Рішення № 80412863, 12.03.2019, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/73/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2019 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої – судді Губіш О.А.

при секретарі - Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в особі представника – адвоката ОСОБА_2, до ОСОБА_3 – ОСОБА_4 селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1, в особі представника – адвоката ОСОБА_2, звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 01 березня 2003 року померла його мати ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої окрім іншого входить Ѕ частина будинковолодіння №3 по вул.Дорошенка, що в смт.Мельниця – Подільська Борщівського району Тернопільської області. Поряд з тим зазначив, що на спадщину після смерті матері претендує як спадкоємець за заповітом, оскільки ще за життя така зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого усе своє майно заповіла йому.

Проте, через розбіжності у правовстановлюючих документах, зокрема відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ИД №123770, спадкодавець – ОСОБА_5, а відповідно до свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 28 квітня 1965 року за №49/8 та договору купівлі продажу частини житлового будинку від 14 березня 1973 року за Р №2, власником майна була ОСОБА_6, свої спадкові права оформити не може.

А тому, просив суд визнати за ним право власності на Ѕ частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в смт.Мельниця – ОСОБА_4 вул.Дорошенка, 3 Борщівського району, як за спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_5.

В судове засідання сторони не з’явилися. Представник позивача – адвокат ОСОБА_2 подала до суду заяву, у якій просила справу слухати у її відсутності, позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 селищної ради – селищний голова ОСОБА_7 подав до суду заяву, у якій просив справу слухати у його відсутності, при цьому зазначив що позов визнає.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 01 березня 2003 року в смт.Мельниця – Подільська Борщівського району Тернопільської області померла мати позивача ОСОБА_5, що стверджено копією свідоцтва про смерть серії 1-ИД № 123770, виданого 03 березня 2003 року ОСОБА_3 – ОСОБА_4 селищною радою Борщівського району Тернопільської області.

Поряд з тим, встановлено, що за життя померла ОСОБА_5 зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого, все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що буде належати їй на день смерті, заповіла позивачу ОСОБА_1.

Зазначене сторонами не оспорювалось, крім того, стверджено заповітом від 20 грудня 1995 року, посвідченого секретарем Мельнице – Подільської селищної ради Борщівського району, зареєстрованого в реєстрі за № 95.

Після смерті матері ОСОБА_5 позивач прийняв спадщину, оскільки проживав разом з нею на день її смерті, а 10 вересня 2009 року звернувся у Борщівську державну нотаріальну контору із заявою щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину, яка складається із земельної ділянки та права на майновий пай. На підставі вказаної заяви до майна померлої було відкрито спадкову справу за №649/2009 та видано свідоцтва на вищевказане майно. Крім того, до складу спадкового майна входить ще Ѕ частина житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами в смт.Мельниця – ОСОБА_4 по вул.Дорошенка, 3. З приводу оформлення спадщини на вказане майно, довіритель позивача ОСОБА_1 19 жовтня 2018 року звернувся до нотаріальної контори, однак нотаріусом було встановлено розбіжності у документах, зокрема відповідно до свідоцтва про смерть серія І-ИД №123770, спадкодавець – ОСОБА_5, а відповідно до свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 28 квітня 1965 року за №49/8 та договору купівлі продажу частини житлового будинку від 14 березня 1973 року за Р №2, власником майна була ОСОБА_6, та було рекомендовано позивачу звернутися до суду для визначення належності вказаного нерухомого майна померлій та наступної належності позивачу як спадкоємцеві згідно заповіту.

Наведене вбачається з листа Борщівської державної нотаріальної контори №851/02-14 від 19.10.2018 року, та матеріалів спадкової справи №649/2009, відкритої до майна померлої ОСОБА_5.

Судом встановлено, що померла ОСОБА_5 являлалася власником Ѕ частини будинковолодіння №3 по Дорошенка в смт.Мельниця – Подільська Борщівського району Тернопільської області. Так, у свідоцтві про право особистої власності на домоволодіння, виданому у смт.Мельниця - ОСОБА_4 28 квітня 1965 року, значиться, що виконавчий комітет Мельнице-Подільської селищної ради депутатів трудящих Борщівського району посвідчив, що 1/4 частина домоволодіння, яке розташовано в селищі Мельниця -ОСОБА_4 по вулиці Калініна за № 3 дійсно належить колгоспному двору, головою якого являється ОСОБА_6, на праві особистої власності. А у договорі купівлі-продажу, що посвідчений 14 березня 1973 року секретарем виконкому ОСОБА_3 -ОСОБА_4 селищної ради депутатів трудящих за Р № 2 та зареєстрований 20 березня 1973 року Чортківським БТІ в речовій книзі № 3 за Р № 607, покупцем частини житлового будинку, що знаходиться в селищі Мельниця-Подільська по вул..Калініна,3, стала ОСОБА_6.Наведене вбачається з копій вказаних документів, які були видані на ім’я ОСОБА_6.

Згідно довідки ОСОБА_3 – ОСОБА_4 селищної ради №21 від 17.01.2019 року, на території селища ОСОБА_3 – ОСОБА_4 проживала лише одна особа з анкетними даними ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка смт.Мельниця – ОСОБА_4 Борщівського району, яка померла 01 березня 2003 року в смт.Мельниця – ОСОБА_4. Особа з анкетними даними ОСОБА_6 (Михайлівна), ІНФОРМАЦІЯ_1, на території селищної ради не проживала і не проживає. В записах анкетних даних особи ОСОБА_6 в документах, що є в розпорядженні ОСОБА_3 – ОСОБА_4 селищної ради, допущені помилки та стосуються саме особи ОСОБА_5.

Також судом встановлено, що окрім позивача, інші особи щодо своїх прав на майно померлої, не заявляли. Зазначене випливає з листа листа Борщівської державної нотаріальної контори №851/02-14 від 19.10.2018 року, та матеріалів спадкової справи №649/2009, відкритої до майна померлої ОСОБА_5.

Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд від 18 липня 2016 року, виготовленого КП «Борщівське районне бюро технічної інвентаризації» на ім’я ОСОБА_1, інвентаризаційна вартість будинковолодіння № 3 по вул. Дорошенка в смт.Мельниця – ОСОБА_4 Борщівського району становить 106589 грн.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем заперечень щодо задоволення позову надано не було, позов ним визнано, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підставними, грунтуються на вимогах закону, а тому, підлягають задоволенню в повному об’ємі.

На підставі ст.ст.328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1261, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителем смт.Мельниця – ОСОБА_4 вул.Озерна, 2 Борщівського району Тернопільської області, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, по вул. Дорошенка, 3 в смт.Мельниця – Подільська Борщівського району Тернопільської області, як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла 01 березня 2003 року в смт.Мельниця – Подільська Борщівського району Тернопільської області.

Судові витрати по справі покласти на сторони в тих межах, в яких вони їх понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуюча: