Рішення № 80408047, 27.02.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/132/19

Провадження № 2/191/17/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Твердохліб А.В.

за участю секретаря – Яришевої Н.В.

згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Синельниківської міської ради Дніпропетровської області, 3-тя особа Перша Синельниківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

09.01.2019 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до Синельниківської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 08 січня 2018 року помер її чоловік ОСОБА_2.

Згідно свідоцтва про право власності від 22 березня 2010 року позивачу належить право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в м. Синельникове, вул. Козацька (Кремлівських курсантів), 91.

Заповіту спадкодавець не залишив. Після його смерті відкрилась спадщина на Ѕ частку – житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Козацька (Кремлівських курсантів), 91, оскільки зазначений будинок придбаний ними в період шлюбу на спільні сумісні кошти.

Позивач зазначає, що вона є спадкоємцем першої черги в порядку спадкування за законом, так як постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

19.02.2018 року позивач звернулася до Першої Синельниківської держнотконтори із заявою видати свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_2.

23.11.2018 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з тим, що для отримання спадщини необхідно виділити з спільної сумісної в спільну часткову власність.

В зв’язку із викладеним, позивач ОСОБА_1, посилаючись на ст. ст. 1221,1223,1261,1268 ЦК України, просить суд:

- визнати за нею 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул.. Козацька, 91, яка належала спадкодавцю на праві спільної сумісної власності подружжя.

До початку проведення судового засідання представник позивача ОСОБА_3 надав суду заяву про підтримання заявлених вимог та розгляд справи без їх присутності з позивачем.

Представник відповідача ОСОБА_4 до початку проведення судового засідання надала суду заяву про визнання заявлених позовних вимог та розгляд справи без її присутності.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Копією свідоцтва про смерть серії І-ЖС № 406937, виданого 10 січня 2018 року Мелітопольським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, підтверджується факт смерті 08 січня 2018 року у м. Мелітополь Запорізької області ОСОБА_2.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу спадкоємців за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як вбачається із наданої суду Першою Синельниківською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області копії спадкової справи № 34/2018 до майна померлого 08 січня 2018 року ОСОБА_2, із заявою про прийняття спадщини 19 лютого 2018 року звернулася його дружина ОСОБА_1.

23 листопада 2018 року, позивачем у справі ОСОБА_1 отримано постанову державного нотаріуса Першої синельниківської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 про відмову у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Козацька,91, яке належить спадкоємцю та спадкодавцю на праві спільної сумісної власності, але не містить визначення часток.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що позивачу на підставі свідоцтва про право власності, виданого 22.03.2010 року належить право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в м. Синельникове, вул. Козацька (Кремлівських курсантів), 91. (а.с.6-7).

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Синельниківської міської ради від 17.10.2018 року за № 1040, ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з дружиною по день його смерті – 08.01.2018 р.

Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 368 ЦК України передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 370 ЦК України, визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

З огляду на зазначене, суд вважає належність нерухомого майна, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Козацька,91, співвласникам ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних частках на праві спільної сумісної власності, тобто по 1/2 частці кожному.

З огляду на викладені вище обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню, шляхом визнання за нею права приватної власності на Ѕ частину житлового будинку з господарським будівлями та спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті 08.01.2018 року ОСОБА_2

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, ч. 4 ст. 206, ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 368, 370, 1217, 1218, 1220, 1221, 1261 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Вимоги позивача задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, яка народилася 04 травня 1951 року у с. Луб’янка Синельниківського району Дніпропетровської області, як спадкоємця за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_2, померлого 08 січня 2018 року, право приватної власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул.. Козацька,91, яка належала спадкодавцю на праві спільної сумісної власності подружжя.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя: ОСОБА_6