Ухвала суду № 80432227, 14.03.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/1563/19

пр. № 2/336/1867/2019

УХВАЛА

Іменем України

14 березня 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк О.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус п’ятої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом,—

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Запорізької міської ради, в якому просить визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 право власності на квартиру № 143 в будинку № 157А по вул. чарівній у м. Запоріжжя.

Статтею 175 ЦПК України встановлені вимоги до позовної заяви. Так, позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Статтею 134 ЦПК України вказано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи.

Статтею 177 ч. 4 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вказував Європейський суд з прав людини у рішенні «Креуз проти Польщі» за заявою № 28249/95 від 19.06.2001 «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.

Подана позивачем позовна заява нормам ЦПК України не відповідає.

Так, позивачем не вказані підстави звернення з позовом до Запорізької міської ради, адже позивачем не вказано яким чином відповідач не визнає чи оспорює спадкові права позивача.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

В якості перешкоди для оформлення спадщини в нотаріальному порядку позивач вказує на відсутність у неї правовстановлюючих документів на квартиру.

Однак, у разі відсутності таких документів внаслідок їх втрати спадкоємець має право отримати дублікати втрачених правовстановлюючих документів, на підставі яких оформити право на спадщину в установленому порядку.

Позивачем не зазначено причин, які б об’єктивно перешкоджали їй отримати дублікат свідоцтва про право власності на квартиру, а у разі відмови у видачі такого дублікату спадкоємець має право оскаржити таку відмову у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не викладено в позовній заяві обставин, які б було підставою для визнання права власності на спадкове майно саме в судовому порядку.

Також в позовній заяві позивачем не вказано імені та по батькові третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, а також і не зазначено які саме права чи обов’язки саме у державного нотаріуса можуть виникнути за рішенням суду.

Позивачем в позовній заяві не вказано ціни позову та не надано документів на підтвердження дійсної вартості майна, про право власності на яке нею заявлено позов.

Позивачем без будь-яких підстав вказано, що судовий збір за подання такої заяви становить 768,40 гривень, тобто мінімально можливий для звернення з позовом майнового характеру.

Враховуючи, що предметом позову є квартира, сума судового збору, зазначена позивачем, очевидно не відповідає дійсній вартості майна.

Відповідно до ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред’явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674 від 08.07.2011 року ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, оскільки передбачувана позивачем ціна позову очевидно не відповідає дійсній вартості майна, тож, виходячи з вимог ст. 176 ЦПК України, ст. 4, ст. 6 ч. 2 Закону України «Про судовий збір», суд попередньо визначає розмір судового збору за вимогу майнового характеру, який належить сплатити позивачеві, у три прожиткових мінімума для працездатних осіб.

В іншому випадку позивачем може бути наданий висновок атестованого судового експерта на підтвердження дійсної вартості майна.

Одночасно позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на незадовільний матеріальний стан

При вирішенні заяви про звільнення від сплати судового збору суд виходить з наступного.

Статтею 136 ЦПК України вказано, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Позивач в якості підстави для звільнення її від сплати судового збору посилається на незадовільний матеріальний стан, однак, належних документів на підтвердження того не надає.

Так, надання лише довідки про розмір пенсії не є таким підтвердженням, адже не виключає наявність у позивача інших джерел доходу.

Крім того, довідка про розмір пенсії надана за 2018 рік та є неактуальною на час звернення із позовом.

При цьому навіть виходячи з розміру пенсії позивача станом на грудень 2018 року вбачається, що розмір пенсії перевищує прожитковий мінімум.

Як вказував Європейський суд з прав людини у рішенні «Креуз проти Польщі» за заявою № 28249/95 від 19.06.2001 «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» № 3674 від 08.07.2011 року визначено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, для відстрочення сплати судового збору, зменшення або звільнення від його сплати має бути в наявності дві умови у сукупності: позивач за своїм майновим станом не має змоги сплатити судовий збір при зверненні до суду з позовом, а також позивач або спір відноситься до однієї з категорій, визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Позивачем не надано належних документів на підтвердження того, що пенсія є єдиним джерелом доходу позивача, а розмір її статків не дозволяє сплатити судовий збір.

При цьому суд враховує і те, що права, на захист яких позивач звернулась до суду, не є такими, які мають захищатись виключно в судовому порядку та у цьому є нагальна потреба саме у цей час.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає передбачених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі надання позивачем документів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру сукупного річного доходу позивача, позивач може звернутись до суду з клопотанням про зменшення судового збору або розстрочення його сплати.

Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом надання уточненої позовної заяви, в якій мають бути викладені підстави звернення з позовом до відповідача, оплати судового збору у відповідності до розміру, попередньо визначеного судом. Так, позивачеві належить оплатити судовий збір в сумі 5763 гривень, надати оригінал платіжного документу на підтвердження сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, —

УХВАЛИВ:

У клопотанні ОСОБА_1 про звільненням від сплати судового збору по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус п’ятої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус п’ятої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом залишити без руху.

Попередньо визначити позивачеві розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви, у три прожиткових мінімума для працездатних осіб, що дорівнює 5763 гривням.

Надати позивачеві п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Надіслати копію ухвали позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.І. Дацюк