Рішення № 80424401, 21.02.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/22880/17

Провадження № 2/761/594/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

21 лютого 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «КБ «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» Костенка І.І. про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти за договором банківського вкладу № 45D-1954 від 09.01.2015 року в сумі 221193,38 грн., яка еквівалентна вартості вкладу в розмірі 212,50 грам золота, проценти за вказаним договором банківського вкладу в сумі 15509,56 грн., що еквівалентно 14,90 грамам золота, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2360,35 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.01.2015 року між ним та ПАТ «КБ «Хрещатик» (далі - банк) було укладено договір банківського вкладу «Золотий стандарт» у банківських металах, за умовами якого банк приймає банківські метали (золото) вкладника на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 вагою 212,50 грам на термін 09.01.2015 року по 09.01.2017 року. Процентна ставка на вклад встановлюється в розмірі 3,5 % річних, нарахування яких здійснюється банком щомісячно, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Сплата процентів вкладнику здійснюється в кінці терміну дії договору разом з основною сумою вкладу. Залишок грошових кошів за вкладом станом на дату подання даного позову склав 220568,63 грн., що еквівалентно вартості вкладу в розмірі 212,50 грам золота, процентів - 15465,75 грн., що еквівалентно 14,90 грамам золота, а всього 236034,38 грн., що еквівалентно 227,40 грамам золота. Водночас, позивач вказує, що він не має можливості користуватися своїми грошовими коштами, оскільки згідно з рішенням Правління Національного банку України від 05.04.2016 року № 234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонд гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.04.2016 року № 46 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегувань повноважень тимчасового адміністратора банку». Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 року № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.06.2016 року № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноваження ліквідатора банку». Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» з 06.06.2016 року до 05.06.2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Костенку І.І. на два роки з 06.06.2016 року до 05.06.2018 року включно. При цьому, на думку позивача, що оскільки проведенням процедури ліквідації банку повне управління банком та розпорядженням його майном здійснює відповідач, останній є також і боржником по поверненню коштів та процентів за договором банківського вкладу. Таким чином, з врахуванням вказаних обставин та посилаючись на положення ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також положення ст.ст. 1058, 1060, 1066 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача належні йому кошти.

Ухвалою від 04.07.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою від 01.02.2018 року розгляд справи вирішено продовжити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином у встановленому законом порядку, причин неявки не повідомив.

Враховуючи, що представник позивача не заперечив проти проведення заочного розгляду справи, при цьому, належним чином повідомлений відповідач в судове засідання не з'явився, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення сторони позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 09.01.2015 року між позивачем та ПАТ «КБ «Хрещатик» було укладено договір банківського вкладу «Золотий стандарт» у банківських металах, за умовами якого банк приймає банківські метали (золото) вкладника на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 вагою 212,50 грам на термін 09.01.2015 року по 09.01.2017 року. Процентна ставка на вклад встановлюється в розмірі 3,5 % річних, нарахування яких здійснюється банком щомісячно, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Сплата процентів вкладнику здійснюється в кінці терміну дії договору разом з основною сумою вкладу.

Як встановлено в судовому засіданні, після закінчення строку дії вищевказаного договору сума вкладу та нарахованих процентів позивачу банком повернуті не були.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Разом з тим, як встановлено судом та є загальновідомою обставиною, згідно з постановою Правління Національного банку України від 02.06.2016 року № 46-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.06.2016 року № 913 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» та делегування повноваження ліквідатора банку». Згідно із зазначеною постановою розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Хрещатик» з 06.06.2016 року до 05.06.2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «КБ «Хрещатик», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Костенку І.І. на два роки з 06.06.2016 року до 05.06.2018 року включно.

Відповідно до ч.1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

При цьому, процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Так, відповідно до положень ч.1, п.1 ч.5 ст. 36 Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та кредиторів банку.

При цьому, п.1 ч.6 ст. 36 Закону визначено, що обмеження, встановлене п.1 ч.5 ст. 36 Закону, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Крім того, відповідно до ч. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Частиною 5 ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Положеннями ч.1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено повноваження уповноваженої особи Фонду, яка з дня свого призначення, зокрема складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

При цьому, після затвердження переліку вимог кредиторів їх задоволення здійснюється в порядку, встановленому ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відтак, оскільки з 06.06.2016 року у банку розпочата процедура ліквідації, позивач має право отримати належну йому суму банківського вкладу виключно у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та підзаконними актами до нього, відповідно до встановленого порядку.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 21.01.2016 року по справі № 6-2001цс15.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» з вимогою про включення його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку у встановлений законом строк не звертався, а тому у відповідності до вимог ст. 49 Закону позивача повідомлено про невключення його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів та про те, що задоволенню в ліквідаційній процедурі його вимоги не підлягають і вважаються погашеними, що підтверджується листом ПАТ «КБ «Хрещатик» від 2-2/2256 від 03.05.2017 року.

Однак, звертаючись з позовом до суду, позивач, як на підставу для задоволення своїх позовних вимог про повернення належної йому суми вкладу та нарахованих процентів на нього, посилається на положення ст.ст. 1060, 1066 ЦК України та вказує, що оскільки проведенням процедури ліквідації банку повне управління банком та розпорядженням його майном здійснює відповідач, останній є також і боржником по поверненню коштів за договорами банківського вкладу.

В свою чергу, норми спеціального Закону, який регулює діяльність Фонду, не містять положень, які дають підставі вважати, що відповідач є правонаступником банківської установи, зокрема ПАТ «КБ «Хрещатик», у зв'язку з чим суд не може погодитися з твердженнями позивача про те, що відповідач на підставі ст. 1060 ЦК України має відповідати перед ним за зобов'язаннями банку щодо повернення банківського вкладу та нарахованих відсотків.

Відтак, беручи до уваги, що діяльність відповідача регулюється спеціальним законодавством, суд вважає, що до правовідносин, які виникли між сторонами не може бути застосовані положення ЦК України, що регулюють договірні зобов'язання, умови їх виконання та наслідки, що настають у зв'язку з їх порушенням. Крім того, з врахуванням того, що відповідач покладені на нього законом зобов'язання перед позивачем виконує в повному обсязі у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу, є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Хрещатик» Костенка Ігоря Івановича про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а також рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: