Ухвала суду № 8043091, 21.01.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2010 р.                               м. Київ                                        К-18049/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                            Степашка О.І.

Суддів                                                                      Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова

на постанову Господарського суду Львівської області від 27.04.2007

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2007

у справі №5-2630-28-321А

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Жостер»

до          1.Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова

          2.Головного управління Державного казначейства у Львівській області в особі Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Львова

про          визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та зобов’язання здійснити бюджетне відшкодування з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Жостер»(далі по тексту –позивач, ТОВ «Жостер») звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі по тексту–відповідач 1, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова), Головного управління Державного казначейства у Львівській області в особі Управління Державного казначейства у Шевченківському районі м. Львова (далі по тексту–відповідач 2, ГУ ДК у Львівській області в особі УДК у Шевченківському районі м. Львова) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 09.10.2006 №0000372320/1/23174 та №0000382320/1/23175, та зобов’язання здійснити бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Господарського суду Львівської області від 27.04.2007, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2007, позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення, а в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Львова просить скасувати постанову Господарського суду Львівської області від 27.04.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2007 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Львова не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 1 було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Жостер»з питань правильності заявленого до відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок за грудень 2004 року, січень, квітень 2005 року. За результатами перевірки складено акт перевірки від 05.07.2006 № 134/230-1/19164425.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», також вказано, що підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 663 826 грн., в результаті чого завищено бюджетне відшкодування в тому числі за грудень 2004 року - 365 945 грн., січень 2005 року - 194 214 грн., квітень 2005 року - 103 667 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем 1 прийняті податкові повідомлення-рішення від від 09.10.2006:

- № 0000372320/1/2317, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 220519,00 грн. - основного платежу та 110259,5 грн. –штрафних (фінансових) санкцій, усього 330778,5 грн.

- №0000382320/1/23175, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 443307,00 грн., в тому числі за грудень 2004 року - 319220,00 грн., січень 2005 року -20420,00 грн., травень 2005 року - 103667,00 грн.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до податкового кредиту, згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем па підтвердження обґрунтованості віднесеній до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в грудні 2004 року, січні, квітні 2005 року були надані податкові накладні, які не мали недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Матеріалами справи підтверджено факт здіснення позивачем оплати грошовими коштами податку на додану вартість на адресу контрагентів в складі вартості товарів(послуг) у відповідні періоди.

Також в матеріалами справи зазначено, що контрагенти ТОВ «Жостер», які виписували для позивача податкові накладні і отримували від нього кошти за поставлений товар, станом на дату здійснення відповідних операцій були в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання і внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

В даному випадку позивач є покупцем товару (послуг), а платником податку є його контрагент, а відтак саме на нього Законом покладено обов'язок з утримання та внесення до бюджету податку, сплаченого покупцем (позивачем), і він несе відповідальність за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, при перевірці контрагентів позивача (ТОВ «Дніпровім», ТОВ «Пластик-Груп», ТОВ «Логітех», ДП «ТД «Текстиль-Полімер», ТОВ «Термінал-93», ТОВ «Сервісопторг», ЗАТ «Дніпропласт») встановлено, що контрагентами включено до податкових зобов'язань суми податку на додану вартість, сплачені їм позивачем.

Невстановлення податковим органом факту сплати до бюджету суми податку на додану вартість наступним контрагентами по ланцюгу (ТОВ «Індустрія», ТОВП «Дніпропетровський завод хімічних виробів», ТОВ «ТТТ», ТОВ «Вентал», ТОВ «Агрохімпостач», ПП «АРТ», ПП «Аріадна»), з яким ТОВ «Жостер»не мав жодних правових відносин, не може впливати на формування податкового кредиту позивача за рахунок фактично сплачених на адресу ТОВ «Дніпровім», ТОВ «Пластик-Груп», ТОВ «Логітех», ДП «ТД «Текстиль-Полімер», ТОВ «Термінал-93», ТОВ «Сервісопторг», ЗАТ «Дніпропласт»сум податку на додану вартість в складі вартості товарів(робіт, послуг).

Крім того, судами встановлено, що ПП «Астер-плюс»було визнано банкрутом 21.09.2005, тобто уже після здійснення операції по поставці товару ТОВ «Жостер», а в грудні 2004 року, січні та квітні 2005 року ПП «Астер-плюс»звітувалося до державного податкового органу і декларувало суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість, значно більші за суми податку на додану вартість по виписаних на користь позивача податкових накладних. Факт порушення ПП «Астер-плюс»податкового законодавства документально не підтверджений.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що при здійсненні господарської діяльності позивачем додержано всіх норм податкового законодавства, ТОВ «Жостер»не зобов'язане нести відповідальність за дії інших осіб, тому податкові повідомлення-рішення вірно визнані нечинними.

Що стосується бюджетного відшкодування на користь позивача з податку на додану вартість в сумі 443307,0 грн. з рахунку, на якому обліковуються кошти державного бюджету України, то суди вірно зазначили, що у ТОВ «Жостер»відсутня переплата по податку на додану вартість та вірно відмовили в цій частині.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанову Господарського суду Львівської області від 27.04.2007 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2007, не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Львівської області від 27.04.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню, крім як з підстав, в порядку та строки, передбаченими статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)К.В. Конюшко (підпис)Л.В. Ланченко (підпис)О.М. Нечитайло (підпис)Н.Г. Пилипчук З оригіналом згідно Відповідальний секретар                                                            І.Ю. Гончарук