Рішення № 80433011, 07.03.2019, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/5727/18

пр.№ 2/464/180/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.02.2019 м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Мички Б.Р.

секретар судового засідання Шутяк М.В.

за участі: позивача ОСОБА_1

позивача, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, - ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу №464/5727/18 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, до ОСОБА_5 департаменту Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 департаменту Львівської міської ради, Комунальна установа «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду», про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання здійснити приватизацію державного житлового фонду,

в с т а н о в и в:

позивачі звернулися до суду із позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог просять визнати незаконними (протиправними) та скасувати пункти 1.3.9, 2, 3 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 29.08.2016 №770 «Про реєстрацію права комунальної власності на квартири у житлових будинках №58, №58А та №72А на проспекті ОСОБА_6» в частині, що стосується приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати юридичний департамент Львівської міської ради здійснити приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 51 кв.м., житловою – 22,6 кв.м. на сім'ю у складі трьох осіб, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2; судові витрати покласти на відповідачів. В обгрунтування позовних вимог покликаються на те, що Департаментом житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради 24.11.2016 ОСОБА_1 видано службовий ордер №0000630 для вселення у службове житлове приміщення прокуратури Львівської області, що за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 51 кв.м, житловою – 22,6 кв.м, у складі сім’ї з трьох осіб, а саме ОСОБА_1, дружини – ОСОБА_3, доньки – ОСОБА_2 09.12.2016 проведено реєстрацію місця проживання зазначених осіб у наданому помешканні та вселення на законній підставі. Вказують, що 01.12.2016 ОСОБА_1 з приватним підприємством Управляюча компанія «Рідний дім» укладено договір №72-А про надання житлово-комунальних послуг, таким чином добросовісно та правомірно використовується згадане житло, зі сплатою всіх необхідних платежів. Наказом цього ж департаменту №110 від 12.03.2018 змінено правовий статус житла, дану квартиру вилучено із числа службових та ОСОБА_1 визначено основним квартиронаймачем. 02.06.2018 через центр надання адміністративних послуг Львівської міської ради, ОСОБА_1 звернувся до органу приватизації Львівської міської ради із заявою про передачу у власність даної квартири (приватизацію) на зареєстрованих членів сім’ї ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 При подані заяви також оплачено послуги комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» за приватизацію державного житлового фонду. Разом із заявою та у подальшому подано усі необхідні для цього документи, зазначені у пункті 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16.12.2009, пункті 3 Положення про розподіл функцій між окремими виконавчими органами міської ради при проведенні приватизації державного житлового фонду, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №1200 від 19.12.2016 (зі змінами) та пункті 2 інформаційної картки адміністративної послуги (приватизація державного житлового фонду), затвердженої наказом начальника Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» №29/12-17-01 від 29.12.2017. Правильність оформлення, повнота зібраних документів та наявність у зазначених членів сім’ї (мешканців житла) права на здійснення приватизації квартири АДРЕСА_3, в уповноважених на приватизацію органів, не викликала жодних зауважень. Однак, листом комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» від 08.06.2018 №08/06-18-09, яка є органом з оформлення та підготовки документів, у здійсненні приватизації зазначеного житла позивачу фактично відмовлено на підставі п.3 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 29.08.2016 №770. Зазначають, що ознайомившись із змістом зазначеного рішення виконавчого комітету Львівської міської ради дізнались, що згідно п.3 приватизація квартири 42 за адресою: м.Львів, пр.Червоної Калини, 72А, здійснюється згідно з окремою ухвалою сесії Львівської міської ради, що не відповідає вимогам чинного законодавства, актам та документам ЛМР з питань приватизації державного житлового фонду, оскільки, приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішення уповноваженого органу, яким є юридичний департамент Львівської міської ради. Зазначають, що прийнявши зазначене рішення виконком фактично визначив порядок та умови приватизації об’єктів державного житлового фонду, вказаних у п.3 рішенні. Вивченням та аналізом чинного законодавства, актів та документів Львівської міської ради встановлено, що вирішення зазначених питань не належить до повноважень виконкому та віднесено до виключної компетенції відповідної ради. Програма приватизації, порядок та умови приватизації державного житлового фонду затверджено та визначено ухвалами Львівської міської ради. Окрім цього, повноваженнями щодо розгляду та вирішення питань про передачу (приватизацію) об’єктів житлового фонду, які перебувають у комунальній власності м.Львова у приватну власність громадян, реприватизацію житла, забезпечення видачі свідоцтв про право власності на нерухоме майно наділений юридичний департамент Львівської міської ради, якому надані такі повноваження ухвалою Львівської міської ради №1801 від 06.04.2017, в той час, як рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №770 про реєстрацію права комунальної власності на квартири у житлових будинках №58, №58А та №72А на проспекті ОСОБА_6 прийнято 29.08.2016. Таким чином, з 06.04.2017 юридичний департамент Львівської міської ради наділений депутатами повноваженнями щодо розгляду та вирішення питань про передачу (приватизацію) усіх об’єктів житлового фонду, які перебувають у комунальній власності м.Львова. Вказують, що пункт 3 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 29.08.2016 №770 «Про реєстрацію права комунальної власності на квартири у житлових будинках №58, №58А та №72А на проспекті ОСОБА_6» має дискримінаційний характер за професійною ознакою та містить відмінність у ставленні до різної групи людей, оскільки стосовно інших громадян та мешканців м.Львова процедура приватизації згідно окремої ухвали Львівською міською радою не застосовується. З урахуванням викладеного просять позов задовольнити.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 16.10.2018 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 02.11.2018 відкрито загальне позовне провадження у зазначеній справі та розпочато підготовче провадження в справі.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 07.12.2018 позов ОСОБА_1, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, до ОСОБА_5 департаменту Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання здійснити приватизацію державного житлового фонду в частині вимог до Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» залишено без розгляду. Виключено Комунальну установу «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» з числа співвідповідачів та залучено таку до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 департаменту Львівської міської ради.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 07.12.2018 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3, яка діє у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_2, позов підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідачів ОСОБА_5 департаменту Львівської міської ради та Виконавчого комітету Львівської міської ради – ОСОБА_4 у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечила покликаючись на те, що відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, міського голови, виконавчого комітету міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами. З метою врегулювання відносин власності Виконавчим комітетом було прийняте рішення №770 від 29.08.2016 «Про реєстрацію права комунальної власності на квартири у житлових будинках №58, №58-а та №72-а на просп. Червоної Калини». Зокрема, Виконавчий комітет вирішив зареєструвати територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на квартиру №42 у будинку №72-а на просп. Червоної Калини у м.Львові, загальною площею 51 кв.м; зобов'язав Департамент житлового господарства та інфраструктури вжити заходів для реєстрації у встановленому порядку права комунальної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме мейно. Враховуючи те, що дане рішення не скасоване, ніким не оскаржувалося, провести приватизацію квартири №42 у будинку №72а на пр. ОСОБА_6 за позивачами шляхом безоплатної передачі їм у власність зазначеного житлового приміщення не є можливим. З огляду на викладене просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_5 департаменту Львівської міської ради - Комунальна установа «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила. 23.11.2018 від начальника вказаної установи надійшла заява, в якій просить проводити розгляд справи без участі представника Комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду», при прийнятті рішення покладається на розсуд суду, відтак суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності третьої особи.

