Ухвала суду № 80417084, 04.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

04.03.2019Справа № 910/15995/18

за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку»

до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Воїнпрод»

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінвіч Фіш»

про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем було неправомірно внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення іпотеки за договором іпотеки № ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013 та скасування заборони відчуження нерухомого майна, зазначеного у вказаному договорі, зважаючи на це, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати відповідні рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича, а також зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича або іншого нотаріуса поновити державну реєстрацію іпотеки та державну реєстрацію обтяжень речового права на підставі договору іпотеки № ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2018 суд ухвалив: позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом чіткого визначення позовних вимог у п. 4 та п. 5 прохальної частини позовної заяви; наведення викладу обставин заявлених позовних вимог в контексті необхідності залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Воїнпрод"; зазначення попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; сплати судового збору за розгляд даного позову у розмірі 7048,00 грн.; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

17.12.2018 від позивача до відділу діловодства суду надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на категорію та складність справи, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 22.01.2019; залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Воїнпрод» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Грінвіч Фіш»; зобов'язати Державну міграційну службу України надати суду відомості щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_3.

09.01.2019 через відділ діловодства суду від Державної міграційної служби України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 20.12.2018.

14.01.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник відповідача станом на день проведення підготовчого засідання буде брати участь в іншому судовому засіданні в м. Дніпрі.

У підготовче засідання 22.01.2019 з`явився представник позивача, представники відповідача та третіх осіб не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача підтримав клопотання відповідача про перенесення підготовчого засідання.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду в підготовчому засіданні продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 19.02.2019, а відтак, задоволено клопотання відповідача.

15.02.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У підготовче засідання 19.02.2019 з`явилися представники позивача, відповідача та третьої особи 1, представники третьої особи 2 та третьої особи 3 не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача подав клопотання про витребування доказів, представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду.

З метою надання учасникам справи можливості ознайомитися з документами поданими в підготовчому засіданні, судом оголошено перерву до 04.03.2019.

22.02.2019 через відділ діловодства суду від третьої особи 1 надійшли письмові пояснення.

04.03.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення.

У підготовче засідання 04.03.2019 з`явилися представники відповідача та третьої особи 1, представники позивача, третьої особи 2 та третьої особи 3 не з`явилися, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

Представник відповідача подав письмові заперечення проти клопотання позивача про витребування доказів з підстав того, що клопотання позивача є необґрунтованим, оскільки ним не вживалися заходи щодо самостійного отримання доказів, зазначених у клопотанні та підтримав клопотання про залишення позову без розгляду. Представник третьої особи 1 підтримав клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та заперечив проти задоволення клопотання позивача про витребування доказів.

Розглянувши в підготовчому засіданні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи клопотання про залишення позову без розгляду, відповідач зазначає, що спір у даній справі не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки приватний нотаріус не може бути стороною в господарському процесі, тому що він діє як суб'єкт владних повноважень, тобто у цій справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії приватного нотаріуса, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень, у зв'язку з чим відповідач просить залишити позов без розгляду та закрити провадження у справі.

За змістом ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо:

1) позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності;

2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

3) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору;

5) позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду;

7) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана;

8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

9) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;

11) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Разом з тим, відповідачем у клопотанні не викладено визначених ст. 226 Господарського процесуального кодексу України підстав для залишення позову без розгляду, з огляду на що клопотання у цій частині задоволенню не підлягає.

Крім того, у прохальній частині клопотання відповідач також просить суд закрити провадження у справі, при цьому, виходячи з підстав заявленого клопотання, а саме, за твердженням відповідача, у цій справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії приватного нотаріуса, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень, суд доходить висновку, що відповідач фактично вважає, що даний спір підвідомчий адміністративним судам.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За змістом ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

За приписами ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" зверталось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича, індексний номер рішення: 26080134 від 12.11.2015 13:08:27 щодо припинення іпотеки, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки 1690728, на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення №1031 (в літ. А') першого поверху в будинку №19, розташованому по Харківському шосе в місті Києві, загальною площею 92,00 кв.м, накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. на підставі Договору іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013;

- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича, індексний номер рішення: 26080541 від 12.11.2015 13:17:40 щодо скасування заборони на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення №1031 (в літ. А') першого поверху в будинку №19, розташованому по Харківському шосе в місті Києві, загальною площею 92,00 кв.м. накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. на підставі Договору іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013;

- зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича або іншого нотаріуса (державного реєстратора) поновити державну реєстрацію обтяження речового права на підставі Договору іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013 відносно нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення № 1031 (в літ. А') першого поверху в будинку № 19, розташованому по Харківському шосе в місті Києві, загальною площею 92,00 кв.м., накладеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О., з моменту його вилучення;

- зобов'язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича або іншого нотаріуса (державного реєстратора) поновити державну реєстрацію іпотеки, номер запису про іпотеку 1690728 на підставі Договору іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013, відносно нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення № 1031 (в літ. А') першого поверху в будинку № 19, розташованому по Харківському шосе в місті Києві, загальною площею 92,00 кв.м., накладеного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О., з моменту його вилучення.

Ухвалою Адміністративного суду міста Києва від 22.06.2018 у справі № 826/9065/18 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича про визнання протиправними рішень та зобов'язати вчинити дії; роз'яснено позивачу право звернення з даним позовом до відповідного господарського суду з урахуванням правил підсудності.

При цьому, в ухвалі Адміністративного суду міста Києва від 22.06.2018 у справі № 826/9065/18 зазначено наступне. Зі змісту позову вбачається, що позивач звернувся до суду в зв'язку з протиправними, на його думку, рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича, індексний номер рішення: 26080134 від 12.11.2015 13:08:27 щодо припинення іпотеки, реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки 1690728, на нерухоме майно, накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. на підставі Договору іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013, та рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича, індексний номер рішення: 26080541 від 12.11.2015 13:17:40 щодо скасування заборони на нерухоме майно, накладеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чигріним А.О. на підставі Договору іпотеки №ZXR039523.143694.002 від 17.07.2013. Вирішуючи питання про належність спору до юрисдикції адміністративних судів, суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, зокрема, постанови від 14.03.2018 справа №396/2550/17 (72850788), від 21.03.2018, справа №802/1792/17-а (73054799), від 17.04.2018 справа №815/6956/15, від 08.05.2018 справа №826/1001/15 (73903057). Велика Палата Верховного Суду в подібних правовідносинах щодо оскарження реєстраційних дій, у тому числі щодо майна, яке є предметом іпотеки, висловила позицію, за якою, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Суд наголошує на тому, що за змістом ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

У справіv. Belgium Суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

За таких обставин, з огляду на існування процесуального документу, який набрав законної сили (ухвала Адміністративного суду міста Києва від 22.06.2018 у справі № 826/9065/18 про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом того ж позивача до того ж відповідача про той же предмет), даний спір підлягає розглядові господарським судом (з урахуванням суб'єктного складу).

Наведена позиція суду знаходить своє підтвердження у викладених в постанові Верховного суду України від 19.10.2016 у справі №3-1165гс16 висновках Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів […]».

З огляду на наведене, у поданому відповідачем клопотанні про залишення позову без розгляду, у якому відповідач просить суд залишити позов без розгляду та закрити провадження у справі, судом відмовлено.

Разом з тим, у підготовчому засіданні судом розглянуто клопотання про витребування доказів, з огляду на що суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Так, у клопотанні про витребування доказів позивач просить суд витребувати у відповідача належним чином засвідчені копії письмових доказів, на підставі яких 12.11.2015 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення № 1031 (в літ. А) першого поверху в будинку № 19, розташованому по Харківському шосе в місті Києві, загальною площею 92,00 кв.м., зокрема: про припинення іпотеки (індексний номер рішення 26080134) та про припинення обтяження (індексний номер рішення 26080541), оскільки зазначені докази є необхідними для повного та всебічного розгляду справи, відтак, на підставі ст. 81 ГПК України позивач просить суд витребувати зазначені докази.

Так, виходячи з предмету спору та предмету доказування у справі, викладені у клопотанні вимоги щодо витребування у відповідача доказів є обґрунтованими, а тому клопотання позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою. Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 183, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Підготовче засідання відкласти на 19.03.19 о 15:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал судових засідань № 21 . Повідомити учасників справи, що їх явка в підготовче засідання є обов'язковою.

2. Витребувати у відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чигріна Андрія Олеговича належним чином засвідчені копії письмових доказів, на підставі яких 12.11.2015 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу було внесено записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення № 1031 (в літ. А) першого поверху в будинку № 19, розташованому по Харківському шосе в місті Києві, загальною площею 92,00 кв.м., зокрема: про припинення іпотеки (індексний номер рішення 26080134) та про припинення обтяження (індексний номер рішення 26080541).

3. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.В. Картавцева