Рішення № 80408076, 13.03.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 березня 2019 р. № 520/1215/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, іпн.НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ 14099344) , Харківського обласного військового комісаріату (61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56, код ЄДРПОУ08166355) про визнання дії (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року виходячи з розрахунку 70 % відповідних сум грошового забезпечення;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати пенсію виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року і здійснити виплату перерахованої суми пенсії з 01 січня 2018 року із врахуванням раніше виплачених сум та в подальшому виплачувати позивачу пенсію виходячи з розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення;

- визнати протиправними дії Харківського обласного військового комісаріату щодо не включення в довідку про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України від 22.03.2018 року №ФХ 119820 виданої на ім'я ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії, а саме: надбавку за кваліфікацію льотчика «перший клас» в розмірі 7% від посадового окладу; надбавку за «таємність» в розмірі 15% від посадового окладу; надбавку за особливості проходження служби від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років в розмірі за: 2018 рік, з 01 квітня 2018 року по 31 грудня 2018 року -100%; 2019 рік, з 01 січня 2019 року - 100%, премію в розмірі від посадового окладу за: 2018 рік, з 01 по 30 квітня 2018р. -10%; з 01 травня 2018р. по 31 грудня 2018р. - 41%; 2019 рік, з 01 січня 2019 року - 130%;

- зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат включити в довідку про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України виданої на ім'я ОСОБА_1 додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії та направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії, а саме: надбавку за кваліфікацію льотчика «перший клас» в розмірі 7% від посадового окладу станом на 01 січня 2018 року; надбавку за «таємність» у розмірі 15% від посадового окладу станом на 01 січня 2018 року; надбавку за особливості проходження служби від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років в розмірах встановлених для льотного складу із числа офіцерського складу Збройних Сил України з 01 квітня 2018 року за: 2018 рік, з 01 квітня 2018 року по 31 грудня 2018 року -100%; 2019рік, з 01 січня 2019 року - 100%, премію в розмірах встановлених для льотного складу із числа офіцерського складу Збройних Сил України з 01 квітня 2018 року від посадового окладу за: 2018 рік, з 01 по 30 квітня 2018р. - 10%; з 01 травня 2018р. по 31 грудня 2018р. - 41%; 2019, з 01 січня 2019 року -130%.

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату нової довідки про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України виданої на ім'я ОСОБА_1 з урахуванням наведених у прохальній частині цієї адміністративної позовної заяви додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії провести перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії та здійснити виплату перерахованої суми пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення з 01 січня 2018 року із врахуванням раніше виплачених сум та в подальшому виплачувати пенсії виходячи з вказаних додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надав через канцелярію суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю, оскільки відповідно до ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" для обчислення розміру пенсії за вислугу років особи, яка проходила службу в органах внутрішніх справ враховується оклад за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премія, фактично отримувані вказаною особою, тобто ті, які у відповідності до п.1 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" мають постійний (щомісячний) характер. Перерахунок та виплата пенсії проведені у відповідності до вимог постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103 « Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»

Представник відповідача, Харківського обласного військового комісаріату, не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що у відповідача не має підстав зазначати вказані у позові виплати у довідці про додаткові види грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія. Згідно рішення Конституційного суду України від 13.05.2015 року № 4-рп/2005 перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення є вичерпним, а зазначені позивачем одноразові виплати до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія не відносяться, а тому правових підстав для перерахунку відповідачем не встановлено. В обґрунтування правової позиції послався на рішення Верховного Суду від 20.02.2018 року у справі №286/2987/16-а.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є військовим пенсіонером, якому призначено пенсію за вислугу років у розмірі 90 % грошового забезпечення.

З 01.01.2018 року позивачеві перераховано розмір пенсії згідно постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 року, згідно якого основний розмір пенсії складає 70% грошового забезпечення.

Стаття 13 Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачеві передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

В подальшому Законами України №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні"(далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, вносилися зміни до частині другій статті 13 Закону №2262-ХІІ та цифри « 90» замінено цифрами « 80», цифри « 80» замінено цифрами « 70» відповідно.

Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій. Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом надасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови КМУ №704.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ст.63 Закону №2262-ХІІ визначає підстави для здійснення перерахунку пенсії-підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.

Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ані Законом №3668-VI, ані Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися. Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Отже, аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

Отже, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, тоді як відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ №103 у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку, а отже, вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій щодо зменшення розміру пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення є такими, що підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція Верховним Судом в постановах від 03.04.2018 № 175/1665/17 та від 24.04.2018 № 686/12623/17.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що задоволення позовних вимог у спосіб зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити позивачеві пенсію в розмірі 90 % грошового забезпечення з 01.01.2018 року із врахуванням раніше виплачених сум є належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату нової довідки про розмір грошового забезпечення що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України виданої на ім'я ОСОБА_1 з урахуванням наведених додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії провести перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії та здійснити виплату перерахованої суми пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення з 01 січня 2018 року із врахуванням раніше виплачених сум та в подальшому виплачувати пенсію, виходячи з вказаних додаткових видів грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Чинним КАСУ не передбачено здійснювати захист не порушених прав та законних інтересів позивача на підставі правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.

При цьому, суд звертає увагу на те, що доказів порушення права позивача в частині подальшого неперерахунку пенсії суду не надано.

З огляду на фактичні обставини справи та зумовленого ними нормативного регулювання спірних правовідносин, суд виходить з того, що заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача вчинити дії в майбутньому є передчасною, а тому, задоволенню не підлягає.

З приводу посилань ОВК у відзиві на позовну заяву на приписи пункту 5 Порядку №45, згідно з яким не передбачено можливості врахування додаткових видів грошового забезпечення при проведенні перерахунку розміру пенсії, а тому такі види грошового забезпечення не були вказані у 22.03.2018 року, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 16.12.1974 по справі "Міллер проти Австрії" суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини викладеної в пункті 23 у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00, рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Водночас, суд звертає увагу, що ОВК не заперечується фактична сплата позивачем відповідних соціальних внесків з нарахованих останньому щомісячних додаткових грошових винагород.

Як вже зазначалося вище, положеннями профільного нормативно-правового акту (частина 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ) передбачено, що при обрахунку пенсії мають враховуватись щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які виплачувались військовослужбовцю. Аналогічні положення визначені в пункті 2 Постанови №704 та пункті 7 Постанови №393.

За правилами частини 3 статті 1-1 Закону №2262-ХІІ зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Норми профільного нормативно-правового акту є діючими, чинними та не зупиненими. Жодних змін, щодо зміни порядку розрахунку базового грошового забезпечення для пенсії не вносились.

Абзац 1 пункту 5 Порядку №45 фактично змінює норми та умови пенсійного забезпечення, передбачені Законом №2262-ХІІ, оскільки при первинному розрахунку розміру пенсії додаткові види грошового забезпечення для осіб враховуються, а при проведенні перерахунку, на підставі Положення №45 - вже не враховуються. Такі дії призводять до того, що додаткові види грошового забезпечення виключаються з переліку, що враховується для обрахунку пенсії. Це свідчить, що абзац 1 пункту 5 Порядку №45 не відповідає статті 1-1 Закону №2262-ХІІ.

Окрім того, статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип юридичної визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, що ситуації й правовідносини залишалися передбачуваними. Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17- рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.11.2011 №10-рп/2011).

Більше того, за частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Стіл та інші проти Сполученого Королівства" від 23.09.1998 Європейський Суд наголосив, що національне право має відповідати поняттю "законність", визначеному Конвенцією, яка вимагає, щоб усе право - писане чи неписане - було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, у разі потреби - з належною консультацією, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити така дія.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Олссон проти Швеції" від 02.03.1988 Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що яка-небудь норма не може вважатися "законом", якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію... Фраза "передбачено законом" не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципам верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічних властей у здійснення прав, охоронюваних inter alia п.1 ст.8.

Натомість, в положеннях профільного Закону відсутні правові підстави які б чітко передбачали, що при перерахунку пенсії військовослужбовця не будуть враховуватись щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які враховуються при проведенні нарахування пенсії особі.

Окрім того, положеннями абзацу 2 пункту 5 Порядку №45 передбачено, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 р. проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи, серед іншого, і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до затвердженої форми довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), затвердженої Додатком №3 до Порядку №45 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) зафіксовано і графу для визначення додаткових надбавок та премій.

Таким чином, підзаконним нормативно-правовим актом (Порядком №45), встановлені різні методики перерахунку розмірів пенсій, а саме: для осіб, які перебували на військовій службі, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, - без врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; - для осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції - із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Преамбулою Закону №2262-ХІІ передбачено, що цей Закон спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Натомість, підзаконний нормативно-правовий акт (Порядок №45), встановлює переваги для окремої соціальної групи, в порівняні із іншими, під час проведення перерахунку розміру пенсії.

За положеннями статті 1 Протоколу №12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, користування права та свободами здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншими, майнового стану, народження або за іншою ознакою. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначені в пункті 1.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 №4-рп/2015 у справі щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначив, що аналіз положень Закону №2262-ХІІ вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63).

Запровадження різних правил проведення перерахунку розміру пенсії, що не засновані на Законі №2262-ХІІ, не узгоджується з його спрямуванням на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що встановлення різних правил проведення перерахунку розмірів пенсій для осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, не відповідають положенням статті 1 Протоколу №12 до Конвенції та статті 24 Конституції України.

Згідно з статтею 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Конституційний Суд України в рішенні від 17.03.2004 №7-рп/2004 у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, четвертої статті 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів) вказав, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

В рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"Судом зафіксовано, що норми-принципи частини 5 статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Статтею 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Суд не вважає прийнятною позицію відповідача відносно того, що права військовослужбовців належним чином захищені при виключенні під час проведення перерахунку розмірів пенсій законодавчо закріплених додаткових видів грошового забезпечення, які враховувались при первинному розрахунку розміру пенсії.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заяви №68385/10 та 71378/10) Суд зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (див. рішення у справі "Хонякіна проти Грузії" (Khoniakina v. Georgia), №17767/08, п. 72, від 19 червня 2012 року).

Натомість, не врахування при перерахунку розміру пенсії щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які були враховані під час нарахування особі пенсії, очевидно порушує право власності позивача, в розумінні положень статті 1 Протоколу №1 до Конвенції.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини", із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.

Окрім того, згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, належним способом захисту прав позивача в даному випадку буде зобов'язання Харківського ОВК скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за особливі умови служби, надбавки за кваліфікаційну категорію, надбавки за роботу з таємними виробами (носіями) та премії, які позивач отримував на час звільнення з лав Збройних Сил України, та які враховувалися при первинному обчисленні пенсії.

Суд також зауважує, що вимога про визнання протиправною бездіяльності ХОВК щодо невключення в довідку додаткових видів грошового забезпечення поглинається вимогою про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, яка є більш дієвим способом захисту порушеного права позивача.

Крім того, оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та пенсій в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до Закону, а також визначення розміру грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій колишнім військовослужбовцям (крім колишніх військовослужбовців строкової військової служби), здійснюються уповноваженими органами Міністерства оборони України - обласними військовими комісаріатами згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1"Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій).

З огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 18.03.2014 № 21-11а14.

Враховуючи викладене суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині визначення процентних показників додаткових видів грошового забезпечення, оскільки вказане питання віднесено до компетенції ОВК.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновків про часткове задоволення позовних вимог

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2018 року виходячи з розрахунку 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію виходячи з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року і здійснити виплату перерахованої суми пенсії з 01 січня 2018 року із врахуванням раніше виплачених сум.

Зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням: надбавки за виконання особливо важливих завдань, надбавки за особливі умови служби, надбавки за кваліфікаційну категорію, надбавки за роботу з таємними виробами (носіями) та премії, які ОСОБА_1 отримував на час звільнення з лав Збройних Сил України, та які враховувалися при первинному обчисленні пенсії.

В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Зоркіна Ю.В.