Вирок № 80422049, 13.03.2019, Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/523/19

Провадження № 1-кп/636/493/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2019 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі: головуючого судді Дьоміної О.П., за участю прокурора Башкової Ю.А., обвинуваченого ОСОБА_1, при секретарі судового засідання Авраменко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за №12018220440001407 від 02.10.2018 року за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродження смт. Новопокровка Чугуївського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30.09.2018 року близько 02:00 години, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 знаходячись неподалік кафе «Блюз», розташованого за адресою: Харківська область, Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул. Перемоги, буд. 63, на грунті раптово виниклих неприязних відносин вступив у конфлікт з раніше знайомим ОСОБА_2 Так, під час конфлікту з останнім, ОСОБА_1, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен був та міг їх передбачити, лівою рукою штовхнув ОСОБА_2 в область голови з правого боку. Після чого останній, втративши рівновагу, впав з висоти власного зросту на тверду поверхню землі, вкриту дрібним щебнем, на лівий бік, витягнувши в сторону ліву руку, зігнувши її в ліктьовому суглобі, внаслідок чого отримав, згідно висновку судової медичної експертизи за №12-14-206-4/18 від 15.01.2019 року, тілесні ушкодження у виді закритого перелому середньої треті лівої ключиці зі зміщенням, що за ступенем тяжкості кваліфікується за критерієм тривалості розладу здоров'я, як тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості (більш як 21 день). Згідно висновку додаткової судової медичної експертизи за №12-23-13-4/19 від 24.01.2019 року, тілесні ушкодження, а саме, закритий перелом середньої треті лівої ключиці зі зміщенням, встановлені у ОСОБА_2 не суперечать судово-медичним даним про характер і механізм утворення тілесних ушкоджень, встановлених у потерпілого. Таким чином дії ОСОБА_1 не були направлені на умисне спричинення тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості ОСОБА_2, а саме: закритого перелому середньої треті лівої ключиці зі зміщенням, ОСОБА_1 внаслідок злочинної недбалості, не передбачав можливості настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, хоча повинен буїв та міг їх передбачити.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 128 КК України - необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. Суд, заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, які відповідно до ст. 325 КПК України, вважали можливим за відсутності потерпілого з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішив питання про проведення судового розгляду без потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному злочині, передбаченому ст. 128 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, зазначивши час, місце, спосіб його вчинення. Зокрема, він пояснив, що дійсно 30.09.2018 року штовхнув потерпілого, останній впав та у зв'язку з цим зламав ключицю. Обвинувачений не бажав цього, все відбулося з необережності. Позов прокурора визнав.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Отже, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, приходить до висновку, що вина обвинуваченого, яка виразилась у нанесенні потерпілому з необережності середньої тяжкості тілесного ушкодження, доведена, дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ст. 128 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст. ст. 65 та 68 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, обставину, що пом'якшує його покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не одружений, осіб на своєму утриманні не має, не працює, має постійне місце реєстрації та проживання, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має позитивну характеристику за місцем мешкання, тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ст. 128 КК України у межах санкції цієї статті.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому потрібно призначити у виді громадських робіт, яке полягає у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування, оскільки таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України. Будь яких обмежень, встановлених ч. 3 ст. 56 КК України судом не встановлено.

Розглядаючи заявлений прокурором в інтересах держави в особі КНП «Чугуївська ЦРЛ імені М.І. Кононенка» цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування коштів, витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_2 у розмірі 4 791, 86 грн., суд приходить до наступного:

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.

Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. В частині 5 цієї статті зазначено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з п. 12 ч. 2 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений пред'являти цивільний позов в інтересах держави в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як слідує зі змісту позовної заяви прокурора, останній просить стягнути з обвинуваченого на користь КНП «Чугуївська ЦРЛ імені М.І. Кононенка» витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 4 791, 86 грн. На підтвердження заявлених вимог суду надано довідку - розрахунок від 23.11.2018 року за №3746, відповідно до якої, під час лікування потерпілого ОСОБА_2, державою в особі КНП «Чугуївська ЦРЛ імені М.І. Кононенка» затрачено грошові кошти на загальну суму 4 791, 86 грн., до теперішнього часу зазначена сума обвинуваченим не відшкодована.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Частина 2 цієї статті зазначає, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

З аналізу вище приведених норм закону слідує, що особою, яка вчинила злочин, відшкодовуються витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Відповідно до матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню, потерпілим від злочину, вчиненому ОСОБА_1, визнано ОСОБА_2 Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню, а відтак з обвинуваченого необхідно стягнути на користь КНП «Чугуївська ЦРЛ імені М.І. Кононенка» витрати на лікування потерпілого ОСОБА_2, що становить 4 791, 86 грн., оскільки винуватість обвинуваченого в спричиненні йому тілесного ушкодження середньої тяжкості встановлена під час розгляду справи в суді, сума понесених затрат в розмірі на лікування підтверджується наданою суду довідкою медичного закладу.

Витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні відсутні. Відносно обвинуваченого запобіжний захід не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати виним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, та призначити йому покарання у виді 150 (ста п'ятдесяти) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави в особі КНП «Чугуївська ЦРЛ імені М.І. Кононенка» (р/р 35416001054709 в ГУДКСУ Харківської області, МФО 851011, код 02002380) кошти, витрачені на лікування потерпілого ОСОБА_2 у розмірі 4 791, 86 грн.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Головуюча -