Рішення № 80414494, 04.03.2019, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/22/19

Провадження № 2/342/289/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2019 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

з участю: секретаря судового засідання Петруняк Н.А., позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) ОСОБА_3, ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) ОСОБА_5, ОСОБА_6 сільської ради Городенківського району про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 сільської ради, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по вул. Садова, 13 в с. Незвисько Городенківського району Івано-Франківської області. Позовні вимоги мотивувала тим, що 26 травня 2000 року померла її мама ОСОБА_7. Остання при житті, 24 квітня 2000 року, вчинила заповіт, за яким все своє майно заповіла позивачці; заповіт посвідчений ОСОБА_6 сільською радою, реєстровий номер 46. Після смерті матері позивачка фактично вступила в управління спадковим майном, 20 лютого 2001 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, до якого входять іменні акції та право на земельну частку (пай). До спадкового майна ОСОБА_7 належить також житловий будинок №13 по вул. Садова (колишня Мічуріна) в с. Незвисько Городенківського району. Однак, нотаріусом відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказане будинковолодіння, оскільки спадкове господарство зареєстровано як колгоспний двір, головою якого була спадкодавець, і кожному з членів колгоспного двору належить відповідна частка, визначити які неможливо. Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На час припинення колгоспного двору в спадковому господарстві, крім позивачки, проживали та були зареєстровані: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, голова колгоспного двору (спадкодавець), ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, - зять спадкодавця (чоловік позивачки), який помер 2009 р., відповідачі ОСОБА_9, 1983 р. н., ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, - онуки спадкодавця (дочки позивачки). З заявами про виділення частки члена колгоспного двору не звертався ніхто. З часу свого народження і по сьогодні місцем проживання позивачки був і є будинок по вул. Садова (колишня вул. Мічуріна), 13 в с. Незвисько Городенківського району. Все своє доросле життя позивачка разом з батьками вела спільне господарство, мали спільний побут, проводила поточний, капітальні ремонти будинку, оплачує комунальні послуги, обробляє земельну ділянку, тощо. Догляд і поховання мами позивачка здійснювала за власні кошти. Наведені обставини змушують позивачку звертатися до суду з даним позовом.

В підготовчому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з наведених в позові підстав, просить позов задовольнити. Суду пояснила, що її мамі в селі казали ОСОБА_11, ОСОБА_12, хоча її повне ім’я ОСОБА_11. Рідних братів та сестер у позивачки немає. Після смерті матері позивачка бажає успадкувати житловий будинок, що належав померлій на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, однак через реєстрацію спадкового господарства, як колгоспний двір, немає можливості цього зробити.

Відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в підготовче засідання не з’явилися, надіслали до суду заяви про розгляд справи без їх участі та зазначили, що позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_6 сільської ради в підготовче засідання не з’явився. ОСОБА_6 сільська рада подала до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника сільської ради, не заперечує щодо задоволення позову.

Передбачених ч.2 ст.198 ЦПК України підстав для відкладення підготовчого засідання судом не встановлено, судом прийнято рішення про проведення підготовчого засідання за відсутності відповідачів.

Частина 3 ст. 200 ЦПК України визначає, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Оскільки відповідачі визнають позов, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити у підготовчому засіданні. Визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази, дійшов наступного.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.), який набрав чинності з 01.01.2004 р., визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

За ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз’яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

З копії свідоцтва про право особистої власності на будинковолодіння від 01 вересня 1988 р., виданого виконкомом Городенківської районної Ради народних депутатів на підставі рішення цього ж виконкому № 148 від 10 серпня 1988 р., слідує, що в цілому будинковолодіння, яке складається з житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташоване в с. Незвисько по вул. Мічуріна за № 13 дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_12.

Станом на 15.04.1991 р. в житловому будинку по вул. Садова, 13 в с. Незвисько Городенківського району були зареєстровані: голова колгоспного двору ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, дочка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, зять ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, внука ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, внука ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, що підтверджується довідкою № 707, виданою 06.12.2018 р. виконкомом ОСОБА_6 сільської ради.

За заповітом, посвідченим 24.04.2000 р. секретарем виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради Городенківського району, зареєстрованим в реєстрі за № 46, ОСОБА_7, жителька с. Незвисько вул. Садова № 13, на випадок своєї смерті все своє майно, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося (житловий будинок, надвірні споруди, земля, всі цінні папери, гроші на ощадній книжці і інше), що їй належатиме за законом, заповіла своїй дочці ОСОБА_1.

ОСОБА_7 померла 26.05.2000 у віці 71 рік в с. Незвисько Городенківського району, запис за № 11 від 26 травня 2000 р. в книзі реєстрації актів про смерть, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії І-НМ № 051478, виданого 26.05.2000 ОСОБА_6 сільською радою Городенківського району. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

Згідно п.4-5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003 р.) - цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Оскільки ОСОБА_7 померла до 01.01.2004 р., застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Згідно з ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Згідно ст.526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Відповідно до ст.525 згаданого кодексу часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

На день смерті ОСОБА_7 (26.05.2000) в житловому будинку по вул. Садова, 13 в с. Незвисько були зареєстровані: дочка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, зять ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, внука ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, внука ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_8, що підтверджується довідкою № 626, виданою 09.11.2018 виконкомом ОСОБА_6 сільської ради. Отже, позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_7, так як фактично вступила у володіння спадковим майном.

