Вирок № 80436231, 14.03.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6989/17

(1-кп/199/27/19)

ВИРОК

іменем України

14.03.2019 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

Головуючого:судді – ОСОБА_1

при секретарі – Опацької Н.О.

за участю прокурора – Коміссарова А.С.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження №12017040630000467 відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, неодруженого, маючого малолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, не судимого відповідно до ст.89 КК України та Закону України про амністію 2014 року,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5, 07.01.2017 о 12-00 перебував біля буд.№7 по вул.Крушельницької м.Дніпро, де разом із ОСОБА_6, який вже засуджений за наслідками розгляду кримінального провадження, обставини злочину якого викладені в обвинувальному акті відносно ОСОБА_3 та за попередньою змовою групою осіб з останнім, вирок набув чинності, з метою крадіжки телефонного кабелю, діючи разом з ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб, умисно та з корисливого мотиву, підійшов до колодязя за вказаною адресою та почав таємно викрадати з колодязю телефонний кабель ТПП 100*2*04, що належить ПрАТ «Фарлеп-Інвест».

Разом вони скрутили телефонний кабель, але були помічені свідком ОСОБА_7, який зробив їм зауваження та почав знімати на камеру свого мобільного телефону їх дії по викраденню телефонного кабелю.

Того ж дня за вказаною адресою, тобто 07.01.2017 близько 12-30, достовірно знаючи, що їх злочинний намір викрито та став відомим для громадян, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6, не припинив свої злочинні дії, а напроти, продовжуючи свої дії, які спрямовані на утримання викраденого майна, діючи умисно і відкрито для оточуючих громадян, за попередньою змовою групою осіб, із викраденим телефонним кабелем ТПП 100*2*04, що належить ПрАТ «Фарлеп-Інвест», пішов у бік буд.№7 по вул.Крушельницької у м.Дніпро, де сів у автомобіль НОМЕР_1 та зник у невідомому напрямку, спричинивши ПрАТ «Фарлеп-Інвест» згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №89 від 17.01.2017 матеріальну шкоду на загальну суму 1054 грн. 41 коп. щодо вартості телефонного кабелю.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою провину не визнав. Суду заявив, що визнає провину у неповідомленні поліцію про скоєний ОСОБА_6 злочин. Суду показав, що 07.01.2017 він «за компанію» разом із ОСОБА_6 поїхав на ринок скупитися, потім вони поїхали до дому. По дорозі зупинилися на вулиці Крушельницької попити кофе. ОСОБА_6 вийшов з машини і пішов за кавою, а він залишився поруч машини. Потім побачив, що ОСОБА_6 кудись зник, побачив відкритий колодязь, подумав, що ОСОБА_6 впав у колодязь. Потім зібралися якісь люди, почали кричати, що ми щось викрали. Він підійшов ближче, побачив ОСОБА_6, поруч нього лежали телефонні кабелі, які ОСОБА_6 почав намотувати на руку, почув як кричить чоловік. Він сказав ОСОБА_6 кинути кабель. ОСОБА_6 кинув кабель, той чоловік знімав їх на камеру. Він запитав ОСОБА_6, що це було, той сказав, що кабель йому був необхідній для розпалювання «буржуйки», топити в приватному секторі. Він не домовлявся із ОСОБА_6 разом викрадати кабель.

Відповідно до ч.1 ст.337, п.1,2,3,4 ч.1 ст.368 КПК України суд вважає, що мало місце діяння, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_5, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та ОСОБА_5 винен у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, що підтверджується доказами, отриманими під час кримінального провадження, долученими судом та дослідженими під час судового розгляду, а саме:

