Рішення № 80415050, 27.02.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/111/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2019 справа № 908/2119/18

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14) в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (71601, Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Гоголя, 1а)

до відповідача приватного акціонерного товариства “Завод будівельно-опоряджувальних машин” (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Степова, 10)

про стягнення 142186,10 грн.

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.

при секретарі судового засідання Чубар М.В.

учасники справи:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 52 від 01.01.2019

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 4 від 26.01.2019

Розглядаються позовні вимоги про стягнення з 110097,96 грн. боргу за спожиту активну електроенергію за договором № 2 від 01.06.2012 про постачання електроенергії, 5934,29 грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 20221,21 грн. пені, 1857,03 грн. 3% річних та 4075,61 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 31.10.2018, після усунення позивачем обставин, які зумовили залишення позову без руху, відкрито загальне позовне провадження у справі № 908/2119/18, присвоєно справі номер провадження 18/111/18, призначено підготовче судове засідання на 27.11.2018; строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, судове засідання відкладено на 29.01.2019; ухвалою від 29.01.2019 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 21.02.2019, протокольною ухвалою у судовому засіданні оголошувалась перерва до 27.02.2019.

В судовому засіданні 27.02.2019 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором про постачання електричної енергії № 2 від 01.06.2012 призвело до утворення у останнього заборгованості за договором за спожиту активну електричну енергію та послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за період з серпня 2017 року по серпень 2018 року в розмірі 110097,96 грн. та 5934,29 грн., відповідно. За прострочення виконання грошового зобов’язання позивачем нараховані відповідачу 20221,21 грн. пені, 1857,03 грн. 3% річних та 4075,61 грн. інфляційних втрат. Посилаючись на приписи ст.ст. 526, 527, 530, 549, 599, 610, 611, 625, 629 ЦК України та ст.ст. 193, 232, 299 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позов не надав. Представник відповідача у судовому засіданні 27.02.2019 проти заявлених позовних вимог не заперечив та, посилаючись на критичне фінансове становище підприємства, заявив усне клопотання про розстрочення виконання судового рішення на 12 календарних місяців, зі сплатою сум щомісячно рівними частинам.

Представник позивача проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення заперечив.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (правонаступником якого є позивач у справі) в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (постачальником) та публічним акціонерним товариством “Завод будівельно-опоряджувальних машин” (споживачем, правонаступником якого є відповідач у справі) 01.06.2012 укладено договір постачання електричної енергії № 2 (надалі – Договір), відповідно до умов якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу”, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 (розділ 1 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 24.02.2017 про внесення змін до договору про постачання електричної енергії, у зв’язку зі зміною назви постачальника електричної енергії, в преамбулі та тексті договору відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” замінено на публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”.

Додатковою угодою № 2 від 10.05.2017 про внесення змін до договору змінено назву споживача з публічного акціонерного товариства “Завод будівельно-опоряджувальних машин” на приватне акціонерне товариство “Завод будівельно-опоряджувальних машин”.

Згідно з п. п. 2.3.4 пункту 2.3 Договору споживач зобов’язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 “Порядок розрахунків за активну електричну енергію.

Відповідно до п. 7 Додатку № 4 до договору “Порядок розрахунків за активну електричну енергію”, за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем “ОСОБА_3 про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію” з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Згідно з п. 10 Додатку № 4 до договору, рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються постачальником електричної енергії споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника електричної енергії журналі.

При направленні рахунка або платіжної вимоги-доручення споживачу нарочним постачальника електричної енергії споживач зобов’язаний під розпис на супровідному листі прийняти рахунок або платіжну вимогу-доручення.

Відповідно до п. 11 Додатку № 4 до договору, споживач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту – 3 дні, по області – 5 днів, по України – 7 днів);

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі;

- при направленні нарочним – дата вручення споживачу.

Пунктом 2.3.5 Договору передбачено, що споживач зобов’язується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком № 6 “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”.

У пункті 4 Додатку № 6 до договору “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії”, вказано, що за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Сума платежу визначається, з обсягів фактично спожитої та генерованої споживачем реактивної електричної енергії, згідно даних наданих споживачем “ОСОБА_3 про обсяги перетікання реактивної енергії з мереж споживача в мережі постачальника протягом розрахункового періоду” та умов цього додатку з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Рахунки або платіжні вимоги-доручення направляються постачальником електричної енергії споживачу поштою рекомендованим листом, нарочним або віддаються уповноваженому представнику споживача під розпис у пронумерованому, прошнурованому та скріпленому печаткою постачальника електричної енергії журналі.

