Ухвала суду № 80435161, 07.03.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.03.2019 Справа №607/1302/16-а

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ломакін В.Є., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання протиправною відмову в наданні публічної інформації та зобов’язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

10 лютого 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 міської ради про визнання протиправною відмову у задоволенні запиту на інформацію за інформаційним запитом № 4 від 25 грудня 2015 року; зобов’язання відповідача надати повну і достовірну інформацію, зазначену в запиті № 4 від 25 грудня 2015 року.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 квітня 2016 року позов задоволено частково.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року постанову від 13 квітня 2016 року у справі № 607/1302/16-а скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 квітня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у справі № 607/1302/16-а скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

25 лютого 2019 року Верховним Судом дану справу направлено в Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 04 березня 2019 року, дану справу передано головуючому судді Ломакіну В.Є.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, статтею 20 якого передбачено, що місцевим загальним судам, як адміністративним, предметно підсудні наступні спори:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов’язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 20 КАС України усі інші категорії справ підсудні окружним адміністративним судам.

Отже, статтею 20 у редакції КАС України, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року змінено юрисдикцію адміністративних судів, зокрема, звужено предметну юрисдикцію загальних місцевих судів, як адміністративних судів.

Відповідно до вимог п. 10 Перехідних положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За правилами ч.1 ст. 3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі – Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Із змісту позову встановлено, що вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання протиправною відмову в наданні публічної інформації та зобов’язання вчинити дії - це позов, суттю котрого є спір фізичної особи із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його дій чи бездіяльності, що не належить до юрисдикції місцевого загального суду, як адміністративного, згідно з вимогами ст. 20 КАСУ в редакції від 15 грудня 2017 року.

Таким чином, починаючи з 15 грудня 2017 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, як адміністративний суд, не є належним судом для розгляду даної справи, яка за предметно-територіальною юрисдикцією на даний час підсудна ОСОБА_2 окружному адміністративному суду.

Відповідно до вимог ст. 318 КАС України прийняте судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Процесуальним законом не передбачено дій суду, у випадку, якщо суд встановить, що справа предметно підсудна іншому адміністративному суду. Однак, враховуючи практику ЄСПЛ з метою забезпечення права особи на розгляд справи «судом, встановленим законом», слід застосувати приписи п. п. 2, 3 частини першої ст. 29 КАС України, якими встановлено, що суд передає справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження чи після відкриття, суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами не допускаються.

Керуючись ст. 20, 29, 30, 256, 294, 295 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Передати адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання протиправною відмову в наданні публічної інформації та зобов’язання вчинити дії - на розгляд до ОСОБА_2 окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, визначеному підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення строку апеляційного оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Головуючий суддяОСОБА_3