Постанова № 8040991, 15.09.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 вересня 2009 року 11:49 № 2а-6571/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б. при секретарі Гальченко О.В. за участю представників сторін:

від позивача: Шинкаренко Віталія Васильовича

від відповідача: не зявився

третя особа: не зявилась

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтікторгсистем»

провизнання недійсним запису про проведення державної реєстрації; визнання діяльності такою, що суперечить установчим документам, або (та) такою, що заборонена законом; визнання недійсної реєстрації платником податку на додану вартсіть; припинення юридичної особи,

за участі третьої особи - Печерської районної державної адміністрації

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтікторгсистем»про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації; визнання діяльності такою, що суперечить установчим документам, або (та) такою, що заборонена законом; визнання недійсної реєстрації платником податку на додану вартсіть; припинення юридичної особи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що співробітниками податкової міліції було встановлено, що ТОВ «Балтікторгсистем», яке зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією та внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за кодом 35429586 має ознаки фіктивності. Таких висновків позивач дійшов з урахуванням пояснень засновника відповідача громадянина ОСОБА_1 про те, що він не має відношення до створення та діяльності відповідача.

Позивач стверджує, що невстановлені особи перераховували значні суми безготівкових коштів на розрахункові рахунки юридичних та фізичних осіб, безпідставно відображаючи в податковому обліку валові витрати та податковий кредит, занижуючи таким чином суми податків до сплати, що свідчить про здійснення господарської діяльності з порушенням норм чинного законодавства.

Позивачем було подано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги викладені наступним чином:

визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації «Балтікторгсистем»(код ЄДРПОУ 35429586) через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; припинити юридичну особу ТОВ «Балтікторгсистем»у зв'язку з провадженням нею з моменту реєстрації діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач до суду не зявився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечень проти позову до суду не надавав.

Судом витребовувалися з Печерської районної у місті Києві державної адміністрації копії матеріалів реєстраційної справи відповідача. Згідно відповіді Печерської РДА документи реєстраційної справи відповідача було вилучено на підставі постанови про проведення виїмки від 17.12.2008р. у звязку з розслідуванням кримінальної справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Балтікторгсистем»зареєстровано 24.09.2007р. Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією, вказане підприємство взято на податковий облік як платник податку в ДПІ у Печерському районі м.Києва, йому видано свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво платника податку на додану вартість.

Представник позивача посилається на те, що підставою для припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Балтікторгсистем»є недійсність запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, зокрема на пояснення особи, що значиться засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ.

У відповідності до, статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Матеріали справи не містять жодних доказів порушення процедури засвідчення факту створення юридичної особи відповідача, визначеної законом, зокрема порушення державним реєстратором вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», доказів будь-яких порушень при реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю «Балтікторгсистем»позивачем не надано.

Згідно з частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Суд доходить висновку, що даний перелік підстав для припинення юридичної особи є виключним, та розширеному тлумаченню не підлягає.

Статтею 110 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа ліквідується, зокрема за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом (пункт другий частини першої). Згідно з частиною другою зазначеної правової норми вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Ухвалою про відкриття провадження у справі у позивача витребовувалося нормативне обґрунтування заявлених вимог, з посиланням на наявність права позивача щодо звернення до суду з зазначеним позовом.

На виконання зазначених вимог суді позивач послався на пункт 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу», яким визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Суд доходить висновків, що право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, передбачене пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»не включає права на вимоги щодо визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Таких висновків суд доходить з урахуванням норм статті 110 Цивільного кодексу України, якими чітко визначено обмежений перелік кола субєктів, що мають право предявляти вищезазначені вимоги.

Отже, вимоги позивача про визнання судом недійсної державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення не підлягають задоволенню з огляду на відсутність спеціальної, встановленої Законом компетенції позивача.

Як вбачається з позову відповідач не подає обовязкової звітності менше законодавчо встановленого часу (з листопада 2008 року), що унеможливлює задоволення позовних вимог з цих підстав.

Окрім того, позивач, вважаючи, що директор підприємства громадянин ОСОБА_1 немає ніякого відношення до господарської діяльності підприємства, не позбавлений можливості оспорити з цих підстав у судовому порядку правочини, укладені від імені підприємства.

Вимоги про припинення юридичної особи ТОВ «Балтікторгсистем»у зв'язку з провадженням нею з моменту реєстрації діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом судом вбачаються такими, що задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Суд враховує, що позивачем не було надано жодних доказів здійснення відповідачем діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Зазначеною правовою нормою встановлено перелік засобів доказування, які можуть застосовуватися у адміністративному процесі, за допомогою яких суд може встановити наявність чи відсутність певних обставин.

Згідно з частиною четвертою статті 71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

В процесі розгляду справи представником позивача наголошувалося на тому, що доказом здійснення діяльності з що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом є пояснення ОСОБА_1, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, позивачем та представником позивача не надавалося.

Водночас зазначені пояснення також не містять жодних посилань на здійснення підприємством діяльності, що заборонена Законом.

Таким чином суд доходить висновків, що позивачем не надано доказів здійснення відповідачем діяльності, що заборонена законом відомостей про порушені відносно відповідача кримінальні справи, рішення про нарахування відповідачу сум податків, зборів, обовязкових платежів або штрафних (фінансових) санкцій.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.Б.Федорчук