З’ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов до наступного висновку з огляду на таке.

З рішення Сихівського районного суду м.Львова у справі №464/9041/15-ц від 08.12.2015, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області та набрало законної сили, вбачається, що на виконання рішення громадської комісії з житлових питань при виконкомі Львівської міської ради від 10 грудня 2013 року №17, в.о. директора Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради затверджено акт №9 від 16 грудня 2013 року, яким управлінням житлового господарства Львівської міської ради передано, а прокуратурою Львівської області прийнято, серед інших, квартиру №42 у будинку №72А на пр. Червоної Калини у м. Львові. Відповідно до наказу прокурора Львівської області №807к від 13 червня 2014 року старшому прокурору відділу управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту ОСОБА_1 надано однокімнатну квартиру №42 у будинку №72А на пр. Червоної Калини у м. Львові на склад сім’ї три особи. Зазначено, що така виділяється адміністрацією прокуратури Львівської області як службова.

Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням викладеного, вказані обставини не підлягають доказуванню в межах даної справи.

Вказаним рішенням ухвалено зобов'язати Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради видати спеціальний ордер на вселення в однокімнатну квартиру АДРЕСА_4 на склад сім'ї три особи: ОСОБА_1, дружина ОСОБА_3, донька ОСОБА_2.

В подальшому директором департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради 24.11.2016 на підставі наказу директора №781 від 23.11.2016 ОСОБА_1 видано ордер на службове житлове приміщення №0000630 на право зайняття службового житлового приміщення, що за адресою: АДРЕСА_2, житловою площею – 22,6 кв.м, загальною – 51,0 кв.м, у складі сім’ї з трьох осіб, а саме ОСОБА_1, дружини – ОСОБА_3, доньки – ОСОБА_2

З довідки про склад сім'ї наймача ізольованої квартири (однокімнатного будинку) та займані ними приміщення, виданої приватним підприємством Управляюча компанія «Рідний дім - Сихів» 31.05.2018, вбачається, що у квартирі №42 за адресою: м.Львів, ОСОБА_6, 72 а, мешкають, мають право на житло на момент введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та зареєстровані з 09.12.2016 основний квартиронаймач – ОСОБА_1, його дружина – ОСОБА_3 та донька – ОСОБА_2.

01.12.2016 ОСОБА_1 (надалі – Споживач) з приватним підприємством Управляюча компанія «Рідний дім» (надалі – Виконавець) укладено договір №72-А про надання житлово-комунальних послуг, згідно з яким виконавець бере на себе зобов'язання надавати Споживачеві послуги з утримання будинків та прибудинкових територій щодо будинку №72а по пр.Червоної Калини у м.Львові, а також послуги з централізованого постачання холодної води у житлові та нежитлові приміщення Будинку і з водовідведення з цих приміщень, а Споживачем зобов'язується своєчасно оплачувати отримкані послуги згідно з встановленим тарифом у терміни та на умовах, що передбачені цим Договором, з дотриманням законодавства про захист прав споживачів, про житлово-комунальні послуги та правил з надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення. Вказані послуги з утримання будинків надаються Виконавцем і приймаються Споживачем щодо квартири №42 Будинку.

З наведеного вбачається, що позивачі вселилися у житлове приміщення на законних підставах і правомірно ним користуються та добросовісно використовують квартиру як єдине житло зі сплатою всіх необхідних платежів.

Наказом директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради №110 від 12.03.2018 року «Про вилучення квартири №42 у будинку №72а на пр. ОСОБА_6 з обліку службових та зміну договору найму з гр. ОСОБА_1Л.» квартиру №42 (загальною площею 51,0 кв.м), що складається з 1 кімнати (житловою площею 22,6 кв.м), комунальних вигод у будинку №72а на пр. Червоної Калини було вилучено з обліку службових; визнано основним квартиронаймачем ОСОБА_1 та змінено договір найму. Відтак, з огляду на викладене, було змінено статус та правовий режим зазначеного житла.

02.06.2018 через центр надання адміністративних послуг Львівської міської ради, ОСОБА_1 звернувся до органу приватизації Львівської міської ради із заявою про передачу у власність даної квартири (приватизацію) на зареєстрованих членів сім’ї ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 за №3-С-49808/АП-Л-29.

Однак, листом комунальної установи «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» №08/06-18-09 від 08.06.2018, вказану заяву було залишено без вирішення по суті з посиланням на п. 3 рішення виконавчого комітету міської ради від 29.08.2016 за №770 «Про реєстрацію права комунальної власності на квартири у житлових будинках №58, №58-а та №72-а на просп. Червоної Калини», згідно якого приватизація квартир вказаних у п. 1 цього рішення може здійснюватися згідно з окремою ухвалою міської ради, яка ще не прийнята, до часу долучення вказаних у листі документів та прийняття Львівською міською радою ухвали стосовно приватизації квартир у житлових будинках №58, №58а, №72 на просп. Червоної Калини у м.Львові.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 29.08.2016 року за №770 «Про реєстрацію права комунальної власності на квартири у житлових будинках №58, №58-а та №72-а на просп. Червоної Калини» ухвалено, зокрема, зареєструвати територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради право комунальної власності на квартиру №42 у будинку №72-а на просп. Червоної Калини загальною площею 51,0 кв.м - технічна характеристика квартири відображена у технічному паспорті, складеному обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 18.12.2013 (підпункт 1.3.9). Департаменту житлового господарства та інфраструктури вжити заходів для реєстрації у встановленому порядку права комунальної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 2). Здійснювати приватизацію квартир, вказаних у пункті 1 цього рішення, згідно з окремою ухвалою міської ради (пункт 3).

Відповідно до ст. 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. У результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов’язки. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.3 ст.9 ЖК УРСР громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

За своєю правовою природою приватизація житла є правочином, за яким особа безоплатно, у межах норм, встановлених законом, набуває у власність житлове приміщення, яке перебуває у його правомірному користуванні. Зазначений правовий висновок викладений у постанові ОСОБА_7 Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №200/18858/16-ц провадження №14-165цс18.

Відповідно до ч.1 ст.5, ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» наймачі квартир (будинків) державного житлового фонду та члени їх сімей, які постійно проживають у квартирі разом із наймачем або за якими зберігається право на житло, мають право на приватизацію займаних квартир шляхом передачі їм цих квартир в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, на підставі рішення відповідного органу приватизації.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та пунктами 13, 14 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №396 від 16.12.2009 (надалі – Положення), приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Пунктом 17 Положення встановлено, що громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається до органу приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Пунктом 18 Положення затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації.

Відповідно до п.16 ч.6 розділу Х Положення про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради, затвердженого ухвалою міської ради №777 від 14.07.2016 року (зі змінами), п. 4.1.39 розд. 4 Положення про юридичний департамент Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради №847 від 23.09.2016 року (зі змінами), повноваження щодо розгляду та вирішення питань про передачу (приватизацію) об’єктів житлового фонду, які перебувають у комунальній власності м. Львова, у приватну власність громадян, реприватизацію житла, забезпечення видачі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, віднесено до компетенції юридичного департаменту Львівської міської ради.

Згідно із п.п. 2.1, 6, 8, 9, 10 Положення про розподіл функцій між окремими виконавчими органами міської ради при проведенні приватизації державного житлового фонду, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради №1200 від 19.12.2016 року (зі змінами), рішення щодо приватизації державного житлового фонду приймає юридичний департамент у формі наказу. Підписання та реєстрацію наказу здійснюють особи, уповноважені на це директором юридичного департаменту. На підставі виданого наказу, Комунальна установа «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду» протягом трьох робочих днів готує свідоцтво про право власності на квартиру, яке підписує начальник установи та скріплює його гербовою печаткою.

У ч. 10 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. Частина 2 статті 2 вказаного Закону визначає перелік таких випадків, який є вичерпним.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивачі вселилися у житло на законних підставах і правомірно ним користуються.

Із системного аналізу адміністративних процедур здійснення повноважень, приписів нормативно-правових актів, визначених нормативно-правовими актами правомочностей уповноважених органів місцевого самоврядування у правовідносинах між ними та фізичними особами щодо приватизації державного житлового фонду вбачається, що чинним житловим законодавством, положеннями законів із питань приватизації та локальними нормативними актами територіальної громади м. Львова (за виключенням оскаржуваного рішення виконкому від 29.08.2016 року №770) не передбачено відчуження квартир у власність громадян-користувачів на підставі окремої ухвали міської ради.

З урахуванням викладеного, відмова органу приватизації користувачам житлового приміщення у приватизації займаної ними квартири є безпідставною та незаконною та порушує їхні права на житло.

Водночас, оскаржуваним рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 29.08.2016 за №770, що перешкоджає реалізації житлових прав позивачів (зокрема, їхніх прав на приватизацію житла), порушуються їхні суб’єктивні цивільні права й охоронювані законом інтереси, відтак, оскаржувані пункти такого є незаконними/протиправними та підлягають до скасування.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно із ч.11 ст.8 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду», спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із п.10 ч.2 ст. 16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити у спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Окрім того, суд звертає увагу, що незаконними рішенням та діями відповідачів, позивачів було позбавлено права на приватизацію в порушення вимог та положень ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у поєднанні зі ст. 1 Першого протоколу.

Стаття 14 Конвенції передбачає, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними; непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Водночас, всупереч ст. 14 Конвенції, яка гарантує рівність у здійсненні основних свобод, позивачу з огляду на його рід занять відмовлено у приватизації займаного ним та членами його сім'ї жилого приміщення, в той час як без будь-якого об'єктивного і розумного обґрунтування приватизація здійснюється за іншими особами, які перебувають в однаковому із позивачем положенні, однак мають інший рід занять. Безоплатна передача квартир у власність громадян (приватизація) не зупинена за іншими особами, які працюють в інших сферах та секторах державного впливу та економіки. Таким чином, має місце вочевидь наявне запровадження дискримінації відносно позивача при здійсненні останнім права на мирне володіння майном.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Пічкур проти України» №10441/06 від 7 лютого 2014 року (пункт 48) зазначив, що дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб, без об'єктивного та розумного обґрунтування (рішення у справі «Вілліс проти Сполученого Королівства» /Willis v. the United Kingdom/, заява №36042/97, n. 48, ECHR 2002-IV).

Ст. 1 Першого протоколу Конвенції передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Відповідно до ст. 18 Конвенції обмеження, які дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.

Набуття квартири у приватну власність пов’язане із майновим правом у контексті тлумачення Європейським Судом з прав людини ст.1 Протоколу 1 до Європейської конвенції з прав людини поняття майно, оскільки існує у вигляді вимог, стосовно яких позивач наводить доводи, що він має сподівання, котрі ґрунтуються на законодавчих нормах, на набуття права володіння, користування, розпорядження. Такі сподівання виникли у позивачів з моменту надання їм житла в користування та його виключення із числа службового.

Частинами 1, 2 статті 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що пред’явлений позов підставний та підлягає до задоволення з метою захисту порушених житлових прав позивачів шляхом створення необхідних умов для реалізації зазначених прав та запобігання діям з боку відповідачів, які перешкоджають їх здійсненню.

На підставі ст.ст.1, 5, 8 «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.9 ЖК Української РСР, ст.ст.15, 16, 21, 345 ЦК України та керуючись ст. ст.10, 12, 76-81, 223, 263, 265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконними (протиправними) та скасувати пункти 1.3.9, 2, 3 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 29.08.2016 №770 «Про реєстрацію права комунальної власності на квартири у житлових будинках №58, №58А та №72А на проспекті ОСОБА_6» в частині, що стосується приватизації квартири №42 за адресою: м.Львів, проспект Червоної Калини, будинок №72А.

Зобов'язати юридичний департамент Львівської міської ради здійснити приватизацію квартири №42 за адресою: м.Львів, проспект Червоної Калини, №72А, на сім'ю у складі трьох осіб, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач: ОСОБА_3, яка діє у власних інтересах та в інтересах ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: ОСОБА_5 департамент Львівської міської ради, ЄДРПОУ 26360701, місцезнаходження: м.Львів, пл.Ринок, 1.

Відповідач: Виконавчий комітет Львівської міської ради, ЄДРПОУ 26256622, місцезнаходження: м.Львів, пл.Ринок, 1.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 департаменту Львівської міської ради, Комунальна установа «Львівський міський центр приватизації державного житлового фонду», ЄДРПОУ 40223032, місцезнаходження: м.Львів, вул.Грушевського, 16.

Повний текст судового рішення складено 07 березня 2019 року.

Головуючий Б.Р. Мичка