При направленні рахунка або платіжної вимоги-доручення споживачу нарочним постачальника споживач зобов’язаний під розпис на супровідному лисі прийняти рахунок або платіжну вимогу-доручення.

Відповідно до п. 5 Додатку № 6 до договору споживач зобов’язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення (пункт 4 цього додатку), здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії.

Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту – 3 дні, по області – 5 днів, по України – 7 днів);

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі;

- при направленні нарочним – дата вручення споживачу.

Відповідно до п. 9.4 Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2012 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік , якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Доказів припинення договору сторони не надали, отже на час розгляду справи його умови є чинними.

У серпні 2017 року за даними акту про спожиту активну електричну енергію відповідачем спожито електроенергії 38008 кВт.год на суму 31717,46 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/8а від 31.08.2017, термін оплати - 18.09.2017.

Рахунок оплачено з простроченням, а саме: 05.09.2017 в розмірі 1974,21 грн. (з суми 3474,62 грн., факсограма № 007-40/16126 від 07.09.2017, лист від 08.09.2017 № 01/145), 08.09.2017 в розмірі 3700,00 грн. (лист від 18.09.2018 № 01/152), 11.09.2017 в розмірі 3500,00 грн., 13.09.2017 в розмірі 3000,00 грн., 14.09.2017 в розмірі 4514,57 грн., 15.09.2017 в розмірі 4000,00 грн., 13.10.2017 в розмірі 6550,00 грн., 15.12.2017 в розмірі 4478,68 грн. (з суми 6500,00 грн., лист від 20.12.2017 № 01/200). Залишок боргу, який не сплачений відповідачем по даному рахунку складає 0,00 грн.

Відповідно до акту про обсяги перетікання реактивної енергії у серпні 2017 року відповідачем спожито реактивної електроенергії (кВар.год) на суму 593,39 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/8р від 31.08.2017, термін оплати - 18.09.2017. Вказаний рахунок не оплачено. Залишок боргу, який не сплачений відповідачем по даному рахунку складає 593,39 грн.

У вересні 2017 року відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію відповідачем спожито активної електроенергії 35580 кВт.год на суму 31975,19 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/9а від 30.09.2017 на суму 27327,19 грн. (суму рахунку зменшено на суму передоплати 4648,00 грн.), термін оплати - 17.10.2017.

Рахунок оплачено з затриманням, а саме: 10.10.2017 в розмірі 4000,00 грн., 12.10.2017 в розмірі 5 000,00 грн., 13.10.2017 в розмірі 2100,00 грн.,18.10.2017 в розмірі 4600,00 грн., 19.10.2017 в розмірі 2100,00 грн., 23.10.2017 в розмірі 821,12 грн.,15.12.2017 в розмірі 2021,32 грн. з суми 6500,00 грн., лист від 20.12.2017 № 01/200), 10.01.2018 в розмірі 3300,00 грн., 31.01.2018 в розмірі 1700,00 грн., 13.04.2018 в розмірі1684,75 грн. Залишок боргу, який не сплачений відповідачем по даному рахунку складає 0,00 грн.

Відповідно до акту про обсяги перетікання реактивної енергії у вересні 2017 року відповідачем спожито реактивної електроенергії (кВар.год) на суму 631,85 грн., на оплату виставлено рахунок №2/9р від 30.09.2017, термін оплати - 17.10.2017. Вказаний рахунок не оплачено. Залишок боргу, який не сплачений відповідачем, по даному рахунку складає 631,85 грн.

