Рішення № 80435041, 14.03.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5551/18

Провадження № 2/211/479/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 березня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Ніколенко Д.М.,

за участю секретаря судового засідання - Нікітенкової М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, вказавши, що працювала на АТ «НДПІ «Механобрчормет» з 21.07.2007 р. по 04.06.2018 р., та звільнилась на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпПУ в зв’язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю та умов колективного договору. Станом на дату звільнення сума заборгованості по заробітній платі становила 14017,40 грн., 30 жовтня 2018 р. їй виплачено 10378,79 грн., 02 листопада 2018 р. їй виплачено 3638,61 грн. Станом на 18.11.2018 р. обидва виконавчих провадження про стягнення на її користь заробітної плати є завершеними Період затримки повного розрахунку з нею при звільненні з 05.06.2018 р. по 01.11.2018 р. становить 105 робочих днів, тому просить стягнути середній заробіток за час затримки при звільненні працівника за вказаний період в сумі 19545,75 грн.

Ухвалою суду від 20 листопада 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 08 лютого 2019 року за клопотанням позивача зобов’язано АТ «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет», надати довідку про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1, виконану на підставі даних про заробіток за квітень-травень 2018 року.

В судове засідання сторони не з'явилися, про дату слухання були повідомлені своєчасно та належним чином в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України.

Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримала з підстав, викладених в позовній заяві, не заперечувала щодо винесення заочного рішення по справі.

Відповідач відзиву на позов не надав, ухвалу суду від 08.02.2019 р. не виконав.

Згідно вимог статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з’явився в судове засідання, не надав суду належних доказів на підтвердження причини неявки, не подав відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 07 лютого 1971 р. працювала в Акціонерному товаристві «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет», та звільнена 04 червня 2018 р. за власним бажанням на підставі частини 3 статті 38 КЗпПУ у зв’язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю та умов колективного договору (а.с. 6 – копія трудової книжки).

Положеннями статті 21 КЗпП України встановлено, що трудовий договір ? це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим, зокрема при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Згідно частини 3 статті 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Так, рішенням комісії з трудових спорів Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» від 22 березня 2018 року, задоволено вимоги ОСОБА_1, викладені в заяві від 02.03.2018 р. та стягнуто на її користь заборгованість з заробітної плати в сумі 10378,79 грн. (а.с. 11 – копія посвідчення).

Рішенням комісії з трудових спорів Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет» від 18 червня 2018 року, задоволено вимоги ОСОБА_1, викладені в заяві від 04.06.2018 р. та стягнуто на її користь заборгованість з заробітної плати в сумі 3638,61 грн. (а.с. 12 – копія посвідчення).

Згідно виписки з банківського рахунку ОСОБА_1, 30 жовтня 2018 р. їй надійшов платіж в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі в сумі 10378,79 грн., а 02 листопада 2018 р. надійшов платіж в сумі 3638,61 грн.(а.с. 13 – виписка).

Частиною першою статті 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про плату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 № 100 (далі - Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулося 04 червня 2018 року, середня заробітна плата позивача повинна обчислюватися виходячи з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, а саме за квітень 2018 року та травень 2018 року.

Абзацом третім пункту 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана ця виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати).

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 липня 2018 року у справі № 365/470/17, яка відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно пунктом 8 розділу IV Порядку, середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

В якості доказу нарахованої, але не сплаченої станом на дату звільнення суми заборгованості по заробітній платі, позивачем надано копії розрахункових листків (а.с. 10), які суд приймає в якості належного доказу, оскільки розрахунково-платіжна відомість працівника (розрахунковий листок) є одним із первинних бухгалтерських документів, визначених наказом Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», поряд з табелем обліку використання робочого часу та розрахунково-платіжною відомістю (зведеною).

Позивачем надано розрахункові листи за березень та травень 2018 року, мотивуючи це відсутністю у неї розрахункового листа за квітень 2018 року та відмовою відповідача надати їй запитуваний документ.

Ухвалою суду від 08 лютого 2019 року за клопотанням позивача зобов’язано АТ «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет», надати довідку про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1, виконану на підставі даних про заробіток за квітень-травень 2018 року.

Зазначена ухвала отримана відповідачем, про що свідчать письмові докази, однак її виконання проігноровано, а тому суд розглядає вимоги на підставі наявних у справі доказів з розрахунком середнього заробітку за березень та травень 2018 р.

Так, згідно розрахункового листка за березень 2018 р., позивач відпрацювала 1 робочий день, та їй нараховано оклад по дням в сумі 177,29 грн.

В квітні 2018 р. вона відпрацювала 1 робочий день, та їй нараховано оклад по дням в сумі 186,15 грн.

Таким чином, виходячи з розрахунку 363,44 грн. (177,29 грн. + 186,15 грн. ) / 2 дні (1+1 днів), середньоденний заробіток позивача складає 181 грн. 72 коп.

Період затримки розрахунку при звільненні складає з 05.06.208 р. по 01.11.2018 р. (18 днів червня 2018 року, 22 дні липня 2018 року, 22 дні серпня 2018 року, 20 днів вересня 2018 року, 22 дні жовтня 2018 року та 1 день листопада 2018 р.) та становить 105 робочих днів.

Середньомісячний заробіток позивача виходячи з викладеного складає 181,72 грн. * 105 днів = 19080,60 грн.

Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток в сумі 19080,60 грн.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позивач на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, на підставі статті 141 ЦПК України, він підлягає стягненню з відповідача на користь держави

На підставі викладеного та керуючись 21, 38, 44, 50, 61, 62, 106, 107, 108, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280, 284-288 ЦПК України,суд ,-

ухвалив:

позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет», код ЄДРПОУ 04689352, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Телевізійна, буд. 3, на користь на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні працівника за період з 05.06.2018 р. по 01.11.2018 р. включно, в сумі 19080 (дев’ятнадцять тисяч вісімдесят) грн. 60 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Науково-дослідний та проектний інститут по збагаченню та агломерації руд чорних металів «Механобрчормет», на користь держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 14 березня 2019 року

Суддя Д.М.Ніколенко