Ухвала суду № 80431524, 14.03.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №331/3633/17

Пр. №1-кп/333/43/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.03.2019 року м. Запоріжжя

Колегія суддів Комунарського районного суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді: Наумової І.Й., суддів Кулик В.Б., Круглікової А.В., за участю секретаря судового засідання Кунець В.В., прокурора Палагути О.В., захисників обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, перекладача ОСОБА_11, представника потерпілого - Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя – ОСОБА_12 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6, ОСОБА_7, клопотання захисників обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ОСОБА_1, ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу їх підзахисним, заявлені по кримінальному провадженню за обвинуваченням:

-ОСОБА_7, ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3; ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3; ч. 2 ст. 258-5; ч. 3 ст. 258-5 КК України;

-ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366; ч.3 ст.258-5; ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3; ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3 КК України;

-ОСОБА_9, ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 191; ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366; ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3; ч. 3 ст. 258-5 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває дане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6, на задоволенні якого наполягав, обґрунтовуючи його тим, що ризики, передбачені ст.177 КПК, які були наявні, не змінились на теперішній час.

Також до суду звернувся захисник ОСОБА_4 з письмовим клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м’який його підзахисному ОСОБА_7, обґрунтовуючи наступним. Обвинувачений ОСОБА_7 протягом тривалого часу утримується під вартою; прокурором не надано для дослідження жодних доказів відносно кримінальних правопорушень, передбачених статтями 258-3 та 258-5 КК України, так й передбаченого статтею 255 КК України; свідки, викликані прокурором до суду для дачі пояснень, не підтвердили обґрунтованість висновків обвинувачення щодо створення злочинної організації, створення терористичної групи чи терористичної організації чи фінансування тероризму; посилання прокурора, що інші обвинувачені в цьому кримінальному провадженні, які не перебувають під запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою, заявляли про вплив або небезпеку такого впливу з боку ОСОБА_7, з метою зашкодити наданню викривальних показань, не відповідають дійсності; на думку захисника наявність сталих, зв'язків у обвинуваченого ОСОБА_7 на тимчасово окупованій території та відсутність постійного місця проживання на підконтрольній Україні території, не є тими чинниками, які достатніми для висновку про наявність ризику спробам обвинувачених переховуватися від суду. На підставі вищезазначеного захисник просив суд застосувати до його підзахисного ОСОБА_7 більш м’який запобіжний захід, а в задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив відмовити.

З усним клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт з носінням із застосуванням електронних засобів контролю обвинуваченому ОСОБА_6 звернулась до суду його захисник ОСОБА_1, посилаючись на те, що ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 37, кв. 21. На цей час нею як захисником в інтересах ОСОБА_6 укладено з фізичною особою ОСОБА_13 договір найму житла, а саме квартири за адресою: м. Запоріжжя, вул. Воронезька, б. 34. ОСОБА_6 є інвалідом 3-ї групи у зв’язку із професійним захворюванням (хронічна вертеброгенна пояснично-крестцова радікулопатія з враженним синдромом), тому потребує постійного лікарського нагляду. Її підзахисний є пенсіонером та отримує пенсію у зв’язку із інвалідністю, одружений, має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2. Ризики відповідно до ст.177 КПК України щодо ОСОБА_6 відсутні або низькі. В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку діючого запобіжного заходу її підзахисному просила відмовити.

Прокурор заперечувала відносно задоволення клопотань захисників про зміну запобіжного заходу обвинуваченим, вважає їх безпідставними.

Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_6 підтримали клопотання своїх захисників та просили їх задовольнити, а в задоволенні клопотання прокурора - відмовити.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора, відносно задоволення клопотань захисників про зміну запобіжного заходу заперечував.

Обвинувачені ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та їх захисники не заперечували відносно задоволення клопотань захисників, у задоволенні клопотання прокурора просили відмовити, у зв’язку з необґрунтованістю.

Колегія суддів, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідив матеріали справи, приходить до наступного.

Ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.12.2016 року обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_14 на досудовому слідстві обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого був продовжений судом, у встановленому Кримінальний процесуальним кодексом України порядку, до 15.03.2019 р. У зв’язку зі складністю та об’ємністю цього кримінального провадження, суд не має можливості розглянути дану справу в строк до 15.03.2019 р.

У відповідності до ч.3 ст.331 КПК України суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, в тому числі: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;.

Частинами 1, 2 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Положеннями ч. 5 ст. 176 КПК України забороняється застосування до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 258-258-5 Кримінального кодексу України запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, особистого зобов’язання, особистої поруки, застави.

Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України, суд має право відмовити у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися судом.

ОСОБА_7, ОСОБА_6 органами досудового розслідування пред’явлені обвинувачення у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

На теперішній час обвинувачені, представник потерпілого, свідки не допитані в судовому засіданні, докази по справі не досліджені в повному обсязі, тому з матеріалів кримінального провадження, які є в суді на даний час, не можливо встановити про наявність наразі ризиків, заявлених прокурором в клопотанні, щодо незаконного впливу обвинуваченими ОСОБА_7, ОСОБА_6 на свідків та інших обвинувачених, а також вчинення ними іншого кримінального правопорушення чи продовження злочинної діяльності.

В судовому засіданні встановлено, що постійним місцем проживання обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6 та їх сімей є м. Макіївка Донецької області, яке на даний час не підконтрольне державній владі України. В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 за місцем реєстрації, як особи переміщеної з тимчасово окупованої території, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Насосна, б. 37, кв. 21, фактично не мешкає, не є ані власником даної квартири, ані членом сім’ї власника. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який був підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_6, а саме, що останні можуть переховуватись від суду, враховуючи тяжкість покарання за інкриміновані їм злочини та наявність сталих зв’язків на території непідконтрольній державній владі України, на теперішній час не зник. Враховуючи положення ч. 5 ст. 176 КПК України та відсутність у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 постійного місця проживання на території підконтрольній державній владі України, жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику.

Протипоказання для знаходження в умовах слідчого ізолятору, за станом здоров’я, у обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6 відсутні.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов’язків, а також зможе запобігти наявного ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 посилається, що прокурором, не надано доказів на підтвердження вчинення його підзахисним кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255, 258-3, 258-5 КК України. На даному етапі судом лише здійснюється дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, тому колегія суддів не може робити висновки щодо причетності чи не причетності обвинуваченого ОСОБА_7 до інкримінованих йому вищезазначених кримінальних проваджень. Інші заявлені захисниками підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_6 вже неодноразово розглядались судом раніше по даному кримінальному провадженню, таким чином підстави для задоволення клопотань захисників ОСОБА_1, ОСОБА_4 про зміну запобіжного засобу їх підзахисним відсутні.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 331, 376 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на домашній арешт.

Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 на більш м’який.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вигляді тримання під вартою, продовжити строком до 60 діб, а саме: з 14.03.2019 р. по 13.05.2019 р. включно.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, у вигляді тримання під вартою, продовжити строком до 60 діб, а саме: з 14.03.2019 р. по 13.05.2019 р. включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний тексту ухвали суду складений 14.03.2019 р.

Головуючий суддя І.Й. Наумова

Судді В.Б. Кулик

ОСОБА_15