
Справа № 331/77/19
Провадження № 2/331/608/2019
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2019 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Жукової О.Є.
за участю секретаря - Хащук В.Д.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 66 130, 00 грн.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що Товариство є фінансовою установою, що надає фінансові послуги по наданню у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності та платності.
20.01.2016 року між Позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір позики №4804 в електронній формі.
За умовами п. 1.1. укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 позики, Позикодавець надає Позичальникові грошові кошти в сумі 2000.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Пунктом 1.3. ОСОБА_2 позики встановлено, що позика надається строком на 6 днів.
Відповідно до п. 1.4. Дата перерахування суми позики на банківський рахунок вказаний Позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення ОСОБА_2 позики між Позичальником і Позикодавцем.
Позивач належним чином виконав умови ОСОБА_2 позики, але відповідач отримані грошові кошти в передбачені строки не повернув, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за ОСОБА_2 позики зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.
Відповідно п. 1.1, 1.5 ОСОБА_2 позики, загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 26.12.2018 року становить 66 130,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. - основний борг; 64 130,00 грн. - заборгованість по відсоткам.
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2019 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін .
В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність, наполягав на задоволенні позову.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з»явився, відзив на позов не надав, в зв»язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у відсутність відповідача , на підставі доказів наявних в матеріалах справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Судом встановлено, що 20.01.2016 року між Позивачем та ОСОБА_1 укладено Договір позики №4804 в електронній формі.
Згідно п. 1.1 ОСОБА_2 позикодавець зобов»язується надає позичальникові на умовах, що передбачених договором, грошові кошти в позику в сумі 2000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобовязується повернути позику та сплатити проценти за користування позикою, визначені договором.
Згідно п. 1.3. ОСОБА_2 позики строк позики за цим ОСОБА_2 складає 6 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобовязань за ОСОБА_2.
Згідно п. 1.5. ОСОБА_2 позики нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов:
- 1,5 процента від суми позики, але не менше ніж 50 гривень за перший день користування позикою;
- 1,5 процента від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.2 цього ОСОБА_2;
- 3 процента від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк зазначений в п.1.2 цього ОСОБА_2, уразі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобовязань за цим ОСОБА_2.
Позивач виконав умови договору перерахувавши на картковий рахунок відповідача кошти в сумі 2000,00 грн.
Відповідач прийняті на себе зобов»язання за ОСОБА_2 позики належним чином не виконав, що встановлено розрахунком заборгованості наданим позивачем.
Відповідно до ст.ст.526,615 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.
Згідност. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» ( в редакції, яка була чинною на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Правила надання грошових коштів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст.641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В п. 7.2 ОСОБА_2 позики відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, зобов'язується і погоджується неухильно дотримуватись Правил програми лояльності, текст яких розміщено на сайті позикодавця.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 Цивільного кодексу України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
Відповідно до ч.1ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором порушив, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.
Заборгованість відповідача за ОСОБА_2 позики станом на 26.12.2018 року становить 66 130,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. - основний борг; 64 130,00 грн. - заборгованість по відсоткам, що підтверджено розрахунком заборгованості.
Таким чином, судом встановлено наявність між сторонами кредитних правовідносин, факт порушення відповідачем ОСОБА_1 зобов»язань за договором та наявність заборгованості в сумі 66 130,00 гривень , через що позов слід задовольнити .
Питання про судові витрати слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 611, 629, 1049,1050 ЦК України, ст. 3,4,11-13, 19, 263, 265 , 279, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 ( місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « ВЕЛЛФІН», код ЄДРПОУ 39952398) заборгованість за договором позики в розмірі 66 130 гривень 00 копійок, судовий збір в сумі 1762 гривні 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Повний текст судового рішення складено 13 березня 2019 року .
Суддя:
13.03.2019
Судове рішення № 80411110, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 13.03.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 331/77/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: