Ухвала суду № 80408434, 13.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

13 березня 2019 року м. Київ № 640/1865/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Маруліна Л.О., ознайомившись із уточненою позовною заявою та додатками до неї

за позовом

Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації

до

Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві

про

зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (далі також – Управління, заявник) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, в якому просить зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2019 року ВП №58116418 в зв'язку з фактичним, добровільним виконанням Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації виконавчого листа №826/18020/17 виданого 09.01.2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 року залишено позовну заяву без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом надання суду: позовної заяви з уточненими позовними вимогами та оформленої згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України; оригіналів або належним чином завірених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги як для суду так і для відповідача; документів щодо підтвердження повноважень особи, якою підписано позовну заяву на вчинення таких дій; доказу сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про поновлення пропущеного строку звернення з позовом до адміністративного суду.

Через канцелярію суду 21.02.2019 року позивачем подано супровідний лист із додатками на виконання ухвали суду від 05.02.2019 року про залишення позову без руху.

Так, до супровідного листа долучено позовну заяву, в прохальній частині якої заявлено вимоги:

- визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації правомірними;

- визнати протиправною діяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, а саме державного виконавця Амборського А.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2019 року ВП № 58116418 та стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн.;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2019 року ВП № 58116418 в зв'язку з фактичним, добровільним виконанням Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації виконавчого листа № 826/18020/17 виданого 09.01.2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва ще до винесення даної постанови.

Ухвалою від 05.02.2019 року про залишення позову без руху судом звернуто увагу Управління, що згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Так, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Щодо змісту позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 5 кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Так, позовну вимогу про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації правомірними не може бути прийнято адміністративним судом до розгляду.

Крім іншого, позовна вимога про визнання протиправною діяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, а саме державного виконавця Амборського А.В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2019 року ВП № 58116418 та стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн., яку викладено однією позовною вимогою, містить у собі дві – визнання протиправною «діяльності» щодо винесення постанови про виконавче провадження та щодо стягнення виконавчого збору та визнання протиправною «діяльності» щодо стягнення виконавчого збору.

Водночас, суд зазначає, що поняття «діяльність», яке зазначено Управлінням у прохальній частині, та «дія/ї», оскарження якої/их передбачено Кодексом адміністративного судочинства України - різняться.

Відповідно до Словника законодавчих термінів, дія - здійснення посадовою особою своїх обов'язків у межах наданих чинним законодавством повноважень чи всупереч їм.

Діяльність - процес (процеси) активної взаємодії суб'єкта з об'єктом, під час якого суб'єкт задовольняє будь-які свої потреби, досягає мети.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (із змінами і доповненнями) під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи, що Управління має намір оскаржити винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.01.2019 року ВП № 58116418, вбачається, що Управлінням некоректно сформовано позовні вимоги у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесення постанови про відкриття виконавчого провадження є виконавчою дією відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, вимоги Управління не відповідають наведеним приписам процесуального закону, а тому, слід дійти висновку про не усунення недоліків позовної заяви в цій частині.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Із змісту позовної заяви судом встановлено, що позивачем оскаржуються дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, які полягають у винесенні постанови щодо накладення штрафу у межах виконавчого провадження №58116418.

Відповідно до долучених до позовної заяви матеріалів, оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження №58116418 винесено державним виконавцем 18.01.2019 року, в той час, як із позовною заявою Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації звернулося 01.02.2019 року тобто, із пропущенням десятиденного строку звернення до суду з позовом у категорії справ щодо оскарження дій, зокрема, державного виконавця.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2019 року про залишення позову без руху, керуючись статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, судом зобов’язано позивача у десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали подати до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, та роз’яснено наслідки не подання такого клопотання / заяви у встановлені строки.

Так, згідно з частинами першою, другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлено статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб’єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Судом встановлено, що у супровідному листі від 21.02.2019 року, Управлінням «повторно повідомляється» суду, що оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження отримано Управлінням 24.01.2019 року. Водночас, прохальної частини щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду з поважних причин, не зазначено.

Дослідивши супровідний лист від 21.02.2019 року, судом встановлено недотримання форми та змісту письмової форми заяви, передбаченої статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, враховуючи відсутність прохальної частини у супровідному листі від 21.02.2019 року щодо питання строку звернення до суду, суд, керуючись частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про повернення супровідного листа від 21.02.2019 року в частині обґрунтування пропущення строку звернення до суду Управлінню без розгляду.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід повернути позивачеві в зв’язку з не усуненням у повному обсязі недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Крім іншого, суд звертає увагу, що у супровідному листі від 21.02.2019 року заявлено клопотання про зупинення виконавчого провадження ВП №58116418 на час розгляду позовної заяви.

Також, через канцелярію суду 21.02.2019 року Управлінням подано окреме письмове клопотання щодо зупинення виконавчого провадження, яке є ідентичним за змістом клопотанню, заявленому у супровідному листі, з огляду на що, суд дійшов висновку про вирішення їх одним процесуальним документом.

По – перше, судом не встановлено дотримання вимог, встановлених статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України щодо форми та змісту письмових клопотань, що має насідком повернення таких клопотань заявнику без розгляду.

По-друге, Управлінням заявлено до суду вимогу про зупинення виконавчого провадження, характер якої має природу заяви про забезпечення позову, зміст та форма якої встановлено статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України, а порядок її подання – статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи відсутність обґрунтування та належного оформлення клопотань, заявлених Управлінням, що унеможливлює належний їх розгляд, суд, керуючись частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов висновку про повернення супровідного листа від 21.02.2019 року в частині клопотання про зупинення виконавчого провадження та клопотання від 21.02.2019 року без розгляду заявнику.

Керуючись статтями 6, 14, 44, 166, 167, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовні матеріали невідкладно надіслати особі, яка її подала.

3. Супровідний лист від 21.02.2019 року в частинах обґрунтування пропущення строку звернення до суду, клопотання про зупинення виконавчого провадження та клопотання від 21.02.2019 року повернути без розгляду заявнику.

Частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна