Ухвала суду № 80422662, 06.03.2019, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/321/19 Справа № 703/1688/18 Категорія: ч. 2 ст. 309 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Прилуцький В. О. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Биби Ю. В. Ятченка М. О., Дмитренка М. І. , Довженко Т.В.з участю прокурораЛєнкової Н.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2018 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Черкаси, українець, громадянин України, житель АДРЕСА_1, раніше судимий, останні рази: вироком Смілянського міськрайонного суду Черкаської області за ч. 1 ст. 263, на підставі ст. 71 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі, 03.08.2017 звільнений умовно-достроково на відбутий строк 7 місяців 10 днів; вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 10.10.2018 за ч.1 ст.263, ч.1 ст. 307, на підставі ст.ст.70, 71 КК України, на 4 роки 8 місяців позбавлення волі,

засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 10.10.2018 у виді 1 місяця позбавлення волі, обвинуваченому ОСОБА_7 призначено до відбування остаточне покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 вирішено рахувати з 25.04.2018.

В порядку ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів,

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що він незаконно, без мети збуту, за попередньою змовою зі ОСОБА_8, матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, зберігав по місцю його проживання в АДРЕСА_2 медичний шприц з особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - опій ацетильований, аж до вилучення 0,8353 г (висушена) цього наркотичного засобу працівниками поліції під час обшуку у квартирі ОСОБА_8 близько 10 год. 30 хв. 27.03. 2018.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7, вважаючи вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.12.2018 щодо нього занадто суворим, просить його пом'якшити до 4 років і 10 місяців позбавлення волі, з урахуванням пом'якшуючих покарання обставин та його позитивної характеристики.

На апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 прокурором подано заперечення, яке зводиться до законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції та безпідставності апеляційних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_7 в підтримку апеляційної скарги в повному обсязі, міркування прокурора про законність, обгрунтованість вироку суду першої інстанції та достатність призначеного обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, вивчивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 до задоволення не належить.

Згідно ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим та ґрунтуватись на всебічному, повному, об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з дотриманням вимог кримінального, і кримінального процесуального закону.

Вказаним вимогам кримінального процесуального закону вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14.12.2018 цілком відповідає.

Зокрема, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який він засуджений, відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах, досліджених судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, оцінених відповідно до вимог ст. 94 КПК України та учасниками судового провадження не оскаржується.

Процедура розгляду кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, судом першої інстанції дотримана.

Кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту за попередньою змовою групою осіб, колегія суддів вважає правильною.

Вирішуючі по суті апеляційні вимоги обвинуваченого ОСОБА_7 щодо надмірної суворості призначеного покарання, колегія суддів виходить з тих міркувань, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції, на виконання вимог ст.ст. 50, 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.03 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який, з огляду на положення ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, дані про особу винуватого, який хоч і характеризується позитивно, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в якості обставин що пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння в розкритті злочину, при відсутності обставин, що його обтяжує, і обгрунтовано призначив ОСОБА_7 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України.

За наведених обставин, місцевий суд правильно прийшов до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_7 в умовах ізоляції від суспільства при призначенні покарання у виді реального позбавлення волі на визначений строк, а тому доводи обвинуваченого про його пом'якшення, в тому числі з урахуванням обставин, які цілком повно враховано судом першої інстанції, колегія суддів визнає необгрунтованими.

Колегія суддів також погоджується з призначеним обвинуваченому ОСОБА_7 остаточним покаранням за сукупністю злочинів, на підставі положень ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, оскільки останній вчинив злочин в даному провадженні до ухвалення попереднього вироку щодо нього Черкаським районним судом Черкаської області від 10.10.2018.

Підстав вважати, що призначене ОСОБА_7 покарання за вчинений ним злочин окремо та за сукупністю злочинів, не відповідає загальним засадам призначення покарання та його меті, колегією суддів, тому числі і з урахуванням наведених обвинуваченим ОСОБА_7 доводів, не вбачається, оскільки воно відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що вирок міськрайонного суду щодо ОСОБА_7 є законним і обґрунтованим, а підстави, передбачені ст. 409 КПК України, для його скасування чи зміни - відсутні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, п. 1 ч.1 ст. 407, ст. 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 грудня 2018 року щодо ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7, - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців в порядку, передбаченому ст. 426 КПК України, а засудженими ОСОБА_7 - в той самий строк, з моменту отримання її копії.

Головуючий :

Судді :