Ухвала суду № 80428649, 12.03.2019, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 488/989/19

Провадження № 2-з/488/7/19 р.

УХВАЛА

Іменем України

12.03.2019 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фрідем» - адвоката ОСОБА_3 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

07.03.2019 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фрідем» звернулося до суду із позовною заявою до Державного реєстратора Миколаївської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» ОСОБА_4, де треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_5, Відкрите акціонерне товариство «Кредобанк», в якій просить про визнання протиправним рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та його скасування.

07.03.2019 року визначено суддю, для розгляду справи у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618 — ІV (у редакції Закону № 2147 — VIII від 03.10.2017 року) та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Крім того, одночасно з позовною заявою представник позивача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фрідем» - адвокат ОСОБА_3 надав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення за літ. А, що знаходяться в м. Миколаєві по проспекту Жовтневому, будинок № 307/1, площею 77, 4 кв.м та заборонити ОСОБА_5 вчиняти реєстраційні дії щодо права власності, а також інші дії з розпорядження (використання) зазначеним нерухомим майном.

Сторона заявника мотивувала заяву тим, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки на теперішній час існує загроза відчуження вказаного майна, яке є предметом спору між сторонами.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 – 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. ч. 1, 3-7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Суд враховує, що предметом спору є неправомірність і протиправність дій державного реєстратора та вважає, що заявником не подано належних доказів, які обґрунтовують необхідність вжиття заходів забезпечення позову у спосіб запропонований заявником, також заявником не надано доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Саме по собі припущення заявника про те, що нерухоме майно, на яке він просить накласти арешт, може бути відчужене, не може бути належним обґрунтуванням поданої заяви і відповідно судом зазначені заявником підстави визнаються необґрунтованими.

Фактично заявником ставиться питання про застосування виду забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно), який є неспівмірними із заявленими позовними вимогами про визнання протиправним рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та його скасування.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Фрідем» - адвоката ОСОБА_3 про забезпечення позову – відмовити.

Копію ухвали негайно надіслати заявнику для відома.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя: Яна Анатоліївна Чернявська