Ухвала суду № 80435991, 04.03.2019, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/21086/17

н/п 2/766/4852/19

УХВАЛА

04 березня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого – судді Прохоренко В.В.,

секретар Литвиненко В.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом Плесняєвої – ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває цивільна справа за позовом Плесняєвої – ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» про стягнення заробітної плати, в якій позивач просить стягнути з відповідача на її користь суму належної компенсації втрати частини доходу, у зв’язку з порушенням строків виплати у розмірі 3 133,21 грн. та середнього заробітку за весь час затримки виплати при звільненні у розмірі 51 822, 12 грн.

В підготовчому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про зміну назви відповідача, розгляд справи в порядку загального позовного провадження, виклик та допит свідка ОСОБА_4, призначення судової економічної експертизи, а також витребування доказів у справі.

Представник позивача не заперечував проти зміни назви відповідача та проведення розгляду справи в порядку загального позовного провадження, та заперечував проти задоволення клопотань про витребування доказів, призначення експертизи та допит свідків. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідач намагається здійснити переоцінку доказів, яким була надана відповідна оцінка в іншій справі за участю тих самих сторін. Окрім того, предметом економічної експертизи не є питання перевірки розрахунків та відповідність таких розрахунків вимогам законодавства, тому відсутні правові підстави для призначення даної експертизи. Щодо витребування доказів, то відповідач не зазначив, які ним дії вживались для отримання доказів, про які він зазначає у клопотанні, з тексту клопотання не зрозуміло яким чином вказана інформація стосується предмету доказування.

Згідно рішення загальних зборів Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» найменування товариства змінено на Акціонерне товариство «Херсонобленерго».

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне змінити назву відповідача на Акціонерне товариство «Херсонобленерго».

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

В обґрунтування клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_4 зазначили, що нею будуть повідомлені відомі обставини працевлаштування, звільнення позивача, що мають значення для справи.

Враховуючи положення ст. 76 ЦПК України суд прийшов до висновку, що клопотання про виклик свідків не підлягає задоволенню, оскільки обставини, як може підтвердити заявлений стороною відповідача свідок вже були встановлені під час судового розгляду іншої цивільної справи та викладені у судовому рішенні, яке набрало законної сили, тому відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.

Також представник відповідача просив витребувати в якості доказів у справі відомості, внесені до персональної облікової картки позивача в системі персоніфікованого обліку за період з травня 2014 року по даний час з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, відомості з органів ДФС України щодо отримання доходу позивачем за період з 28.05.2014 року по 12.02.2018 року.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Суд, враховуючи положення ст. 84 ЦПК України, вважає можливим для повного та всебічного з’ясування обставин по справи витребувати вказані докази по справі, а також довідку про середньомісячну заробітну плату Плесняєвої – ОСОБА_3

Також, стороною відповідача було заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи, на розгляд якої поставити питання: чи відповідають надані позивачем розрахунки суми компенсації втрати частини доходу (заробітної плати) нормам законодавства; чи відповідають надані позивачем розрахунки суми середньої заробітної плати за період з 25.05.2014 року-12.02.2018 року нормам законодавства; чи надані позивачем розрахунки арифметично вірним (в тому числі провести перерахунок зазначених вище сум) .

Згідно положень ч. ч. 1, 6 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року із подальшими змінами одним із основних видів експертиз є економічна підвидами якої є експертизи бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

На вирішення експертизи можуть бути поставлені питання щодо правильності відображення в документах бухгалтерського обліку й звітності підприємства будь-якої господарської операції; вартості долі, яка належить акціонеру, засновнику, учаснику при виході з товариства; динаміки фінансового стану підприємства за певний період та наявності у нього можливості відповідати за покладеними на нього фінансовими зобов'язаннями; повноти й своєчасності виконання контрагентами умов договорів, у тому числі кредитних; правильності нарахування й повноти сплати сум податків та інших обов'язкових платежів; відповідності порядку нарахування й виплати преміальних сум і дивідендів нормативним положенням суб'єкта господарювання тощо.

Сутність судово-економічної експертизи полягає у дослідженні фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання. Таке дослідження здійснюється в межах чинного законодавства особою, яка володіє спеціальними знаннями в галузі економіки, з метою надання висновку з відповідями стосовно кола питань, поставлених судом.

Отже, перевірка розрахунків та відповідність таких розрахунків вимогам законодавства не є предметом економічної експертизи, а підлягає дослідженню та перевірці в судовому засіданні.

З огляду на викладене вище, суд прийшов до висновку, що правові підстави для призначення судової економічної експертизи для перевірки правильності розрахунків наданих позивачем відсутні.

Відповідно до ст. 200 ЦПК України за наслідками підготовчого провадження суд постановляє ухвалу, зокрема про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. В ухвалі про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті зазначається, які процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Оскільки підстав для залишення позовної заяви без розгляду, зупинення провадження у справі чи закриття провадження у справі немає. Суд вважає за доцільне закінчити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 193, 197-200 ЦПК України,суд,

УХВАЛИВ:

Закрити підготовче провадження у справі за позовом Плесняєвої – ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про стягнення заробітної платита призначити справу до судового розгляду по суті на 13 червня 2019 року о 11-15 год., викликати в судове засідання сторони.

Розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Витребувати в якості доказів у справі:

-відомості, внесені до персональної облікової картки Плесняєвої – ОСОБА_3 в системі персоніфікованого обліку за період з травня 2014 року по даний час з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області;

-відомості з Херсонської державної податкової інспекції Херсонського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо отримання доходу Плесняєвої – ОСОБА_3 за період з 28.05.2014 року по 12.02.2018 року;

-з Акціонерного товариства «Херсонобленерго» довідку про середньомісячну заробітну плату Плесняєвої – ОСОБА_3.

Виконання даної ухвали в частині витребування доказів доручити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Херсонській області, Херсонській державній податковій інспекціїХерсонського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі,акціонерному товариству «Херсонобленерго», які повинні подати до Херсонського міського суду Херсонської області витребувані докази в п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали, шляхом їх безпосереднього направлення на адресу суду поштою або іншим засобом зв’язку.

Роз’яснити, що відповідно до вимог ч.7 ст. 84 ЦПК України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали. При цьому ч. ч. 8,9 ст. 84 ЦПК України, передбачено, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов’язку подати витребувані судом докази.

В решті клопотань відмовити за необґрунтованістю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Прохоренко