1 міститься копія протоколу перегляду відеозапису, тобто не оригінальні примірники технічних носіїв інформації, в зв’язку з тим, що вказана слідча дія була проведена в ході досудового розслідування кримінального провадження №12018040530000246, що зазначено в протоколах обшуку та перегляду відеозапису. Допитані в ході судового розгляду як свідки поняті ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтвердили, що підписували протокол обшуку та протокол перегляду відеозапису.

Також, під час перегляду відеозапису проведення обшуку під час судового розгляду в ході вилучення патронів, зазначених в обвинувальному акті, в кімнаті будинку, в якій розташований металевий сейф, був присутній слідчий, поняті, прокурор та сам обвинувачений ОСОБА_1, ніяких зауважень з його боку та від інших учасників слідчої дії, що вказані патрони були кимось підкинуті до слідчого не надходило. Вказане вилучення чітко зафіксовано на відеозаписі.

Крім того, твердження сторони захисту, щодо не визнання понятого ОСОБА_5 неупередженим, як особи, яка була понятим при обшуку є надуманим з огляду на наступне.

Так, згідно ч.7 ст.223 КПК України обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Суд вважає, що посилання сторони захисту на ту обставину, що в обвинувальному акті відсутнє посилання на положення Закону, який забороняє придбавати та зберігати вогнепальну зброю є безпідставним та не обґрунтованим в зв’язку з наступним:

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 26.04.2002 року при вирішенні питання, чи є незаконними носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), а також носіння, виготовлення, ремонт або збут холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, судам необхідно керуватися Положенням про дозвільну систему (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. N 576), Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. N 622); та іншими нормативними актами.

Питання про відповідальність за незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, радіоактивними матеріалами осіб, які ними користуються у зв'язку зі службовою діяльністю, вирішуються з урахуванням нормативних актів (інструкцій, правил, наказів тощо), що регулюють порядок поводження з цими предметами.

В обвинувальному акті у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 містяться посилання на Положення про дозвільну систему та Інструкцію, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. № 622. Крім того, Постановою від 31 травня 2018 року, прийнятою колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду за результатом розгляду справи № 127/27182/15-к (провадження № 51-3305км18) висловлено правову позицію щодо складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. В постанові вказано, що доводи сторони захисту про те, що за відсутності в Україні закону, який би регулював порядок надання дозволу на носіння зброї, у діях відсутня подія злочину, то вони є безпідставними, оскільки норма ст. 263 КК України є субсидіарною і для розуміння незаконності поводження зі зброєю, вимагає аналізу відповідного закону. При цьому поняття «закон», яке використав законодавець, має розширене тлумачення і включає в себе законодавство у цілому, в тому числі нормативні акти, що регулюють відповідні правовідносини, порушення яких утворює об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого ст. 263 КК України . Вказана позиція знайшла своє підтвердження також в Ухвалі ОСОБА_7 Верховного суду від 21.11.2018 року (справа № 200/20048/16-к, провадження № 13-63кс18).

В судовому засіданні стороною обвинувачення не був доведений факт незаконного придбання ОСОБА_1 328 шт. патронів калібру 5,6 мм. Доводи обвинуваченого та його захисника про те, що патрони калібру 5,6 мм в кількості 328 шт. він отримав у школі с. Українське приблизно у 1988 році з метою проведення стрільби з учасниками секції у вчителя, який викладав військову підготовку ОСОБА_3, не були спростовані належними доказами і тому суд виключає з пред'явленого обвинувачення факт незаконного придбання ОСОБА_1 328 шт. патронів калібру 5,6 мм. Але вказані патрони ОСОБА_1 продовжував незаконно зберігати в своєму домоволодінні, що, не визнаючи себе винним, не заперечує сам обвинувачений і ця обставина підтверджена вивченими в судовому засіданні доказами.

Виключаючи з пред'явленого обвинувачення незаконне придбання 328 шт. патронів суд керується наступним:

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоби, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинна відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких між іншим, відносяться: верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Так, зокрема, згідно з ст. 8, 9, 17 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березня 2001 року та «ОСОБА_8 проти Сполученого Королівства» від 08 лютого 1996 року.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Докази у вказаному кримінальному провадженні у відповідності до ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України є законними і отримані у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Досліджені судом докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Суд вважає, що його висновок про винуватість ОСОБА_1 , відповідно до ст.94 КПК України, є його внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінці кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для ухвалення обвинувального вироку.

Суд, аналізуючи докази обвинувачення в їх сукупності, зазначає, що з об'єктивної сторони незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами полягає у носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні, ремонту, передачі чи збуту вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу. З суб'єктивної сторона ці злочини можуть бути вчинені тільки з прямим умислом. Суб'єктом злочинів може бути будь-яка особа, який виповнилось 16 років.

Отже, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, повністю доведена, обвинувачений є осудним і таким, що підлягає кримінальній відповідальності, за скоєння тяжкого злочину та призначення покарання, передбаченого санкціями ч.1 ст.263 КК України.

У відповідності зі ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, вчинені обвинуваченим, відноситься до тяжкого злочину.

Кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст. 263 КК України визначена вірно як зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Обираючи вид та міру покарання, суд керуючись ст.65 КК України, вважає, що обставин, яки пом'якшую покарання обвинуваченого, передбаченими ст. 66 КК України, немає. Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України, також немає.

Суд, з урахуванням суспільної небезпеки та тяжкості злочину, який відноситься до категорії тяжкого, особи обвинуваченого, який є інвалідом 3 групи, пенсіонером, раніше не судимий, характеризується позитивно за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити мінімальне покарання що передбачене санкцією ч.1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі, але суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізолювання його від суспільства, тому покарання слід призначити з застосуванням ст.75 та ст. 76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Процесуальні витрати на проведення судової експертизи №20/3.1/276 від 11.06.2018 року в розмірі 1144 грн. суд, врахувавши , що обвинувачений є інвалідом 3 групи та пенсіонером, вважає за можливе віднести за рахунок держави.

Речові докази, передані до камери зберігання речових доказів Петропавлівського ВП, на підставі квитанції № 16 від 13 червня 2018 року, у вигляді 308 патронів калібру 5,6 мм, 20 гільз патронів калібру 5,6 мм, 24 патрони калібру 5,45 мм, 7 гільз патронів калібру 5,45 мм, 3 патрони калібру 7,62 мм, 3 гільзи патронів 7,62 мм, суд вважає за необхідне знищити.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 374, 392, 532 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

1) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

3) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Судові витрати на проведення судової експертизи №20/3.1/276 від 11.06.2018 року в розмірі 1144 грн. віднести за рахунок держави.

Речові докази, передані до камери зберігання речових доказів Петропавлівського ВП, на підставі квитанції № 16 від 13 червня 2018 року, у вигляді 308 патронів калібру 5,6 мм, 20 гільз патронів калібру 5,6 мм, 24 патрони калібру 5,45 мм, 7 гільз патронів калібру 5,45 мм, 3 патрони калібру 7,62 мм, 3 гільзи патронів 7,62 мм, знищити.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_9