Рішення № 80416648, 04.03.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.2019 Справа № 920/29/19

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Олтушевській І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/29/19 в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпро;

до відповідача: Державного підприємства «Шосткинське лісове господарство», с. Собич Шосткинського району Сумської області;

про стягнення 49 560 грн. 00 коп

представники сторін:

позивача в режимі відеоконференції – ОСОБА_1

відповідача – не з’явився

Суть спору: 04.01.2019 до Господарського суду Сумської області звернулось Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з позовною заявою від 06.12.2018 № НЮС-1/332, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства «Шосткинське лісове господарство» на свою користь штраф за неправильну зазначену масу вантажу у розмірі 49 560 грн 00 коп, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 762 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 08.01.2019 № 920/29/19 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 920/29/19 в порядку спрощеного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

28.01.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву від 28.01.2019 № 01-13/87 Державного підприємства «Шосткинське лісове господарство», відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зокрема, у зв’язку із відсутністю доказів покладення на працівників, які підписали комерційний акт, відповідних обов’язків.

19.02.2019 до суду надійшла відповідь на відзив б/н, б/д (від 19.02.2019 Вх.№ 1251), в якій представник позивача просить задовольнити позовні вимоги, та надано докази на підтвердження повноважень осіб, що підписали комерційний акт від 07.09.2018.

Представник позивача приймав участь у засіданні 04.03.2019 в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судове засідання 04.03.2019 не з’явився.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.

У вересні 2018 року зі станції Терещанська Південно – Західної залізниці Державне підприємство «Шосткинське лісове господарство» здійснило відправлення вагону № 67680736 (далі по тексту – вагон) згідно накладної № 33348905 на станцію Ароматна Придніпровської залізниці.

Між сторонами в даній справі виникли правовідносини за договором перевезення вантажу залізничним транспортом.

Відповідно до змісту накладної, зокрема граф 19, 24, 26, 28 вантаж завантажено у вагон № 67680736 вантажовідправником, маса вантажу визначена відправником на електронних вагах заводський № ВЕК-10Д №1104 та становить 43900 кг.

При проходженні вагону через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.

З комерційного акту № 450003/203 (450003/203/3) від 07.09.2018 вбачається, що при переваженні вагону в статичному режимі у присутності ДС ОСОБА_2, АРВ ОСОБА_3, приймальника поїздів ОСОБА_4 на справних вагонних 150тн електронно-тензометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол, заводська № 032, що пройшли держповірку 29.12.2017 виявилось: вага брутто – 61000 кг, тара за документами – 23 900 кг, вага нетто – 37 100 кг, що менше ваги вказаної в документі на 6 800 кг. Навантаження вантажу 5 штабелів, не ув’язаних між собою, вище бортів, борти вагону нарощені дошками, огороджені 8 парами стійок, скріплених між собою дротяними стяжками. Між дерев’яним щитом та східним торцем вагону мається зазор заповнений одиницями вантажу не ув’язаними між собою. Дротяні стяжки не порушені, вільних місць не має. Торцеві двері та розвантажувальні люки з обох сторін закриті. В технічному відношенні вагон справний. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася. ОСОБА_5 двором за штатним розкладом не має.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав і обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини. Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно зі статтею 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Аналогічна норма міститься у ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України.

Статут залізниць України (далі по тексту – Статут) визначає обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов’язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Відповідно до ст.ст. 22, 23, 24 Статуту залізниць України (далі по тексту – Статут), за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 6 Статуту та п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 37 Статуту визначено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Відповідно до п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення (ст. 7, 9, 13, 22, 24, 37, 39 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за № 644, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній.

Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 442 від 31.07.2012, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 «Правила приймання вантажів до перевезення», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 «Правила оформлення перевізних документів», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника.

Згідно п. 28 «Правила приймання вантажів до перевезення», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірні вагони є напіввагонами, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення. Так, по прибутті вагону на станцію Нижньодніпровськ - Вузол Придніпровської залізниці, при переважуванні на вагонних вагах було виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній не відповідає фактичній масі вантажу у вагоні, про що було складено комерційний акт від 07.09.2018 № 450003/203.

Перевіркою було виявлено, що в накладній № 33348905 у вагоні № 67680736 вказана маса вантажу складає 43 900 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 37 100 кг, що на 6 800 кг менше, ніж вказано у накладній.

Відповідно до статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту.

Статтею 118 Статуту передбачено, що за пред’явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Перевізна плата за вагон від станції Терещанська Південно – Західної залізниці до станції Ароматна Придніпровської залізниці складає 9912 грн., тому штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення дорівнює 49 560 грн.

Підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт.

Згідно з п. 8 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.

Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

За приписами п. 9 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженність, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться.

Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставлення рисок та лапок замість повторення необхідних даних.

У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.

Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Згідно з п. 10 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Відповідно до п. 12 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі “Є” комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Суд не покладає в основу висновку в справі доводи відповідача щодо відсутності доказів повноважень осіб, які підписали комерційний акт № 450003/203 (450003/203/3 ) від 07.09.2018, щодо його підписання від імені залізниці, враховуючи наступні документи, які містяться в матеріалах справи.

Зазначений комерційний акт містить підписи начальника станції ОСОБА_2, працівника станції, який особисто здійснював перевірку - АРВ ОСОБА_3 та прийомоздавальника ОСОБА_4

Наказом начальника станції Ніжньодніпровськ-Вузол ОСОБА_2 від 24.01.2019 № 31 «Про внесення змін до наказу від 29.12.2017 № 739» з причин відсутності по штатному розкладу станції начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи на підписання комерційних актів замість вищевказаних осіб уповноважено прийомоздавальника ОСОБА_4

До обов’язків ОСОБА_3 відповідно до робочої інструкції «Агент з розшуку вантажів та багажу» належить, зокрема: виконувати зважування вагонів, що потребують перевірки ваги у статичному режимі згідно Технологічного процесу ПКО станції, складати за результатами перевірки акти загальної форми ГУ-23 на вагони, в яких виявлено наднормативну нестачу або надлишок вантажу, складати актові матеріали по застосуванню ст. 122 Статуту залізниці України тощо.

Враховуючи вищезазначене, суд у даному конкретному випадку дійшов висновку, що комерційний акт № 450003/203 (450003/203/3 ) від 07.09.2018 підписано повноважними особами та відповідає вимогам п. 10 Правил складання актів.

Аналогічні правові висновки викладено у Постановах Верховного Суду 21.05.2018 в справі № 916/2001/17 та від 23.06.2018 в справі № 916/1993/17.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З комерційного акту вбачається, що останній містить повну інформацію про відправника та одержувача вантажу, на ньому проставлено штемпель станції, а також детально описано відомості про вагон, його вантажопідйомність, технічний стан, спосіб завантаження вантажу, особу відповідальну за його навантаження, спосіб визначення маси вантажу, обставини, за яких виявлено порушення (розділи “А”, “Б”, “В”, “Д”); розділи “Г”, “Є” залізницею також заповнені.

Таким чином судом встановлено, що комерційний акт № 450003/203 від 07.09.2018 за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства України, складений та підписаний повноважними особами. Належних та допустимих доказів на підтвердження недостовірності акта, як доказу вчинення спірного порушення у сфері господарювання, відповідачем не подано, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236– 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Шосткинське лісове господарство» (41142, вул. Городок, 35; с. Собич Шосткинського району Сумської області код ЄДРПОУ 00992987) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108; м. Дніпро, код ЄДРПОУ 40081237) 49 560 грн 00 коп штрафу та 1 762 грн 00 коп витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 11.03.2019.

Суддя ОСОБА_6