Рішення № 80407679, 13.03.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4405/18

РІШЕННЯ

іменем України

13 березня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача від 26.07.2018 №31-22-0.3-4978/2-18 щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,7751 га із кадастровим номером НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області та зобов'язати відповідача надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,7751 га із кадастровим номером НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Ухвалою від 26.12.2018 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначила, що у відмові, викладеній у листі від 26.07.2018 №31-22-0.3-4978/2-18, щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі відсутнє посилання на підстави, передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України. Вказала, що на дату звернення дія договору оренди земельних ділянок від 03.10.2007 не закінчилась. Вважає, що рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на на виготовлення технічної документації не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника. Просить застосувати ефективний спосіб відновлення порушеного права та зобов'язати відповідача надати дозвіл на виготовлення технічної документації.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду розглянув клопотання позивача та надав відповідь від 26.07.2018 №31-22-0.3-4978/2-18 щодо відмови в наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою. Вказав, що відповідно до статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Безоплатно передати земельну ділянку члену фермерського господарства можливо у разі перебування такої земельної ділянки у користуванні цього фермерського господарства. У матеріалах справи відсутні докази перебування у користуванні позивача земельної ділянки площею 2,7751 га з кадастровим номером НОМЕР_2. Договір оренди земельних ділянок від 03.10.2007 не підтверджує право позивача на користування вказаною земельною ділянкою. Подані позивачем документи, не відповідають вимогам статті 118 Земельного кодексу України. Тому підстави для задоволення позову відсутні.

У відповіді на відзив на позов позивач зазначила, що на час звернення до відповідача із заявою від 19.05.2017 земельна ділянка знаходилась у користування ФГ "Демковецьке", членом якого вона є. Вказала, що як член фермерського господарства використовувала спірну земельну ділянку відповідно до її цільового призначення. Тому відповідач не мав правових підстав для відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.

Позивач - ОСОБА_1 є членом ФГ "Демковецьке".

15.05.2017 загальні збори ФГ "Демковецьке" прийняли рішення, оформлене протоколом від 15.05.2017, про розпаювання земельної ділянки площею 25,47 га рівними частками між вищевказаними членами господарства у рівних частках, розташованої за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

19.05.2017 позивач звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності загальною площею 2,7751 га за межами населених пунктів на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства, без зміни її цільового призначення, яка перебувала в оренді ФГ "Демковецьке".

Листом від 12.07.2017 №Л-12987/0-9570/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовило позивачу у наданні дозволу з підстав не надходження до відповідача документації із землеустрою.

08.08.2017 позивач повторно звернулася до відповідача з аналогічним клопотанням.

Листом від 17.08.2017 №Л-20588/0-11952/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області відмовило позивачу у задоволенні клопотання (заяви) та наданні дозволу на виготовлення технічної документації.

Позивач оскаржила вказану відмову до суду.

Постановою від 19.06.2018 Вінницький апеляційний адміністративний суд, зокрема, зобов'язав Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та вирішити питання про надання або про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,7751 га із кадастровим номером НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 повторно розглянуло заяву позивача від 08.08.2017.

Листом від 26.07.2018 №31-22-0.3-4978/2-18 відповідач повідомив позивача, що під час розгляду поданих документів встановив, що земельна ділянка площею 2,7751 га, яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки площею 8,0153 га, що перебувала в оренді члена ФГ "Демковецьке" ОСОБА_2, не перебуває та не перебувала в користуванні ФГ "Демковецьке". Зазначив, що відповідно до статті 32 Земельного кодексу України громадянам - членам фермерського господарства передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства. Тому немає законних підстав для задоволення заяви позивача, оскільки вказана земельна ділянка не перебувала у її користуванні.

Позивач, не погоджуючись з вказаною відмовою, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує зазначене нижче.

Відповідно до пункту "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту "а" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

За змістом частини 3 статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 31 Земельного кодексу України визначено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Згідно з частиною 1 статті 32 Земельного кодексу України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Частина 2 статті 13 закону України "Про фермерське господарство" передбачає, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Зазначений перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства є вичерпним.

Таким чином, за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою, відповідач повинен був прийняти одне з таких рішень: про надання дозволу на розроблення відповідної документації із землеустрою, або про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням причин відмови.

Підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Фактичною підставою для відмови позивачу щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації слугувало те, що земельна ділянка площею 2,7751 га, яка утворилась в результаті поділу земельної ділянки площею 8,0153 га, що перебувала в оренді члена ФГ "Демковецьке" ОСОБА_2, не перебуває та не перебувала в користуванні ФГ "Демковецьке", оскільки дія договору оренди земельних ділянок від 03.10.2007 закінчилась 17.08.2017.

Заяву про надання дозволу на виготовлення технічної документації позивач подала 08.08.2017, у період дії договору оренди земельних ділянок від 03.10.2007.

Відповідач був зобов'язаний розглянути заяву позивача з урахуванням дати її подання. Закінчення строку оренди під час розгляду Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області заяви позивача, не може слугувати підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

При цьому, у листі 26.07.2018 №31-22-0.3-4978/2-18 відповідач не вказав, що подані позивачем документи не відповідають вимогам Земельного кодексу України.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на необхідність подання позивачем для отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі документів, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України, оскільки вказана норма застосовується для правовідносин щодо надання земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства громадянами вперше, і не поширюється на передачу земельних ділянок членам фермерського господарства в порядку розпаювання відповідно до статті 116 Земельного кодексу України.

Повторно відмовивши позивачу у надані дозволу на виготовлення технічної документації на підставі поданих документів, відповідач у листі від 26.07.2018 №31-22-0.3-4978/2-18 не вказав жодної з підстав, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15.

В процесі судового розгляду спору відповідач не довів правомірності відмови, викладеної у листі від 26.07.2018 №31-22-0.3-4978/2-18, та не надав жодного доказу невідповідності поданих позивачем документів вимогам Земельного кодексу України, тому вимоги позивача про скасування зазначеної відмови та зобов'язання відповідача надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,7751 га із кадастровим номером НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області необхідно задовольнити.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зважаючи на встановлені судом обставини щодо повторної відмови відповідачем у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою з підстав, не передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати звіт про виконання судового рішення протягом 30 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, оформлену листом від 26.07.2018 №31-22-0.3-4978/2-18, щодо надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,7751 га із кадастровим номером НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області надати дозвіл ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 2,7751 га із кадастровим номером НОМЕР_2 для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 704,80 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати звіт про виконання судового рішення протягом 30 календарних днів з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук