Рішення № 80427091, 13.03.2019, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/664/18

провадження №2/176/39/19

РІШЕННЯ

Іменем України

13 березня 2019 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гусейнова К.А.,

секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Жовті Води у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» звернулось до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовом, де просило стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за № 11355255000 від 03.06.2008 року в загальному розмірі 247403,74 грн та судові витрати по справі.

В обґрунтування свого позову позивач посилався на те, що 03 червня 2008 року АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступником прав та обов’язків якого виступає – ПАТ «Укрсиббанк» та фізична особа ОСОБА_2 уклали договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу за №11355255000. Відповідно до вказаного договору позивач надав відповідачу ОСОБА_2О, кредитні кошти в сумі 25226,00 доларів США. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 122396,55 гривень за курсом Національного Банку України на день укладення Договору. Відповідно до умов договору за користування кредитними коштами, процентна ставка встановлюється у розмірі 14,00% річних. Відповідно до умов договору – нарахування процентів за Договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог чинного законодавства України.

30 червня 2008 року, в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором №11355255000 від 03 червня 2008 року, між АКІБ «УкрСиббанк» та фізичною особою – громадянкою України ОСОБА_3 було укладено договір поруки №208678. Банк перед відповідачем ОСОБА_2 зобов’язання щодо надання грошових коштів виконав, але відповідач умови зазначеного кредитного договору щодо повернення грошових коштів зі сплатою відсотків постійно порушував, в результаті чого утворилась заборгованість зі сплати кредитних коштів та процентів за його користування. Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 30.01.2018 року заборгованість відповідача складає 247403,74 грн., з яких: 132042,74 грн. заборгованість по основній сумі кредиту, 8142,20 грн. – заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 107218,80 грн. – нараховані відсотки згідно договору.

20 квітня 2012 року ПАТ «Укрсиббанк» відступив на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» своє право вимоги заборгованості за вказаним кредитним договором.

01 серпня 2018 року протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Кредекс Фінанс» було прийнято рішення перейменувати ТОВ «Кредекс Фінанс» на ТОВ «Вердикт Капітал» та ухвалою суду від 27 вересня 2018 року було змінено найменування юридичної особи позивача з ТОВ «Кредекс Фінанс» на ТОВ «Вердикт Капітал».

До суду надійшла заява представника позивача ТОВ «Вердикт Капітал» ОСОБА_4 про розгляд справи за його відсутності із зазначенням щодо підтримання заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Сторони у судове засідання не зявились, про дату, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.

В день розгляду справи від представника позивача ОСОБА_5 на електонну адресу суду надійшла заява про відкладення розгляду справи та забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції через віддаленість суду від місця знаходження позивача, а у разі неможливості провести розгляд справи без участі представника ТОВ «Вердикт Капітал». Суд вважає, що дане клопотання про відкладення розгляду справи та забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає, оскільки представник позивача був обізнаний про дату та час судового засідання, а дане клопотання подано ним несвоєчасно, безпосередньо перед судовим засідання, та без обгрунтованих підстав. При цьому, суд вважає, що розгляд справи можливо провести без участі представника позивача, про що надходила відповідна заява від представника позиивача ОСОБА_4

Представник відповідача ОСОБА_6, - адвокат ОСОБА_7 також просила розглядати справу у її та відповідача відсутність.

Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилась, була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзиву до суду від неї не надходило.

Крім того, матеріали справи містять відзив ОСОБА_2 на позовну заяву, де останній не заперечуючи, що він отримав від позивача кредит в сумі 25226,00 доларів США зі сплатою 14% річних за весь строк фактичного користування кредитом, однак останній платіж по кредиту ним було зроблено у серпні 2014 року, а тому у даний час позивач не має права вимоги за зазначеним кредитним договором та договором поруки, з підстав припинення їх дії /а.с.110-111/.

У своїй заяві від 29.11.2018 року позивач ОСОБА_2 просить суд застосувати позовну давність, оскільки він, на його думку сплив у серпні 2017 року, а позивач із позовом до суду звернувся лише у квітні 2018 року.

Позивач у запереченнях на заяву про застосування строків позовної давності, просив останню відхилити, вважаючи що його слід відліковувати з 03 червня 2015 року з кінцевої дати повернення кредиту, обумовленої кредитним договором.

Суд, вивчивши матеріали справи, давши добутому правової оцінки, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

03 червня 2008 року АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11355255000, за умовами якого банк зобов'язався надати ОСОБА_2 кредитні кошти в розмірі 25226,00 доларів США, що еквівалентно 12396,55 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, інших передбачених платежів в сумі, строки та на умовах, передбачених договором. Позичальник ОСОБА_2 зобов'язався повернути кредит в повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніше 03.06.2015 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов договору та/або відповідної угоди Сторін.

Пунктом 2.1. даного договору передбачено, що у забезпечення виконання усіх грошових зобов’язань в повному обсязі позичальника за договором надається порука ОСОБА_3, згідно договору поруки №208678 від 03 червня 2008 року, а також позичальник передає в заставу, а Банк приймає транспортний засіб, автомобіль Mitsubishi Lancer 2008 року випуску, колір сірий державний номерний знак НОМЕР_1 /а.с.10-18/.

03.06.2008 року між сторонами також було підписано додаткову угоду №1 до основного договору, якою затверджено графік платежів, визначення сукупної вартості кредиту, змінено умови оплати комісії та доповнено умови збільшення процентної ставки /а.с.23-27/.

Згідно з вкзазаним графіком погашення кредиту (додаток №2 до кредитного договору), відповідач мав здійснювати платежі щомісяця починаючи з 06.2008 року по 06.2015 року.

Відповідно до договору поруки №208678 від 03.06.2008 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, остання зобов'язалась перед банком відповідати за невиконання ОСОБА_6 усіх його зобов'язань перед банком, що виникли з кредитного договору №11355255000. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов’язаннями останнього за Основним договором, включаючи повернення основної суми боргу в тому числі суми кредиту, регресу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною. /а.с.28-29/.

АКІБ «УкрСиббанк» свої зобов'язання за договором виконав, надавши у розпорядження ОСОБА_2 кредитні кошти за договором.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

В порушення умов договору ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором своєчасно не виконав, як і його поручитель ОСОБА_3, станом на 30.01.2018 розмір заборгованості за кредитним договором згідно наданого позивачем розрахунку становить 247403,74 грн., з яких: 132042,74 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 8142,20 грн. - заборгованість за відсотками (на дату відступлення права вимоги), 107218,80 грн. - заборгованість за відсотками (з моменту переуступки по дату виготовлення розрахунку) /а.с. 30-32/.

Рішенням Загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 АКІБ «УкрСиббанк» з метою приведення своєї діяльності у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на ПАТ «УкрСиббанк».

20.04.2012 між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» укладено договір факторингу № 05/12, за умовами якого останньому передано право вимоги за кредитами, в тому числі і за кредитним договором № 11328606000 від 04.04.2008.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Кредекс Фінанс» № 01/08-2018 від 01.08.2018 ТОВ «Кредекс Фінанс» перейменовано на ТОВ «Вердикт Капітал» та змінено юридичну адресу товариства.

В силу ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (ст.ст. 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події ( ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У абз. 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 533 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

За таких обставин, заявлені ТОВ «Вердикт Капітал» позовні вимоги обґрунтовані.

Разом з тим, суд погоджується із позицією відповідача ОСОБА_2 про те, що позивачем пропущений строк для звернення до суду за захистом своїх прав та відхиляє позицію позивача про те, що строк позовної давності ним пропущено не було з наступних підстав.

Так, статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а відповідно до вимог ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність, скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Однак, стаття 259 ЦК України передбачає, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

За змістом ч. 4 та 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12, якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов'язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. Відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно з частиною п'ятою статті 261 ЦК України починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов'язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Відповідно до довідки розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором, доданої до позовної заяви, вбачається, що останньою датою фактичного погашення заборгованості за наданим кредитом є 04.08.2014 року в сумі 5000 грн. /а.с. 30/.

Датою звернення до суду із вимогами про стягнення заборгованості ТОВ «Кредекс Фінанс», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», є 27.03.2018 року, тобто після спливу строку загальної позовної давності, при цьому суду не надано належних та допустимих доказів того, що між сторонами у справі наявна домовленість, оформлена у встановленому законом порядку, про збільшення строку позовної давності.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).

За таких обставин суду вважає, що ТОВ «Вердикт Капітал» пропущений строк, у межах якого він міг звернутися до суду з вимогами до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а в задоволенні позову слід відмовити через пропуск строку звернення до суду. З таких самих підстав, з урахуванням положень ст.266 ЦК України, не підлягають задоволенню і вимоги до поручителя ОСОБА_3

Доводи позивача про те, що позичальник зобовязаний повернути кредит до 03.06.2015 року і кредитний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, тому позовна давність не порушена, не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються наведеною вище правовою позицією Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12. Зокрема, в даному випадку позичальник ОСОБА_6 був зобов'язаний повернути борг частинами відповідно до графіку платежів, тому незалежно від визначення у договорі строку кредитування, право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 141, 255, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - відмовити.

Повне найменування сторін.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, м. Київ, вул. Кудрівський узвіз, 5-Б.

Відповідач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1

Відповідач – ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_3, адреса реєстрації, АДРЕСА_2, 65003.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Жовтоводського

міського суду ОСОБА_9