Так, представник потерпілого ОСОБА_8 суду показав, що 07.01.2017 він випадково в соціальній мережі Інтернет побачив посилання на відео, відеоролик, як по вул.Крушельницької у м.Дніпро, де знаходиться телефонна станція ПрАТ «Фарлеп-Інвест»,та як невідомі зловмисники демонтують і викрадають телефонні кабелі ТПП 100*2*04 з каналізації. На записи він побачив, як невідомі вирізали кабель, змотували його. Після чого він, як співробітник ПрАТ «Фарлеп-Інвест», направив лінійно-кабельну службу на місце скоєння для перевірки наявність пошкоджень кабелю та підрахувати матеріальні збитки, що були завдані в результати дій невідомих осіб. Після перевірки та підтвердження того, що дійсно був викрадений телефонний кабель, він звернувся із заявою до поліції.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що 07.01.2017 він йшов додому по вул.Крушельницькій м.Дніпро, де побачив, як із відкритого люка виліз ОСОБА_6 а поруч з люком «на стрьомі» стояв ОСОБА_5, який дивився по сторонам, щоб їх «не спалили» та які витягували телефонні кабелі. Йому здалося, що ОСОБА_5 всім цім керував так як чув, що той казав іншим що їм робити, вони швидко змотували кабель. Він почав знімати це на свій мобільний телефон так як зрозумів, що вони крадії, запитав, звідки вони та що роблять. На його запитання ОСОБА_5 стрепенувся, вони представились робітниками комунальних служб, сказали, що їхній спецодяг є «десь там», неподалік них знаходився автомобіль. Вони його відігнали від себе, ОСОБА_5 вимагав щоби він виключив камеру телефону, намагався її відібрати, коли почув про виклик поліції. ОСОБА_6 і ОСОБА_5 змотали телефонний кабель в 2 мотки, які на плечі почав нести ОСОБА_6 та пішли до автомобіля, де їх чекав водій. Він намагався зупинити їх, кричати, щоб привернути увагу людей, кричав, що вони крадії, оскільки не повірив, що вони є працівниками комунальних служб, але не зміг зупинити, ОСОБА_9, який ніс кабелі на плечі, розвернувся і кинув в нього одним із мотків кабелю, вони побігли геть, вдвох схопили моток кабелю, який поклали до машини, сіли у автомобіль НОМЕР_2, який на швидкості уїхав. Після чого він виклав відеозапис, знятий на його телефон, у мережу Інтернет.

Свідок ОСОБА_10 суду показав, що десь у січні 2017 приблизно о 09-00 - 10-00 він керував автомобілем НОМЕР_2, зустрівся із своїми знайомими ОСОБА_6 та ОСОБА_5, з якими поїхав на ринок «Березинській» у м.Дніпро. На шляху прямування по пр.Слобожанському вони підібрали ще одного знайомого ОСОБА_11 Прибувши на місце він залишився в машині, а хлопці пішли купувати кофе. Після того, як ОСОБА_6 зі знайомим почали повертатись назад до машини, у ОСОБА_6 випав мобільний телефон. В цей час до них підійшов якийсь хлопець та почав кричати, але що саме, він не почув, оскільки вважав, що це їх знайомий, після чого вони сіли в салон автомобіля. В той день він не бачив у ОСОБА_6 сторонніх предметів, в тому числі кабелів. Чоловік, який кричав на його знайомих, до автомобіля не підходив, зупинити їх ніхто не намагався.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що 07.01.2017 приблизно о 10-00 він зустрів свого знайомого ОСОБА_6, який запропонував йому проїхатись на базар, на що він погодився, оскільки треба було купити поливальний шланг, а його знайомим запчастини до автомобіля. Після чого ОСОБА_6 підійшов до знайомого таксиста на ім’я ОСОБА_10, щоб він підвіз їх до ринка, на що останній погодився. Крім них, в автомобілі знаходився йому знайомий ОСОБА_5, вони попрямували на ринок «Березинський». Зупинились недалеко від магазину по вул.Крушельницької, щоб випити кофе. Ще не дійшовши до лотка, він побачив, що до ОСОБА_6 та ОСОБА_3, які вийшли з автомобіля, підійшов незнайомий хлопець, який почав штовхати їх, почалися якійсь розборки, чоловік побіг за ОСОБА_6 та ОСОБА_12, щось кричав. Вони сіли в автомобіль і уїхали. ОСОБА_6 пояснив, що у нього випав мобільний телефон у відкритий люк, за яким ОСОБА_6 поліз у шахту, в результаті виникла розборка із чоловіком. Він не бачив у ОСОБА_6 сторонніх предметів, в тому числі кабелів.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що 07.01.2017 року він разом з ОСОБА_11, ОСОБА_10 їздили купувати запчастини. Коли він нахилився до люка, у нього випав телефон, який впав у колодязь повний води. Він намагався дістати телефон та не дістав, тому що якийсь громадянин почав йому робити зауваження. Поруч з люком лежав обмотаний шланг, якій він взяв для розпалки. ОСОБА_5 собі нічого не брав.

Крім показань представника потерпілого та свідків, вина ОСОБА_3 в обвинуваченні згідно обвинувального акту також підтверджується:

-копією заяви представника ПрАТ «Фарлеп-Інвест» ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення, а саме крадіжки телефонних кабелів біля будинку №7 по вулиці Людмили Мокієвської (теперішнього часу вулиця Крушельницької) в м. Дніпро;

-копією протоколу огляду місця події від 10.01.2017 шахти люка, розташованої поблизу буд.№7 по вул.Крушельницької м.Дніпро, в ході якого були виявлені два отвори, з яких виходять вільні кінці електрокабелю у обплетенні чорного кольору , на яких наявні сліди від впливу ріжучого предмету; стіни вказаної шахти з бетону, покриття шахти складається з ґрунту, яке покрито травою та снігом;

-копією протоколу огляду від 09.01.2017 автомобіля НОМЕР_3, синього кольору, на якому маються механічні пошкодження у вигляді тріщин;

-копією протоколу огляду від 12.01.2017 флеш-накопичувача, наданого свідком ОСОБА_13 із відеозаписом, який був перезаписаний на ДВД-диск та визнаний речовим доказом по справі;

-копією протоколу пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.01.2017 за участю свідка ОСОБА_7, який з пред’явлених осіб, зображений на фотознімках, впізнав чоловіка під фото №2 (ОСОБА_6М.), який 07.01.2017 здійснив грабіж телефонних кабелів по вул.Крушельницької,7 м.Дніпро; впізнав а зовнішніми ознаками, очам та губам;

-протоколом пред’явлення особи для впізнання від 08.09.2017 за участю свідка ОСОБА_7, який з пред’явлених йому осіб, впізнав чоловіка під №1 (ОСОБА_3О.), який вчинив кримінальне правопорушення, за характерними рисами обличчя та голосу;

-відповідно до вимог ст.359 КПК України була здійснена демонстрація відеозапису в залі судового засідання, де під час перегляду встановлено відповідність фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті та у показах свідка ОСОБА_7

З відеозапису свідка ОСОБА_7 вбачається, що 07.01.2017 один із чоловіків, одягнутий у дублянку темного кольору та у спортивні штани стоїть біля відкритого люка до телефонної шахти (ОСОБА_5О.), поруч якого на землі лежить телефонний кабель. Інший чоловік, одягнутий у світлу одежу, вилізає із шахти люка із кабелем в руках (ОСОБА_6М.), який почав скрючувати. На питання свідка ОСОБА_7, «що вони тут роблять і хто вони такі?», невідомі чоловіки відповідають, що «вони є робітниками, без форми, тому що вихідний день, ніхто і нічого не викрадає» (відповідали як ОСОБА_6 так і ОСОБА_5О.). Після чого між свідком ОСОБА_7 та ОСОБА_6 і ОСОБА_12 виникає словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_5, почувши від ОСОБА_7 про виклик поліції та запропонування залишитись на місці до приїзду поліції, намагається з погрозливим видом наблизитись до ОСОБА_7, вимагає, щоб свідок не знімав його на телефон та убрав взагалі. Після цього ОСОБА_6 і ОСОБА_5 швидко залишають місце скоєння злочину з викраденим телефонним кабелем, який несе на плечі ОСОБА_6, разом з викраденим кабелем сідають до автомобіля НОМЕР_2 та з великою швидкістю виїжджають;

-копією висновку судово-товарознавчої експертизи № 89 від 17.01.2017, що ринкова вартість з урахуванням зносу кабелю типу ТПП 100*2*0,4 у кількості 11 метрів станом на 07.01.2017 складає 1054 грн 41 коп.

Оцінюючи докази, суд вважає, що дії ОСОБА_3 повинні бути кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб.

З огляду на викладене, суд розцінює не визнання ОСОБА_12 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, як усталену практику та обрану останнім лінією захисту і бажання будь-яким засобом уникнути відповідальності за вчинення ним умисного тяжкого корисливого кримінального правопорушення, і вважає, що показання обвинуваченого не впливають будь-яким чином на доведеність його вини у вчиненні суспільно-небезпечного діяння або на кваліфікацію вчиненого, тому суд не може його показання взяти до уваги.

Всі докази у кримінальному провадженні у відношенні ОСОБА_3 отримані у передбаченому Кримінальним процесуальним Кодексом України порядку, є належні та допустимі.

Недопустимих доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини або доказів та відомостей, які стосуються особи обвинуваченого не має.

Так, надані обвинуваченим покази у судовому засіданні, що він не скоював вказане кримінальне правопорушення, спростовуються протоколами огляду місця події від 10.01.2017, згідно якого були виявлені в шахті люка сліди пошкодження, в результаті впливу ріжучого предмету, а також відеозаписом свідка ОСОБА_7, переглянутого в судовому засіданні та показами свідка ОСОБА_7, представника потерпілого ОСОБА_8, допитаних в суді, які узгоджується між собою та дають суду підстави вважати, що дії ОСОБА_3, зафіксовані відеозаписом, свідчать, що обвинувачений разом з ОСОБА_6, за попередньою змовою групою осіб, скоїв відкрите викрадення чужого майна – грабіж.

Крім того, згідно протоколу пред’явлення особи для впізнання від 08.09.2017 свідок ОСОБА_7 впізнав обвинуваченого ОСОБА_3 як особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, за характерними рисами обличчя та голосу.

Обставини та причини щодо можливої обмови свідком – обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд критично ставиться до показів обвинуваченого, даними в судовому засіданні, оскільки його покази не зайшли свого підтвердження в ході судового слідства, повністю спростовуються об’єктивною сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не мають протиріч.

Версію обвинуваченого ОСОБА_3, що він злочину не вчиняв, а «ОСОБА_6 залазив у шахту люка, щоб дістати свій мобільний телефон, який впав та не зміг цього зробити, оскільки шахта була заповнена водою», суд не бере до уваги, оскільки таку позицію обвинуваченого розцінює як усталену модель захисту, форму реалізації права на захист і бажання уникнути кримінальної відповідальності і покарання за скоєний злочин.

Крім того, відповідно до протоколу огляду місця події від 10.01.2017 шахти люка, розташованої поблизу буд.№7 по вул.Крушельницької м.Дніпро, були виявлені два отвори, з яких виходять вільні кінці електрокабелю у обплетенні чорного кольору, на яких наявні сліди від впливу ріжучого предмету; стіни вказаної шахти з бетону, покриття шахти складається з ґрунту, яке покрито травою та снігом.

Вода у шахті, на що наполягав ОСОБА_5, або наявність льоду від води, відсутня.

З відеозапису свідка ОСОБА_7 вбачається, що 07.01.2017 один із чоловіків, одягнутий у дублянку темного кольору та у спортивні штани стоїть біля відкритого люка до телефонної шахти (ОСОБА_5О.), поруч якого на землі лежить телефонний кабель. Інший чоловік, одягнутий у світлу одежу, вилізає із шахти люка із кабелем в руках (ОСОБА_6М.), який почав скрючувати. На питання свідка ОСОБА_7, «що вони тут роблять і хто вони такі?», невідомі чоловіки відповідають, що «вони є робітниками, без форми, тому що вихідний день, ніхто і нічого не викрадає» (відповідали як ОСОБА_6 так і ОСОБА_5О.). Після чого між свідком ОСОБА_7 та ОСОБА_6 і ОСОБА_12 виникає словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_5, почувши від ОСОБА_7 про виклик поліції та запропонування залишитись на місці до приїзду поліції, намагається з погрозливим видом наблизитись до ОСОБА_7, вимагає, щоб свідок не знімав його на телефон та убрав взагалі. Після цього ОСОБА_6 і ОСОБА_5 швидко залишають місце скоєння злочину з викраденим телефонним кабелем, який несе на плечі ОСОБА_6, разом з викраденим кабелем сідають до автомобіля НОМЕР_2 та з великою швидкістю виїжджають.

З показів суду ОСОБА_7, з відео, яке було знято свідком вказаних дій, висловлювань, поведінки ОСОБА_3, беззаперечно вбачається про попередню змову останнього з ОСОБА_6 на викрадення телефонного кабелю.

Суд не приймає до уваги покази допитаних в суді свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, які є товаришами обвинуваченого, оскільки вони спростовані іншими зібраними по справі доказами та розцінює їх свідчення як бажання допомогти своєму товаришу уникнути кримінальної відповідальності.

Причому ОСОБА_10 є тою особою, яка у минулому притягалася до кримінальної відповідальності за крадіжку, неодноразово доставлявся до відділень поліції за фактами щодо викрадення кабелів та електрообладнання.

Свідок ОСОБА_11, також у минулому притягався до кримінальної відповідальності за скоєння умисних злочинів. В теперішній час відносно нього проводиться досудове розслідування за скоєння злочинів.

Свідок ОСОБА_6 вже засуджений за наслідками розгляду кримінального провадження, обставини злочину якого викладені в обвинувальному акті відносно ОСОБА_3 та за попередньою змовою групою осіб з останнім, вирок набув чинності, в минулому притягувався до кримінальної відповідальності за викрадення телефонного кабелю.

Посилання сторони захисту на те, що фактично вчинене ОСОБА_12 діяння не утворює складу кримінального правопорушення, відсутні докази щодо винуватості обвинуваченого в інкримінованому йому діянні, судом відхиляються, оскільки таке посилання є безпідставним, спростовується належними і допустимими доказами.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд керується вимогами ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена у справі «Езе і Коннорс проти Сполученого Королівства» від 9 жовтня 2003 року, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну мету – покарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Відповідно до положень ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у скоєнні умисного тяжкого корисливого злочину проти власності - за ч.2 ст.186 КК України, де об’єктом злочинного посягання є право власності, тобто, врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

ОСОБА_5 свою провину не визнав, не розкаявся, скоїв умисний тяжкий корисливий злочин, який представляє велику суспільну небезпеку.

ОСОБА_5 на час затримання ніде не працював, постійного доходу не має, має постійне місце проживання, малолітню доньку,характеризується задовільно.

При цьому суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

На підставі викладеного, з урахуванням характеру злочину, який було скоєно обвинуваченим, корисливий мотив злочину, відсутності обставин, що пом’якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки підстави для призначення покарання більш м’якого, ніж передбачене законом, судом не встановлені, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції останнього від суспільства і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що це свідчить про небезпеку обвинуваченого для суспільства, і, на думку суду, є обставиною для призначення обвинуваченому покарання тільки у вигляді позбавлення волі на певний строк.

Потерпілим – юридичною особою – ПрАТ «Фарлеп-Інвест» до обвинуваченого ОСОБА_3 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в сумі 1054 грн. 41 коп.

Обвинувачений ОСОБА_5 позовні вимоги не визнав.

Суд вважає, що позовні вимоги ПрАТ «Фарлеп-Інвест» про відшкодування заподіяної матеріальної шкоди від злочину задоволенню не підлягають, оскільки доля позовних вимог вирішена судом під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6, як і стягнення з останнього витрат на залучення експерта та проведення експертизи.

Речовими доказами розпорядитися у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368-374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.

Початок строку відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 обчислювати з 29.08.2017 року.

Відмовити у задоволенні цивільного позову ПрАТ «Фарлеп-Інвест» до ОСОБА_3 про стягнення з останнього матеріальних збитків в розмірі1054 грн. 41 коп.

Речовий доказ – ДВД - диск із відеозаписом – зберігати в матеріалах кримінального провадження №12017040630000065 весь час.

Обвинувачений, прокурор, захисник, потерпілий, представник потерпілого мають право подати апеляційну скаргу на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська до Дніпровського апеляційного суду.

На підставі ч.6 ст.376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, а потерпілому та його представнику копію вироку - надіслати не пізніше наступного дня після ухвалення. Інші учасники судового провадження мають право копію вироку отримати в суді.

Головуючий: суддя В.Л.Воробйов