Рішення № 80428585, 04.03.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/125/19

Провадження 2/127/34/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу № 127/125/19 за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування витрат в порядку регресу,

в с т а н о в и в:

позов мотивований тим, що 23.09.2016 року о 23.30 год. в м. Вінниці по вул. Успенського сталася ДТП за участю автомобіля Nissan Рrimera, держномер АВ 4033СЕ під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ 217030, держномер АЕ8286НІ під керуванням водія ОСОБА_3 Внаслідок ДТП був пошкоджений автомобіль ВАЗ 217030 та завдано шкоди його власнику ОСОБА_3

Постановою СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області від 20.11.2016 року кримінальне провадження № 12016020010007592 від 24.09.2016 року було закрите у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.02.2017 року № 127/25616/16-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі – закрито за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. ДТП сталося внаслідок порушення відповідачем п.2.1 Правил дорожнього руху України.

В порушення вимог ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правова відповідальність відповідача за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент ДТП застрахована не була, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування даного транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТ СБУ.

Потерпілий від ДТП – ОСОБА_3 звернувся до МТ СБУ із заявою про відшкодування завданої йому шкоди.

На підставі наказу № 3897 від 04.05.2017 року та вимог ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір регламентованої виплати склав 30 543,20 грн., яке МТ СБУ було сплачено потерпілому згідно платіжного доручення № 3897рв від 04.05.2017 року.

Розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного випадку склав 640 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 04рв від 10.02.2017 року.

Тобто, позивач поніс витрати, пов’язані з відшкодуванням потерпілому шкоди, в загальному розмірі 31 183,20. Дана сума складається з: розміру регламентної виплати – 30 543,20 грн. та витрат на збір документів та визначення розміру шкоди – 640 грн.

Зазначаючи правовою підставою позову ст.ст. 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України, ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати, пов’язані з регламентною виплатою в сумі 31 183,20 грн. та судові витрати: судовий збір в сумі 1 762,00 грн.

В судове засідання представник позивача – ОСОБА_4, діюча на підставі довіреності від 26.12.2018 року (а.с. 65), не з’явилась, надала суду заяву з проханням розглянути дану справу у її відсутності. Зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила задоволити їх. Проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов, заяви про відкладення розгляду справи не подав, в судове засідання повторно не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся повісткою, надісланою рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації проживання. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явились в судове засідання.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 23.09.2016 року о 22.30 год. в м. Вінниці по вул. Г. Успенського водій ОСОБА_2, в порушення вимог п.2.1, 10.1, 16.11 Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем НОМЕР_1, наближаючись до перехрестя нерівнозначних доріг, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою СВ Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області від 20.11.2016 року кримінальне провадження № 12016020010007592 від 24.09.2016 року було закрито у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (а.с. 8-9).

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.02.2017 року № 127/25616/16-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі – закрито за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП (а.с. 64).

Власником автомобіля НОМЕР_1 станом на день вчинення ДТП, був ОСОБА_2, про що вбачається з повідомлення про ДТП (а.с. 12).

В порушення вимог ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правову відповідальність відповідача на момент ДТП застраховано не було (а.с. 35). Про це свідчить відсутність інформації щодо страхування транспортного засобу держномер АВ4033СЕ в Єдиній централізованій базі даних МТ СБУ.

Пунктами 39.1, 39.2ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Основними завданнями МТСБУ є, зокрема, здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

МТ СБУ відповідно до вимог п. 40.1. ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є гарантом відшкодування шкоди.

Пунктом 41.1. ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Потерпілий від ДТП – ОСОБА_3 06.02.2016 року звернувся до МТ СБУ із заявою про відшкодування завданої йому шкоди (а.с. 14, 15).

Відповідно до звіту оцінки майна по визначенню матеріального збитку № 17/06 складеного 18.01.2017 року, вартість відновлювального ремонту ТЗ ВАЗ – 217030, держномер АЕ8286НІ складає 90 602,42 грн, а ринкова вартість ТЗ ВАЗ 217030, держномер АЕ8286НІ на момент пошкодження в ДТП, складає 75 158,00 грн. (а.с. 17-19).

Враховуючи, що вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу перевищує його вартість, транспортний засіб ВАЗ 217030 держномер АЕ8286НІ вважається фізично знищеним, тому розмір регламентної виплати складає 30 543,20 грн. (75 158 грн.(ринкова вартість ТЗ до ДТП) – 44 614,80 грн. (вартість ТЗ після ДТП відповідно до розрахунку вартості) = 30 543,20 грн.), що узгоджується з положеннями ст. 30 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 1192 ЦК України).

На підставі розрахунку від 09.02.2017 року (а.с. 33) та наказу № 3897 від 04.05.2017 року (а.с. 36) було визначено розмір регламентованої виплати - 30 543,20 грн., яку МТ СБУ сплатило ОСОБА_3 на підставі платіжного доручення № 3897рв від 04.05.2017 року (а.с. 37).

Пунктом 40.3 зазначеного Закону визначено, що МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

Так, розмір витрат аварійному комісару ФОП ОСОБА_5 склав 640 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 04рв від 10.02.2017 року (а.с. 37).

Письмову претензію щодо відшкодування шкоди в порядку регресу відповідач залишив без задоволення (а.с. 39, 40).

Розрахунок позовних вимог позивача відповідач також не оспорив.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 38.2.1ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» також передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов, зокрема, до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Враховуючи зазначені норми Закону і те, що витрати, пов’язані із регламентною виплатою ОСОБА_3 в сумі 31 183,20 (30 543,20 грн. – розмір регламентної виплати та 640 грн. – витрати на діяльність аварійного комісара) відповідач ОСОБА_2 станом на день ухвалення даного рішення МТ СБУ не відшкодував, суд вважає, що дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням від 16.10.2018 року (а.с. 1), слід стягнути з відповідача на користь позивача (ст.. 141 ЦПК України).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 15, 1166, 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,

в и р і ш и в :

позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_3, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Щорса), буд. № 40) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, 02002 м. Київ, Русанівський бульвар, 8, п/р № 2600202284871 в «Укрексімбанк, МФО 322313) витрати в сумі 31 183 (тридцять одну тисячу сто вісімдесят три) грн. 20 коп. в порядку регресу та судовий збір в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року).

Повне судове рішення складене 04 березня 2019 року.

Суддя: