Рішення № 80430487, 11.03.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/8035/18

Провадження № 2/265/250/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновського А. М.,

за участю секретаря судового засідання Злидіної Г.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

21 вересня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання майна об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності. В обґрунтування позову зазначала, що з 08 липня 1999 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із відповідачем. Під час шлюбу у березні 2018 року за рахунок їх спільних коштів ними було придбано автомобіль НОМЕР_1, 2003 року випуску, а також причеп легковий марки «Прагматек VO 2512», д/н НОМЕР_2, 2018 року випуску, які були зареєстровані на ім’я відповідача. Їй стало відомо, що відповідач останнім часом вживає наркотичні засоби, з житла стали зникати речі, придбані ними у шлюбі. Оскільки будь-які домовленості щодо зазначеного майна між ними відсутні, а право власності зареєстроване за відповідачем, просила визнати дане майно об’єктом права їх спільної сумісної власності та визнати за нею право власності на 1/2 його частину.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 жовтня 2018 року за вказаним позовом було відкрито провадження у справі, яку за правилами загального позовного провадження призначено до розгляду у підготовче судове засідання.

В ході підготовчого провадження у справі позивачем ОСОБА_1 було уточнено позовні вимоги, в остаточній редакції яких просила визнати автомобіль НОМЕР_1, 2003 року випуску, а також причеп легковий марки «Прагматек VO 2512», д/н НОМЕР_2, 2018 року випуску, об’єктом права спільної сумісної власності подружжя; визнати за нею право власності на автомобіль НОМЕР_1, 2003 року випуску, а за відповідачем – право власності на причеп легковий марки «Прагматек VO 2512», д/н НОМЕР_2, 2018 року випуску.

Позивач ОСОБА_1 у підготовче судове засідання не прибула, надавши заяву про розгляд справи у її відсутність, якою уточнену редакцію позову підтримала.

Відповідач ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, якою пред’явлений позов визнав повністю, а також зазначив про згоду на поділ майна за варіантом, наведеним позивачем у позові.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає можливим ухвалити рішення у відсутність учасників справи в підготовчому судовому засіданні, що відповідає вказаним положенням процесуального закону.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебувають у шлюбі, зареєстрованому Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області від 08 липня 1999 року, актовий запис № 362.

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХК № 459550 від 28.03.2018, легковий автомобіль марки «ВАЗ», модель 21213, номер шасі ХТА21213031731432, д/н НОМЕР_3, на праві власності належить ОСОБА_3.

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХК № 417601 від 07.03.2018, причеп ПР-легковий-В марки «ПРАГМАТЕК», модель V0-2512, номер шасі Y9WV02512J0000197, д/н НОМЕР_2, на праві власності належить ОСОБА_3.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із ч. 1ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. (ч.1 ст. 71 СК України).

Згідно із ч. 2 ст. 71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" (далі - постанова Пленуму ВСУ № 11), вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Судом встановлений факт набуття сторонами у шлюбі права власності на транспортні засоби: автомобіль НОМЕР_1, 2003 року випуску; причеп легковий марки «Прагматек VO 2512», д/н НОМЕР_2, 2018 року випуску.

При цьому, на думку суду, визнання позову відповідачем свідчить про безспірність факту придбання вказаного майна за рахунок спільних коштів. Заперечень з цього приводу відповідачем надано не було.

В сенсі наведених норм та викладених обставин суд доходить висновку про обґрунтованість пред’явленого позову та вважає можливим його задовольнити по суті, визнавши за позивачем право власності на автомобіль НОМЕР_1, 2003 року випуску, а за відповідачем право власності на причеп легковий марки «Прагматек VO 2512», д/н НОМЕР_2, 2018 року випуску.

Крім того, у відповідності до положень ст.ст. 133, 141, 142 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50% від понесених ним та документально підтверджених витрат з оплати судового збору у сумі 352,40 гривень. Інша частина витрат з оплати судового збору у сумі 352,40 гривень підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 133, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об’єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності - задовольнити.

Визнати легковий автомобіль марки «ВАЗ», модель 21213, номер шасі ХТА21213031731432, д/н НОМЕР_3, та причеп ПР-легковий-В марки «ПРАГМАТЕК», модель V0-2512, номер шасі Y9WV02512J0000197, д/н НОМЕР_2, об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку поділу майна подружжя право власності на легковий автомобіль марки «ВАЗ», модель 21213, номер шасі ХТА21213031731432, д/н НОМЕР_3.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку поділу майна подружжя право власності на причеп ПР-легковий-В марки «ПРАГМАТЕК», модель V0-2512, номер шасі Y9WV02512J0000197, д/н НОМЕР_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривень 40 копійок.

Повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_4, з державного бюджету України 50 % від сплаченого нею при поданні позову судового збору у загальному розмірі 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок, що складає 352 (триста п’ятдесят дві) гривень 40 копійок, який було внесено на рахунок № 31217206005054, отримувач платежу – Маріупольське УК/Лівобережний р-н/22030101, код отримувача – 37989721, банк отримувача – Казначейство України, код банку – 899998, на підставі квитанції № 17725621 від 21.09.2018.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.

Повний текст рішення складено 11 березня 2019 року.

Суддя __________