Рішення № 80408097, 13.03.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2019 року Чернігів Справа № 620/455/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника Управління ДВС

Головного територіального управління

юстиції у Чернігівської області Бобруйко І.П.

представника Деснянського відділу ДВС Шило Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області, Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області, державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області Шило Тетяни Олександрівни про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області про визнання протиправними дій та бездіяльності щодо не надсилання копій матеріалів виконавчого провадження № 45962433 на виконання виконавчого листа № 825/1344/14, виданого 30.09.2014, не вжиття заходів на повне виконання судового рішення і виконавчого листа, не подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа, а також скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві від 27.10.2015 ВП № 45962433.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у жовтні 2014 року виконавчий лист 825/1344/14 був наданий для виконання до Деснянського відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області. Однак, протягом 2015 року відповідачем не вживались заходи на виконання судового рішення. 27.10.2015 відповідач склав постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі пункту 6 ч. 1 статті 47 Закону № 606-ХІV.

Ухвалою суду від 21.02.2019 залучено до участі у справі у якості співвідповідачів - Деснянський відділ державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області, державний виконавець Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області Шило Тетяна Олександрівна.

25.02.2019 позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просить визнати протиправною бездіяльність і незаконними дії Деснянського відділу державної виконавчої служби м. Чернігів управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в частині не надсилання копій матеріалів виконавчого провадження № 45962433 на виконання виконавчого листа № 825/1344/14, виданого 30.09.2014, не вжиття заходів на повне виконання судового рішення і виконавчого листа, не подання заяви про видачу дублікату виконавчого листа; скасувати постанову від 27.10.2015 про повернення виконавчого документу стягувачеві на виконання виконавчого листа №825/1344/14 виданого з 30.09.2014.

Позивач у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області проти задоволення позовних вимог заперечував та пояснив, що не вчиняв жодних виконавчих дій з примусового виконання судового рішення відносно ОСОБА_1

Відповідач та представник Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області в судовому засіданні позов не визнала та зазначила, що згідно Акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 04.01.2019 матеріали виконавчого провадження АСВП № 45962433 знищені, у зв'язку із закінченням терміну зберігання. На орган державної виконавчої служби не покладається обов'язок зберігати матеріали виконавчих проваджень, звернення сторін виконавчого провадження та відповіді на них, а також докази направлення кореспонденції сторонам виконавчого провадження понад строки, визначені чинним законодавством.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22.04.2014 позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до військової частини А 2622 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії. 14 травня 2014 року постановою суду у задоволені позову відмовлено.

11.09.2014 Київський апеляційний адміністративний суд частково задовольнив апеляційну скаргу на постанову суду від 14.5.2014 та визнав протиправною бездіяльність Військової частини А2622 щодо відмови у видачі речового майна та зобов'язав Військову частину А2622 видати ОСОБА_1 речове майно, відповідно до довідок про одержання грошової компенсації речового майна, що підлягало видачі при проходженні військової служби до моменту звільнення.

30.09.2014 судом виданий виконавчий лист №825/1344/14 та у жовтні 2014 року виконавчий лист 825/1344/14 наданий для виконання до Деснянського відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.

05.01.2015 відкрито виконавче провадження №45962433 на виконання виконавчого листа № 825/1344/14.

27.10.2015 відповідач виніс постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п.6 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження").

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV (втратив чинність, але діяв на момент відкриття виконавчого провадження).

Статтею 1 Закону № 606-ХІV передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 11 Закону № 606-ХІV визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 606-ХІV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 1 ст. 19 Закону № 606-ХІV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону №606-ХІV державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Частиною 2 ст. 30 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону № 606-ХІV заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-ХІV визначено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ст. 89 Закону № 606-ХІV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Таким чином, суд вважає передчасним винесення державним виконавцем спірної постанови з огляду на невжиття ним всіх передбачених законом заходів (накладення на боржника штрафу тощо) для належного виконання судового рішення, а відсутність у боржника майна не може вважатись як поважною, так і взагалі причиною для невиконання судового рішення.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Щодо вимоги позивача визнати протиправною бездіяльність і незаконними дії Деснянського відділу державної виконавчої служби м. Чернігів управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в частині не надсилання копій матеріалів виконавчого провадження № 45962433 на виконання виконавчого листа № 825/1344/14 виданого з 30.09.2014, не вжиття заходів на повне виконання судового рішення і виконавчого листа, не подання заяви про видачу дублікату виконавчого листа, суд зазначає наступне.

Відповідно п. 2 розділу 11 Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України 07.06.2017 № 1829/5, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Оскільки, згідно Акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 04.01.2019 матеріали виконавчого провадження АСВП № 45962433 знищені, у зв'язку із закінченням терміну зберігання, а докази направлення процесуальних документів сторонам виконавчого провадження та до суду відсутні, то неможливо здійснити перевірку матеріалів виконавчого провадження, дати оцінку правомірності дій державного виконавця при виконанні рішення суду.

Крім того, згідно номенклатури справ відділу ДВС термін зберігання документів щодо відправлення рекомендованої кореспонденції (списки, реєстри тощо) складає один рік, що також унеможливлює станом на сьогодні підтвердити направлення виконавчого документа після винесення постанови від 27.10.2015.

Отже, в зв'язку з відсутністю у позивача належних доказів, які б підтверджували неправомірність дій державного виконавця, останнім не доведено факт не надсилання копій матеріалів виконавчого провадження № 45962433 на виконання виконавчого листа № 825/1344/14 виданого 30.09.2014, не вжиття заходів на повне виконання судового рішення і виконавчого листа, не подання заяви про видачу дублікату виконавчого листа.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до правил ч. 3 ст. 139 КАС України При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 27 жовтня 2015 року ВП № 45962433.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Деснянського відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 13 березня 2019 року.

Суддя О.В. Заяць