Ухвала суду № 80408700, 12.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 березня 2019 року м. Київ № 640/3851/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись з позовною заявою

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОННІ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №1061159/42558214, зобов'язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОННІ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.

Пунктами 1-3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

За змістом частини першої статті 57 КАС представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною третьою статті 26 Закону № 5076-VI передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що частина перша статті 26 Закону № 5076-VI визначає загальний перелік документів, якими може бути посвідчено повноваження адвоката на надання правової допомоги. При цьому, частиною четвертою цієї статті встановлюються спеціальні вимоги до підтвердження повноважень адвоката саме як представника, зокрема, в адміністративному судочинстві, які відсилають до відповідних положень процесуального законодавства.

Так, згідно частини четвертої статті 59 КАС повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.

Отже, обов'язковим документом для підтвердження повноважень адвоката як представника в адміністративному судочинстві є або відповідна довіреність, або ордер, що виданий відповідно до Закону № 5076-VI.

За змістом частин шостої-восьмої статті 59 КАС оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Як вбачається з позовної заяви, вона підписана адвокатом ОСОБА_1 як представником ТОВ "ЕЛЕКТРОННІ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ".

При цьому, із документів, визначених частиною четвертою статті 59 КАС, в матеріалах справи наявна лише сканкопія лицьової сторінки ордеру від 22.02.2019 серія КС №350834.

Частиною другою статті 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими Законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36 (з наступними змінами і доповненнями) (далі - Положення) встановлені єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань і бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання і обліку ордерів.

Типова форма ордера затверджена Радою адвокатів України у порядку статті 26 Закону та є невід'ємним додатком до Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів.

Відповідно до пункту 14 Положення, ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.

Таким чином, ордер складає у сукупності титульну та зворотну сторони, а тому, належним чином засвідченою копією ордеру у розумінні частини шостої статті 59 КАС є копія цілісного документу, тобто як титульної так зворотної сторони ордеру.

Не зважаючи на викладене, копія зворотної сторони ордеру від 22.02.2019 серія КС №350834 до позовної заяви долучена не була.

Таким чином, адвокат ОСОБА_1 не підтвердив належними доказами свої повноваження на представництво позивача, а тому у суду відсутні підстави вважати, що вона має право підписувати позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОННІ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ".

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені недоліки позовної заяви повинно бути усунено шляхом подання до суду оригіналу або копії титульної та зворотної сторони ордеру від 22.02.2019 серія КС №350834.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОННІ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ" слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків протягом трьох днів з моменту отримання ухвали.

Згідно з частиною третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОННІ СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ" залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом трьох днів з моменту отримання ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О. Маруліна