Ухвала суду № 80424373, 01.03.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27987/13-ц

Провадження № 4-с/761/98/2019

У Х В А Л А

01 березня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Савицький О.А., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича від 03 грудня 2018 року про опис та арешт майна боржника, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

в с т а н о в и в :

18.01.2019 року на адресу Шевченківського районного суду м.Києва надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича від 03 грудня 2018 року про опис та арешт майна боржника, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

Ухвалою суду від 24.01.2019 року вказану скаргу було залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків терміном 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали.

У зазначеній ухвалі, серед іншого, вказувалось, що матеріали поданої скарги не відповідають вимогам, встановленим ст. 449 ЦПК України, а саме: заявником при зверненні до суду зі скаргою не надано жодних та допустимих доказів, які б підтверджували дату, коли він дізнався або повинен був дізнатися про наявність оскаржуваної постанови.

Копію ухвали від 24.01.2019 року заявник отримав 05.02.2019 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Однак, враховуючи строки доставки кореспонденції в межах міста Києва, заявник у встановлений строк не усунув вищенаведених в ухвалі недоліків.

При цьому, будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання ухвали суду від 24.01.2019 року у строки, встановлені судом, від позивача також не надходило.

Так, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Між тим, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

Як передбачено вимогами ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому, як неодноразово наголошував в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Таким чином, враховуючи вищенаведені положення законодавства та беручи до уваги ті обставини, що заявник не реалізував своїх процесуальних обов'язків належним чином, в той час як суд здійснив всі можливі спроби для його повідомлення про наявність відповідної ухвали про залишення позовної заяви без руху, приходжу до висновку, що заявником у встановлений строк не усунуто недоліків, вказаних в ухвалі від 24.01.2019 року.

В свою чергу, за змістом положень ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважаються неподаною і повертається заявникові.

Відтак, враховуючи те, що вимоги щодо усунення недоліків, зазначені в ухвалі від 24.01.2019 року, заявником не виконано, суддя прийшов до висновку, що позовну заяву ОСОБА_3 до Деснянського управління поліції ГУНП у м.Києві,, Головного управління Національної поліції у м.Києві, Прокуратури м.Києва, Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями і бездіяльністю органів досудового слідства та прокуратури за рахунок державного бюджету України слід визнати неподаною та повернути позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Разом з тим, як передбачено положеннями ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважаються неподаною і повертається заявникові.

Відтак, враховуючи те, що вимоги щодо усунення недоліків, зазначені в ухвалі від 02.03.2018 року, позивачем виконано лише частково, а можливість повторного залишення позовної заяви без руху не передбачена положеннями ЦПК України, суддя прийшов до висновку, що скаргу ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича від 03 грудня 2018 року про опис та арешт майна боржника, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», слід визнати неподаною та повернути заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 6 Конвенції захист прав і основоположних свобод людини, ст.ст. 44, 185, 259-261,353, 354 ЦПК України, суддя

у х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича від 03 грудня 2018 року про опис та арешт майна боржника, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», - вважати неподаною та повернути заявнику.

Роз'яснити заявнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: