Рішення № 80415690, 11.03.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2019 р. Справа № 911/2868/18

За позовом Комунального підприємства Обухівської міської ради "Обухівський ринок", 08702, Київська область, місто Обухів, вулиця Каштанова, будинок 14

до Фізичної особи-підприємця Фоменко Надії Олександрівни, АДРЕСА_1

про стягнення 17888,96 грн за договором №329 від 01.09.2013

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання Н.С. Матраєва

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

суть спору:

Комунальне підприємство Обухівської міської ради "Обухівський ринок" звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Фоменко Надії Олександрівни про стягнення 17888,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуги з утримання торговельного місця для забезпечення здійснення торгівлі №329 від 01.09.2013 в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до положень статей 12, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України судом ухвалою від 15.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Відповідач про наявність заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, правом на подання відзиву не скористався.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд

встановив:

01 вересня 2013 року між Комунальним підприємством Обухівської міської ради "Обухівський ринок" (далі - КП "Обухівський ринок") та Фізичною особою-підприємцем Фоменко Надією Олександрівною (Підприємець) було укладено договір №329 про надання послуг з утримання торгівельного місця для забезпечення здійснення торгівлі.

Відповідно до пункту 1 предметом даного Договору є надання послуг з утримання торговельного місця для забезпечення здійснення торгівлі загальною площею 8,1 кв. метрів, що розташоване на території КП Обухівської міськради "Обухівський ринок".

Розділом 3 Договору сторони погодили порядок розрахунку між сторонами за надані послуги.

Сума вартості послуг залежить від кількості займаних торговельних місць: одне торговельне місце згідно Правил торгівлі на ринках м. Обухова та рішення виконкому Обухівської міської ради № 733 від 06.08.2013 становить 2 кв. мерів та вартість його обслуговування становить 3,30 грн з ПДВ; в разі зміни вартості послуг, за згодою сторін, вартість підлягає зміні без переоформлення договору.

Оплата за договором проводиться згідно виставлених рахунків щомісячно шляхом перерахування Підприємцем на поточний рахунок КП Обухівської міськради "Обухівський ринок" до 10 числа поточного місяця. Якщо передплата не здійснена Підприємцем згідно з даним договором на протязі двох календарних місяців, ринок має право заборонити Підприємцю здійснювати торговельну діяльність та розірвати умови договору в односторонньому порядку з винесенням питання на виконком Обухівської міської ради про зупинення дії рішення на встановлення торговельного павільйону та його демонтаж.

У випадку ненадходження коштів за надані послуги до закінчення поточного місяця нараховується пеня від суми заборгованості з початку наступного місяця за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у зазначений період.

Послуги ринку 13,37 грн в день з ПДВ.

У випадку припинення торговельної діяльності на час відпустки Підприємця оплата проводиться за тарифом 3,05 грн з ПДВ згідно рішення виконкому Обухівської міської ради №733 від 06.08.2013. Для застосування цього тарифу Підприємець повинен надати адміністрації КП Обухівської міськради "Обухівський ринок" довідку з ДПІ в Обухівському районі про припинення підприємницької діяльності згідно законодавства та щоденного обстеження контролером підприємства на предмет закриття торговельного павільйону.

Відповідно до пункту 5 Договору останній укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання, якщо інше не передбачено договором. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна з сторін не вимагає його припинення або переукладення, тоді договір кожного разу вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору надавав відповідачу послуги з утримання торгівельного місця, а відповідач, здійснюючи торгівельну діяльність на території позивача, визначене договором зобов'язання по оплаті послуг з утримання торговельного місця для забезпечення здійснення торгівлі виконав неналежним чином, що сприяло виникненню заборгованості.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено відповідачу претензію № 56 від 01.11.2018 про необхідність сплати заборгованості в сумі 17888,96 грн, однак остання не були отримана відповідачем з підстав повернення за закінченням встановленого строку зберігання.

Як зазначає в позовній заяві позивач, після отримання претензії відповідач заборгованість не сплати, відзив на претензію не надав, а тому останній звернувся до суду з вимогою про стягнення суми заборгованості за послуги з утримання торгівельного місця для забезпечення здійснення торгівлі та просить стягнути суму заборгованості у розмірі 17 888,96 грн. за період з 01.01.2015 по 30.09.2018.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частини першої статті 903 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В своїх додаткових поясненнях № 4 від 08.01.2019 доданих по позовної заяви позивач зазначає, що відповідач лише частково розрахувався за надані йому по договору послуги з утримання торговельного місця на загальну суму 2700,00 грн, а саме 23.06.2015 на суму 2000,00 грн та 26.05.2016 на суму 700,00 грн, однак докази проведення вищевказаних оплат (банківські виписки, платіжні доручення, квитанції) в матеріалах справи відсутні.

В пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача 17888,96грн, тоді, як по тексту позовної заяви позивач зазначає, що відповідач здійснюючи торгівельну діяльність на території позивача, визначені договором зобов'язання виконував неналежним чином, що сприяло виникненню заборгованості в сумі 16651,04 грн, що підтверджується копією розрахунку.

Позивачем до позовної заяви додані копії рішень виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області від 06.03.2013 № 733, від 07.04.2015 № 226, від 07.07.2015 № 428, від 08.09.2015 № 531, від 12.01.2016 № 21, від 05.04.2016 № 210, від 02.08.2016 № 429, від 04.04.2017 № 187, якими затверджувалася і змінювалась вартість послуг ринку.

Відповідно до додатків до позовної заяви копією розрахунку є Аналіз взаєморозрахунків по рахунку 36 за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 по контрагенту: Фоменко Надія Олександрівна, відповідно до якого залишок на кінець становить сума 16551,04 грн.

Акти прийому-передачі виконаних робіт, посилання на які містяться в наданому позивачем аналізі взаєморозрахунків 36, в яких мали б бути зазначені обсяг наданих послуг та їх вартість, в матеріалах справи відсутні.

Згідно частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинний документ.

За визначенням статті 1 вищевказаного Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином, за своєю правовою природою акти приймання-передачі виконаних робіт слід розцінювати первинними документами, які посвідчують виконання зобов'язань - констатують (фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами та мають юридичне значення для встановлення обставин дотримання сторонами умов договору.

Відповідно до статті 74 ГПК України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно статті 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що до матеріалів господарської справи позивачем не додано жодного первинного бухгалтерського документа, який би підтвердив надання відповідачу послуг по договору та їх вартість (помісячно) за позовний період, проведених відповідачем часткових оплат в рахунок погашення заборгованості саме по цьому договору.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 15.12.2015 № 21-4266а15, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Наданий позивачем аналіз взаєморозрахунків по рахунку 36 за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 по контрагенту Фоменко Надія Олександрівна складений позивачем в односторонньому порядку, не містить посилання на укладений сторонами договір №329 від 91.09.2013, а тому не є доказом по справі.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах господарської справи первинних документів як належних доказів в підтвердження реального обсягу виконання сторонами умов договору та правомірності нарахування суми заборгованості суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову у зв'язку з недоведеністю позивачем обставин щодо надання і вартості послуг та суми боргу, про стягнення якої заявлено позовну вимогу.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 13.03.2019.