Ухвала суду № 80432541, 07.03.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8678/18

Провадження № 1-кс/461/1940/19

УХВАЛА

07.03.2019 року місто Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю секретаря Іваника Р.В., прокурора Пришляка Ю.О., підозрюваної ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваної

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

встановив:

слідчим управлінням ГУ Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018140080000375 відомості про яке 03.02.2018 року внесені до Єдиного реєстру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 –ч. 4 ст.190 КК України.

Прокурор прокуратури Львівської області, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження ОСОБА_1 строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 07.05.2019 року, мотивуючи клопотання тим, що ризики, які мали місце при обранні підозрюваній запобіжного заходу не зменшились, у разі закінчення строку тримання під вартою ОСОБА_1, перебуваючи на волі може переховуватись від слідства та суду, незаконними засобами впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, знищити речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню, може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність, що свідчить про те, що застосування більш м’яких запобіжних заходів не забезпечить належної поведінки підозрюваної, при цьому, зважаючи на те, що у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій, не виявляється можливим завершити досудове розслідування в межах строку дії попередньої ухвали.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з підстав, наведених у ньому.

Підозрювана та її захисник клопотання заперечили та просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27,ч.4 ст.190 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 09.01.2019 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з альтернативою внесення застави.

Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.

Приймаючи рішення за клопотанням враховую, також те, що згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті п’ятої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може слугувати підставою для запобіжного заходу у вигляді ув’язнення. Питання про те, чи є тримання під вартою обґрунтованим, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправданим лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній, у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими встановленими в ході розгляду клопотання обставинами, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на потерпілих та свідків, знищення речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, перешкоджання кримінальному провадженню підтверджує наведені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки на даний час у кримінальному провадженні не проведено усіх необхідних слідчих дій, а строк досудового розслідування продовжено.

Приймаючи рішення за клопотанням, враховую також практику Європейського суду з прав людини, згідно якої тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Оцінюючи матеріали клопотання, доводи учасників процесу та обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги вагомість наявних доказів, того, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній, зважаючи на особу підозрюваної, яка перебуваючи на волі може переховуватись від слідства та суду, вчинити інший злочин, незаконними засобами впливати на потерпілих та свідків, приходжу до висновку, що ризики, враховані при обранні запобіжного заходу не зменшились, а відтак необхідним є продовження дії раніше обраного запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, у зв’язку із чим немає підстав для застосування більш м’яких (альтернативних) запобіжних заходів.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваної та тяжкості пред’явленої їй підозри, зможе забезпечити виконання підозрюваною своїх процесуальних обов’язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.

На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи підозрюваної, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, зокрема матеріального становища підозрюваної, вважаю за можливе визначити підозрюваній ОСОБА_1 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання нею своїх процесуальних обов’язків, у сумі 150 (сто п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 288 150,00 гривень.

Керуючись ст.ст.183, 197, 199 КПК України, -

постановив:

Клопотання задоволити.

Продовжити щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 03 травня 2019 року.

На підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов’язків підозрюваною ОСОБА_1, у сумі 150 (сто п'ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 288 150,00 гривень.

Підозрювана ОСОБА_1, інші особи як заставодавці мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

1)прибувати до слідчого в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

2)не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну, у разі наявності таких.

5)носити засіб електронного контролю.

Роз’яснити підозрюваній ОСОБА_1 її обов’язки та наслідки їх невиконання.

Строк дії ухвали - до 03 травня 2019 року.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора прокуратури Львівської області ОСОБА_3

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду на протязі п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Стрельбицький В.В.