Спадкоємців, які відповідно до ст.535 УРСР, мають обов’язкову частку в спадщині ОСОБА_7, - судом не встановлено.

Те, що позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_7, стверджується: копією свідоцтва про народження серії І-ЯК № 1148430, виданого 30 червня 1966 р. Городенківським рай бюро ЗАГС Івано-Франківської області, запис за № 25 від 15 серпня 1959 р. про народження 25 липня 1959 року ОСОБА_13 та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії І-НМ № 334662, виданого ОСОБА_6 сільською радою про реєстрацію 16 листопада 1980 р. шлюбу між з ОСОБА_8 та ОСОБА_13, і присвоєння позивачці прізвища «Гончарик», запис за № 11 від 16 листопада 1980 р. в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу.

ОСОБА_8 помер 03.12.2009 в с. Незвисько Городенківського району, актовий запис за № 17 від 04 грудня 2009 р., про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії 1-НМ № 102900, виданого 04 грудня 2009 р. ОСОБА_6 сільською радою Городенківського району.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_9, у зв’язку з одруженням 23 травня 2003 р. змінила дошлюбне прізвище «Гончарик» на «Скірдова», запис за № 591 від 23.05.2003 в книзі реєстрації актів про одруження, що стверджується копією свідоцтва про одруження серії 1-НМ № 098259, виданого 23.05.2003 р. відділом реєстрації актів громадянського стану Івано-Франківського міського управління юстиції.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_10, у зв’язку з одруженням 25 лютого 2015 р. змінила дошлюбне прізвище «Гончарик» на «Дибач», актовий запис № 258 від 25 лютого 2015 р., що стверджується копією свідоцтва про шлюб серії І-НМ № 143108, виданого 25 лютого 2015 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції.

Із копій свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.02.2001, зареєстрованих в реєстрі за № 130, № 131, вбачається, що ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_7, яка померла 26 травня 2000 р., успадкувавши: право на земельну частку (пай) розміром 50,7 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, яка перебуває в колективній власності спілки селян власників «Рідний край» в с. Незвисько, та прості іменні акції в кількості 2000 штук на суму 500 грн. відкритого акціонерного товариства «Обертинська сільгосптехніка», що належала померлій (спадкова справа № 106/2001, надана суду Городенківською районною державною нотаріальною конторою).

До складу спадщини ОСОБА_11 входить також житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Садова, 13 в с. Незвисько Городенківського району Івано-Франківської області.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Постановою в.о. державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори № 3962/02-31 від 22 грудня 2018 р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_7, померлої 26 травня 2000 р., на житловий будинок № 13 по вул. Садова в с. Незвисько Городенківського району Івано-Франківської області з посиланням на те, що вищезгадане господарство, головою якого була ОСОБА_7, відносилось до колгоспного двору, кожному з членів колгоспного двору, які проживали станом на 15 квітня 1991 року, належить відповідна частка житлового будинку, проте частки в спадковому господарстві між членами бувшого колгоспного двору не визначені.

З копії технічного паспорта на згаданий садибний (індивідуальний) житловий будинок встановлено, що житловий будинок збудований в 1977 р., господарські будівлі та споруди – в 1975, 1986, 1990 роках. Ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по Садова, 13 в с. Незвисько станом на 30.11.2018 становить 89 218 грн., що стверджується копією звіту про оцінку житлового будинку № 30112018_00442, складеного ФОП ОСОБА_14

Будинок, в якому проживає позивачка, розташований в с. Незвисько по вул. Садова № 13 (колишня Мічуріна), що стверджується довідкою № 7, виданою 03.01.2019 виконкомом ОСОБА_6 сільської ради. За даною адресою на ім’я ОСОБА_1 призначалися субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, що стверджується повідомленнями про надання субсидій на ЖКП № 321516, виданими управлінням праці та соціального захисту населення Городенківської РДА 29 жовтня 2015 р., 03 листопада 2017 р., 20 листопада 2018 р. Отже, позивачка, як спадкоємець за заповітом після смерті матері ОСОБА_7, фактично стала власником вищезгаданого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, користується ними.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачкою, як спадкоємцем за заповітом спадкодавця ОСОБА_7І, права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Садова, 13 в с. Незвисько Городенківського району Івано-Франківської області не встановлено, відповідачі не заперечують відносно задоволення даного позову, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі ст.ст. 120, 123, 524, 525, 526, 535, 548, 549, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5, 316, 317, 325, 328, 1296, 1297 ЦК України (2003 р.), керуючись ст. ст. 196-198, 200, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_11, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Садова, 13 в с. Незвисько Городенківського району Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо Івано-Франківському апеляційному суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Місце проживання позивачки ОСОБА_1 - вул. Садова, 13, с. Незвисько, Городенківський район, Івано-Франківська область, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1.

Місце проживання відповідачки ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) ОСОБА_3 - вул. Симоненка, 35/35, м. Івано-Франківськ.

Місце проживання відповідачки ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) ОСОБА_5 - вул. Вовчинецька, 206/69, м. Івано-Франківськ.

Місцезнаходження відповідача ОСОБА_6 сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області – вул. Галицька, 50, с. Незвисько, Городенківський район, Івано-Франківська область.

Повне судове рішення складене 13.03.2019.

Суддя: Ничик Г. І.