Рішення № 80416605, 11.03.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/723/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді О.Андрійчук, за участю секретаря судового засідання Б. Рижого, розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача - 1: Приватного підприємства "Завод обробки каменю",

до відповідача - 2: ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором від 03.08.2017 року,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача-1: не з'явився,

від відповідача-2 : не з'явився,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2018 року Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (позивач) звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Завод обробки каменю" (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідач-2), в якій просить стягнути солідарно з відповідачів 244 181,42 грн за договором від 03.08.2017 року за послугою "Кредит КУБ", яка виникла станом на 25.10.2018 року, з яких: 188 135,56 грн - заборгованість за кредитом, 26 396,61 грн - заборгованість за відсотками, 12 000,00 грн - заборгованість по комісії та 17 649,25 грн пені.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.11.2018 року (суддя Марач В.В.) у відкритті провадження у справі №918/723/18 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Приватного підприємства "Завод обробки каменю" та ОСОБА_1 про стягнення в сумі 244 181,42 грн відмовлено, позовну заяву від 09.11.2018 року та додані до неї документи повернуто Акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк".

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 року ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.11.2018 року у справі №918/723/18 скасовано, справу №918/723/18 передано на розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Розпорядженням керівника апарату суду № 01-04/153/2018 від 28.12.2018 року у зв'язку із розглядом службової записки помічника судді Марача В.В., з метою недопущення порушення строків розгляду справ, визначених ГПК України, та у зв`язку з перебуванням судді Марача В.В. у відпустці більше 14 днів, призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу №918/723/18 передано на розгляд судді Андрійчук О.В.

Ухвалою суду від 02.01.2018 року справу № 918/723/18 прийнято до свого провадження суддею Андрійчук О.В.

Частинами 6, 7 ст. 176 ГПК України передбачено, що у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

У зв'язку з тим, що відповідачем-2 у справі № 918/723/18 є фізична особа, що не є підприємцем, Господарський суд Рівненської області 02.02.2019 року звернувся до Управління Державної міграційної служби у Рівненській області з проханням надати у п'ятиденний строк з дня отримання звернення суду інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 (04112, АДРЕСА_1).

08.01.2019 року на адресу суду з Управління Державної міграційної служби у Рівненській області надійшла інформація про те, що за даними відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Рівненській області інформація щодо місця реєстрації ОСОБА_1 відсутня.

Приписами ч. 10 ст. 176 ГПК України встановлено, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалою суду від 11.01.2019 року прийняти позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 29.01.2019 року.

Ухвалою суду від 29.01.2019 року підготовче засідання відкладено на 11.02.2019 року.

Ухвалою суду від 11.02.2019 року підготовче засідання відкладено на 25.02.2019 року.

Ухвалою суду від 25.02.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 11.03.2019 року.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

Як вбачається з позовної заяви, 03.08.2017 року між позивачем та відповідачем-1 укладений кредитний договір шляхом приєднання відповідача-1 до публічної оферти через підписання Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг «КУБ» від 28.07.2017 року. Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг «КУБ» від 28.07.2017 року підписана шляхом накладання електронного цифрового підпису.

Відповідно до умов договору від 03.08.2017 року позивачем встановлений відповідач-1 кредитний ліміт в розмірі 300 000,00 грн, вказана сума грошових коштів перерахована на поточний рахунок відповідача-1, що підтверджується випискою по поточному рахунку.

Згідно з Умовами та Правилами надання послуг «КУБ» кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів, комісій та винагороди.

Строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів, які перераховані 03.08.2017 року, отже строк їх повернення - 03.08.2018 року.

Позивач стверджує, що станом на 25.10.2018 року у відповідача-1 існує заборгованість перед позивачем в сумі 244 181,42 грн, з яких: заборгованість за кредитом - 188 135,56 грн, заборгованість за процентами - 26 396,61 грн, заборгованість по комісії - 12 000,00 грн, пеня - 17 649,25 грн.

Крім того, між позивачем та відповідачем-2 в забезпечення виконання умов договору від 03.08.2017 року укладений договір поруки, за яким поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань у тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Зважаючи, що відповідачі своїх зобов'язань не виконали, відтак позивач просить суд солідарно стягнути з них 244 181,42 грн.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач надає: Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг «КУБ», виписки по рахункам позичальника тощо.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 11, 525, 526, 553-554, 599, 610, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

25.02.2019 року від відповідача-1 надійшов відзив, в якому останній визнає факт укладення договору та отримання кредитних коштів, однак заперечує обґрунтованість позовних вимог в частині нарахування процентів та пені поза межами строку дії договору, тобто після 03.08.2018 року, а також щодо стягнення з відповідача-1 процентів у подвійному розміру - 2% та 4% одночасно, вважає, що правомірним є нарахування процентів лише в розмірі 4%. Зважаючи на викладене, просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

04.03.2019 року від відповідача-1 надішли додаткові письмові пояснення, в яких вказує, що проценти в розмірі 2% від виданої суми не підлягають задоволенню в повному обсязі, так як вказаний розмір застосовується при належному виконанні умов договору, враховуючи, що мало місце порушення строку погашення заборгованості, отже застосуванню підлягає п. 1.6. Анкети-заяви, тобто в розмірі 4% від суми заборгованості. Відповідач-1 також заперечує обґрунтованість позовних вимог в частині нарахування процентів та пені поза межами строку дії договору, тобто після 03.08.2018 року.

07.03.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній з позицією відповідача-1 щодо припинення строку дії у зв'язку із закінченням строку кредитування не погоджується, вважає первинні вимоги банку обґрунтованими, у той же час надає розрахунок з припиненням нарахування пені та процентів станом на 03.08.2018 року, водночас з нарахуванням 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідач-2 своїм правом на надання відзиву на позов не скористався, відтак суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Заяви і клопотання сторін, результати їх вирішення.

Одночасно із позовною заявою від позивача надійшло клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відео конференції, яке ухвалою суду від 11.01.2019 року задоволене.

15.01.2019 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про відмову у проведенні судового засідання, призначеного на 29.01.2019 року, у режимі відео конференції у зв'язку з особистою участю представника позивача в судовому засіданні.

Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши надані докази, суд установив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Між позивачем (банк) та відповідачем-1 (позичальник, клієнт) укладений кредитний договір шляхом приєднання відповідача-1 до публічної оферти через підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг «КУБ».

Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг «КУБ» від 28.07.2017 року підписана відповідачем-1 шляхом накладання електронного цифрового підпису.

Як вбачається із Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг «КУБ», клієнт підписанням цієї Заяви приєднується до розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ», що розміщені на сайті ПиватБанку kub.pb.ua, приймає на себе всі зобов'язання, зазначені в цих Умовах, та укладає кредитний договір.

Вид кредиту - строковий; розмір кредиту: визначається банком, вказується у профайлі позичальника на сайті kub.pb.ua; строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів; проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту; порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів; у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначаний у п. 1.5. цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі і згідно з розділом 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг (п.п. 1.1.-1.6. Заяви).

Умовами анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг «КУБ» передбачено, що укладення кредитного договору здійснюється у порядку, визначеному розділом 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг.

У свою чергу, відповідно до п. 3.2.8.1. розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ» Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності Клієнта в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредит надається шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари, придбані Клієнтом для ведення своєї господарської діяльності. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Кредитний договір є консенсуальним (на відміну від договору позики, який є реальним), тобто вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору.

Судом установлено, що анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг «КУБ» підписана відповідачем-1 28.07.2017 року шляхом накладання електронного цифрового підпису, отже саме вказана дата є датою укладення кредитного договору, відтак регулювання правовідносин сторін здійснюється розділом 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ» у редакції, чинній з 01.07.2017 року по 01.08.2017 року (розміщені на сайті www.hrivatbank.ua; Умови та Правила; архів договорів; повний договір (актуальний на 01.07.2017 року)).

За п. 3.2.8.2. розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ» максимальна сума кредиту, яка може бути надана в рамках Послуги, складає 500 000,00 грн.

Відповідно до підп. 3.2.8.4.1. п. 3.2.8.4. розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ» банк зобов'заний надати Клієнту кредит з подальшим перерахуванням на рахунок Продавця за товари, придбані Клієнтом для ведення своєї господарської діяльності відповідно до Заявки.

03.08.2017 року сума грошових коштів в розмірі 300 000,00 грн перерахована на поточний рахунок відповідача-1, що підтверджується випискою по поточному рахунку відповідача-1 № НОМЕР_2 з 03.08.2017 року по 09.11.2018 року.

У підп. 3.2.8.3.1. п. 3.2.8.3. розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ» передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦК України при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

До обов'язків клієнта віднесено повернення кредиту у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14, 3.2.8.6.2, а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку (підп. 3.2.8.5.3. п. 3.2.8.5. розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ»).

Як установлено судом, клієнт своїх зобов'язань з повернення кредиту у строк, визначений у Анкеті-заяві, не виконав, до 04.08.2018 року кредиту не повернув, відтак за ним рахується заборгованість по тілу кредиту у розмірі 188 135,56 грн, що стверджується виписками по рахункам відповідача-1 № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5.

Порядок проведення розрахунків визначений підп. 3.2.8.9.1.- 3.2.8.9.8. розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ».

Так, п. 3.2.8.9. розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ» врегульовано, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1, 3.2.8.2, 3.2.8.3, 3.2.8.3.1. цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Згідно з підп. 3.2.8.3.2. п. 3.2.8.3. розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ» за користування Послугою Клієнт сплачує щомісячно проценти за користування кредитом в розмірі, що зазначені в Заяві та Тарифах. Датами сплати відсотків є дати сплати платежів, зазначені в Заяві. При несплаті відсотків у зазначений термін вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).

У підп. 3.2.8.9.2.- 3.2.8.9.8. п. 3.2.8.9. розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ» унормовано, що сплата процентів за користування кредитом, передбаченої п. 3.2.8.3.2, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п. 3.2.8.3.1). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення комісії, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту. У разі якщо дата погашення кредиту та/або сплати відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки за цим Договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день - день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів із використанням каналів взаємодії з НБУ. Погашення кредиту, сплата комісії за цим Договором здійснюються у валюті кредиту. Погашення винагороди, неустойки за цим Договором здійснюються у гривні відповідно до умов цього Договору. Зобов'язання за цим Договором виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від Клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим Договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат / збитків Банку згідно з п.п. 3.2.8.5.14 цього Договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 5 цього Договору, далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - відсотків, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим Договором проводиться не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.8.9.2. цього Договору. У разі несплати комісії у відповідні дати сплати, визначені в цьому Договорі, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат Банку згідно з п.п. 3.2.8.5.14 цього Договору за згодою сторін можлива зміна термінів погашення кредиту. Розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в Заяві, кожного наступного місяця з дати списання коштів з позикового рахунку і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом. Розрахунок процентів у вигляді щомісячної комісії проводиться банком на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу, а нарахування процентів у вигляді щомісячної комісії проводиться банком у день погашення чергової частини боргу або у дату погашення клієнтом боргу до такого дня. Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується. У разі здійснення договірного списання коштів у межах сум, що підлягають сплаті Банку за цим Договором згідно з п.п. 3.2.8.3.3, 3.2.8.5.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку комісію в сумі і в терміни, встановлені тарифами Банку на момент сплати.

Позивач зазначає, що клієнт своїх зобов'язань зі сплати процентів та комісії своєчасно не виконав, у зв'язку з чим за ним станом на 25.10.2018 року рахується заборгованість за процентами в розмірі 26 396,61 грн та заборгованість за комісією в розмірі 12 000,00 грн, що стверджується виписками по рахункам відповідача-1 № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8.

Відповідно до підп. 3.2.8.3.3. п. 3.2.8.3. розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ» при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

За підп. 3.2.8.10.1. п. 3.2.8.10. розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ» у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1. цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.8.9, 3.2.8.3.1, 3.2.8.3.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Підпунктом 3.2.8.10.3. п. 3.2.8.10. розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ» передбачено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів за цим Договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років (3.2.8.10.5. п. 3.2.8.10. розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ»).

Як вбачається з матеріалів справи, за несвоєчасне повернення кредиту, сплату процентів та комісій позивач здійснив нарахування пені, розмір якої склав 17 649,25 грн.

Крім того, як установлено судом, у забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між відповідачем - 2 (поручитель) та позивачем (кредитор) укладено договір поруки № POR1501153551069 від 27.07.2017 року, підписаний зі сторони поручителя шляхом накладення електронного цифрового підпису, за умовами якого поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за «Угодою № 1» (розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ») у тому ж розмірі, що і боржник (відповідач-1), включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користуванням кредитом винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно з цим пунктом поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (п. 1.2. договору поруки).

У п. 1.1. договору поруки сторони погодили, що якщо під час виконання «Угоди № 1» зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за «Угодою № 1» у розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Згідно з підп. 2.1.2. п. 2.1. договору поруки у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п. 1.1. цього договору, кредитор має право направити кредитору вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання. Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє кредитора права звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншим способом. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за «Угодою № 1», незалежно від факту направлення чи неправлення кредитором поручителю передбаченої цим пунктом вимоги.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки сторони взаємно домовилися, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх своїх зобов'язань за «Угодою № 1» цей договір припиняє свою дію.

За таких умов позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів 188 135,56 грн заборгованості за кредитом, 26 396,61 грн заборгованості за відсотками, 12 000,00 грн заборгованості по комісії та 17 649,25 грн пені.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов'язані із неналежним виконанням відповідачами умов кредитного договору та договору, укладеного в його забезпечення, щодо своєчасного та у повному розмірі повернення кредиту, сплати процентів, комісії, а також наслідків такого невиконання, зокрема нарахування пені, регулювання яких здійснюється на підставі ГК України, ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України договір вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

За правовою природою вказаний договір, укладений шляхом приєднання до запропонованих банком умов та тарифів, є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору, який не суперечить нормам чинного законодавства України, оскільки сторонами були здійсненні всі необхідні дії, які спрямованні на виникнення, припинення або зміну цивільних прав та обов'язків, що за змістом ч. 1 ст. 202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього договору, складовими якого виступають заява про приєднання до "Умов та правил надання банківських послуг", з якими відповідач ознайомлений, про що свідчить його підпис на відповідній заяві.

При цьому за ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" (який був чинним станом на дату укладення договору) електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідач-1 факту укладення кредитного договору не заперечив, що свідчить про визнання ним цієї обставини та настання наслідків, передбачених ч. 4 ст. 165 ГПК України.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст.ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1048, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 1 та 2 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Отже, зобов'язання з кредитного договору передбачає єдиний обов'язок боржника повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти за користування кредитом.

Оскільки заборгованість відповідача-1 по тілу кредиту підтверджується матеріалами справи, зокрема випискою з банківського рахунку, та з огляду на відсутність доказів його повернення, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу за кредитом - 188 135,56 грн.

Щодо процентів, заявлених позивачем у розмірі 26 396,61 грн, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов'язання» та «термін виконання зобов'язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з ч. 2 цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Отже, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов'язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов'язання» і «термін виконання зобов'язання» охарактеризовані у ст. 530 ЦК України. Згідно з приписами її ч. 1, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов'язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов'язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов'язання.

При цьому формулювання «до повного виконання зобов'язань…» не є строком у розумінні ст. 251 ЦК України.

У цій справі сторони строк договору окремо не визначили, а погодили строк кредитування, термін закінчення кредитування, а також термін щомісячного виконання зобов'язання.

Так, судом установлено, що 28.07.2017 року сторони уклали договір, за умовами якого відповідач-1 отримав строком на 12 місяців з моменту видачі коштів (03.08.2017 року), тобто по 03.08.2018 року включно, кредитні кошти у національній валюті у розмірі 300 000,00 грн, які зобов'язався повертати щомісяця рівними частинами (тобто по 25 000,00 грн) зі сплатою відсотків у розмірі 2 % річних від початкового розміру кредиту та 4% річних на місяць від суми заборгованості за кредитом у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом.

Отже, повернення кредиту та сплату відсотків відповідач-1 мав здійснювати щомісячними платежами упродовж строку кредитування, тобто сторони погодили порядок і строки виконання зобов'язання.

Починаючи з 04.08.2018 року, відповідач-1 мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 від 28.03.2018 року.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що ст. 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях ГПК України. Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. У матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду та враховує їх для забезпечення прогнозованості правозастосовної практики.

Судом з матеріалів справи установлено, що прострочення зі сплати кредиту відбулося 04.04.2018 року, тобто з вказаного дня у позивача виникло право на нарахування процентів в розмірі 4% на місяць від суми заборгованості за кредитом. У свою чергу, як вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем, і не заперечується відповідачем-1, борг за процентами утворився на 04.07.2018 року, залишок заборгованості за кредитом на вказану дату і по 03.08.2018 року становив 188 135,56 грн. При цьому суд зазначає, що нарахування процентів в розмірі 4% за умовами анкети-заяви здійснюється на суму боргу за кредитом, тобто на суму залишку неповернутого кредиту, а не на прострочений борг.

Здійснивши перерахунок процентів, суд установив що розмір останніх становить 7 525,42 грн (при заявленому - 26 396,61 грн), а відтак останні підлягають частковому задоволенню.

Щодо комісії, то суд, проаналізувавши умови анкети - заяви, розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ», установив таке.

Згідно з анкетою - заявою проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту.

Тобто розмір та порядок нарахування процентів і комісії є тотожними.

Умови та Правила надання послуг визначення комісії не наводять, у розділі 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ» окремих пунктів, які б визначали порядок нарахування та сплати комісій, немає, заразом вказаний розділ у порядку здійснення розрахунків містить такі формулювання, як: «розрахунок процентів у вигляді щомісячної комісії проводиться банком на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу, а нарахування процентів у вигляді щомісячної комісії проводиться банком у день погашення чергової частини боргу або у дату погашення клієнтом боргу до такого дня».

У той же час банківська комісія - грошові суми, що списуються з рахунків клієнтів як плата за обслуговування рахунку або за надання спеціальних послуг. Банківська комісія береться також за оплату чеків, розміщення депозитів, виконання постійних доручень, пряме дебатування. Банківська комісія - це винагорода за здійснення банком банківських операцій. Правова основа комісійної винагороди за банківські послуги - договір, за яким одна сторона - банк - зобов'язується здійснювати банківські операції від свого імені в інтересах клієнтів, які, у свою чергу, беруть на себе зобов'язання за здійснення цих операцій сплачувати на користь банку комісійну винагороду за банківські послуги згідно з банківськими тарифами. Банк зобов'язаний надавати ці послуги на найвигідніших для клієнта умовах, відповідає за якість і оперативність здійснених операцій. Комісійна винагорода за банківські послуги визначають згідно з тарифами у відсотках до суми операції. Банки залишають за собою право доповнювати тарифи без попереднього повідомлення клієнтів, а також змінювати їх з наступним повідомленням. Тарифи використовують тільки щодо операцій, які здійснюються у звичайному порядку. Банк залишає за собою право брати спеціальну комісійну винагороду за банківські послуги, якщо виконання операцій потребує додаткових робіт або в разі виникнення надзвичайних ситуацій.

З наведеного вбачається, що по суті в анкеті-заяві йдеться про проценти, як плату за користування кредитом, а не про комісію, як про винагороду за здійснення банком банківських операцій, яка, як правило, визначається у відсотках від суми конкретно наданої операції, а не щомісячно від суми наданого кредиту.

У той же час позивач здійснив нарахування як процентів, так і комісії, що є по суті подвійним нарахуванням процентів, а тому комісія у розмірі 12 000,00 грн до задоволення не підлягає.

Щодо пені, то суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст.ст. 610, 611 ЦК України закріплено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 2 ст. 232 ГК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України).

За змістом наведених норм вбачається, що особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов'язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов'язання, обмежується правила ч. 2 ст. 232 ГК України, якщо інше не встановлено договором. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов'язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі.

У п. 1.6. анкети-заяви сторони погодили, що неустойка сплачується в розмірі і порядку згідно з розділом 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ».

Як зазначалося, підп. 3.2.8.10.3., 3.2.8.10.5. п. 3.2.8.10. розділу 3.2.8. Умов та Правил надання послуг «КУБ» передбачено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано Клієнтом. Терміни позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів за цим Договором встановлюються сторонами тривалістю 15 років.

Судом установлено, що станом на 03.07.2018 року заборгованості по пені за порушення строків здійснення розрахунків у відповідача-1 перед позивачем не було.

Прострочена заборгованість за кредитом станом на 04.07.2018 року складала 138 135,56 грн, а з 04.08.2018 року по 25.10.2018 року - 188 135,56 грн, заборгованість за процентами з 04.08.2018 року по 28.10.2018 року становила 7 525,42 грн.

Суд, керуючись ст.ст. 230-232, 343 ГК України, ст.ст. 253, 254, 530, 549-552 ЦК України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", установив, що розмір пені по тілу кредиту становить 19 298,25 грн, а по процентам - 609,04 грн, а всього - 19 907,29 (розрахунок додається).

У той же час, як установлено судом, позивач 21.09.2018 року, 26.09.2018 року, 28.09.2018 року та 30.09.2018 року здійснив зарахування грошових коштів в розмірі 2 000,00 грн, 1 351,78 грн, 1 000,00 грн та 0,04 грн відповідно (всього - 4 351,82 грн), сплачених відповідачем-1, в погашення пені. Отже, розмірі пені становить 15 555,47 грн (19 907,29 грн - 4 351,82 грн).

Зважаючи на викладене, пеня підлягає частковому задоволенню, в розмірі 15 555,47 грн (при заявленому - 17 649,25 грн).

Щодо забезпечення виконання зобов'язань, то останні врегульовані Главою 49 ЦК України, зокрема ст.ст. 546, 553-559 ЦК України

Так, за ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, у тому числі порукою.

Статтею 553 ЦК України унормовано, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Враховуючи, що відповідач-1 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, отже відповідач-2 відповідає перед позивачем як солідарний з відповідачем-1 боржник.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, що полягало у неналежному виконанні відповідачем-1 умов кредитного договору щодо повернення кредиту, сплати процентів, комісій, у зв'язку з чим у позивача виникло право на нарахування пені, а також відповідачем-2 умов договору поруки, укладеного в забезпечення основного зобов'язання, а отже про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача та 188 135,56 грн заборгованості по кредиту, 7 525,42 грн заборгованості по процентам, 15 555,47 грн пені.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 3 662,72 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 3 168,25 грн покладається на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Приватного підприємства "Завод обробки каменю" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення в сумі 244 181,42 грн задоволити частково.

Стягнути у солідарному порядку з Приватного підприємства "Завод обробки каменю" (вул. Осипова,25, кв.2, м. Рівне, 33001, ідентифікаційний код 35308229) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, 04112, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. М. Грушевського,1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 188 135,56 грн заборгованості по кредиту, 7 525,42 грн заборгованості по процентам, 15 555,44 грн пені.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 18 871,19 грн заборгованості по процентам, 12 000,00 грн заборгованості по комісії та 2 093,81 грн пені відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Завод обробки каменю" (вул. Осипова,25, кв.2, м. Рівне, 33001, ідентифікаційний код 35308229) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. М. Грушевського,1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 1 584,13 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, 04112, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. М. Грушевського,1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 1 584,13 грн судового збору.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (вул. М. Грушевського,1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570).

Відповідач-1: Приватне підприємство "Завод обробки каменю" (вул. Осипова,25, кв.2, м. Рівне, 33001, ідентифікаційний код 35308229).

Відповідач-2: ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, 04112, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 12.03.2019 року.

Суддя О. Андрійчук