Рішення № 80428096, 14.03.2019, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/1153/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 березня 2019 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участі секретаря судового засідання Пилипчук В.П.,

позивача ОСОБА_1,

його представника – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Автех" та Приватного підприємства "Консал-ДІ" про визнання договорів недійсними та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Автех" та Приватного підприємства "Консал-ДІ" про визнання договорів недійсними та стягнення коштів, мотивуючи його тим, що 16.11.2017 ним з ПП «Автех» був укладений Договір №1037 про участь згідно з Умовами. Відповідно до умов договору, ПП «Автех» зобов'язалося за плату вчинити від імені позивача та за його рахунок певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної в додатку №1 до договору. Метою укладення договору було отримання позики на купівлю автомобіля марки ВАЗ, модель Калина 1117, колір синій, пробіг 0 км, 2014 року випуску, вартістю 115 000,00 гривень. Цього ж дня між позивачем та ПП «Консал-Ді» було укладено договір № 1037 про надання послуг, відповідно до якого вказане підприємство зобов’язалося за плату в розмірі 10,5 % від суми цільової позики, що відповідно становить 26 250,00 гривень, забезпечити оформлення договору про участь у програмі самофінансування ПП «Автех» для замовника, а також надати інформаційно-консультаційні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі Замовника, згідно з умовами Договору з ПП «Автех» та Додатків до нього. 04.04.2018 договір з ПП «Автех» розірвано. Вказані договори він просив визнати недійсними у зв’язку з тим, що відповідачі не мали права відповідно до закону їх укладати, а їх укладення було здійснене у зв’язку з нечесною підприємницькою практикою останніх, внаслідок чого ним було сплачено ПП "Консал-ДІ" 26250 грн, які він просив, крім того, з вказаного відповідача стягнути.

Ухвалою від 28.11.2018 позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Її розгляд постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У зв’язку з тим, що копія ухвали суду від 28.11.2018, а також копія матеріалів позовної заяви, які направлялися відповідачам за їх місцезнаходженням повернулись до суду без вручення, судом 14.01.2019 винесено ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін. Перше судове засідання призначено на 07.02.2019.

07.02.2019 судове засідання було відкладено на 25.02.2019 у зв’язку із уточненням адрес місцезнаходження відповідачів.

25.02.2019 судове засідання відкладено на 14.03.2019 у зв’язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат ОСОБА_2 підтримали позов за обставин у ньому викладених, просили його задоволити.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися. Судові повістки, які їм направлялися за їх місцезнаходженням повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд вважав можливим провести заочний розгляд справи, про що постановив ухвалу без виходу до нарадчої кімнати.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.11.2017 між ОСОБА_1 та ПП «Консал-ДІ» укладено договір № 1037 про надання послуг згідно якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов’язання здійснити наступні дії, спрямовані на отримання позики, на умовах Договору про участь згідно з Умовами з ПП «Автех» та Додатків до нього, а саме: забезпечити оформлення Договору між ПП «Автех» та Замовником; надати інформаційно-консультаційні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі Замовника, згідно з умовами Договору з ПП «Автех» та Додатків до нього (а.с. 13-14).

Метою укладення договору було отримання позики на купівлю автомобіля марки ВАЗ, модель Калина 1117, колір синій, пробіг 0 км, 2014 року випуску, вартістю 115 000,00 гривень.

Сторони домовились, що оплата послуг Замовником, яка здійснюється тільки через банківські установи в національній валюті України, на користь Виконавця є договірною, що визначається у відсотковому розмірі, а саме 10,5% від суми позики, зазначеної в Додатку №1 до Договору про участь згідно з Умовами між ПП «Автех» та Замовником, і сплачується одноразово, в день підписання даного Договору, шляхом перерахування 100% оплати на банківський рахунок Виконавця, що становить 26250 грн. (п. 2 Договору).

На виконання вказаного Договору позивачем на рахунок ПП «Консал-ДІ» було перераховано 26250 грн, що підтверджується рахунком-фактурою до Договору від 16.11.2017 та актом наданих послуг та копією квитанції № 0.0.894374359.1 від 17.11.2017 (а.с. 15-16).

Сторони склали акт наданих послуг від 16.11.2017 про те, що Виконавець виконав належним чином консультаційні та роз’яснювальні послуги по Договору про участь згідно з Умовами № 1037 від 16.11.2017. Стосовно ходу виконання, якості, а також результату виконаних послуг Замовник зауважень та претензій до Виконавця не має (а.с. 15).

16.11.2017 між ОСОБА_1 та ПП «Автех» укладено договір № 1037 про участь згідно з Умовами, відповідно до якого Контрагент доручає, а Підприємство зобов’язується вчинити від його імені певні дії, спрямовані на надання поворотної фінансової допомоги (безвідсоткової позики), зазначеної у Додатку № 1 до цього Договору, на підставі ст.ст. 1046, 1048 ЦК України та на умовах діяльності, надалі по тексту Умови, що містяться в Додатку №2 до даного Договору, який є невід’ємною частиною цього Договору, у тому числі: організовувати та проводити Захід розподілу Активів Контрагентів, здійснити надання безвідсоткової позики на користь Контрагента за рахунок Активів Контрагентів; надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені Сторонами у порядку та в строки, передбачені цим Договором та Додатками до нього (а.с. 9-10).

З Додатку № 1 до Договору № 1037 слідує, що сума позики за ним становить 280000 грн, а в дужках прописом вказано суму «двісті п’ятдесят грн 00 коп.». Кількість платежів – 181. Щомісячний платіж – 2138 грн 89 коп. (а.с. 8).

Додатком № 2 до Договору № 1037 слідує, що сторони узгодили, що вказаний Додаток регулює послідовність та строки виконання зобов’язань Сторін, передбачених у Договорі між ПП «Автех» та Контрагентом (а.с. 11-12).

Відповідно до ст. 4 Додатку № 2, Контрагент зобов’язується щомісяця сплачувати Щомісячний платіж на зазначений Підприємством розрахунковий рахунок.

З відповіді ПП «Автех» № 37/18 від 04.04.2018 вбачається, що позивач 05.03.2018 звернувся до вказаного підприємства із заявою про розірвання Договору укладеного з ПП «Автех». Останнє повідомило ОСОБА_1 про те, що прийняло його пропозицію та зазначило, що з дня направлення даної відповіді Договір від 16.11.2017 № 1037 вважається припиненим, а як наслідок – припиняється виконання сторонами зобов’язань за ним. Крім того, ПП «Автех» вказало, що відповідно до п. 9.2 Додатку № 2 поверненню підлягають тільки чисті платежі, що сплачені за даним Договором. Так за Договором, укладеним між ОСОБА_1 та ПП «Автех» від 16.11.2017 № 1037, з часу його укладення до дня надання даної відповіді, на користь ПП «Автех» не здійснено жодного платежу, передбаченого п. 2.1.1. даного Договору, тобто, відповідно до п. 9.2 Додатку № 2 до Договору від 16.11.2017 № 1037 відсутні платежі, які підлягають поверненню. Також слід зазначити, що заява, адресована ПП «Консал-Ді» не була розглянута, оскільки згідно норм загальної юрисдикції, будь-які звернення повинні носити адресність, та направлені до тієї установи, з якою виникли взаємозобов’язання (а.с. 17).

Таким чином, правовідносини, що виникли між сторонами регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також Закону України «Про захист прав споживачів» у їх системному зв’язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом укладеного між сторонами про справі договору ПП «Автех» зобов’язалось надати ОСОБА_1 безпроцентну позику, що за своєю суттю є фінансовою послугою – операцією з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

У відповідності до положення ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. При цьому, договір про надання фінансових послуг повинен містити, зокрема, розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаєморозрахунків.

Проте, аналізуючи зміст договору, укладеного позивачем з ПП «Автех», встановлено, що в ньому відсутні положення, які застосовуються до договорів фінансових послуг, оскільки сума позики містить розбіжності в написанні цифрами та прописом: цифрове значення «280000 грн», а прописом «двісті п’ятдесят грн 00 коп.» (Додаток № 1 до Договору № 1037).

Крім того, відповідно до положень ст. 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями.

Можливість та порядок надання окремих фінансових послуг юридичними особами, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, визначаються законами та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг, виданими в межах їх компетенції.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», для здійснення діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, є необхідним отримання ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Водночас з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що ПП «Автех» не здійснює будь-які види економічної діяльності, пов’язані з наданням фінансових послуг (а.с. 18-20).

Тобто, ПП " Автех " за своїм правовим статусом не відноситься ані до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, ані до фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.

З огляду на це, ПП «Автех» не мав права укладати договір безпроцентної позики, оскільки не являється фінансовою установою та не має ліцензії на здійснення такої господарської діяльності.

Відповідно до ст. 227 ЦК України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.

Також, суд вважає, що з боку відповідачів мала місце нечесна підприємницька діяльність.

Так, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика – це будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.

Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає, в тому числі, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Забороняються як такі, що вводять в оману:

1) пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції;

2) пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої;

3) відмова від пред'явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару;

4) недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення;

5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження;

6) недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім'ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію;

7) утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції;

8) використання повідомлення про розпродаж у зв'язку із припиненням суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності.

Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.

Так, при укладенні договору про участь у програмі самофінансування ПП «Автех», ОСОБА_1 мав право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Таким чином, ПП «Консал-Ді», пропонуючи ОСОБА_1 надання фінансової послуги щодо оформлення договору про участь у програмі самофінансування ПП «Автех», укладає групу договорів, при тому, що позивач, як споживач послуги і так має право, без укладення договору № 1037 із ПП «Консал-Ді» на отримання повної інформації про послугу та її виконавця, згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів».

Вказана обставина підтверджується також актом наданих послуг від 16.11.2017 відповідно до якого зміст виконаних робіт за договором був обмежений виконанням консультаційних та роз’яснювальних послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Оскільки самі по собі консультаційні та роз’яснювальні послуги, що є предметом договору № 1037, укладеного з ПП «Консал-Ді», позивачу не потрібні, в разі неможливості досягнення основної мети відносин із ПП «Автех», тобто отримання позики на придбання техніки. З урахуванням того, що ПП «Консал-Ді» не повідомив ОСОБА_1 про відсутність у ПП «Автех» ліцензії на здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, позивач був позбавлений можливості свідомого вибору: оформляти чи не оформляти договір про участь у програмі ПП «Автех», отримувати чи ні консультативно-довідкові послуги з питань діяльності програми.

Зважаючи на викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що діяльність ПП «Автех» та ПП «Консал-Ді» щодо укладення спірних договорів має ознаки нечесної підприємницької діяльності.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

З огляду на це, договір № 1037 від 16.11.2017, укладений між ПП «Автех» та ОСОБА_1, а також договір про надання послуг та про участь згідно з Умовами № 1037 від 16.11.2017, укладений між ПП «Консал-Ді» та ОСОБА_1 належить визнати недійсними.

При цьому, судом враховано, що договір № 1037 від 16.11.2017, укладений між ПП «Автех» та ОСОБА_1 04.04.2018 було розірвано за заявою позивача (а.с. 17).

Разом з тим, з урахуванням постанови ОСОБА_3 Верховного Суду № 12-112гс18 від 27 листопада 2018 року, у цій справі суд приходить до висновку, що розірвання сторонами договору, за яким не було здійснено жодного платежу, не позбавляє сторін права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним.

В свою чергу, при вирішенні позовних вимог про стягнення з ПП «Консал-Ді» на користь позивача грошових коштів в сумі 26250 гривень, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З урахуванням вимог ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином.

Тому, позивачу підлягає поверненню сума, сплачена на рахунок ПП «Консал-Ді» у розмірі 26250 гривень.

Відповідно ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судовий збір», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, судовий збір на користь держави має бути стягнутий з відповідачів у розмірі, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, тобто в сумі по 704 грн 80 коп. (ставка судового збору діяла на час звернення позивача 21.11.2018 до суду) з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 203, 215, 227, 236, 627, 1212 ЦК України, ст.ст. 1, 5, 6, 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.ст. 1, 4, 19, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 263, 280-283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним Договір № 1037 про участь згідно з Умовами від 16 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Автех».

Визнати недійсним Договір № 1037 про надання послуг від 16 листопада 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Консал-Ді».

Стягнути з Приватного підприємства «Консал-Ді» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 26250 гривень сплачених згідно договору № 1037 про надання послуг від 16 листопада 2017 року.

Стягнути з Приватного підприємства «Автех» судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок на користь держави.

Стягнути з Приватного підприємства «Консал-Ді» судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок на користь держави.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрована адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач-1: Приватне підприємство «Автех», код ЄДРПОУ 41250533, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 3.

Відповідач-2: Приватне підприємство «Консал-Ді», код ЄДРПОУ 41250994, місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 3.

Рішення складено 14.03.2019.

Суддя: