Ухвала суду № 80411428, 04.03.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 04.03.2019

Справа № 320/1654/19

1-кс/320/1178/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2019 року Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Купавська Н.М., за участю секретаря Діденко Т.Ю., розглянувши клопотання слідчого Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області Паршина Д.В. про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського відділу поліції ГУНП України в Запорізькій області Паршина Д.В., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Фурманенко М.В., в кримінальному провадженні № 12019080140000578 від 27.02.2019 про арешт автомобіля «"SOUEAST DN7», д/з НОМЕР_1, в кузові сірого кольору, яким користувався підозрюваний ОСОБА_3, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу та ключі від нього, які були вилучені в ході проведення огляду місця події 27.02.2019 слідчим Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Парфентьєвою Ю.П. та перебувають на зберіганні в Мелітопольському ВП ГУНП України в Запорізькій області.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_5, діючи повторно, разом зі ОСОБА_3, ОСОБА_6 та невстановленими під час досудового слідства особами, з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, за попередньою змовою групою осіб, у поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, вимогли та отримали від потерпілого ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 105 332 грн. 50 коп., що є значним розміром, чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду у розмірі 95 332 гривні 50 копійок та потерпілому ОСОБА_7 - у розмірі 10000 грн.

27.02.2019 в ході огляду слідчим Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Парфентьєвою Ю.П. було тимчасово вилучено автомобіль, марки "SOUEAST DN7», д/з НОМЕР_1, в кузові сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу та ключі від вказаного автомобілю, а також вказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12019080140000578.

Слідчий посилається на те, що оскільки вищевказані речові докази мають доказове значення у даному кримінальному провадженні та для встановлення наявності чи відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню, з метою збереження вищевказаного майна, яке відповідно до ст. 98 КПК України, є речовими доказами по даному кримінальному провадженні, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказане майно, оскільки є підстави вважати з вищевказаного, що дане майно в подальшому може бути відчужене, продане чи приховане.

У судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання у повному обсязі.

Власник автомобіля в судове засідання не викликався відповідно до ст.172 ч.2 КПК України.

Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши клопотання про накладення арешту, додатки до цього клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

Автомобіль, на який просить накласти арешт слідчий, зареєстрований за ОСОБА_9 та перебуває у користуванні ОСОБА_3

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження транспортний засіб, свідоцтво про реєстрацію, ключі від автомобіля були вилучені у ОСОБА_3 27 лютого 2018 року.

В своєму клопотанні слідчий просить поновити строк, оскільки необхідний був час для встановлення власника автомобіля.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з вимогами ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив, що арешт необхідно застосувати з метою забезпечення доказової бази по кримінальному провадженню, оскільки вказане майно відноситься до предметів, що відповідають критеріям, зазначених у ст.98 КПК України.

Згідно ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Перевіривши надані матеріали слідчий суддя вважає, що слідчим не додано до клопотання відповідних доказів, які у своїй сукупності об'єктивно підтверджували б викладені в клопотанні обставини та свідчили б про доцільність накладення вищевказаного арешту.

Об'єктивних даних, які б давали підстави вважати, що вищевказане майно дійсно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК, в наданих суду матеріалах провадження немає.

Крім того, всупереч положенням ст.132 КПК України слідчим не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який зазначено у клопотанні, а також те, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

З самого клопотання вбачається, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 189 КК України, власнику автомобіля не пред'явлена, знаряддям та предметом вчинення кримінального правопорушення автомобіль не являється, безпосередньо не несе на собі сліди кримінального правопорушення, передбаченого ст. 189 ч.3 КК України.

Майно, на яке просить слідчий накласти арешт, визнано ним речовим доказом. Воно може бути передане на зберігання власнику чи особі, в користуванні якої воно знаходиться.

Слідчому надано дозвіл на обшук автомобіля. В ході обшуку є можливість виявити сліди злочину, якщо такі будуть, та зафіксувати їх на фото-та відеозапис.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим не доведено необхідності арешту майна та наявності ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 цього Кодексу, а також відсутні достатні підстави для такого ступеня втручання у права і свободи особи, про які як на підставу для застосування заходу забезпечення кримінального провадження в своєму клопотанні просить слідчий, а тому, у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна слід відмовити.

Згідно ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170- 171 КПУ України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Поновити слідчому Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області Паршина Д.В. пропущений строк на подачу клопотання про арешт тимчасово вилученого майна.

Відмовити в задоволенні клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Паршина Д.В. про арешт майна в кримінальному провадженні №12019080140000578 від 27.02.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.189 КК України.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

СЛІДЯИЙ СУДДЯ: .