Рішення № 80431646, 19.02.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 19.02.2019

Справа № 314/5403/17

Провадження № 2/334/634/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.,

при секретарі Манюхіні О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», ОСОБА_1 про визнання припиненими правовідносин,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 25.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 50007426, відповідно до якого позивач зобов’язався надати ОСОБА_1 кредит у сумі 340031,94 грн., що еквівалентно на дату укладання договору 41721,71 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки ОСОБА_3. модель А6, кузов № НОМЕР_1, об’єм двигуна 1984 куб.см., рік випуску 2012, а ОСОБА_1 зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов договору.

Також ТОВ «Порше Мобіліті» відповідно до договору надав ОСОБА_1 додатковий кредит, у розмірі 135041,45 грн., що є еквівалентом 16569,50 доларів США на дату укладання Договору, з цільовим призначенням для сплати страхових платежів відповідно до договору страхування фінансових ризиків при викраденні або знищенні транспортного засобу, а ОСОБА_1 зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути ТОВ «Порше Мобіліті» додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання додаткового кредиту та інші платежі відповідно до умов договору.

Поручителем за договором № 50007426 від 25.01.2013 року укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 виступила ОСОБА_2.

ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов’язання, щодо своєчасної сплати кредиту у зв’язку з чим має заборгованість перед ТОВ «Порше Мобіліті», що складається з основної суми заборгованості зі сплати кредиту та додаткового кредиту, 3% річних та збитків та становить 560575,45 грн.

В зв’язку з вищевикладеним ТОВ «Порше Мобіліті» просить суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у солідарному порядку заборгованість за договором та збитки, а також судові витрати, які були ними понесені у зв’язку зі зверненням із позовом до суду у вигляді судового збору та витрат на правову допомогу в розмірі 14408,63 грн.

ОСОБА_2, звернулась до суду з зустрічним позовом до ТОВ «Порше Мобіліті», ОСОБА_1 в якому зазначила, що у договорі поруки не встановлено чіткий строк її дії, при цьому строк основного зобов'язання встановлений, поряд з цим він є зміненим, у зв'язку із направленням ТОВ «Порше Мобіліті» ОСОБА_1 вимоги від 19.01.2015 року. ТОВ «Порше Мобіліті» повинен був пред'явити позов до поручителя протягом 6 місяців до 19.07.2015 року, тому просить суд визнати правовідносини за кредитним договором №50007426 від 25.01.2013 р. укладеним між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 в частині умов поруки відносно ОСОБА_2 припиненими, а також стягнути з ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Мобіліті» судові витрати, які були нею понесені у зв’язку зі зверненням із зустрічним позовом до суду у вигляді судового збору та витрат на правову допомогу в розмірі 6304,80 грн.

Представник ТОВ «Порше Мобіліті» у судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі не заперечував проти заочного розгляду справи. Стосовно зустрічного позову, своєї думки не висловив.

ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, її представник – адвокат ОСОБА_4, надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі не заперечувала проти заочного розгляду справи. Проти задоволення первинного позову у частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у солідарному порядку заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлений про розгляд справ, шляхом надіслання ухвали про прийняття справи до свого провадження разом з матеріалами позовної заяви та зустрічної позовної заяви на адресу його реєстрації. Відповідач відзиву у встановлені строки не подав, причини неявки суду не повідомив, з заявою про розгляд справи у його відсутність до суду не звертався, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Суд, за згодою сторін, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст.ст. 223 ч. 4, 280 ЦПК України.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що 25.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 50007426, відповідно до якого позивач зобов’язався надати ОСОБА_1 кредит у сумі 340031,94 грн., що еквівалентно на дату укладання договору 41721,71 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки ОСОБА_3. модель А6, кузов № НОМЕР_1, об’єм двигуна 1984 куб.см., рік випуску 2012, а ОСОБА_1 зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов договору.

Також ТОВ «Порше Мобіліті» відповідно до договору надав ОСОБА_1 додатковий кредит, у розмірі 135041,45 грн., що є еквівалентом 16569,50 доларів США на дату укладання Договору, з цільовим призначенням для сплати страхових платежів відповідно до договору страхування фінансових ризиків при викраденні або знищенні транспортного засобу, а ОСОБА_1 зобов’язався прийняти, належним чином використовувати і повернути ТОВ «Порше Мобіліті» додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання додаткового кредиту та інші платежі відповідно до умов договору.

Відповідно до положень п. 1.3.1. Загальних умов кредитування та Графіку погашення кредиту, що становлять невід’ємну частину договору, розмір платежів, що підлягають сплаті ОСОБА_1 у повернення кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на день укладення договору. В подальшому ОСОБА_1 зобов’язався сплачувати платежі у повернення кредиту відповідно до виставлених позивачем рахунків у гривні при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунка обмінного курсу за безготівковими операціями банку, зазначеного у договорі.

Згідно з п. 1.4.2, 2.4, 2.5 Умов кредитування, повернення Кредиту та процентів за їх використання здійснюється шляхом сплати чергових платежів в обсязі та терміни, встановлені графіком погашення кредиту не пізніше 15-го числа кожного місяця на підставі рахунку, виставленого позивачем. Період нарахування процентів починається з першого календарного дня місяця і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. Проценти нараховуються за методом «30/360» (для цілей розрахунку один календарний місяць складається із 30 днів, при цьому умовно в році 360 днів) відповідно до графіку погашення кредиту.

Згідно п. 1.6. Умов кредитування, виконання зобов’язання ОСОБА_1 за цим договором забезпечується заставою майна, відповідно до укладеного сторонами договору застави транспортного засобу № 50007426 від 06.02.2013 року, за яким з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором ОСОБА_1 було передано у заставу автомобіль марки ОСОБА_3, модель А6, кузов № НОМЕР_1, об’єм двигуна 1984 куб.см., рік випуску 2012, реєстраційний номер НОМЕР_2, заставною вартістю 485759,97 грн.

Відповідно до п. 3.2.1. Умов кредитування у випадку порушення ОСОБА_1 терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту відповідно до графіка погашення кредиту та/або плати за користування кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць позивач має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання договору.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В п. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України вказано, що у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З червня 2014 року ОСОБА_1 почав порушувати умови договору щодо строків оплати щомісячних платежів, встановлених в графіку погашення кредиту, а з грудня 2014 року взагалі перестав виконувати взяті на себе зобов’язання щодо сплати щомісячних платежів, у зв’язку з чим у ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед позивачем на загальну суму 59191,94 грн.. що підтверджується зведеною обліковою випискою з рахунку клієнта станом на 19.01.2015 року.

Згідно із умовами договору, а саме п. 3.3. ОСОБА_1 зобов’язаний повернути позивачеві у повному обсязі суму кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу. Якщо з буд-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.

У зв’язку з систематичним невиконанням умов договору, 19.01.2015 року позивачем було направлено ОСОБА_1 вимогу (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором вих. № 50007426 від 19.01.2015 року з вимогою повернути суму кредиту.

Відповідно до зазначеної вище вимоги від 19.01.2015 року ОСОБА_1 зобов’язаний був сплати позивачу 784465,00 гри., що складалася з наступного: дострокове повернення суми кредиту у розмірі еквівалент 28101,54 доларів США, що відповідно до обмінного курсу 19,90 грн./дол. США чинного станом на дату формування вимоги, становить 559220,65 грн.; несплачені чергові платежі за кредитним договором (щомісячні платежі) на суму 53702,94 грн., що складається з: частково несплачений щомісячний платіж за листопад 2014 р. на суму 14805,61 грн., на підставі рахунку № 00220286 від 03.11.2014 р.; несплачений щомісячний платіж за грудень 2014 р. на суму 17745,09 грн., на підставі рахунку № 00227994 від 03.12.2014 р.; несплачений щомісячний платіж за січень 2015 р. на суму 21152,24 грн., на підставі рахунку № 00234777 від 12.01.2015 р.; штрафні санкції відповідно до п. 8.3 договору на суму 2339,00 грн.; витрати, понесені позивачем з метою повернення простроченої заборгованості відповідача, на суму 3150,00 грн. з ПДВ, відповідно до рахунку № 299 від 31.10.2014 р., акта наданих послуг № 17 від 31.10.2014 р. та платіжного доручення № 50007601 від 05.11.2014 р.

ОСОБА_1 отримав дану вимогу 24.01.2015 року. Таким чином, останнім днем повернення кредиту та заборгованості відповідно було 24.02.2015 року.

Однак, у встановлені строки ОСОБА_1 не повернув кредит та не сплатив заборгованість.

Згідно з ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

06.04.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис № 460, щодо звернення стягнення на Предмет застави з метою задоволення вимог позивача за кредитним договором № 50007426 від 25.01.2013 р.

08.04.2015 року державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ було відкрито виконавче провадження ВП № 47180867 щодо примусового звернення стягнення на прпедмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса № 460. За результатами здійснення виконавчого провадження автомобіль марки ОСОБА_3, модель А6, кузов № НОМЕР_1, рік випуску 2012, було розшукано та вилучено у боржника 10.06.2015 р. В ході здійснення даного виконавчого провадження, за сприяння спеціалізованих організацій, на предмет застави було звернуто стягнення та 09.12.2016 р. на рахунок позивача було перераховано 547954,55 грн.

Відповідно до виконавчого напису нотаріуса № 460 від 06.04.2015 р., нотаріус зобов’язав звернути стягнення на автомобіль марки ОСОБА_3, модель А6, кузов № НОМЕР_1, об’єм двигуна 1984 куб.см., рік випуску 2012, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором на загальну суму 787528,32 грн., що складається з: несплачені чергові платежі за кредитним договором (щомісячні платежі) на суму 53702,94 грн.; штрафні санкції відповідно до п. 8.3 Договору на суму 2339,00 грн.; витрати, понесені позивачем з метою повернення простроченої заборгованості відповідача, на суму 3150,00 грн.; штраф за неповернення кредиту відповідно до п. 8.2. кредитного договору у розмірі 68006,39 грн.; дострокове повернення суми кредиту у розмірі еквівалент 28101,54 доларів США, що відповідно до обмінного курсу 23,498 грн./дол. США чинного станом на дату подання заяви про вчинення виконавчого напису, становить 660329,99 грн.

Коштів, отриманих в результаті звернення стягнення на предмет застави, не вистачило для повного виконання виконавчого напису нотаріуса № 460 від 06.04.2015 р., оскільки виконавчий напис був вчинений на суму 787528,32 грн., а в результаті звернення стягнення на предмет застави позивачу було перераховано лише 547954,55 грн.

Відповідно до п. 1.7. кредитного договору, що встановлює черговість погашення заборгованості позичальника, неповернута сума кредиту (тіло кредиту) відшкодовується в останню чергу.

Таким чином, кошти отримані в результаті звернення стягнення на предмет застави повністю покрили заборгованість відповідача зі сплати наступних складових сум виконавчого напису нотаріуса № 460 від 06.04.2015 р.: несплачені чергові платежі за кредитним договором (щомісячні платежі) на суму 53702,94 грн.; штрафні санкції відповідно до п. 8.3 Договору на суму 2339,00 грн.; витрати, понесені позивачем з метою повернення простроченої заборгованості відповідача, на суму 3150,00 грн., штраф за неповернення кредиту відповідно до п. 8.2. кредитного договору у розмірі 68006,39 грн.

Інша частина коштів, отриманих в результаті звернення стягнення на предмет застави, була направлена на часткове погашення заборгованості відповідача за сумою кредиту.

Враховуючи, що з моменту припинення сплати відповідачем коштів на виконання кредитного договору, що стало підставою для направлення відповідачу вимоги (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором вих. № 50007426 від 19.01.2015р. і до моменту надходження коштів на рахунок позивача в результаті здійснення виконавчого провадження (09.12.2016р.), відповідачем не було сплачено жодних коштів в рахунок погашення наявної у відповідача заборгованості, то розмір заборгованості відповідача за неповернутою сумою кредиту (тілом кредиту) на день отримання коштів від звернення стягнення на предмет застави становив еквівалент 28101,54 доларів США.

Відповідно до обмінного курсу 25,760 грн./дол. США чинного станом на день, що передував дню отримання позивачем коштів від звернення стягнення на предмет застави сума спрямована на часткове погашення заборгованості відповідача за сумою кредиту (тілом кредиту) становить еквівалент 16333,70 доларів США. Отже, після отримання коштів в результаті звернення стягнення на предмет застави, розмір заборгованості відповідача за неповернутою сумою кредиту (тілом кредиту) становить 11 767,84 дол. США, що відповідно до курсу ПАТ «Креді ОСОБА_5» на 01.09.2017 р. складає 302 786.52 грн.

Таким чином розмір неповернутої ОСОБА_1 позивачу суми кредиту у період з дня формування вимоги про дострокове повернення кредиту (19.01.2015 р.) по 09.12.2016 р. становив еквівалент 28101,54 доларів США, а з 10.12.2016 р. по 01.09.2017 р. - еквівалент 11 767,84 доларів США, оскільки 09.12.2016 р. позивачем були отримані кошти в результаті звернення стягнення на предмет застави.

Отже, позивач має право на відшкодування відповідачем відсотків за користування кредитними коштами: у розмірі еквівалент 28101,54 доларів США за період з 19.01.2015 р. по 09.12.2016 р.; у розмірі еквівалент 11767,84 доларів США за період з 10.12.2016 р. по 01.09.2017 р. що розраховується наступним чином: неповернута сума кредиту у період з 19.01.2015 р. по 09.12.2016 р. становила еквівалент 28101,54 доларів СІІІА, що становить 723 052,62 грн.

Згідно із умовами кредитного договору, процентна ставка становить 9,9 %.

Виходячи з того, що сума кредиту, яка залишалася неповернутою становить 723052,62 грн., кількість днів прострочення сплати суми кредиту (строк користування кредитом) становить 690 дні (з 19.01.2015 р. по 09.12.2016 р.), розмір процентів за користування кредитними коштами становить 137199.24 грн.

Неповернута сума кредиту у період з 10.12.2016 р. по 01.09.2017 р. становить еквівалент 11767,84 доларів США, що становить 302786,52 грн.

Виходячи з того, що сума кредиту, яка залишалася неповернутою становить 302786,52 грн., кількість днів прострочення сплати суми кредиту (строк користування кредитом) становить 265 дні (з 10.12.2016 р. по 01.09.2017 р.), розмір процентів за користування кредитними коштами становить 22065,57 грн.

Загальна сума основного боргу зі сплати кредиту за договором станом на 01.09.2017 року становить 462051,33 грн.

Відповідно до п. 6.3. договору, у разі неналежного виконання ОСОБА_1 зобов’язань за договором, позивач має право вживати необхідних, на його розсуд, заходів для забезпечення прав позивача, в тому числі, але не виключно, направляти повідомлення, іншим чином контактувати з ОСОБА_1 Витрати позивача на такі дії підлягають відшкодуванню ОСОБА_1 у повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За таких умов, з метою захисту та відновлення своїх порушених прав, позивач вимушений був звернутися до спеціалізованих організацій, а саме до ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» для супроводження процесу стягнення заборгованості відповідно до кредитного договору, здійснення виконавчого напису нотаріуса, звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до п. 8.5. договору збитки, заподіяні у зв’язку з неналежним виконанням договору, повинні бути відшкодовані винною стороною у повному обсязі, понад передбачені штрафні санкції.

Таким чином, позивач поніс витрати у зв’язку зі зверненням до спеціалізованої організації ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» для супроводженням процесу стягнення заборгованості відповідно до кредитного договору, здійснення виконавчого напису нотаріуса звернення стягнення на предмет застави у розмірі 50923,18 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Три проценти річних відповідно до ст. 625 ЦК України за своєю правовою природою є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею. Загальна сума 3 % річних, що підлягає сплаті через невиконання відповідачем грошових зобов’язань за цим договором, складає 47600,94 грн.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем, що складається з основної суми заборгованості зі сплати кредиту та додаткового кредиту, 3% річних та збитків складає 560575,45 грн. та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1

Поручителем за договором № 50007426 від 25.01.2013 року укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 виступила ОСОБА_2.

Як зазначено у Загальних умовах кредитування, розділу поруки Тов «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 узгодили умови поруки відповідно до параграфу 3 глави 49 Цивільного кодексу України.

За п.3 розділу умов поруки загальних умов кредитування, поручитель у повному обсязі відшкодовує всі платежі, що підлягають сплаті у відповідності до кредитного договору протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення від компанії.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

За приписами ч.ч. 1-2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки.

Порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Згідно з частиною першою статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251. 252 ЦК України).

В договорі, укладеному між сторонами, не встановлено строку, після якого порука припиняється.

Враховуючи наведене, умова пункту 13 умов поруки загальних умов кредитування про дію умов поруки до повного виконання всіх зобов'язань позичальника, не може розглядатися як установлений строк дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України.

Тому в даному випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про припинення поруки за спливом встановленого законом часу.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Разом із цим, встановлені частиною четвертою статті 559 ЦК України строки, після закінчення яких порука припиняється, не відносяться до позовної давності.

Врегульовуючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності, частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те. що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацією даного виду забезпечення виконання зобов’язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред’явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред’явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред’явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов’язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14 та від 06 вересня 2017 року у справі № 6-623цс 7.

Як вбачається із позовної заяви ТОВ «Порше Мобіліті» звернулось до ОСОБА_1 із вимогою (повідомленням) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором вих.№50007426 від 19.01.2015р. та надає її копію до позовної заяви.

Пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом 19.01.2015, ТОВ «Порше Мобіліті», відповідно до ч. 2 ст.1054 ЦК України, змінив строк виконання основного зобов'язання і з цього моменту почав перебіг термін пред’явлення позову до поручителя.

Враховуючи те, що в договорі поруки не встановлено чіткий строк її дії, при цьому строк основного зобов'язання встановлений, поряд з цим він є зміненим, у зв'язку із направленням ТОВ «Порше Мобіліті» вимоги від 19.01.2015 року, то ТОВ «Порше Мобіліті» повинен був пред'явити позов до поручителя протягом 6 місяців починаючи з 19.01.2015 року до 19.07.2015 року.

Узагальнюючи вищенаведене суд приходить до висновку, що непред'явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обов'язку ОСОБА_2 нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із ОСОБА_1 за основним зобов'язанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» підлягають стягненню судові витрати у розмірі 14408,63 грн., що складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 8408,63 та витрат на правову допомогу у розмірі 6000,00грн.

Також, у зв’язку із задоволенням зустрічного позову на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 та ТОВ «Порше Мобіліті» підлягають стягненню судові витрати у розмірі 6304,80 грн., що складаються з витрат на сплату судового збору у розмірі 704,80 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 5600,00грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 259, 263-265, 274 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, 69097, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (місцезнаходження: проспект Павла Тичини, 1В, м. Київ 02152, Україна, ідентифікаційний код 36422974) основну суму заборгованості за кредитним договором № 50007426 від 25.01.2013 року у розмірі 462051,33 грн., збитки у розмірі 50923,18 грн., 3% річних у розмірі 47600,94 грн., а всього 560575 (п’ятсот шістдесят тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) гривень 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, 69097, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (місцезнаходження: проспект Павла Тичини 1В, м. Київ 02152, Україна, ідентифікаційний код 36422974) судові витрати у розмірі 14408 (чотирнадцять тисяч чотириста вісім) гривень 63 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», ОСОБА_1 про визнання припиненими правовідносин – задовольнити повністю.

Визнати правовідносини за кредитним договором №50007426 від 25.01.2013 р. укладеним між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 в частині умов поруки відносно ОСОБА_2 припиненими з 19.07.2015 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, 69097, ідентифікаційний код НОМЕР_3) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (місцезнаходження: проспект Павла Тичини, 1В, м. Київ 02152, Україна, ідентифікаційний код 36422974) на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 3152 (три тисячі сто п’ятдесят дві) гривні 40 коп., з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 19 лютого 2019 року.

Суддя: Козлова Н. Ю.