У жовтні 2017 року відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію відповідачем спожито активної електроенергії 49164 кВт.год на суму 40904,06 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/10а від 31.10.2017 на суму 35716.29 грн. (суму рахунку зменшено на суму передоплати 5187,77 грн.), термін оплати - 15.11.2017. Вказаний рахунок оплачено з затриманням, а саме: 24.11.2017 в розмірі 3542,27 грн. (факсограма від 28.11.2017 № 007-40/18998), 24.11.2017 в розмірі 1431,44 грн. (з суми 4655,95 грн., факсограма від 28.11.2017 №007-40/21860, лист від 27.11.2017 № 01/186), 10.11.2017 в розмірі 3500,00 грн., 14.11.2017 в розмірі 5100,00 грн., 16.11.2017 в розмірі 5200,00 грн., 21.11.2017 в розмірі 3000.00 грн., 14.02.2018 в розмірі 6800,00 грн. (лист від 19.02.2018 № 01/013), 03.04.2018 в розмірі 2000.00 грн., 13.04.2018 в розмірі 3170,37 грн., 03.05.2018 в розмірі 1972.21 грн. (з суми 4000,00 грн., лист від 04.05.2018р. № 01/51). Залишок боргу, який не сплачений відповідачем по даному рахунку складає 0,00 грн.

Відповідно до акту про обсяги перетікання реактивної енергії у жовтні 2017 відповідачем спожито реактивної електроенергії (кВар.год) на суму 201,80 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/10р від 31.10.2017, термін оплати - 15.11.2017. Вказаний рахунок не оплачено, сума боргу 201,80 грн.

У листопаді 2017 року відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію відповідачем спожито активної електроенергії 45164 кВт.год на суму 39111,43 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/11а від 30.11.2017 на суму 35490,92 грн. (суму рахунку зменшено на суму передоплати 3620,51 грн.), термін оплати - 11.12.2017.

Рахунок оплачено частково з затриманням, а саме: 19.12.2017 в розмірі 8679,62 грн. (факсограма від 21.12.2017 № 007-40/23592), 19.12.2017 в розмірі 7653,68 грн. (факсограма від 21.12.2017 № 007-40/20488), 12.12.2017 в розмірі 4318,41 грн., 03.05.2018 в розмірі 2027,79 грн. (з суми 4000,00 грн., лист від 04.05.2018 № 01/51), 16.05.2018 в розмірі 6500,00 грн. Залишок боргу, який не сплачений відповідачем по даному рахунку складає 6311,42 грн.

Відповідно до акту про обсяги перетікання реактивної енергії у листопаді 2017 відповідачем спожито реактивної електроенергії (кВар.год) на суму 927,38 грн. На оплату виставлено рахунок №2/11р від 30.11.2017, термін оплати - 11.12.2017. Вказаний рахунок не оплачено, залишок боргу 927,38 грн.

У грудні 2017 року відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію відповідачем спожито активної електроенергії 44802 кВт.год на суму 38445,61 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/12а від 31.12.2017 на суму 15022,07 грн. (суму рахунку зменшено на суму передоплати 23423,54 грн.), термін оплати - 11.01.2018.

Вказаний рахунок оплачено частково, а саме: 05.01.2018 в розмірі 744,94 грн. Залишок боргу, який не сплачений відповідачем по даному рахунку складає 14277,13 грн.

Відповідно до акту про обсяги перетікання реактивної енергії у грудні 2017 відповідачем спожито реактивної електроенергії (кВар.год) на суму 508,81 грн. На оплату виставлено рахунок №2/12р від 31.12.2017, термін оплати - 11.01.2018. Вказаний рахунок не оплачено, залишок боргу 508,81 грн.

У січні 2018 року відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію відповідачем спожито активної електроенергії 56829 кВт.год на суму 49095,66 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/1а від 31.01.2018 на суму 33595,66 грн. (суму рахунку зменшено на суму передоплати 15500,00 грн.), термін оплати - 09.02.2018.

Рахунок оплачено частково з затриманням, а саме: 05.02.2018 в розмірі 4000,00 грн., 13.02.2018 в розмірі 11925,00 грн., 03.04.2018 в розмірі 0,24 грн. Залишок боргу, який не сплачений відповідачем по даному рахунку складає 17670,42 грн.

Відповідно до акту про обсяги перетікання реактивної енергії у січні 2018 року відповідачем спожито реактивної електроенергії (кВар.год) на суму 447,55 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/1р від 31.01.2018, термін оплати - 09.02.2018. Вказаний рахунок не оплачено, залишок боргу 447,55 грн.

