Ухвала суду № 80407688, 01.03.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

01.03.2019 Єдиний унікальний номер 205/7268/18

Єдиний унікальний номер № 205/7268/18

Провадження № 4с/205/6/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2019 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді – Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання – Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Новокодацький відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, про визнання розрахунків заборгованості незаконними, –

ВСТАНОВИВ:

08.10.2018р. ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеною скаргою, у якій, з урахуванням уточнених вимог, просить суд визнати розрахунки заборгованості по виконавчим листам № 205/106/18 від 27.03.2018р. та № 205/109/2018 від 15.01.2018р. незаконними. Скарга мотивована тим, що у Новокодацькому ВДВС перебувають виконавчі провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів та в межах яких державним виконавцем, всупереч відсутньої заборгованості зі сплати аліментів, винесено постанову про арешт майна ОСОБА_1

Представником Новокодацького ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області надано суду відповідь на відзив, в якій він, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, просить суд відмовити у задоволенні заявлених вимог.

ОСОБА_1 надав суду заяву, у якій просить справу розглядати за його відсутності, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представником Новокодацького ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області надано суду заяву, у якій він просить справу розглядати за його відсутності та відмовити у задоволенні заявлених вимог.

ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилась, проте матеріали справи містять від неї заяву, у якій вона просить суд справу розглядати за її відсутності та зазначає, що з діями державного виконавця згодна.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити за наступних підстав.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що на виконанні у Новокодацькому ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області перебувають наступні виконавчі провадження відносно ОСОБА_1:

виконавче провадження № 55557227 з примусового виконання виконавчого листа № 205/109/2018, виданого 15.01.2018р. Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі ј частини його заробітку;

виконавче провадження № 56110924 з примусового виконання виконавчого листа № 205/106/2018, виданого 27.03.2018р. Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 800,00 грн. щомісячно.

У зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов’язань постановою державного виконавця Новокодацького ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській від 25.03.2018р. у виконавчому провадженні № 5555722 накладено арешт на все майно, що належить боржнику (а.с.44).

Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Звертаючись до суду з даною скаргою ОСОБА_1 посилається на належне виконання своїх обов’язків щодо сплати аліментів, оскільки він будучи офіційного не працевлаштованим сплачував аліменти згідно рішення суду, а саме: не менше встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Таким чином, позивач фактично оскаржує дії державного виконавця з нарахування аліментів із середнього заробітку для даної місцевості в період, в який він офіційно не працював.

Частина 3 статті 72 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

Згідно ч. 3 ст. 195 СК України, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Положеннями п. 7.13.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, якщо боржник не працює або відсутні інформація про отримання боржником доходів, державний виконавець розраховує заборгованість, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості. Після отримання достовірної інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснює перерахунок заборгованості та повідомляє про нього стягувача і боржника.

Таким чином, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 72 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний за заявою боржника чи стягувача здійснити обчислення заборгованості із сплати аліментів на користь стягувача на утримання неповнолітньої дитини, з дотриманням вимог передбачених ст.195 СК України, тобто обчислювати щомісячний розмір аліментів, про що складати відповідний розрахунок, який міститься в матеріалах виконавчого провадження.

Якщо відомостей про заробітну плату немає, борг обчислюється у відповідній частці від середньостатистичної заробітної плати у місцевості, де проживає боржник. Відомості про розмір середньостатистичної заробітної плати державний службовець отримує в управлінні статистики. Державний виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику.

В матеріалах виконавчого провадження наявна довідка № 06-07/01, яка видана ФОП ОСОБА_3 16.07.2018р., з якої вбачається, що ОСОБА_1 з 18.06.2018р. працює на посаді кухаря з окладом у розмірі 3 850,00 грн. (а.с.62).

З наявних в матеріалах справи розрахунків заборгованості зі сплати аліментів, складених державним виконавцем Новокодацького ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області вбачається, що з липня 2018 року державним виконавцем здійснювався розрахунок розміру аліментів не з середньостатистичної заробітної плати у місцевості, де проживає боржник, а з його офіційного заробітку.

Таким чином, державним виконавцем в період з січня 2018 року по червень 2018 року правомірно розраховано розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1

При цьому, скаржник саму суму заборгованості як результат математичного складання всіх здійснених щомісячних платежів по аліментам, починаючи з січня 2018 року не оспорює.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року.

Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку про достатність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 195 СК України, ст. ст. 1, 72, 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 4-5, 13, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 354, 447-452 ЦПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1, заінтересовані особи: Новокодацький відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_2, визнання розрахунків заборгованості незаконними – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в п’ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. В разі, якщо ухвала була постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, то вона набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.В. Басова

.