Рішення № 80417048, 12.03.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року Справа № 925/1190/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді – Васяновича А.В.,

секретар судового засідання – Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 - представник за довіреністю,

від відповідача – ОСОБА_2 - керівник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства “Черкаська служба чистоти”

Черкаської міської ради, м. Черкаси

до “Житлово – будівельного кооперативу №100”, м Черкаси

про стягнення 17 735 грн. 63 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом комунальне підприємство “Черкаська служба чистоти” Черкаської міської ради до “Житлово – будівельного кооперативу №100” про стягнення заборгованості в розмірі 17 735 грн. 63 коп., у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1195 від 24 лютого 2012 року на вивезення, знешкодження та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) та неналежним виконанням відповідачем договору №1195 від 20 січня 2017 року на вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13 грудня 2018 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 13 грудня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 15 січня 2019 року.

Проте підготовче засідання призначене на 15 січня 2019 року не відбулося, у зв’язку з перебуванням головуючого судді по даній справі на лікарняному.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21 січня 2019 року підготовче засідання було призначено на 11 год. 00 хв. 12 лютого 2019 року. Встановлено позивачу додатковий строк для подання відповіді на відзив до 31 січня 2019 року та встановлено додатковий строк для подання заперечень на відповідь до 11 лютого 2019 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12 лютого 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 12 березня 2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та вказував про пропуск позивачем загального строку позовної давності щодо вимог про стягнення боргу. Також відповідач вказував, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують надання послуг відповідачу, зокрема, позивач не надав актів виконаних робіт. Крім того відповідач не погоджується з розрахунком боргу в частині вартості послуг за 2015 та 2016 роки. Відповідач стверджує, що акти звірок розрахунків підписано невідомою особою.

В зв’язку з чим відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача з підстав наведених у відповіді.

В судовому засіданні, яке відбулося 12 березня 2019 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1190/18.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що в позові слід відмовити повністю, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 24 лютого 2012 року між комунальним підприємством “Черкаська служба чистоти” (виконавець) та Житлово – будівельним кооперативом №100” (замовник) було укладено договір на вивезення, знешкодження та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) за №1195.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного договору виконавець зобов’язався надавати послуги з вивезення, знешкодження та захоронення твердих побутових відходів (далі послуги), а замовник – своєчасно оплачувати дані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 8.3. договору якщо за місяць до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не заявить про припинення його, договір вважається продовженим ще на один рік.

З урахуванням вимог п. 8.3. договору договір пролонговувався на наступні роки.

Оплата за надані послуги вноситься не пізніше 10-го числа наступного за розрахунковим місяця (п. 3.4. договору).

Позивач стверджував, що дебіторська заборгованість у відповідача перед позивачем виникла починаючи з 2013 року. Загальна сума наданих послуг за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року становить 8 873 грн. 40 коп. (не включаючи заборгованість за минулі періоди 2013 року в сумі 2 454 грн. 26 коп.).

Згідно п. 3.7. договору у разі наявності заборгованості за виконані послуги, кошти, які будуть перераховуватись замовником на рахунок виконавця, розраховуватимуться в погашення заборгованості, починаючи з дня її виникнення.

Позивач зазначав, що оплата відповідачем проводилася несвоєчасно та не в повному обсязі. Відповідачем сплачено за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року 7 218 грн. 62 коп.

В зв’язку з чим позивач зазначав, що борг станом на 31 грудня 2014 року становить 4 109 грн. 04 коп.

Також позивач зазначав, що за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року борг складає 11 267 грн. 42 коп., за вказаний період було сплачено 6 537 грн. 50 коп. Борг складає 8 838 грн. 96 коп. з урахуванням боргу за 2014 рік.

У 2016 році позивач стверджував, що ним було надано послуги на суму 12 619 грн. 57 коп., сплачено відповідачем – 7 469 грн. 06 коп.

Таким чином, як стверджував позивач борг становить 13 989 грн. 47 коп., з урахуванням боргу за 2014 та 2015 роки.

В подальшому 20 січня 2017 року між сторонами було укладено новий договір на вивезення та захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) за №1195.

Предметом даного договору є обов’язок виконавця надавати послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів, та обов’язок замовника своєчасної оплати послуг за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Оплата за надані послуги вноситься не пізніше останнього дня поточного місяця (п. 3.4. договору від 20 січня 2017 року).

За період з 01 січня 2017 року по 31 травня 2017 року, як зазначав позивач, останнім було надано послуги в сумі 6 243 грн. 60 коп., сплачено відповідачем 7 469 грн. 06 коп.

З урахуванням вищенаведеного, позивач вказував, що станом на 31 травня 2017 року борг складає 17 735 грн. 63 коп.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.35-1 Закону України “Про відходи” поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил.

Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів.

Збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Під час проектування житлових будинків, громадських, виробничих, складських та інших споруд передбачаються будівництво та облаштування контейнерних майданчиків для роздільного збирання і зберігання побутових відходів, урн для побутових відходів.

Житлові масиви і внутрішньодворові території, дороги загального користування та інші об'єкти благоустрою населених пунктів, а також місця проведення масових заходів обладнуються контейнерними майданчиками, урнами для побутових відходів.

Перевезення побутових відходів здійснюється спеціально обладнаними транспортними засобами.

Орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах визначає виконавця послуг з перевезення побутових відходів з певної території населеного пункту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підтвердження наданих послуг, позивач посилався на акти звірки розрахунків станом на 31 грудня 2014 року, на 31 грудня 2015 року, на 31 грудня 2016 року та станом на 31 травня 2017 року.

Відповідно до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою КМ України від 10 грудня 2008 року №1070 “Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів” збирання та перевезення побутових відходів здійснюються спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Також Правилами встановлено, що під час укладання договору про надання послуг: сторони узгоджують графік їх надання виходячи з потреби споживача, норм надання та якості послуг; виконавець послуг на вимогу споживача зобов'язаний пред'явити: правила надання послуг; графік вивезення відходів; тарифи на надання послуг; інформацію про пільги, передбачені законодавчими актами для окремих категорій населення.

Плата за надані послуги нараховується щомісяця відповідно до умов договору і тарифів, що формуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 року N 1010.

Форма розрахунку обсягу і вартості послуг наведена у додатку 3 до Правил.

У платіжному документі передбачаються графи для зазначення даних про: об'єм побутових відходів (окремо для твердих, великогабаритних, ремонтних, рідких; у разі роздільного збирання твердих відходів - окремо для кожного виду побутових відходів як вторинної сировини); тарифи на надання послуг; суму, що підлягає сплаті.

У разі зміни вартості послуги її виконавець повідомляє не пізніше ніж за 30 днів про це споживачеві із зазначенням причин і відповідних обґрунтувань.

У разі надання відповідно до законодавчих актів окремим громадянам пільг плата за послуги вноситься на підставі поданих виконавцю документів, що підтверджують право на пільги та їх розмір.

Водночас згідно п. 2.3. договорів від 24 лютого 2012 року та від 20 січня 2017 року визначено, що виконавець по завершенню стандартного періоду наданих послуг складає акт виконаних робіт та надає його замовникові. Замовник на протязі трьох робочих днів з моменту отримання акту підписує його або надає виконавцеві письмові зауваження щодо його змісту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно зі ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, акти звірки взаємних розрахунків не вважаються документами, що підтверджують здійснення господарської операції між сторонами, у зв'язку із цим останні не можуть бути допустимими та належними доказами, які підтверджують надання послуг позивачем з вивезення, знешкодження та захоронення твердих побутових відходів.

При цьому судом було враховано відповідні висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №902/680/15.

При зверненні до суду, позивачем крім копій актів звірки взаємних розрахунків не надано суду жодних допустимих доказів, що підтверджують надання послуг відповідачу в тих об’ємах та по тих цінах, що вказані в позові.

Зокрема, не надано суду доказів, що підтверджують складання та направлення відповідачу актів виконаних робіт, інших доказів, що підтверджують використання позивачем автотранспорту для вивезення відходів, а також залучення для виконання робіт (надання послуг) відповідних працівників тощо.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів здійснення господарської операції між сторонами, зокрема, надання позивачем послуг з вивезення, знешкодження та захоронення твердих побутових відходів.

В зв’язку з чим, позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 13 березня 2019 року.

Суддя А.В.Васянович