Постанова № 80415517, 06.03.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/151/19

провадження №: 3/398/162/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" березня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Орловського В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп – НОМЕР_1, який є генеральним директором ТОВ «ЕМЗ «Етал», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП,

встановив :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АА №490324 від 14.12.2018 року, плановою виїзною перевіркою ТОВ «Електромеханічний завод «ЕТАЛ» було встановлено, що ОСОБА_1. будучи генеральним директором вчинив правопорушення, а саме: неутримання та неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів за період з 01.10.2016 року по 30.09.2018 року в сумі 22 910,28 грн. Факт правопорушення виявлено в ході документальної планової виїзної перевірки акт від 14.12.2018 року№57/11-28-14-11/40060636, що призвело до порушення п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14, п.п.164.1.1 п. 164.1 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, п.п.168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 «а» ст. 176 Податкового кодексу України №2755 – VI від 02.12.2010 року.

Відповідальність за дане адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, подав до суду письмові пояснення в яких просив зупинити провадження у справі, оскільки на даний час триває процедура оскарження податкових повідомлень – рішень, винесених на підставі акту перевірки №57/11-28-14-11/40060636 від 14.12.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Крім того, положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Розглядаючи справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, суд, з'ясував, що генеральний директор скористався наданим Податковим кодексом України правом на оскарження рішення податкового органу.

В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 допущено порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи, висновок про що був здійснений на підставі Акту перевірки №57/11-28-14-11/40060636 від 14.12.2018 року на підставі якого також було прийнято податкові повідомлення-рішення.

Як вбачається з долучених до письмових пояснень ОСОБА_1, на момент розгляду справи триває процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту перевірки контролюючого органу, а відтак в розумінні положень ст. 56 Податкового кодексу України, цей акт не є узгодженим, а тому суд не може прийняти його (витяг з акту) як достатній доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, подія та склад правопорушення, не можуть вважатися встановленими у зв’язку із оскарженням ОСОБА_1 в адміністративному порядку, а тому суд прийшов до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1

Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). Зокрема, у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою рішення ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП підлягає закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.

З огляду на те, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.

Керуючись ст. 163-4, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно Очковського ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення, а особами, які були не були присутні в судовому засіданні – протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.В. Орловський