У лютому 2018 року відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію, спожито активної електроенергії 48887 кВт.год на суму 46302,17 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/2а від 28.02.2018 на суму 45883,17 грн. (суму рахунку зменшено на суму передоплати 419,00 грн.), термін оплати - 12.03.2018.

Вказаний рахунок оплачено частково з затриманням, а саме: 12.03.2018 в розмірі 12068,72 грн., 14.03.2018 в розмірі 13020,56 грн. Залишок боргу, який не сплачений відповідачем по даному рахунку складає 20793,89 грн.

Відповідно до акту про обсяги перетікання реактивної енергії у лютому 2018 року відповідачем спожито реактивної електроенергії (кВар.год) на суму 500,88 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/2р від 28.02.2018, термін оплати - 12.03.2018. Вказаний рахунок не оплачено, сума боргу 500,88 грн.

У березні 2018 року відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію відповідачем спожито активної електроенергії 51593 кВт.год на суму 48859,26 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/За від 31.03.2018 на суму 24109,65 грн. (суму рахунку зменшено на суму передоплати 24749,61 грн.), термін оплати - 18.04.2018.

Рахунок оплачено частково з затриманням, а саме: 13.04.2018 в розмірі 2209,78 грн., 03.05.2018 в розмірі 224,27 грн. (з суми 10000,00 грн., лист від 04.05.2018 № 01/50), 18.05.2018 в розмірі 8000,00 грн. Залишок боргу, який не сплачений відповідачем по даному рахунку складає 13675,60 грн.

Відповідно до акту про обсяги перетікання реактивної енергії відповідачем у березні 2018 року спожито реактивної електроенергії (кВар.год) на суму 534,41 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/3р від 31.03.201, термін оплати - 18.04.2018. Вказаний рахунок не оплачено, залишок боргу 534,41 грн.

У квітні 2018 року відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію відповідачем спожито активної електроенергії 41941 кВт.год на суму 36343,72 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/4а від 30.04.2018 на суму 21423.72 грн. (суму рахунку зменшено на суму передоплати 14920,00 грн.), термін оплати - 11.05.2018.

Вказаний рахунок оплачено частково, а саме: 03.05.2018 в розмірі 8342,12 грн. (з суми 10000,00 грн., лист від 04.05.2018 № 01/50). Залишок боргу, який не сплачений відповідачем по даному рахунку складає 13081,60 грн.

Відповідно до акту про обсяги перетікання реактивної енергії у квітні 2018 року відповідачем спожито реактивної електроенергії (кВар.год) на суму 564,92 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/4р від 30.04.2018, термін оплати - 11.05.2018. Вказаний рахунок не оплачено, сума боргу 564,92 грн.

У травні 2018 року відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію відповідачем спожито активної електроенергії 36307 кВт.год на суму 29386,72 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/5а від 31.05.2018 на суму 8293,90 грн. (суму рахунку зменшено на суму передоплати 21092,82 грн.), термін оплати - 12.06.2018.

Вказаний рахунок оплачено частково, а саме: 13.06.2018 в розмірі 1950,00 грн. Залишок боргу, який не сплачений відповідачем по даному рахунку складає 6343,90 грн.

Відповідно до акту про обсяги перетікання реактивної енергії у травні 2018 року відповідачем спожито реактивної електроенергії (кВар.год) на суму 5,39 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/5р від 31.05.2018, термін оплати - 12.06.2018. Вказаний рахунок не оплачено, сума боргу 5,39 грн.

У червні 2018 року відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію відповідачем спожито активної електроенергії-30597 кВт.год на суму 25997,99 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/6а від 30.06.2018 на суму 8968,25 грн. (суму рахунку зменшено на суму передоплати 17029,74 грн.), термін оплати - 11.07.2018. Вказаний рахунок не оплачено, сума боргу 8968,25 грн.

Відповідно до акту про обсяги перетікання реактивної енергії у червні 2018 року відповідачем спожито реактивної електроенергії (кВар.год) на суму 699,62 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/6р від 30.06.2018, термін оплати - 11.07.2018. Вказаний рахунок не оплачено, залишок боргу 699,62 грн.

У липні 2018 року відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію відповідачем спожито активної електроенергії 30597 кВт.год на суму 25997,99 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/7а від 31.07.2018 на суму 8975,75 грн. (суму рахунку зменшено на суму передоплати 20783,70 грн.), термін оплати - 13.08.2018. Вказаний рахунок не оплачено, залишок боргу 8975,75 грн.

