Ухвала суду № 80408627, 11.03.2019, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/309/19

№ провадження 1-кс/196/153/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2019 року смт. Царичанка

Слідчий суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Гудим О.М.

за участю секретаря - Шевченко Т.І.,

прокурора - Михайлова Є.М.,

розглянувши клопотання старшого слідчого Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 в кримінальному провадженні №12019040600000114 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ст.лейтенант поліції ОСОБА_1 вніс до суду погоджене з прокурором Царичанського відділу Новомосковської місцевої прокуратри ОСОБА_2 клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні №12019040600000114, в якому прохає:

1. Накласти арешт на 1 купюру номіналом 200 грн. серії ТЄ №0996616, яку поміщено до спецпакету №0043286, належну ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю вул.Спортивна, 5 с.Івано-Яризівка Царичанського району Дніпропетровської області, яка знаходиться в камері зберігання речових доказів Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: вул.Нагорна, 9 смт.Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, та залишити на зберігання в касі ОСОБА_4 в Дніпропетровській області для збереження на депозитному рахунку ГУНП в Дніпропетровській області.

Старший слідчий клопотання обмотивовує наступними обставинами.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.03.2019 року до ЧС Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_3, мешканець вул.Спортивна, 5 с.Івано-Яризівка Царичанського району Дніпропетровської області здійснює збут наркотичної речовини.

За даним фактом 04.03.2019 було розпочато кримінальне провадження №12019040600000114, за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст.307 КК України.

04.03.2019 року старшим слідчим СВ Царичанського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 в період з 18.32 год. до 18.56 год. було проведено огляд території домоволодіння № 5 по вул.Спортивній в с.Івано-Яризівка Царичанського району за місцем фактичного проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в ході якого було виявлено та вилучено: з господарчого приміщення: скляну банку ємкістю 0,5 л. з кришкою, поміщену в спецпакет №3405888, в якій знаходилися 9 поліетиленових пакетів, один з яких більшого розміру, 8 меншого, з яких 7 заповнені порошкоподібною речовиною білого кольору, які поміщено в спецпакет №0048812, з поверхні скляної банки вилучено 2 сліди пальців рук на 1 липкій стрічці, які поміщено в спецпакет №0048795. Як пояснив ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що дані речовини являються наркотичним засобом «амфетамін», частину з яких він 04.03.2019 року продав своєму знайомому ОСОБА_5 в смт.Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області за 200 грн.

04.03.2019 року старшим слідчим СВ Царичанського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 проведено огляд поліетиленового пакету з порошкоподібною речовиною білого кольору, яку видав ОСОБА_5, який вилучено та поміщено до спецпакету №0070746.

04.03.2019 року старшим слідчим СВ Царичанського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 проведено огляд, в ході якого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець вул.Спортивна, 5 с.Івано-Яризівка Царичанського району Дніпропетровської області, з лівої внутрішньої кишені куртки в яку був одягнений видав пакет з порошкоподібною наркотичною речовиною білого кольору «амфетамін», який поміщено в спецпакет №0048813 та 1 купюру номіналом 200 грн. серії ТЄ №0996616, яку поміщено до спецпакету №0043286.

05.03.2019 року старшим слідчим Царичанського ВП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 за правилами передбаченими ч.ч.3, 5-7 ст. 110 КПК України, винесено постанову про визнання вказаного вилученого майна як речового доказу та приєднано до матеріалів кримінального провадження.

06.03.2019 року постановою старшого слідчого СВ Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_1 вирішено питання щодо здачі до каси ОСОБА_4 в Дніпропетровській області грошові кошти в сумі 200 грн. - 1 купюру номіналом 200 грн. серії ТЄ №0996616, яку поміщено до спецпакету №0043286, вилучену в ході огляду 04.03.2019 року у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, для збереження на депозитному рахунку ГУНП в Дніпропетровській області.

За викладених обставин з метою проведення повного, всебічного та об’єктивного розслідування з додержанням вимог Кримінального процесуального кодексу України, забезпечення кримінального провадження, виникає необхідність в арешті вищевказаного майна з подальшою забороною його відчуження, розпорядження та користування

Слідчий Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ст.лейтенант поліції ОСОБА_6 в судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав повністю з підстав, викладених в самому клопотанні, та прохав його задовольнити.

Прокурор Михайлов Є.М. в судовому засіданні клопотання слідчого про арешт майна підтримав та прохав його задовольнити.

Заслухавши доводи слідчого та думку прокурора, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.172 ч.1 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до змісту ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Частиною 2 ст.170 КПК України передбачено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно до вимог ст.171 ч.2 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Зі змісту ч.2 ст.173 КПК України передбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, ЄСПЛ у рішенні по справі «East/West Alliance Limited» проти України», яке набуло статусу остаточного 02.06.2014 року вказав, що згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.

Перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

В цій самій справі ЄСПЛ вказав, що накладення арешту на речові докази може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (див. рішення від 7 червня 2007 року у справі «Смірнов проти Росії» (Smirnov v. Russia), заява № 71362/01, п. 57).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, долучених до клопотання слідчого, 04 березня 2019 року були внесені відомості в ЄРДР за №12019040600000114 з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.307 КК України, за повідомленням ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_3, мешканець вул.Спортивна, 5 с.Івано-Яризівка Царичанського району Дніпропетровської області здійснює збут наркотичної речовини (а.с.3).

Відповідно до протоколу огляду місця події, який проводився на узбіччі дороги навпроти багатоквартирного будинку по вул.Мостова, 4-Б смт.Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, в ході огляду ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець вул.Спортивна, 5 с.Івано-Яризівка Царичанського району Дніпропетровської області, з лівої внутрішньої кишені куртки в яку був одягнений видав пакет з порошкоподібною наркотичною речовиною білого кольору «амфетамін», який поміщено в спецпакет №0048813 та 1 купюру номіналом 200 грн. серії ТЄ №0996616, яку поміщено до спецпакету №0043286, які залишено на зберігання в камері зберігання речових доказів Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: вул.Нагорна, 9 смт.Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, огляд розпочато 04.03.2019 року о 18.10 год. та закінчено 04.03.2019 року о 18 год. 25 хв. (а.с.5, 6).

Слідчий клопотання про арешт 1 купюри номіналом 200 грн. серії ТЄ №0996616 подав до суду 05 березня 2019 року, тобто не пізніше наступного робочого дня після вилучення вказаного майна.

Частиною 7 статі 237 КПК України передбачено, що при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно зі ст.171 ч.5 КПК України клопотання слідчого, прокурорапро арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Таким чином, відповідно до вимог ч.7 ст.237 КПК України, 1 купюра номіналом 200 грн., вважається тимчасово вилученим майном, у зв'язку з чим слідчий звернувся із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна без порушення строків, визначених ч. 5 ст. 171 КПК України.

Відповідно до ст.167 ч.2 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Пунктом 2 частини 3 статті 132 КПК України встановлено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурорне доведе, зокрема, що потреби досудового розслідуваннявиправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

06.03.2019 року постановою старшого слідчого СВ Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ст.лейтенанта поліції ОСОБА_1 вирішено питання щодо здачі до каси ОСОБА_4 в Дніпропетровській області грошові кошти в сумі 200 грн. - 1 купюру номіналом 200 грн. серії ТЄ №0996616, яку поміщено до спецпакету №0043286, вилучену в ході огляду 04.03.2019 року у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, для збереження на депозитному рахунку ГУНП в Дніпропетровській області (а.с.22, 23).

Отже, в судовому засіданні встановлено, що вищевказана 1 купюра номіналом 200 грн., яка міститьть відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є речовим доказом, а також з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення в ході досудового розслідування кримінального провадження, і виникла необхідність арешту вищевказаного майна, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження зумовить труднощі виконання слідчих дій, чи перешкоджатиме встановленню істини по кримінальному провадженню внаслідок того, що вилучене майно може бути приховано, відчужене чи пошкоджене.

Таким чином, згідно п.2 ч.3 ст.132 КПК України, слідчим в клопотанні доведено, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту 1 купюри номіналом 200 грн., необхідне з потребами досудового розслідування, і дані потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи особи при задоволенні даного клопотання повністю щодо арешту 1 купюри номіналом 200 грн.

При цьому, за вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.

Отже, в даному випадку підставою застосування арешту майна відповідно до ч.2 ст.170, п.4 ч.2 ст.167 КПК України, є збереження речових доказів, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а тому клопотання слідчого слід задовольнити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 в кримінальному провадженні №12019040600000114 про арешт майна - задовольнити повністю.

1. Накласти арешт на 1 купюру номіналом 200 грн. серії ТЄ №0996616, яку поміщено до спецпакету №0043286, належну ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю вул.Спортивна, 5 с.Івано-Яризівка Царичанського району Дніпропетровської області, яка знаходиться в камері зберігання речових доказів Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: вул.Нагорна, 9 смт.Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

2. 1 купюру номіналом 200 грн. серії ТЄ №0996616, яку поміщено до спецпакету №0043286, належну ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцю вул.Спортивна, 5 с.Івано-Яризівка Царичанського району Дніпропетровської області, залишити на зберігання в касі ОСОБА_4 в Дніпропетровській області для збереження на депозитному рахунку ГУНП в Дніпропетровській області.

Виконання ухвали покласти на старшого слідчого Царичанського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1.

Копію ухвали направити Царичанському ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області для організації її виконання.

Ухвала виконується негайно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: О.М.ГУДИМ