Рішення № 80416930, 05.03.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.03.2019Справа № 910/17311/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом акціонерного товариства «Харківобленерго» (61037, м.Харків, вул. Плеханівська, 149, ідентифікаційний код 00131954)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім «Бліц-Інформ» (02094, м. Київ, вул. Мурманська, 7, ідентифікаційний код 41309403) в особі ліквідаційної комісії

про зобов'язання вчинити дії,

Представники сторін:

від позивача Підгорний Б.Б. за довіреністю № 01-26/5842 від 19.10.2018

від відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Харківобленерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім «Бліц-Інформ» в особі ліквідаційної комісії про зобов'язання останнього включити до проміжного ліквідаційного балансу суму 22 360,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за домовленістю сторін позивач на підставі рахунку № 7104/623/531864 від 08.08.2017 за платіжним дорученням № 24814 від 05.09.2017 на суму 6816,00 грн. здійснив на користь відповідача оплату підписки видання «Бухгалтерський комплект» на 2018 рік, проте відповідач не здійснив постачання видання у повному обсязі, в результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 2 272,00 грн. вартості непоставленої продукції. Також згідно з рахунку № 009298 від 18.07.2018 позивач за платіжним дорученням № 23740 від 24.07.2018 на суму 20 088,00 грн. оплатив підписку видання «Бухгалтерия + Сборник систематизация законодательства» на 2019 рік, які не отримав.

Позивачу стало відомо про те, що відповідач знаходиться в стані припинення, у зв'язку з чим позивачем на адресу відповідача були направлені вимоги щодо включення до проміжного ліквідаційного балансу з подальшим поверненням суми боргу в порядку. визначеному законодавством, або його сплати протягом семи днів.

Оскільки, вимоги позивача так і не були включені до проміжного ліквідаційного балансу відповідача, позивач звернувся в суд з вимогою про зобов'язання ліквідатора (ліквідаційну комісію) товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Бліц-Інформ» внести до проміжного ліквідаційного балансу вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім «Бліц-Інформ» в розмірі 22 360,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 27.12.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.

09.01.2019 через відділ автоматизованого діловодства суду позивач подав заяву про усунення недоліків позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.01.2019 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження на 12.02.2019.

04.02.2019 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представники сторін у судове засідання 12.02.2019 не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.02.2019 відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 05.03.2019.

25.02.2019 та 28.02.2019 до суду від позивача надійшли до суду документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 05.03.2019 представник позивача подав заяву, в якій виклав заявлену ним позовну вимогу в редакції: зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім «Бліц-Інформ» в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги акціонерного товариства «Харківобленерго» в сумі 22 360,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі 10.01.2019 та про відкладення судового розгляду справи від 12.02.2019 надсилалась відповідачу рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, поштові відправлення не були вручені відповідачу та були повернуті до суду 18.01.2019 та 22.02.2019 у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується довідкою відділення поштового зв'язку на конверті.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що вказані ухвали надсилались рекомендованими листами з поміткою «судова повістка».

Відповідно до п. 116 розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З пунктів 99 та 116 вказаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений строк не скористався.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 05.03.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Позивач за домовленістю з відповідачем щодо надання послуг на підставі виставлених рахунків за платіжними дорученнями перерахував грошові кошти, зокрема:

- за рахунком № 7104/623/531864 від 08.08.2017 за платіжним дорученням № 24814 від 05.09.2017 суму 6816,00 грн. за підписку видання «Бухгалтерський комплект» на 2018 рік;

- за рахунком № 009298 від 18.07.2018 позивач за платіжним дорученням № 23740 від 24.07.2018 на суму 20 088,00 грн. оплатив підписку видання «Бухгалтерия + Сборник систематизация законодательства» на 2019 рік.

Однак, за твердженнями позивача, що не спростовані відповідачем, відповідач, як сторона, що зобов'язалась здійснити постачання цих видань, взяті на себе зобов'язання не виконав у повному обсязі, а саме не надав послуги позивачу по передплаті і доставці періодичних видань у повному комплекті, підтвердженням чому є відсутність будь-яких первинних документів щодо видання «Бухгалтерия + Сборник систематизация законодательства» та часткова передача видання «Бухгалтерський комплект».

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, згідно з якими відповідач зобов'язався здійснити передачу товару, а позивач, у свою чергу, здійснити оплату переданого товару.

Таким чином, судом встановлено, що за своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

На виконання взятих на себе зобов'язань позивач за платіжними дорученнями № 24814 від 05.09.2017 на суму 6816,00 грн., № 23740 від 24.07.2018 на суму 20 088,00 грн. перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 26 904,00 грн. - передоплату по рахунках за доставку визначених періодичних видань.

За твердженням позивача, відповідач не здійснив поставку оплачених видань у повному обсязі.

Зокрема, видання «Бухгалтерия + Сборник систематизация законодательства», вартістю доставки 20 088,00 грн. так і не отримане позивачем.

Видання «Бухгалтерський комплект», переоплатою на суму 6 816,00 грн., було частково поставлене, що підтверджується актами приймання-передачі № 7104/302185769 від 31.01.2018 за січень 2018 на суму 568,00 грн., № 7104/302189742 від 28.02.2018 за лютий 2018 на суму 568,00 грн., № 7104/302194926 від 31.03.2018 за березень 2018 на суму 568,00 грн., № 7104/302201701 від 30.04.2018 за квітень 2018 на суму 568,00 грн., № 7104/302205072 від 31.05.2018 за травень 2018 на суму 568,00 грн., № 7104/302210075 від 30.06.2018 за червень 2018 на суму 568,00 грн., які підписані сторонами та копії яких долучені позивачем до справи, всього на суму 3 408,00 грн.

Згідно розрахунку позивача, борг відповідача по поверненню попередньої оплати склав 22 360,00 грн.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, господарський суд виходив з наступного.

На підставі рахунку № 7104/623/531864 від 08.08.2017 6816,00 грн. за підписку видання «Бухгалтерський комплект» на 2018 рік; рахунку № 009298 від 18.07.2018 суму 20 088,00 грн. за підписку видання «Бухгалтерия + Сборник систематизация законодательства» на 2019 рік у відповідача виник обов'язок здійснити поставку товару, після отримання попередньої оплати за товар.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у загальному розмірі 26 904,00 грн., у той час, як відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань поставку оплаченого позивачем товару не здійснив у повному обсязі.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, оскільки поставка товару так і не відбулася, у позивача в силу положень ст. 693 ЦК України, виникло право вимоги до відповідача про передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З огляду на положення вищенаведеної норми, зважаючи на факт направлення позивачем відповідачу претензії, в якій позивач відмовився від товару та просив повернути попередню оплату, відповідач зобов'язаний повернути позивачеві попередню оплату в розмірі 22 360,00 грн., що складає вартість видань, які залишились відповідачем не доставлені позивачу.

Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження факту повернення зазначених грошових коштів відповідачем позивачу.

Звертаючись до суду з позовом, позивач заявляє, що 19.09.2018 йому стало відомо з сайту Міністерства юстиції України в мережі Інтернет, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач знаходиться в стані припинення та визначено строк пред'явлення вимог кредиторами до останнього - до 19.11.2018.

Позивач, з огляду на вказані обставини, направив 16.10.2018 на адресу відповідача (02094, м. Київ, вул. Мурманська, буд. 7) поштою письмову вимогу № 26-859 від 11.10.2018 в порядку ст.ст. 104-112 Цивільного кодексу України на суму 22 360, 00 грн., згідно з якого просив відповідача визнати заявлені вимоги на суму 22 360,00 грн. попередньої оплати за підписку видань, які не отримані, та повідомити АТ «Харківобленерго» про наслідки розгляду заявленої вимоги та термін сплати боргу в письмовій формі.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем не було отримано вказаної вимоги позивача, що підтверджується: роздруківкою з офіційного веб-сайту підприємства поштового зв'язку відправлення за номером: 6103717607770, не вручене отримувачу.

Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦК України, письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач у передбачені законом строки звернувся до відповідача з заявою про визнання кредиторських вимог.

Як зазначав позивач у позові, відповідач результати розгляду заяви не повідомив, кредиторські вимоги останнього до ліквідаційного балансу не включив, що й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, судом підлягає захисту право особи, що порушене іншими особами, чи не визнається.

З урахуванням наведеного вище, суд зазначає, що ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, а тому, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом заявлення вимоги про зобов'язання відповідача включити кредиторські вимоги в сумі 22 360,00 грн. до проміжного ліквідаційного балансу відповідача, як визнану, відповідає ефективному засобу захисту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється, зокрема, в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з частиною першої статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Частинами третьою, п'ятою, шостою статті 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Пунктом 1 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

У той же час, ліквідаційна комісія ухилилася від отримання такої вимоги (оскільки конверт з поштовим відправленням не був отриманий уповноваженим представником відповідача на відділенні поштового зв'язку), а відтак, і від прийняття відповідного рішення про включення або відмову у включенні вимог позивача.

Частиною третьою статті 112 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Згідно з ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Відповідно до ч. 11 ст. 111 Цивільного кодексу України після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

За таких обставин, позовні вимоги акціонерного товариства «Харківобленерго» про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім «Бліц-Інформ» в особі ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги акціонерного товариства «Харківобленерго» в сумі 22 360,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

З огляду на вищезазначене, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що враховуючи дії відповідача щодо ухилення від отримання вимоги позивача про визнання кредиторських вимог № 26-859 від 11.10.2018, та відсутність належних та допустимих доказів включення кредиторських вимог позивача до ліквідаційного балансу, вимоги акціонерного товариства «Харківобленерго» визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім «Бліц-Інформ» (02094, м. Київ, вул. Мурманська, 7, ідентифікаційний код 41309403) в особі ліквідатора (ліквідаційної комісії) включити до проміжного ліквідаційного балансу товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім «Бліц-Інформ» кредиторські вимоги акціонерного товариства «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, ідентифікаційний код 00131954) на суму 22 360,00 грн. (двадцять дві тисячі триста шістдесят грн. 00 коп.).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий Дім «Бліц-Інформ» (вул. Мурманська, буд. 7, м. Київ, 02094, ідентифікаційний код 41309403) в особі ліквідатора (ліквідаційної комісії) на користь акціонерного товариства «Харківобленерго» (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, ідентифікаційний код 00131954) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.03.2019.

Суддя О.Г. Удалова