Постанова № 8041014, 23.09.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 вересня 2009 року           14:27           № 2а-7952/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. при секретарі Гальченко О.В. за участю представників сторін:

від позивача: Яременко Івана Івановича

від відповідача: Тислюк Юрія Петровича, Волинець Дарії Володимирівни

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Кооператор»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2009р. №0003722230/3

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 вересня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14 липня 2009 року дочірнє підприємство "Кооператор" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2009р. №0003722230/3.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не погоджується з висновками акту на підставі якого було винесено оспорюване податкове повідомлення –рішення, мотивуючи це тим, що ним не проводилося операцій щодо купівлі –продажу майна. Позивач стверджує, щор ним було повернуто надане його засновником - Київською регіональною спілкою споживчої кооперації майно.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що проведеною виїзною плановою перевіркою ДП «Кооператор»було встановлено що ДП «Кооператор»до складу валових доходів в III кварталі 2005р. не включено вартість безоплатно переданих товарів на суму 13084,86 грн.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено виїзну планову перевірку ДП «Кооператор»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2008р. за результатами якої було складено акт від 17.10.2008р. №261/22-3/32045571(далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідачем 31 жовтня 2008 року винесено податкове повідомлення-рішення №0003722230/03, яким, на підставі підпунктів п.п.4.1.1, п.п. 4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 року (із змінами та доповненнями) донараховано податок на прибуток в сумі 10216грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5108грн.

Прийняття оспорюваного податкового повідомлення –рішення обґрунтовано висновками акту перевірки про порушення позивачем вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема не включенням до складу валового доходу сум, отриманих від реалізації продуктів харчування на суму 13084,86 грн.

Згідно з актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей від 14.07.2005р. ДП «Кооператор»передає Київській регіонспоживспілці, в рахунок повернення внесків засновників, залишки продуктів харчування, що знаходились в кафе «Печерське»на загальну вартість 13084,86 грн.

В акті перевірки встановлено, що статутний фонд ДП «Кооператор»не формувався за рахунок продуктів харчування, які передано Київській спілки споживчої кооперації, підприємством не надано документів, які підтверджують вимогу ДП «Кооператор»компенсувати або повернути передані Київській спілки споживчої кооперації продукти харчування.

В акті перевірки зроблено висновок, що згідно з актом прийому-передачі від 14.07.2005р. ДП «Кооператор»безоплатно передав Київській спілці споживчої кооперації продукти харчування на суму 13084,86 грн. у липні 2005 року.

Заперечення відповідача проти позову, викладені у заперечені на позов та в усних поясненнях його представника, співпадають з доводами та висновками, викладеними в акті перевірки від 17.10.2008р.

Копії названих документів наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності утриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій, у тому числі у вигляді вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку в звітному періоді, за винятком випадків, коли така безповоротна фінансова допомога та безоплатні товари (роботи, послуги) отримуються неприбутковими організаціями у порядку визначеному пунктом 7.11 цього Закону, або такі операції здійснюються між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Згідно з п. 1.31 ст.1 Закону «Про прибуток»продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Не вважаються продажем операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари.

ДП «Кооператор»зазначає, що повернення товарів його власнику - Київській регіонспоживспілці не є передачею прав власності на такі товари. Проте позивачем не надавалося інформації про зобов’язання повернути товари та отримання таких товарів в межах договорів.

У п. 3 Статуту ДП «Кооператор»зазначено, що статутний фонд підприємства формується за рахунок майнових внесків.

Суд погоджується з посиланнями відповідача про те, що продукти харчування, які передані позивачу Київською спілкою споживчої кооперації не можуть формувати статутний фонд позивача, оскільки він не формувався за рахунок продуктів харчування, визначених індивідуальними ознаками.

На підставі викладеного висновки перевірки щодо заниження податку на прибуток, внаслідок не включення доходу від передачі Київській спілці споживчої кооперації, залишків продуктів харчування на суму 13084,86 грн., що знаходились в кафе «Печерське», відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, акт перевірки містить посилання на те, що в порушення вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відповідачем не включено до складу валового доходу суму 27777,21 грн., яку відображено у податковій декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до наданої позивачем суду декларації з податку на додану вартість за липень 2005 року загальний обсяг поставлених позивачем протягом липня 2005 року товарів становив 27777грн. Зазначений розмір поставок, здійснених позивачем підтверджується податковими накладними, виданими позивачем.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

З огляду на те, що позивачем самостійно було віднесено суми податку на додану вартість у складі ціни поставлених товарів до складу зобов’язань зі сплати податку на додану вартість, та не зазначено жодної з передбачених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»підстав не включення до валового доходу вартості поставлених товарів, висновки про донарахування позивачу податку на прибуток вбачаються судом правомірними.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           А.Б.Федорчук