Рішення № 80433586, 05.03.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2688/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2019 року Шевченківський районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Баєвої О.І.

секретаря судового засідання Якимець Ю.М.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова Міністерства оборони України, за участю третьої особи Львівської міської ради про зобов’язання належно оформити та подати до Львівської міської ради клопотання про виключення квартири з числа службових, -

установив:

позивач звернувся до суду з позовною заявою, а якій просить зобов’язати КЕВ м.Львова належним чином оформити та подати у Львівську міську раду клопотання про виключення з числа службових квартири АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в період з 03.08.1989 року по 14.09.2000 року він працював в системі Міністерства оборони України, а саме слюсарем-ремонтником в будинкоуправлінні №4 Квартирно-експлуатаційного відділу КЕВ м.Львова. 11.07.1994 року він отримав службовий ордер №000793 на вселення в однокімнатну службову квартиру, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Плугова, 14/103 на склад сім’ї з трьох осіб. В зазначеній квартирі позивач із сім’єю зареєстрований і по час подачі позову до суду.

Позивач пояснює, що 05.03.2018 року він звернувся в КЕВ м.Львова із заяваю щодо виключення квартири АДРЕСА_2 з числа службових. 19.03.2018 року отримав відповідь, з якої вбачається, що у задоволенні його заяви відмовлено. Позивач зазначає, що таке рішення є незаконним та порушує його житлові права. У зв’язку із чим змушений звернутися до суду.

У відзиві на позовну заяву представник КЕВ м.Львова просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 покликаючись на те, що згідно з облікових даних КЕВ м.Львова спірна квартира належить до числа службових. Крім того, пояснює, що потреба у використанні спірної квартири, як службового житла, на момент звернення до суду позивачем не відпала. Також представник відповідача вважає, що КЕВ м.Львова є неналежним відповідачем, оскільки не є власником спірного житла. У зв»язку із чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, покликаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив такі задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог, надавши пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила, що покладається на розсуд суду при вирішенні даного спору.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подані документи, об'єктивно оцінивши обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення у зв’язку із наступним.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 в період з 03.08.1989 року по 14.09.2000 року працював слюсарем-ремонтником в будинкоуправлінні №4 Квартирно-експлуатаційного відділу КЕВ м.Львова, що входить до системи Міністерства оборони України, що стверджується відповідними записами у трудовій книжці серії БТ-І №8586342.

11.07.1994 року ОСОБА_4 було видано службовий ордер №000793 на вселення в однокімнатну квартиру, житловою площею 11,35 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Плугова, 14/103 на склад сім’ї з трьох осіб, а саме на: ОСОБА_4, його дружину ОСОБА_5 та сина ОСОБА_6 Зазначений ордер видано на підставі розпорядження місцевої адміністрації Шевченківської районної ради народних депутатів №514 від 29.04.1994 року.

Відповідно до довідки з місця проживання про склад сім’ї і прописки №85 від 04.04.2018 року, виданої ЛКП «Північне 411» у квартирі, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Плугова, 14/103 зареєстровані та проживають ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_5 Іншого житла сім’я ОСОБА_4 немає.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова - це структурний підрозділ збройних сил України Міністерства Оборони України, який також утримується за рахунок бюджетних коштів. Метою і завданням КЕВ м. Львова є ведення обліку казарменно-житлового фонду, комунальних споруд та земельних ділянок, що надані для розквартирування військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, облік, земельних ділянок що надані для розквартирування структурних підрозділів Збройних Сил України та Міністерства оборони України.

05.03.2018 року ОСОБА_4 звернувся до КЕВ м.Львова із заявою про виключення квартири, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Плугова, 14/103 з числа службових. Відповіддю від 19.03.2018 року ОСОБА_4 було відмовлено у задоволенні заяви, покликаючись на рішення заступника Міністра оборони України – керівника апарату від 24.10.2016 року №3303/4/145, що виключення квартир із числа службових та надання їх для постійного користування працівникам Збройних Сил України призведе до порушення вимог Бюджетного кодексу України, в частині нецільового використання бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному мати право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 118 ЖК України службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службового рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Відповідно до п.6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою ОСОБА_2 Міністрів УРСР від 04.02.1988 р. №37, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих.

Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної вмісті ОСОБА_2 народних депутатів.

За приписами ч. 2 п. 11 «Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 03.08.2006 р., виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно-експлуатаційного органу.

Механізм та порядок виключення квартир із числа службових у Збройних Силах України регулюється також положеннями Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністерства оборони України №737 від 30.11.2011року.

Згідно абз. 4, 5 п.п. 3.5 цієї ж Інструкції для виключення квартири з числа службових військовослужбовець чи особа, звільнена у запас (відставку), подає начальнику КЕВ (КЕЧ) району рапорт (заяву), підписаний (підписану) всіма повнолітніми членами сім'ї, що і було зроблено ОСОБА_4

Обов'язковою умовою для виключення квартир з числа службових є перебування військовослужбовців і осіб звільнених у запас або відставку, на квартирному обліку в ЗС України і відповідність займаного житла нормам законодавства, встановленим для даного населеного пункту, що буде підставою для зняття сім'ї військовослужбовця з квартирного обліку.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що КЕВ м.Львова не вказано, які саме вимоги Бюджетного кодексу України будуть порушені, внаслідок виконання вимог ОСОБА_4, оскільки рішення про виключення житла з числа службового приймається виконавчим комітетом відповідної ради, то твердження відповідача з приводу порушення норм Бюджетного кодексу України не відповідає дійсності, так як виключення житла з числа службового у встановленому законом порядку, - не може бути нецільовим використанням бюджетних коштів.

Бездіяльність відповідача має наслідком унеможливлення реалізації права на житло, передбачених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституції України.

Не подаючи відповідне клопотання, квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова прямо порушує конституційні права позивача на житло та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Крім того, чинним законодавством не встановлено підстав для відмови КЕВ у поданні клопотання про виключення житлового приміщення з числа службового до виконавчого органу відповідної ради.

Таким чином, внаслідок бездіяльності відповідача, ОСОБА_4 фактично позбавлений можливості реалізувати свої права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 2 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України», яке набуло статусу остаточного 2 березня 2011 року, визнано, що в цій справі мало місце порушення прав заявників, гарантованих ст. 8 Конвенції. Зокрема Європейський суд з прав людини констатував, що заявників було позбавлено адекватних процесуальних гарантій у процесі прийнятій рішення щодо їхнього права на житло. Пунктом 51 вказаного Рішення встановлено, що з огляду на ненадання державними органами належного обґрунтування для відхилення доводів заявників…суд вважає, що заявників було позбавлено адекватних процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо їхнього права на житло.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що бездіяльність КЕВ м.Львова щодо неподання клопотання про виключення спірної квартири з числа службових, є позбавленням ОСОБА_4 процесуальних гарантій у процесі прийняття рішення щодо права на житло, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити.

Зобов’язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова Міністерства оборони України подати до Львівської міської ради клопотання з належними документами про виключення з числа службового житла квартири АДРЕСА_3.

Позивач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КВ 904906, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 07638027, м. Львів, вул. Батуринська, 2.

Третя особа: Львівська міська рада, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його оголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду .

Суддя ОСОБА_7