Відповідно до акту про обсяги перетікання реактивної енергії у липні 2018 року відповідачем спожито реактивної електроенергії (кВар.год) на суму 318,29 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/7р від 31.07.2018, термін оплати - 13.08.2018. Вказаний рахунок не оплачено, залишок боргу 318,29 грн.

У серпні 2018 року відповідно до акту про спожиту активну електричну енергію відповідачем спожито активної електроенергії 32521 кВт.год на суму 22545,66 грн., на оплату виставлено рахунок № 2/7а від 31.07.2018 на суму 2365,50 грн. (суму рахунку зменшено на суму передоплати 20180,16 грн.), термін оплати - 11.09.2018.

Вказаний рахунок оплачено з затриманням, а саме: 26.09.2018 в розмірі 2365,50 грн., заборгованість відсутня.

Невиконання відповідачем зобов’язання щодо оплати вартості отриманої від позивача активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії у визначений Договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, заслухавши представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст. 193 ГК України.

Згідно з ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України (далі - ГК України) оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно з статтею 26 Закону України “Про електроенергетику” постачання електричної енергії для забезпечення потреб здійснюється на підставі договору з енергопостачальником.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією (чинних на момент виникнення даних правовідносин), Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Термін здійснення відповідачем оплати отриманого від постачальника електричної енергії рахунку або платіжної вимоги-доручення визначено п. 11 Додатку до договору № 4 та п. 5 Додатку № 6 до договору, що складає 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення.

Необхідно зазначити, що відповідачем в рамках умов договору № 2 від 01.06.2012 споживалась електрична енергія та на виконання умов вказаного договору надавались акти про спожиту активну електроенергію та обсяги перетікання реактивної електроенергії.

Рахунки за спірний період отримувались бухгалтером ОСОБА_4 на підставі довіреностей від 21.04.2017 № 01/60 та від 02.01.2018 № 2, та ведучим енергетиком ОСОБА_3 на підставі довіреності від 02.01.2018, які підтверджують повноваження зазначених осіб на отримання рахунків. У наведених довіреностях зазначено, що ПрАТ “Завод БОМ” довіряє ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в тому числі, отримувати рахунки з використання електроенергії. Рахунки за спірний період містять підпис повноважної особи ПрАТ “Завод Бом” та скріплені печатками підприємства.

В матеріалах справи також містяться листи та факсограми відповідача, в яких останній просив про часткове зарахування сплачених коштів в рахунок заборгованості за відповідний період.

В порушення умов договору, відповідач оплату вартості отриманої від позивача активної електричної енергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії в повному обсязі та у встановлений договором строк не здійснив.

Факт невиконання своїх зобов’язань за Договором щодо оплати вартості активної електричної енергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії у спірний період та сума заборгованості відповідачем не заперечувались.

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачено.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд визнав правомірними позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 110097,96 грн. боргу за активну електричну енергію та 5934,29 грн. боргу за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії і задовольняє їх в повному обсязі.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов’язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” (далі – Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторонами в пункті 4.2.1 Договору узгоджено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 11 додатку № 4 до договору) та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 5 додатку № 6 до договору) споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня) по день фактичної оплати.

Отже, умовами Договору сторони передбачили інший строк нарахування пені за прострочення виконання зобов’язання, ніж визначений п. 6 ст. 232 ГК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені, інфляційних втрат та 3% річних заявлені позивачем правомірно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 17.10.2017 по 25.09.2018 за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство”, виходячи з простроченої сплати за кожним окремо рахунком за наведений період, суд встановив, що з огляду на допущення помилок при підрахуванні кількості днів прострочення (не враховано вихідних днів) та арифметичних помилок розрахунок є невірним. За заявлений позивачем період до стягнення підлягає 19722,51 грн. пені. В решті заявлених вимог про стягнення 498,70 грн. пені суд відмовляє через їх необґрунтованість.

