Рішення № 80407823, 01.03.2019, Селидівський міський суд Донецької області

242/4296/18

2/242/276/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2017 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Сафроновій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» 16.08.2018 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в обґрунтування позову зазначено, що 01.04.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк»(правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № МL-107/043/2008, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 76 125,00 грн. Датою остаточного повернення кредиту є 03.04.2023 року. Для забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, 01.04.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № PML-107/043/2008, відповідно до якого предметом іпотеки, що належить іпотекодавцю, є: житловий будинок з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Авдіївка, вул.Лесі Українки(Пархоменка), 156; сторони погодили, що вартість предмета іпотеки складає 133 572,00 грн. Банк виконав свої зобов’язання за кредитним договором, проте, всупереч умов кредитного договору відповідач не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту. 19 травня 2017 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір про відступлення права вимоги № 19/05/2017, відповідно до умов якого ПАТ «ОТП Банк» передало, а ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» прийняло право вимоги до ОСОБА_1, що випливають з умов кредитного договору № МL-107/043/2008 від 01.04.2008 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 Також, 19 травня 2017 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір про відступлення права вимоги № 19/05/2017, відповідно до умов якого ПАТ «ОТП Банк» передало, а ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» прийняло право вимоги до ОСОБА_1, що випливають з умов договору іпотеки № PML-107/043/2008 від 01.04.2008 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 У зв’язку з невиконанням зобов’язань за кредитним договором у відповідача існує заборгованість у розмірі 133 446,35 грн., яка складається з: загальна сума боргу за кредитним договором – 60402,03 грн.; загальна сума процентів, нарахованих на суму боргу – 31 075, 88 грн.; сума збитків з урахуванням встановленого індексу інфляції – 33 727, 91 грн.; три проценти річних від простроченої суми – 8 240, 53 грн. Просять в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № МL-107/043/2008 від 01.04.2008 року в розмірі 133 446,35 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок з надвірними побутовими, що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Авдіївка, вул.Лесі Українки(Пархоменко), 156, а саме: житловий будинок (літера А-1), загальною площею 90,9 кв.м., житловою площею 61,2 кв.м; літня кухня(літера Б); сарай (літера Е); убиральня(літера Г); душ(літера К); гараж(літера З); сарай(літера И); зливна яма(літера Б); огородження(№1,2); замощення(І), шляхом надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» права продажу предмета іпотеки від свого імені будь-якій особі – покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст..38 Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною реалізації в розмірі 133 572,00 гривні, але не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; а також стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» судовий збір.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, надав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що він не згодний з вимогами позовної заяви з причин невідповідності суми стягнення, розрахунок суми не відповідає дійсним обставинам справи. Новий кредитор, яким є позивач не повідомив його про відступлення права вимоги у відповідності до п.4.4 Договору про відступлення права вимоги від 19.05.2017 року; крім того, первісний кредитор не заявляв до нього ніяких вимог дострокового погашення кредиту. Вважає, що сума 33 727,91 грн. як сума інфляційних збитків, а також 8 240,53 грн. – 3% річних на прострочену заборгованість є штрафними санкціями, які не повинні застосовуватись до боржників до кінця проведення антитерористичної операції. Крім зазначеного, кредитор склав кредитний договір всупереч діючого законодавства та не зазначив у договорі наслідки настання обставин непереборної сили. Вважає, що таке становище у значній мірі порушує його права як споживача послуги банку з надання кредиту. Договір складено у невигідний спосіб по відношенню до споживача. Так, кредитор не перестав нараховувати проценти за користування кредитом за термін відсутності банківської установи у Донецькій області з квітня 2014 року по серпень 2016 року за час окупації Донбасу та звільнення частини Донецької області при проведенні антитерористичної операції. Крім того, вважає, що у позивача сплив строк позовної давності, так як останній платіж ним було проведено на користь первісного кредитора у травні 2014 року. До матеріалів справи додано опис поштових вкладень на його ім’я від червня 2018 року; позов датований липнем 2018 року. Таким чином вважає, що позивач втратив строк позовної давності і не має права вимоги за позовом. Також зазначив, що у будинку, який є предметом іпотеки мешкають 4 осіб, один з яких є інвалідом, другий знаходиться під опікою. Задоволення позовних вимог призведе до втрати даху над головою 4 особам та малолітньої особи. Просить застосувати наслідки пропущення строку позовної давності; відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача надав відповідь на відзив відповідача, в якій зазначив, що з доводами, зазначеними у відзиві не погоджується, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам виходячи з наступного. Відповідач не надав доказів того, що він сплачував заборгованість за кредитним договором первісному кредитору, тому слід дійти висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов’язку погашення кредиту взагалі. Вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання. Щодо твердження відповідача про не направлення на його адресу вимоги про дострокове погашення кредиту, зазначив, що 11 червня 2018 року відповідачу було надіслано вимогу про усунення порушення в порядку ст..35 Закону України «Про іпотеку», що підтверджується копією вимоги. Щодо заперечень відповідача в частині інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми, представник позивача зазначив, що проценти, передбачені ст..625 ЦК України не є штрафними санкціями, як зазначено у постанові ВСУ від 17 жовтня 2011 року у справі № 6-42цс1 1. Слід враховувати, що попри подібність правової природи п.3 ст.549 ЦК України(щодо сплати пені) та ст..625 ЦК України(щодо сплати трьох процентів річних), які в обох випадках застосовуються як відповідальність за порушення грошового зобов’язання, ці правові норми є різними за своєю правовою природою. У відповідності до ст..2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» кредитор не нараховує пеню та/або штраф на суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами з 14 квітня 2014 року. Щодо строків позовної давності представник позивача зазначив, що сторонами встановлено строк дії договору – до моменту виконання сторонами в повному обсязі взятих на себе зобов’язань(п.1.6.1) так і строки виконання зобов’язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню в строк до 03 квітня 2023 року. Таким чином, графіком платежів, який є складовою частиною договору, погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями. Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов’язань(внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору. Таким чином, кредитор протягом всього часу – до закінчення строку виконання останнього зобов’язання вправі заявляти вимоги про дострокове повернення тієї частини позики, що підлягає сплаті разом з нарахованими процентами, а також стягнути несплачені до моменту звернення кредитора до суду з позовом, щомісячні платежі (з процентами) в межах позовної давності (з 01.09.2015 року, так як датою звернення з позовом до суду є 14.08.2018 року) щодо кожного із цих платежів. Тому, вважає, що позовну заяву подано в межах позовної давності, тобто з 01.09.2015 року та до закінчення строку виконання останнього зобов’язання – 03.04.2023 року. Щодо проживання в іпотечному будинку інших осіб, представник позивача зазначив, що право власності на спірний будинок, що є предметом іпотеки, зареєстровано за ОСОБА_1 Право членів сім’ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особі, членами сім’ї якої вони є; з припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів її сім’ї. На дату укладання іпотечного договору, у будинку, який є предметом іпотеки, не була зареєстрована неповнолітня ОСОБА_2 Також, відповідач не надав доказів того, що він є батьком або опікуном неповнолітньої дитини, тому вважає, що права дитини не порушені. Також, відповідно до рішення Авдіївської міської ради від 03.07.2013 року № 279 за малолітньою ОСОБА_2 збережено альтернативне житло, а саме жиле приміщення за адресою: Донецька область, м.Авдіївка,

Суд, дослідивши матеріали справи, законодавство, що регулює спірні правовідносини, приходить до наступного.

01.04.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк»(правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № МL-107/043/2008, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в сумі 76 125,00 грн. Датою остаточного повернення кредиту є 03.04.2023 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 01.04.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № PML-107/043/2008, згідно з яким ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок з надвірними побудовами, що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Авдіївка, вул.Лесі Українки(Пархоменка), 156 та є власністю ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Авдіївської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 22 квітня 1997 року по реєстру за номером 1-574, зареєстрованого у Бюро технічної інвентаризації міста Донецька 01 квітня 1998 року, за реєстровим номером 67 в книзі 1.

За домовленістю сторін на момент укладення цього Договору предмет іпотеки житлового призначення оцінено у сумі 133 572,00 грн.

Відділом державної виконавчої служби Авдіївського міського управління юстиції накладено заборону на відчуження зазначеного в договорі майна.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором № МL-107/043/2008 від 01.04.2008 року належним чином не виконував, в результаті чого утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку станом на 19.05.2017 року склала 133 446,35 грн., а саме: загальна сума боргу за кредитним договором – 60402,03 грн.; загальна сума процентів, нарахованих на суму боргу – 31 075, 88 грн.; сума збитків з урахуванням встановленого індексу інфляції – 33 727, 91 грн.; три проценти річних від простроченої суми – 8 240, 53 грн.

19 травня 2017 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір про відступлення права вимоги № 19/05/2017, відповідно до умов якого ПАТ «ОТП Банк» передало, а ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» прийняло право вимоги до ОСОБА_1, що випливають з умов кредитного договору № МL-107/043/2008 від 01.04.2008 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 Також, 19 травня 2017 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір про відступлення права вимоги № 19/05/2017, відповідно до умов якого ПАТ «ОТП Банк» передало, а ТОВ «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» прийняло право вимоги до ОСОБА_1, що випливають з умов договору іпотеки № PML-107/043/2008 від 01.04.2008 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1

Статтею 512 ЦК України передбачено, що у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлен-ня прав вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання або не виконав його у строк встановлений договором.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до п.2.1. договору іпотеки - іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо виконання іпотекодавцем кожного із всіх його боргових зобов’язань за кредитним договором у такому розмірі , у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі, з усіма змінами і доповненнями до нього.

Згідно п.2.1.1. договору іпотеки – іпотекодавець зобов’язаний повністю повернути іпотекодержателю суму отриманого кредиту не пізніше 03 квітня 2013 року відповідно до умов встановлених п.п.1.5, 1.6 кредитного договору, чи в інший строк встановлений в кредитному договорі. Сума кредиту може скласти 76125,00 грн.

У статті 3 договору іпотеки зазначено, що предметом іпотеки за цим договором є житловий будинок, що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Авдіївка, вул.Пархоменка, 156, розташований на земельній ділянці, яка належить Авдіївській міській раді. Цей житловий будинок належить іпотекодавцю на праві власності , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Авдіївської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 22 квітня 1997 року по реєстру за номером 1-574, зареєстрованого у Бюро технічної інвентаризації міста Донецька 01 квітня 1998 року, за реєстровим номером 67 в книзі 1.

Згідно з Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 17986111, виданого Комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради 05 березня 2008 року загальна вартість предмета іпотеки становить 81 513,00 грн.

Відповідно до п.4.4 договору іпотеки вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем та становить 133 572,00 грн. На вимогу іпотеко держателя іпотекодавець зобов’язаний за власний рахунок(чи за рахунок третьої особи) провести незалежну оцінку предмета іпотеки згідно з вимогами чинного законодавства України та надати іпотекодержателю оригінал чи нотаріально засвідчену копію звіту про оцінку предмету іпотеки та документів, що підтверджують повноваження оцінювача. Іпотекодавець залишає за собою право самостійно замовити проведення незалежної оцінки предмету іпотеки. Іпотекодавець зобов’язаний сприяти доступу іпотеко держателя і незалежного оцінювача до предмета іпотеки, для проведення експертної оцінки предмета іпотеки.

Згідно з п.j п. 5.2 договору іпотеки у випадку звернення іпотекодержателем стягнення на предмет іпотеки, іпотекодавець, на письмову вимогу іпотеко держателя, зобов’язаний забезпечити звільнення предмета іпотеки всіма мешканцями протягом 30 календарних днів з дня отримання відповідної вимоги.

Відповідно до п.6.4. договору іпотеки, сторони дійшли згоди, що іпотекодержатель має право самостійно обрати такі шляхи позасудового врегулювання: іпотекодержателю належить право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі – продажу у порядку, встановленому чинним законодавством України. Цим сторони дійшли згоди, що ціна продажу предмета іпотеки у випадку його продажу іпотекодержателем, буде визначатися наступним чином: початкова ціна продажу предмета іпотеки визначається іпотеко держателем, але вона повинна бути не нижче його вартості , визначеної внаслідок проведення незалежної оцінки.

Згідно п. 6.4.2 договору іпотеки, при виникненні іпотечного випадку іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю іпотечне повідомлення (цінним листом або листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в цьому договорі) з вказівкою про загальну суму боргових зобов’язань та граничний строк погашення боргових зобов’язань. У випадку непогашення іпотекодавцем боргових зобов’язань у строк, передбачений у іпотечному повідомленні, право власності на предмет іпотеки переходить від іпотекодавця до іпотекодержателя в день, наступний за останнім днем строку погашення боргових зобов’язань, вказаному в іпотечному повідомленні. При цьому іпотекодержатель зобов’язаний реалізувати предмет іпотеки протягом одного року, а суму, отриману від реалізації, направити на погашення боргових зобов’язань та інших фактичних вимог. Залишок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, після погашення боргових зобов’язань, інших фактичних вимог та відшкодування всіх витрат іпотеко держателя, повертається іпотекодавцю відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п.7.2 договору іпотеки, предмет іпотеки передається згідно Акту прийому-передачі від іпотекодавця до іпотекодержателя впродовж 3 робочих днів з дня отримання іпотекодавцем листа іпотекодержателя про його рішення щодо управління предметом іпотеки.

Згідно з п.8.2 договору іпотеки, будь який спір або розбіжність, що виникає між сторонами із або у зв’язку з цим договором, вирішується сторонами шляхом переговорів. Якщо досягнення згоди шляхом переговорів не можливе, то спір буде передано на розгляд компетентного суду.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване статтею 39 цього Закону, якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Аналізуючи положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», 328, 335, 376, 392 ЦК України слід дійти висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно із частиною шостою ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Виходячи з змісту поняття «ціна» як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо у розумінні норми статті 39 цього Закону встановлення початкової ціни предмета іпотеки означає встановлення її в рішенні суду в грошовому вираженні, визначеної за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону .

У частині першій статті 36 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з положеннями частини третьої цієї статті договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

При цьому згідно із частиною першою статті 37 Закону України «Про іпотеку» правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, отже є позасудовим способом врегулювання питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Тобто надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі шляхом продажу будь-яким способом на підставі договору купівлі-продажу відповідно до Закону України «Про іпотеку» та умов укладеного між сторонами договору, в даному випадку, є позасудовим способом захисту.

Окрім того, матеріали справи не містять звіту про вартість об'єкта незалежної оцінки.

Позивачем не вказана ціна предмета іпотеки, встановлена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, як того вимагають положення п. 4.4 Договору.

Позивач в позовній заяві зазначив, що ним 04.06.2018 року було направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень за кредитним договором, але підтвердження про отримання відповідачем даної вимоги відсутнє.

Тобто, жодних доказів на підтвердження вчинення дій, передбачених умовами договору для позасудового врегулювання спору чи вирішення спору шляхом переговорів між сторонами, позивачем не надано.

У зв’язку з чим, суд вважає позовна заява задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 259, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»(місцезнаходження: 04112, м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф.32) до ОСОБА_1(місце проживання: 86060, Донецька область, м.Авдіївка, вул.Лесі Українки(Пархоменка), б.156) про звернення стягнення на предмет іпотеки – відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя