Рішення № 80425398, 28.02.2019, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1333/18

Провадження № 2-а/673/11/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2019 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області,

що діє як адміністративний суд,

в складі: головуючий - суддя Дворнін О.С.

з участю секретаря судових засідань Демчишиній Н.Г.

з участю позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до начальника сектору реагування патрульної поліції Деражнянського відділення поліції Летичівського ВП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся із зазначеним позовом до суду, вказавши, що постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №087074, складеною 17.07.2018 року начальником СРПП Деражнянського ВП ГУНП у Хмельницькій області Футорним Р.В., на нього накладене адміністративне стягнення за ч.6 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 170 грн. за те, що 17.07.2019 року о 17 год. 10 хв. він, керуючи мотоблоком «Зубр» із причепом, по автодорозі Деражня-Городище не виконав вимог дорожнього знаку, а саме який не зареєстрований у встановленому законом порядку, чим порушив п. 30.1. Правил дорожнього руху України. Позивач стверджує, що діючим законодавством не передбачена державна реєстрація вказаного транспортного засобу, а тому вказана постанова є незаконною, такою, що постановлена без з'ясування обставин справи та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги і просять суд скасувати постанову.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, прчин неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення позивача та його представника та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вказаний адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як встановлено судом, 17.07.2018 року начальником СРПП Деражнянського ВП ГУНП у Хмельницькій області Футорним Р.В. відносно позивача ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №087074, за якою ОСОБА_2, керуючи мотоблоком «Зубр», без відповідної реєстрації, та у зв'язку з чим на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за ч.6 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що така постанова є незаконною та винесена з порушенням норм процесуального права. Оскільки він буксерував мотоблоком «Зубр» до своєї тітки кінний віз в с. Садове Деражнянського району по автодорозі Лука Барська - Голосків, під час руху його було зупинено працівниками поліції, які зазначили, що даний транспортний засіб не зареєстрований у встановленому законом порядку. Однак на їхні заперечення позивач повідомив, що згідно чинного законодавства не передбачена державна реєстрація кінного возу, а також те, що він їде по узбіччю дороги не виїжджаючи на її проїжджу частину, таким чином не створює перешкод для руху автомобілів і швидкісного руху мотоблока прирівнюючи до швидкості ходьби людини.

Вирішуючи обґрунтованість таких доводів позивача, судом приймається до уваги, що згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки.

Пунктом 30.1. Правил дорожнього руху передбачено, що власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Відповідно до ч.6 ст.121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Загальними положеннями правил дорожнього руху України визначено поняття водія - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл, тимчасовий талон, на право керування транспортним засобом) відповідної категорії, поняття транспортного засобу - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання та механізмів та поняття механічного транспортного засобу - це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Відповідно до вимог пп. «а» та пп. «б» п. 2.1 ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі також: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно п. 1.10 ПДР транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, в тому числі з врахуванням встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8.05.1993 року № 340 визначений порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами з визначенням відповідної категорії на право їх керування.

Згідно ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, встановлено, що мотоблок «Зубр» є засобом механізованої обробки грунту і реєстрації не підлягає, а також за конструкцією у ньому відсутній цілий ряд необхідних елементів наявних у транспортному засобі, зокрема стоп-сигнали, сигнали повороту, дзеркала заднього виду, номерні знаки, тощо, а наявність закріпленого до мотоблока причепа на транспортний засіб його не перетворює. Крім того посвідчення водія відповідної категорії для управління мотоблоком не потрібно.

Таким чином слід зазначити, що позивач керуючи мотоблоком не являвся спеціальним суб'єктом адміністративного правопорушення визначеним ч. 6 ст. 121 КУпАП і не можу бути підданий адміністративній відповідальності за вказаною частиною ст. 121 КУпАП. зважаючи на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Крім того, диспозиція ч. 6 ст. 121 КУпАП є бланкетною, тому при виявлені порушень визначених цією частиною даної статті у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зокрема за буксирування причепу, який незареєстрований в установленому порядку у постанові мають бути зазначені конкретні правила такої реєстрації, їх підпункт, пункт, назву.

Відповідно до постанови в ній наявне лише посилання на пп. 30.1 ГІДР, однак посилання на правову норму яка вимагає реєстрацію причепу до мотоблоку відсутня. Більше того диспозиція вказаного п. 30.1 ПДР також є бланкетною і вимагає вказівки на закон, який має встановлювати обов'язковість проведення такої реєстрації. Тобто формулювання суті адміністративного правопорушення викладеного у постанові не є конкретним.

Крім того при огляді постанови вбачається, що вона була розглянута та складена на місці вчинення адміністративного правопорушення автодороги Деражня - Городище, що не відповідає вимогам діючого законодавства, зважаючи на наступне.

Стаття 258 КУпАП передбачає випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. У випадках, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог статті 283 КУпАП.

При цьому, судом враховується, що згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,

та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом із цим, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що поліцейським СРПП при винесенні такої не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, та не зазначено мотивів відхилення доводів позивача, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, зокрема, про те, що він не порушував Правил дорожнього руху України.

Крім того, відповідачем не було надано до суду жодних матеріалів фото- чи відеозйомки вчиненого правопорушення або інших доказів, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, суд приймає до уваги доводи позивача, наведені ним в обґрунтування позовних вимог, як такі, що не спростовані відповідачем.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що судом не здобуто, а відповідачем не представлено належних доказів на підтвердження того, що позивач порушив вимоги п.30.1. ПДР України, суд вважає, що постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БР №0870774 від 17.07.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121 КУпАП слід визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-255 КАС України, викладаючи вступну та резолютивну частини рішення, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до начальника сектору реагування патрульної поліції Деражнянського відділення поліції Летичівського ВП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Визнати неправомірними дії начальника СРПП Деражнянського ВІІ Летичівського ВП ГУНП у Хмельницькій області майора поліції Футорного Руслана Валерійовича при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії НК №087074 від 17.07.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень.

Скасувати постанову серії НК №087074 від 17.07.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену начальником СРПП Деражнянського ВП Летичівського ВП ГУНП у Хмельницькій області майором поліції Футорним Русланом Валерійовичем про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 гривень, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Складання повного рішення відкладено на десять днів з дня закінчення розгляду справи, у зв'язку з чим строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Деражнянський районний суд Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:

позивач - ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Деражнянським РС УМВС України в Хмельницькій області;

відповідач - Начальник СР ПП №1 Деражнянського відділення поліції Летичівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, місцезнаходження: Майдан Привокзальний, 6, м. Деражня Хмельницької області, індекс 32200.

Суддя: О. С. Дворнін