Розрахунки інфляційних втрат та 3% річних за наведений період також визнано судом невірними, з огляду на допущенні помилки при підрахуванні кількості днів прострочення та арифметичні помилки. За загальний період з 17.10.2017 по 25.09.2018, виходячи з простроченої сплати за кожним окремо рахунком за наведений період, до стягнення підлягає 4074,47 грн. інфляційних втрат та 1844,46 грн. 3% річних. В решті заявлених вимог про стягнення 1,14 грн. інфляційних втрат та 12,57 грн. 3% річних суд відмовляє через їх необґрунтованість.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

В даному випадку позивачем позовні вимоги доведено частково, а відповідачем не надано суду доказів, які могли б свідчити про виконання ним зобов’язання по оплаті вартості отриманої активної електроенергії та послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії.

На підставі викладеного, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 110097,96 грн. боргу за активну електричну енергію та 5934,29 грн. боргу за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 19722,51 грн. пені, 4074,47 грн. інфляційних втрат та 1844,46 грн. 3% річних. В іншій частині позову суд відмовляє через необґрунтованість.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру визнаних судом обґрунтованими позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми 2125,10 грн. судового збору.

Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України “Про судовий збір”. Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає – 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судом розглянуті вимоги про стягнення з відповідача 142186,10 грн., тобто, предметом розгляду даної справи є вимога майнового характеру, за яку належить до сплати – 1,5 відсотки ціни позову, що складає 2132,79 грн.

Згідно наданого до позову платіжного доручення № 90624 від 08.10.2018 позивачем сплачено 2139,86 грн. судового збору, отже, сума зайво сплаченого судового збору складає 7,07 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету сума зайво сплаченого публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” судового збору в розмірі 7,07 грн., - за наявності відповідного клопотання.

Представником відповідача у судовому засіданні 27.02.2019 заявлено усне клопотання про надання розстрочки виконання судового рішення на 12 (дванадцять) місяців зі сплатою стягнутої суми щомісячно рівними частинами.

Розглянувши клопотання ПАТ “Завод будівельно-опоряджувальних машин” проаналізувавши матеріали та обставини справи, враховуючи позицію позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна бути здійснена судом за правилами ст. 86 ГПК України.

Суд зазначає, що відповідачем, в порушення ст.ст. 73, 74, 77 ГПК України, взагалі не надано жодних доказів в підтвердження наявності підстав для надання йому розстрочки виконання судового рішення. Представник відповідача у судовому засіданні в обґрунтування заявленого усного клопотання про надання розстрочки вказав на тяжке фінансове становище підприємства, проте, жодних документальних доказів, які б підтверджували тяжке фінансове становище підприємства та/або неприбутковість підприємницької діяльності та їх причин суду не надав.

Отже, відповідачем не надано документального обґрунтування наявності тих виняткових обставин, які роблять неможливим одночасне і повне виконання рішення суду у даній справі у встановлений строк.

З підстав викладених вище, суд не вбачає підстав для надання відповідачу розстрочки виконання рішення у даній справі.

Суд вважає за необхідне роз’яснити відповідачу, що він не позбавлений права при наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, звернутися до господарського суду з заявою про відстрочення або розстрочення рішення на стадії виконання із наданням належних доказів у підтвердження відповідної заяви (клопотання), в порядку ст. 331 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 239, 236-242, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства “Завод будівельно-опоряджувальних машин” (71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Степова, 10, ідентифікаційний код 04689323) на користь публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14) в особі Виробничого структурного підрозділу Василівського району електричних мереж (71601, Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Гоголя, 1а, ідентифікаційний код 00130926) 110097,96 грн. (сто десять тисяч дев’яносто сім грн. 96 коп.) боргу за активну електричну енергію, 5934,29 грн. (п’ять тисяч дев’ятсот тридцять чотири грн. 29 коп.) боргу за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 19722,51 грн. (дев’ятнадцять тисяч сімсот двадцять дві грн. 51 коп.) пені, 4074,47 грн. (чотири тисячі сімдесят чотири грн. 47 коп.) інфляційних втрат, 1844,46 грн. (одну тисячу вісімсот сорок чотири грн. 46 коп.) 3% річних та 2125,10 грн. (дві тисячі сто двадцять п’ять грн. 10 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. У задоволенні усного клопотання приватного акціонерного товариства “Завод будівельно-опоряджувальних машин” про надання розстрочки виконання рішення суду у справі № 908/2119/18 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 11.03.2019.

Суддя В.В. Носівець