Ухвала суду № 80410285, 12.03.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/8887/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.03.2019 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Бедьо В.І.

за участю секретаря судового засідання – Пазяк С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою ПАТ «Міський комерційний банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача у судові засіданні 03.10.2018 року та 12.03.2019 року повторно не з’явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Виходячи з основного принципу цивільного судочинства – диспозитивності, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез’явлення не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа ОСОБА_3 проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов’язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов’язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава – учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

За таких обставин, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає за необхідне застосувати наслідки повторної неявки у судове засідання представника позивача, що передбачені ч. 5 ст. 223 ЦПК України, та залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. ст. 10, 13, 223, 247, 257, 229-261, 354, 355 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Міський комерційний банк», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_4