Рішення № 80417120, 28.02.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1960/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Шейнцис О.О.

при розгляді справи за позовом: Військової частини А2238 (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 26);

до відповідача: Малого колективного підприємства "Праця" (65006, м. Одеса, вул. Маловського, буд. 3);

про стягнення 364 003, 75 грн. та розірвання договору оренди

за участю:

від позивача: ОСОБА_1- довіреність № 154/54/4/2985 від 06.11.2018р.;

від відповідача: ОСОБА_2 - ордер № 289932 від 12.12.2018р.

ВСТАНОВИВ:

12.09.2018р. Військова частина А2238 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Малого колективного підприємства "Праця", в якій, посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за Договором оренди нерухомого військового майна №2/03 від 31.10.2003р., просить суд стягнути з останнього на користь позивача 105 841, 38 грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.05.2016р. по 20.08.2018р.; 207 627, 66 грн. заборгованості з плати за зберігання майна, згідно додаткової угоди від 01.03.2014р., за період з 01.03.2014р. по 20.08.2018р.; 15 471, 52 грн. штрафних санкцій за прострочення сплати орендної плати за період з 01.01.2014р. по 20.08.2018р.; 35 063, 19 грн. штрафних санкцій за прострочення оплати послуг зберігання, згідно додаткової угоди від 01.03.2014р. за період з 01.01.2014р. по 20.08.2018р.

Крім того, позивач просить суд розірвати укладений між сторонами Договір оренди нерухомого військового майна №2/03 від 31.10.2003р. та стягнути з відповідача на користь Військової частини А2238 судові витрати, пов’язані з розглядом позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між 10 відділенням Морської Інженерної Служби Військово-Морських Сил Збройних Сил України, правонаступником якого є Військова частина А2238, та Малим колективним підприємством "Праця" договору оренди №2/03 нерухомого військового майна, розташованого в Одеському військово-морському гарнізоні за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3, від 31.10.2003р. та додаткової угоди від 01.03.2014р. в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів та платежів за послуги зберігання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.09.2018р. позовну заяву Військової частини А2238 на підставі ч.1 ст.174 ГПК України залишено без руху.

Вказаною ухвалою позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 7 222,06 грн. у строк до 05.10.2018р.

05.10.2018р. до канцелярії суду від Військової частини А2238 надійшла заява з додатком, згідно якої позивач на виконання вимог вищевказаної ухвали суду такі недоліки усунув та просив суд відкрити провадження у справі, надавши при цьому платіжне доручення №988 від 13.09.2018р. та платіжне доручення №987 від 13.09.2018р., що підтверджує сплату судового збору у сумі 8 364,62 грн.

Ухвалою суду від 10.10.2018р. відкрито провадження у справі № 916/1960/18, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "07" листопада 2018 р. о 11:30.

Ухвалою суду від 07.11.2018р., приймаючи до уваги, що у підготовчому засіданні 07.11.2018р. під час з'ясування обставин, які входять до предмета доказування, виникла необхідність у поданні позивачем додаткових доказів, а також з огляду на нез’явлення представника відповідача, підготовче засідання у справі було відкладено на "03" грудня 2018р. о 15год.30хв.

28.11.2018р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про залучення додаткових письмових доказів до матеріалів справи (т.1 а.с.130-176).

03.12.2018р. представником відповідача до канцелярії суду було подано клопотання, відповідно до якого він просить суд надати йому можливість ознайомитись з матеріалами справи та відкласти підготовче засідання, зазначаючи, зокрема, що відповідач не отримав копії позову та судових ухвал.

Ухвалою від 03.12.2018р. судом продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/1960/18 до "09" січня 2019р. із одночасним відкладенням розгляду справи на 12.12.2018р.

У судовому засіданні 12.12.2018р., в якому представником позивача надано суду клопотання про залучення додаткових письмових доказів до матеріалів справи (т.2 а.с.8-14), а представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи із наданням можливості ознайомлення з матеріалами справи, судом оголошено перерву до 19.12.2018р.

19.12.2018р. до суду від Малого колективного підприємства "Праця" надійшов відзив на позовну заяву (т.2 а.с.36-39), згідно якого відповідач позовні вимоги не визнає, проти позову заперечує з огляду на наступне.

Так, обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що наданий керівником позивача розрахунок заборгованості з орендної плати за період з січня 2014р. по липень 2018р. суперечить наданому МКП "Праця" розрахунку заборгованості з орендної плати (станом на 17.10.2016р.).

Так, заперечуючи твердження позивача щодо відсутності оплат за договором, відповідач надає суду платіжні доручення на підтвердження здійснення платежів з орендної пати.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати за зберігання майна відповідно до додаткової угоди від 1.03.2014р., МКП "Праця" наголошує, що такий договір є припиненим, а грошові кошти, отримані позивачем, відповідно є безпідставно набутими.

Крім того, у своєму відзиві відповідач зазначив про застосування судом наслідків пропуску позивачем строку позовної давності.

Вимоги про розірвання договору оренди відповідач вважає передчасними, оскільки ним виконані всі істотні умови договору, передбачені ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а ті розбіжності, які виникли, обумовлені певним непорозумінням між сторонами під час розгляду іншої справи №916/3607/16, за результатом розгляду якої судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог Військової частини А2238.

У судовому засіданні 19.12.2018р. судом було оголошено перерву до 27.12.2018р. о 12 год. 00 хв.

26.12.2018р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (т.2 а.с.56-58), згідно якої останній зазначив, що стягнення плати за зберігання у період з 01.03.2014р. по 20.08.2018р. є правомірною вимогою, оскільки здійснюється одночасно із внесенням орендної плати, тобто не пізніше 12 числа кожного місяця.

Несплата орендної плати та платежів за послуги зберігання понад два роки, на думку позивача, є істотним порушенням умов договору оренди, що, відповідно до ст. 188 ГК України, ст. 651 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункту 10.4. договору, є підставою для розірвання договору.

У судовому засіданні 27.12.2018р. судом оголошено перерву до 08.01.2019р.

08.01.2019р. на електрону адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про неможливість участі останнього у судовому засіданні, яке призначене на 08.01.2019р., в якому зазначено про відсутність заперечень щодо розгляду справи без його участі.

Ухвалою суду від 08.01.2019р. закрито підготовче провадження у справі №916/1960/18, справу призначено до розгляду по суті в засіданні суду на "30" січня 2019р. об 11год.45хв.

У судовому засіданні 30.01.2019р., в яке представники сторін не з'явились, судом було оголошено перерву до 11.02.2019р., про винесено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 11.02.2019р. судом було оголошено перерву до 18.02.2019р. о 15 год. 00 хв.

11.02.2019р. від представника відповідача до суду надішли письмові пояснення з додатковими документами по справі (т.2 а.с.81-82), згідно яких останній зазначив, що на його вимогу про проведення перерахунку, останнього з боку позивача здійснено не було.

18.02.2019р. до суду від представника позивача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв’язку із його хворобою.

У судовому засіданні 18.02.2019р. судом було оголошено перерву до 25.02.2019р.

Ухвалою суду від 18.02.2019р. судом повідомлено Військову частину А2238 про оголошення перерви.

У судовому засіданні 25.02.2019р. судом було оголошено перерву до 28.02.2019р. о 12 год. 00 хв.

Крім того, 25.02.2019р. від представника відповідача до канцелярії суду надійшли письмові пояснення, згідно яких останній зазначив про те, що визначений позивачем розмір орендної плати не відповідає умовам укладеного між сторонами договору.

При цьому, представник відповідача наголосив на тому, що МКП "Праця" орендна плата сплачується у повному обсязі із розрахунку 1291,52 грн. без ПДВ з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Як вказує представник відповідача, Військова частина А2238 до МКП "Праця" з наміром про зміну розміру орендної плати не зверталася, жодного судового рішення, яким би було змінено розмір орендної плати, також немає.

26.02.2019р. від представника позивача до суду надійшло клопотання про залучення додаткових доказів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 28.02.2019р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, надані під час судового розгляду, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, 31 жовтня 2003р. між 10 відділенням Морської Інженерної Служби Військово-Морських Сил Збройних Сил України, правонаступником якого є Військова частина А2238, (Орендодавець), та Малим колективним підприємством "Праця" (Орендар) було укладено договір №2/03 нерухомого військового майна, розташованого в Одеському військово-морському гарнізоні за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3 (т.1 а.с.17-28), згідно умов п.1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно у складі нежитлових приміщень столярної майстерні, загальною площею 101,31 м2, №19 по генплану, та відкритої бетонованої ділянки, загальною площею 762 м2, розміщеного за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3 (в/м №121), що знаходиться на балансі та обліку 10 ВМІС ВМС ЗСУ, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна (додаток №3) і становить 122 299 грн. Мета використання об’єкту оренди – виробництво будівельних виробів (п.1.3. договору).

Відповідно до п.2.1. договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту прийому-передачі майна (додаток №2).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і складає 12 083,16 грн за рік (без індексів інфляції та ПДВ).

Орендна плата за базовий місяць оренди (жовтень 2003р.) розраховується згідно з додатком №6 до цього договору та складає 1006,93 грн. (без ПДВ), з ПДВ – 1208,32 грн. Орендна плата перераховується у 100% розмірі орендарем до державного бюджету України на бюджетний розрахунковий рахунок 35228009000222 в УДК по Одеській області, код 22998743, МФО 828011, отримувач платежу – 10 ВМІС, не пізніше 12 числа кожного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції та ПДВ.

За приписами п.3.3. договору розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Пунктом 3.4. договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Зі змісту п.10.1. договору вбачається, що даний Договір діє з "31" жовтня 2003р. по "31" жовтня 2013р. строком на 10 років (десять років).

Враховуючи, що після 31.10.2013р. орендар продовжував користуватися майном, проти чого орендодавець не заперечував, строк дії договору був поновлений в порядку ст. 764 ЦК України, що також визнається сторонами у справі.

У відповідності до п.10.3. Договору зміна або розірвання Договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами протягом одного місяця. Одностороння відмова від виконання Договору та внесених змін не допускається.

Як встановлено судом з пояснень сторін, за актом прийому-передачі майна в оренду, позивач передав, а відповідач прийняв визначене договором нерухоме військове майно у складі нежитлових приміщень столярної майстерні, загальною площею 101,31 м2 №19 по генплану, та відкритої бетонованої ділянки, загальною площею 762 м2, що розміщене за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3 (в/м №121).

01.01.2007 року між Військовою частинною А2238, якій було передано на баланс майно, що було об'єктом Договору оренди №2/03 від 31.10.2003, та відповідачем, на виконання вимог статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" стосовно перегляду договорів оренди, було укладено Додаткову угоду №6д/2007 до Договору оренди №2/03 від 31.10.2003р. (т.1 а.с.37-39), у пункті 1 якої зазначено:

"1. Пункт 3.1 розділу 3 Договору виклали в такій редакцій:

"3.1. Орендна плата встановлена без ПДВ за базовий та перший місяць оренди (січень 2007 року) на рівні 1291,52 грн., визначена на підставі Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. № 1846, яка становить без ПДВ за базовий та перший місяць оренди (січень 2007року) 1291,52 грн. (Додаток № 1).

Нарахування ПДВ за суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди”.

Додатковою угодою, укладеною сторонами 20.06.2012р. (т.1 а.с.41), було викладено пункт п.1.2 договору в наступній редакції:

"1.2. Склад орендованого майна:

- адміністративна побутова будівля площею 36,6 м2;

- виробнича будівля площею 77,3 м2;

- майданчик з твердим покриттям площею 762 м2.

Крім того, 01.03.2014р. між сторонами по справі було укладено ще одну додаткову угоду до договору №2/03 від 31.10.2003р., якою сторони погодили, що окремо від надання послуг з оренди нерухомого майна, визначеного у п. 1 договору, Військова частина А2238 приймає на відповідальне зберігання майно Орендаря. Місце зберігання – технічний майданчик, площею 550 кв.м. військового містечка №121 за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3.

Вартість послуг по зберіганню майна визначається згідно розрахунку, що є додатком до даної угоди, та становить 2543,65 грн. за перший місяць (березень 2014р.) зберігання з подальшим її щомісячним коригуванням на індекс інфляції, що встановлюється Держкомстатом України.

Розрахунок за надані послуги по зберіганню майна здійснюється підприємством одночасно із внесенням орендної плати за розрахунковий місяць на підставі відповідних рахунків частини.

У випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати наданих йому послуг зі зберігання майна підприємство сплачує військовій частині пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період, за який нараховується пеня.

Дана угода набирає чинності з моменту її підписання та діє до 31.12.2014р. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії даної додаткової угоди, термін її дії вважається продовженим на тих самих умовах на один календарний рік.

Як встановлено судом, 28.12.2016р. Військова частина А2238, з огляду на несплату МКП "Праця" орендних платежів, звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення, зокрема, орендних платежів за період з 01.01.2014р. по 30.09.2016р.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.02.2017р. по справі №916/3607/16, залишеним в силі постановами Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2017р. та Вищого господарського суду України від 09.10.2017р., у задоволенні позовних вимог Військової частини А2238 було відмовлено в повному обсязі.

Наразі, як вказує позивач, Малим колективним підприємством "Праця" протягом тривалого часу не сплачувалась орендна плата у розмірі, визначеному договором, внаслідок чого за період з 01.05.2016р. по 20.08.2018р. у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 105 841,38 грн., а також заборгованість з оплати послуг зберігання у розмірі 207 627,66 грн. за період з 01.03.2014р. по 20.08.2018р.

Відповідно до п.10.4. договору останній може бути достроково розірваний Орендодавцем з примусовим звільненням займаних Орендарем нежитлових приміщень у разі несплати ним орендної плати та інших платежів згідно цього договору більш ніж три місяці, а також на вимогу однієї із сторін за рішенням суду , арбітражного суду у випадку невиконання сторонами своїх обов’язків та на інших засадах, що передбачені законодавчими актами України.

Враховуючи несплату відповідачем орендної плати, Військовою частиною А2238 також заявлено вимогу про розірвання укладеного між сторонами договору оренди.

Відповідач, в свою чергу, з позовними вимогами Військової частини А2238 не погоджується, зазначає про сплату належних орендних платежів.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності, давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Приймаючи до уваги, що вимога про розірвання договору оренди в даному випадку є фактично похідною умовою від наявності або відсутності заборгованості з орендної плати, суд вважає за необхідне передусім встановити наявність або відсутність заборгованості з орендної плати за договором оренди №2/03 від 31.10.2003р., з огляду на що зазначає наступне.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда. Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим майна Збройних Сил України" належить до державної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

У відповідності зі статтею 759 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно до п. п.1,2 ст. 762 ЦК України, яка цілком кореспондується з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За приписами ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар вносить орендну плату щомісячно, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначаючи про порушення відповідачем умов укладеного договору оренди в частині сплати орендної плати, позивач просить суд стягнути із МКП "Праця" заборгованість з орендної плати з 1.05.2016р. по 20.08.2018р.

Разом з тим, як встановлено судом зі змісту рішення по справі №916/3607/16, залишеного в силі постановами Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2017р. та Вищого господарського суду України від 09.10.2017р., в рамках зазначеної справи судом розглядалося питання щодо стягнення з МКП "Праця" орендної плати по 30.09.2016р. Зазначене також вбачається з наданого Військовою частиною А2238 на вимогу суду розрахунку заборгованості з орендної плати у справі №916/3607/16 (т.2 а.с.10-11).

Приймаючи до уваги, що повторний розгляд одних і тих же вимог не допускається і має наслідком закриття провадження у справі, суд вважає за необхідне розглядати вимоги про стягнення орендної плати за період, починаючи з 01.10.2016р. Водночас, суд закриває провадження у справі в частині стягнення орендної плати за період 01.05.2016р. по 30.09.2016р. у розмірі 2 816,21 грн. (згідно розрахунку (т.1 а.с.92-93), на підставі п.3 ч.1 ст.231 ГПК України.

Оцінюючи наданий позивачем розрахунок заборгованості з орендної плати (т.1 а.с.92-93) в межах періоду, що розглядається судом в рамках даної справи (жовтень 2016-липень 2018), суд виходить з того, що за умовами договору, розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786.

Згідно з п.12 цієї методики перед розрахунком орендної плати за перший місяць оренди чи після перегляду розміру орендної плати розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку визначається за такою формулою:

О пл. міс. = О пл./12х І д.о. х І м

де О пл - розмір річної орендної плати, визначений за цією Методикою, гривень; І д.о. - індекс інфляції за період з дати проведення незалежної або стандартизованої оцінки до базового місяця розрахунку орендної плати; І м - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа, наступного за базовим місяця, до останнього числа першого місяця оренди.

Суд, застосовуючи положення вказаної методики для визначення орендної плати за перший місяць, що є предметом розгляду по даній справі, враховуючи також зупинення індексації орендної плати на 2016 рік, що не було враховано позивачем, зазначає, що ставка орендної плати за вказаний місяць, тобто жовтень 2016р., складає 4 213,69 грн.

З огляду на викладене, судом здійснено розрахунок, згідно з яким для визначення орендної плати з кожен місяць судом здійснюється помноження ставки орендної плати за жовтень 2016р. на індекс інфляції, не виходячи за межі позовних вимог, а тільки коригуючи їх в залежності від правильного застосування орендної плати за базовий місяць та індексу інфляції.

Місяць, рікСума орендної платиЖовтень 20164 213,69 грнЛистопад 20164 213,69 грн Грудень 20164 213,69 грнСічень 20174260,04 грнЛютий 20174302,64 грнБерезень 20174380,09 грнКвітень 2017 4419,51 грнТравень 20174476,96 грнЧервень 20174548,60 грнЛипень 20174557,69 грн Серпень 20174553,13 грнВересень 20174644,19 грнЖовтень 20174699,93 грнЛистопад 20174742,22 грн Грудень 20174789,65 грнСічень 20184861,49 грнЛютий 20184905,24 грнБерезень 20184959,20 грнКвітень 20184998,88 грнТравень 20184998,88 грнЧервень 20184998,88 грнЛипень 20184963,88 грн Усього101702,17 грн

Згідно розрахунку суду сума орендної плати, що підлягає сплаті за період, який є предметом розгляду у даній справі, складає 101 702,17 грн.

При цьому, як встановлено судом, протягом жовтня-грудня 2016р. та у січні 2017р. відповідачем було сплачено 15 588 грн. орендної плати за жовтень-грудень 2016р.

Як встановлено судом з наданого позивачем розрахунку, зазначені платежі в рахунок орендної плати в рамках справи №916/3607/16 враховані не були.

З огляду на визначене, суд зазначає, що заборгованість з орендної плати, яка підлягає стягненню, за період, що є предметом розгляду в даній справі, складає 86 114,17 грн. (101 702,17 грн. - 15 588 грн.).

Заперечення відповідача, що орендна плата має сплачуватись, виходячи із розрахунку 1291,52 грн., не приймаються судом до уваги, оскільки нормами укладеного між сторонами чітко передбачений порядок розрахунку орендної плати відповідно до Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. № 786.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 15 471, 52 грн, з урахуванням заявленого МКП "Праця" клопотання про застосування строку позовної давності, суд вказує наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вже було зазначено судом, умовами п.3.4. договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства за весь період заборгованості з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Водночас, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Водночас, відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Отже аналіз частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду.

Частинами 3 та 4 статті 267 ЦК України унормовано, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене, враховуючи, що позовна заява Військової частини А2238 надійшла до суду 12.09.2018р. період нарахування пені в межах строку позовної давності, в рамках заявленого позивачем періоду, обмежується 12.09.2017р.

З огляду на викладене, судом за допомогою системи "Ліга-Закон", було зроблено власний розрахунок штрафних санкцій (пені), згідно з яким загальна сума пені складає 8 304,85 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення4380.0912.09.2017 - 14.09.2017312.5000 %0.068 %*9.004380.0915.09.2017 - 12.10.20172812.5000 %0.068 %*84.004419.5112.09.2017 - 14.09.2017312.5000 %0.068 %*9.084419.5115.09.2017 - 26.10.20174212.5000 %0.068 %*127.144419.5127.10.2017 - 12.11.20171713.5000 %0.074 %*55.584476.9612.09.2017 - 14.09.2017312.5000 %0.068 %*9.204476.9615.09.2017 - 26.10.20174212.5000 %0.068 %*128.794476.9627.10.2017 - 12.12.20174713.5000 %0.074 %*155.654548.6012.09.2017 - 14.09.2017312.5000 %0.068 %*9.354548.6015.09.2017 - 26.10.20174212.5000 %0.068 %*130.854548.6027.10.2017 - 14.12.20174913.5000 %0.074 %*164.874548.6015.12.2017 - 12.01.20182914.5000 %0.079 %*104.804557.6912.09.2017 - 14.09.2017312.5000 %0.068 %*9.374557.6915.09.2017 - 26.10.20174212.5000 %0.068 %*131.114557.6927.10.2017 - 14.12.20174913.5000 %0.074 %*165.204557.6915.12.2017 - 25.01.20184214.5000 %0.079 %*152.094557.6926.01.2018 - 12.02.20181816.0000 %0.088 %*71.924553.1313.09.2017 - 14.09.2017212.5000 %0.068 %*6.244553.1315.09.2017 - 26.10.20174212.5000 %0.068 %*130.984553.1327.10.2017 - 14.12.20174913.5000 %0.074 %*165.044553.1315.12.2017 - 25.01.20184214.5000 %0.079 %*151.944553.1326.01.2018 - 01.03.20183516.0000 %0.088 %*139.714553.1302.03.2018 - 12.03.20181117.0000 %0.093 %*46.654644.1913.10.2017 - 26.10.20171412.5000 %0.068 %*44.534644.1927.10.2017 - 14.12.20174913.5000 %0.074 %*168.344644.1915.12.2017 - 25.01.20184214.5000 %0.079 %*154.984644.1926.01.2018 - 01.03.20183516.0000 %0.088 %*142.514644.1902.03.2018 - 12.04.20184217.0000 %0.093 %*181.704699.9314.11.2017 - 14.12.20173113.5000 %0.074 %*107.784699.9315.12.2017 - 25.01.20184214.5000 %0.079 %*156.844699.9326.01.2018 - 01.03.20183516.0000 %0.088 %*144.224699.9302.03.2018 - 12.04.20184217.0000 %0.093 %*183.884699.9313.04.2018 - 12.05.20183017.0000 %0.093 %*131.344742.2213.12.2017 - 14.12.2017213.5000 %0.074 %*7.024742.2215.12.2017 - 25.01.20184214.5000 %0.079 %*158.254742.2226.01.2018 - 01.03.20183516.0000 %0.088 %*145.514742.2202.03.2018 - 12.04.20184217.0000 %0.093 %*185.534742.2213.04.2018 - 24.05.20184217.0000 %0.093 %*185.534742.2225.05.2018 - 12.06.20181917.0000 %0.093 %*83.934789.6513.01.2018 - 25.01.20181314.5000 %0.079 %*49.474789.6526.01.2018 - 01.03.20183516.0000 %0.088 %*146.974789.6502.03.2018 - 12.04.20184217.0000 %0.093 %*187.394789.6513.04.2018 - 24.05.20184217.0000 %0.093 %*187.394789.6525.05.2018 - 12.07.20184917.0000 %0.093 %*218.624861.4913.02.2018 - 01.03.20181716.0000 %0.088 %*72.464861.4902.03.2018 - 12.04.20184217.0000 %0.093 %*190.204861.4913.04.2018 - 24.05.20184217.0000 %0.093 %*190.204861.4925.05.2018 - 12.07.20184917.0000 %0.093 %*221.904861.4913.07.2018 - 12.08.20183117.5000 %0.096 %*144.514905.2413.03.2018 - 12.04.20183117.0000 %0.093 %*141.654905.2413.04.2018 - 24.05.20184217.0000 %0.093 %*191.914905.2425.05.2018 - 12.07.20184917.0000 %0.093 %*223.894905.2413.07.2018 - 20.08.20183917.5000 %0.096 %*183.444959.2013.04.2018 - 24.05.20184217.0000 %0.093 %*194.024959.2025.05.2018 - 12.07.20184917.0000 %0.093 %*226.364959.2013.07.2018 - 20.08.20183917.5000 %0.096 %*185.464998.8815.05.2018 - 24.05.20181017.0000 %0.093 %*46.564998.8825.05.2018 - 12.07.20184917.0000 %0.093 %*228.174998.8813.07.2018 - 20.08.20183917.5000 %0.096 %*186.944998.8813.06.2018 - 12.07.20183017.0000 %0.093 %*139.694998.8813.07.2018 - 20.08.20183917.5000 %0.096 %*186.944998.8813.07.2018 - 20.08.20183917.5000 %0.096 %*186.944963.8814.08.2018 - 20.08.2018717.5000 %0.096 %*33.32

Приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги Військової частини А2238 в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 8 304,85 грн.

При цьому, суд закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені у сумі 3 203,84 грн. за період з березня 2014р. по серпень 2016р., з огляду на наявність рішення суду по справі №916/3607/16, в рамках якого судом, зокрема, було вирішено питання стосовно стягнення штрафних санкцій за вказаний період.

Аналізуючи вимоги позивача про стягнення з МКП "Праця" 207 627,66 грн. заборгованості з плати за зберігання майна, згідно додаткової угоди від 01.03.2014р., за період з 01.03.2014р. по 20.08.2018р., суд вказує наступне.

Як вже було зазначено судом, 01.03.2014р. між сторонами по справі було укладено додаткову угоду до договору №2/03 від 31.10.2003р., якою сторони погодили, що окремо від надання послуг з оренди нерухомого майна, визначеного у п. 1 договору, Військова частина А2238 приймає на відповідальне зберігання майно Орендаря.

Згідно п. 5 вказаної угоди, остання набирає чинності з моменту її підписання та діє до 31.12.2014р. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії даної додаткової угоди, термін її дії вважається продовженим на тих самих умовах на один календарний рік.

Як встановлено судом, з огляду на відсутність жодних заяв сторін, строк дії вказаної додаткової угоди було продовжено на обумовлений сторонами строк на один рік до 31.12.2015р.

Приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи жодних інших доказів продовження строку дії додаткової угоди на інший строк, суд вважає, що дія додаткової угоди фактично припинилась 31.12.2015р.

При цьому, суд вказує, що сторони по справі погоджувалися із таким тлумаченням положень додаткової угоди щодо строку її дії до 31.12.2015р., що вбачається як з позиції відповідача, викладеної у відзиві (т.2 а.с.36-39), так і з позиції позивача, відображеній у акті перевірки використання будівель та площ військового містечка №121, які знаходяться в оренді від 22.06.2018р. (т.1 а.с.58).

За таких обставин, враховуючи висновки суду щодо припинення дії договору, з огляду на заявлене позивачем клопотання про застосування строку позовної давності, суд розглядає вимоги позивача про стягнення плати за зберігання за період з серпня 2015р. (право на стягнення якої виникло 13.09.2015р.) по грудень 2015р. включно.

Здійснивши розрахунок платежів за зберігання, також з урахуванням положень договору щодо індексації таких платежів (п.2 додаткової угоди), суд зазначає, що загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 21 727,27 грн., а саме: серпень 2015р. – 4 260,50 грн., вересень 2015р. – 4358,49 грн., жовтень 2015р. – 4 301,83 грн., листопад 2015р. – 4 387,87 грн., грудень 2015р. – 4 418,58 грн.

Посилання позивача на те, що відповідач продовжує користування технічним майданчиком для зберігання майна, за що сплачує грошові кошти, судом не приймаються до уваги, оскільки до зазначених правовідносин (зберігання) не можуть бути застосовані положення ст.764 ЦК України, як про це вважає позивач, оскільки виниклі між сторонами правовідносини не є орендними.

Також суд вказує на те, що оскільки жодних клопотань про зарахування сплачених відповідачем сум за послуги зберігання за 2016р. в рахунок наявної заборгованості за 2015 року заявлено не було, суд зазначає, що вирішення питання щодо сплати або повернення таких коштів не відноситься до предмету доведення по даній справі.

Надаючи оцінку вимогам позивача про стягнення з відповідача 35 063,19 грн. штрафних санкцій (пені) за прострочення оплати послуг зберігання, суд вказує наступне.

Перш за все, суд, з огляду на наявне клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, зазначає про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за період з березня 2014р. по грудень 2015р. у зв’язку із спливом позовної давності.

Крім того, суд зазначає, що з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини ("Проніна проти України", "Серявін та інші проти України", "Трофимчук проти України", суд не надає оцінки вимогам щодо стягнення пені після припинення дії договору, оскільки зазначені обставини очевидно не відносяться до предмету доведення з огляду на встановлення факту припинення дії додаткової угоди, а отже і обов'язку сплати платежів за зберігання.

Враховуючи зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 35 063,19 грн. штрафних санкцій (пені) за прострочення оплати послуг зберігання задоволенню не підлягають.

Надаючи оцінку вимогам про розірвання договору оренди №2/03 нерухомого військового майна, розташованого в Одеському військово-морському гарнізоні за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3, суд вказує наступне.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Зазначене цілком кореспондується зі ст. 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як вже було встановлено судом, відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань за договором не сплачував своєчасно та в повному обсязі орендну плату, що є істотним порушенням умов договору, та, з огляду на п. 10.4. договору, є підставою для його розірвання, у зв’язку з чим позовні вимоги Військової частини А2238 про розірвання договору оренди №2/03 нерухомого військового майна, розташованого в Одеському військово-морському гарнізоні за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3, від 31.10.2003р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на часткове задоволення вимог позивача, з вирахуванням вимог, щодо яких судом закрито провадження у справі, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129,232,231,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди нерухомого військового майна №2/03, розташованого в Одеському військово-морському гарнізоні за адресою: м. Одеса, вул. Маловського, 3, від 31.10.2003р., укладений між Військовою частиною А2238 та Малим колективним підприємством "Праця".

3. Стягнути з Малого колективного підприємства "Праця" (65006, м. Одеса, вул. Маловського, буд. 3, код ЄДРПОУ 14365320) на користь Військової частини А2238 (65026, м. Одеса, вул. Приморська, буд. 26, код ЄДРПОУ 22993734) орендну плату у сумі 86 114 /вісімдесят шість тисяч сто чотирнадцять/ грн 17 коп., пеню у сумі 8 304 /вісім тисяч триста чотири/ грн 85 коп., плату за зберігання у сумі 21 727 /двадцять одна тисяча сімсот двадцять сім/ грн 27 коп., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 3 504 /три тисячі п’ятсот чотири/ грн. 20 коп.

4. Закрити провадження в частині стягнення орендної плати у сум 2 816,21 грн. та пені у сумі 3 203,84 грн.

5. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11 березня 2019 р.

Суддя Ю.М. Щавинська